Ухвала

від 01.09.2020 по справі 520/1284/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 вересня 2020 року

Київ

справа №520/1284/19

адміністративне провадження №К/9901/19014/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС) (правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області) (далі - ГУ ДФС) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АЛЬБУС ГРУП" до ГУ ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних санкцій,

УСТАНОВИВ:

31.07.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс, КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга ГУ ДПС не відповідає вимозі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, згідно з яким у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В касаційній скарзі ГУ ДПС вказало підставою касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС.При цьому зазначає, що апеляційний суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Однак в касаційній скарзі не наведено обґрунтування цього доводу (не зазначено, які докази були прийняті апеляційним судом з порушенням норм статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлені правила допустимості доказів.

Натомість, доводи ГУ ДПС в касаційній скарзі фактично стосуються оспорювання висновку апеляційного суду щодо оцінки товарно-транспортних накладних як таких, що не є доказами придбання товарів, та не відповідності такого висновку позиції Верховного Суду в постанові від 06.02.2020 у справі №806/1339/15, що може бути самостійною підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС.

Вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга в залежності від підстав касаційного оскарження, встановлені, зокрема, пунктом 4 частини другої статті 330 КАС.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Керуючись статями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

С.С. Пасічник

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду