Ухвала

від 26.08.2020 по справі 905/1318/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

26.08.2020р. м. Харків Справа №905/1318/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Інжиніринг в порядку ст. 328 Господарського процесуального кодексу України

у справі №905/1318/19

за позовом Державного підприємства Український науково-технічний центр металургійної промисловості Енергосталь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Інжиніринг

про стягнення 2 818 786,74 грн.,

за участю представників:

від позивача (стягувача): Подольська Т.В., адвокат

від відповідача (боржника, заявника): Дмитрашко О.О., адвокат

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19 позов ДП УКРНТЦ Енергосталь задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Метінвест Інжиніринг на користь ДП УКРНТЦ Енергосталь 3% річних у розмірі 495 237,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 217 159,04 грн., судовий збір у розмірі 40 685,96 грн. В решті позову відмовлено.

27.02.2020р. на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020р. у справі №905/1318/19 апеляційну скаргу ТОВ Метінвест Інжиніринг залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19 - без змін.

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020р. у справі №905/1318/19 заяву ДП УКРНТЦ Енергосталь від 14.07.2020р. про прийняття додаткової постанови та стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Метінвест Інжиніринг на користь ДП УКРНТЦ Енергосталь 13 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. В іншій частині заяви відмовлено.

07.08.2020р. на виконання вказаної додаткової постанови господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.

Одночасно, господарський суд одержав заяву ТОВ Метінвест Інжиніринг за вх. №9947/20 від 01.06.2020р. та доповнення до неї за вх. №13890/20 від 28.07.2020р., за вх. №14663/20 від 10.08.2020р., за змістом яких останнє просить суд визнати наказ від 27.02.2020р., виданий господарським судом Донецької області у справі №905/1318/19 таким, що не підлягає виконанню, та зупинити виконання за наказом від 27.02.2020р. у справі №905/1318/19 до розгляду даної заяви по суті.

В обґрунтування заяви відповідач (боржник, заявник) посилається на те, що, по - перше, господарським судом наказ видано помилково, оскільки рішення суду не набрало законної сили з огляду на подання заявником апеляційної скарги на таке рішення суду, по - друге, рішення суду виконано відповідачем (боржником, заявником) у повному обсязі шляхом сплати судового збору у розмірі 40 685,96 грн., 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 1 570 597,03 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3309899 від 13.07.2020р., № 309900 від 13.07.2020р. та здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 141 800 грн., що підтверджується заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.07.2020р., договором № 2179/19/219-60 від 29.07.2019р. з додатками №№ 1 - 8, додатковими угодами від 20.08.2019р., від 08.04.2020р. до нього. Також, відповідач (боржник, заявник) зазначає про те, що у наказі господарського суду Донецької області від 27.02.2020р. №905/1318/19 зазначена дата набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. - 27.02.2019р., в той час, як провадження у даній справі відкрито лише 07.08.2019р.

Ухвалою суду від 11.08.2020р. в т.ч. заяву ТОВ Метінвест Інжиніринг про визнання наказу від 27.02.2020р., виданого господарським судом Донецької області у справі №905/1318/19 таким, що не підлягає виконанню, призначено до розгляду у судовому засіданні 20.08.2020р., та зупинено виконання за цим наказом до розгляду заяви по суті.

20.08.2020р. за вх. № 15630/20 господарський суд одержав письмові пояснення ДП УКРНТЦ Енергосталь , згідно з якими останнє підтверджує те, що ТОВ Метінвест Інжиніринг у добровільному порядку частково виконано рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19 та сплачено на рахунок ДП УКРНТЦ Енергосталь суму у розмірі 1 611 282,99 грн. Проте, такі обставини не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки зумовлюють закінчення виконавчого провадження в порядку п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження , в той час, як інша частина заборгованості не є сплаченою. При цьому, відповідач (боржник, заявник) має право подати до виконавчої служби докази часткової оплати заборгованості, що буде враховано виконавчою службою при примусовому виконанні рішення суду та унеможливить подвійне стягнення за виконавчим документом.

Водночас, позивач (стягувач) заперечує проти визнання наказу від 27.02.2020р. у справі № 905/1318/19 таким, що не підлягає виконанню з підстави проведення відповідачем (боржником, заявником) зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 141 800 грн. в односторонньому порядку, оскільки після отримання відповідної заяви відповідача (боржника, заявника) про зарахування зустрічних однорідних вимог, у двадцятиденний строк направлено заперечення на цю заяву, що виключає проведення зарахування. Окрім того, позивач (стягувач) зазначає, що зарахування є неможливим також і з огляду на те, що 3% річних та інфляційні втрати, які стягнуті рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19, за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, а відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні.

Позивач (стягувач) не погоджується і з посиланнями відповідача (боржника, заявника) щодо помилкової видачі наказу від 27.02.2020р. у справі №905/1318/19, оскільки на момент його видачі рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19 набрало законної сили. Водночас, видача наказу до здійснення апеляційного перегляду рішення суду не порушує права відповідача (боржника, заявника), оскільки за результатами такого перегляду рішення суду залишено без змін та наказ пред`явлено позивачем (стягувачем) до виконання після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції.

20.08.2020р. у судовому засіданні господарським судом оголошено перерву до 26.08.2020р.

26.08.2020р. за вх. № 15979/20 господарський суд одержав заперечення ТОВ Метінвест Інжиніринг , згідно з якими останнє посилається на те, що, по - перше, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, спрямованим на припинення зобов`язання сторін, вона не оскаржена позивачем (стягувачем) у судовому порядку та не визнана недійсною, а тому породжує відповідні правові наслідки для сторін, по - друге, між сторонами відсутній спір як щодо рішення суду у справі № 905/1318/19, так і щодо розірвання договору № 2179/19/219-60 від 29.07.2019р. та обов`язку позивача (стягувача) повернути сплачений відповідачем (боржником, заявником) аванс за цим договором, наразі додаткова угода № 2 до договору, згідно з якою між сторонами досягнуто згоди про повернення авансу у розмірі 1 141 800 грн., не оскаржена позивачем (стягувачем) у судовому порядку та не визнана недійсною, по - третє, вимоги щодо повернення авансу на підставі договору № 2179/19/219-60 від 29.07.2019р. та вимоги щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат, які стягнуті рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19, є грошовими вимогами, а отже і однорідними, при цьому підстави виникнення цих вимог не мають значення для проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

26.08.2020р. за вх. № 15992/20 господарський суд одержав додаткові пояснення ДП УКРНТЦ Енергосталь , згідно з якими останнє в т.ч. посилається на те, що в межах розгляду даної заяви встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку відповідача (боржника, заявника) добровільним виконанням або з інших причин, який у даному випадку відсутній з огляду на наявність письмових заперечень позивача (стягувача) щодо проведеного відповідачем (боржником, заявником) зарахування зустрічних однорідних вимог. Інші обставини щодо укладення договору № 2179/19/219-60 від 29.07.2019р. та додаткової угоди № 2 від 08.04.2020р. до нього, їх виконання можуть бути предметом розгляду окремих судових проваджень.

Позивач (стягувач) також зазначає, що дата набрання чинності рішення суду, яка зазначена у наказі, є помилкою, питання виправлення якої вирішується в іншому порядку. Неправильно зазначена дата набрання чинності рішення суду не порушує права відповідача (боржника, заявника) та може порушувати тільки права позивача (стягувача), оскільки змінюється строк на його пред`явлення до виконання, однак останній не вважає свої права порушеними з огляду на відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання.

Крім того, позивач (стягувач) вважає, що наказ від 27.02.2020р. у справі № 905/1318/19 не може бути визнано таким, що не підлягає виконанню в частині сплаченої заборгованості, оскільки останнім повідомлено виконавчу службу про здійснення відповідачем (боржником, заявником) часткової сплати заборгованості за рішенням суду і такі обставини мають бути враховані виконавчою службою при примусовому виконанні рішення суду, в іншому випадку відповідач (боржник, заявник) не позбавлений права на звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавчої служби у встановленому порядку.

Представник відповідача (боржника, заявника) у судовому засіданні 26.08.2020р. заяву підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 26.08.2020р. проти задоволення заяви заперечив та просив суд відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні 26.08.2020р. господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 ст. 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).

У п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , роз`яснено, що наказ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню повністю або частково: якщо його було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018р. у справі №755/15479/15-ц).

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2018р. у справі №910/9026/13).

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 27.01.2020р. за участю представників сторін господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №905/1318/19 про часткове задоволення позову ДП УКРНТЦ Енергосталь ; стягнення з ТОВ Метінвест Інжиніринг на користь ДП УКРНТЦ Енергосталь 3% річних у розмірі 495 237,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 217 159,04 грн., судового збору у розмірі 40 685,96 грн.; відмову в решті позову. Повне рішення складено 06.02.2020р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

27.02.2020р. рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19 набрало законної сили (з урахуванням дати складання повного рішення 06.02.2020р. та 20 - денного строку на апеляційне оскарження) та на його виконання видано наказ про стягнення з ТОВ Метінвест Інжиніринг на користь ДП УКРНТЦ Енергосталь 3% річних у розмірі 495 237,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 217 159,04 грн., судового збору у розмірі 40 685,96 грн.

На момент видачі наказу (як і на момент фактичного направлення його позивачу (стягувачу), яке здійснено з урахуванням 20-ти денного строку на апеляційне оскарження та 5-ти денного строку поштового перебігу для можливого подання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку від дати направлення рішення суду), у господарського суду Донецької області були відсутні відомості щодо надходження апеляційної скарги на рішення у даній справі.

В подальшому, на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга ТОВ Метінвест Інжиніринг на рішення у даній справі та супровідним листом справа № 905/1318/19 разом з апеляційною скаргою направлена на адресу Східного апеляційного господарського суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020р. визнано поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Метінвест Інжиніринг на рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19; встановлено строк до 12.06.2020р. для подання відзиву на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 16.06.2020р.; зупинено дію рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020р. у справі №905/1318/19 рішення господарського суду Донецької області у даній справі залишено без змін.

Одночасно, у п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз`яснено, що у разі, коли на виконання рішення суду був виданий наказ, а пізніше подана апеляційна скарга, строк на подання якої був відновлений, та за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ.

Отже, підстави вважати наказ господарського суду Донецької області від 27.02.2020р. №905/1318/19 таким, що видано помилково, у даному випадку відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що зазначення у наказі господарського суду Донецької області від 27.02.2020р. №905/1318/19 дати набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19 - 27.02.2019р. є очевидною помилкою, допущеною судом при оформленні виконавчого документу, питання щодо виправлення якої відповідно до ст. 328 ГПК України вирішується в окремому порядку виключно за заявою учасників справи (які на даний час до суду не надходили), та не може бути підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, з матеріалів заяви вбачається та підтверджуються позивачем (стягувачем), що 13.07.2020р. відповідачем (боржником, заявником) сплачено на користь позивача (стягувача) заборгованість у розмірі 1 611 282,99 грн. згідно з платіжними дорученнями: №309899 від 13.07.2020р. на суму 40 685,96 грн. з призначенням платежу: відшкодування сплаченого судового збору по справі №905/1318/19 від 27.01.2020р. без ПДВ ; №309900 від 13.07.2020р. на суму 1 570 597,03 грн. з призначенням платежу: відшкодування 3% річних та інфляц. по справі №905/1318/19 від 27.01.2020р., дог. 214-18 від 05.02.2014р. без ПДВ .

29.07.2020р. позивачем (стягувачем) направлено до Лівобережного ВДВС у м. Маріуполі Східного МРУ МЮ (м. Харків) заяву про прийняття наказу господарського суду Донецької області від 27.02.2020р. №905/1318/19 до примусового виконання із повідомленням про часткове добровільне виконання відповідачем (боржником, заявником) рішення суду на суму 1 611 282,99 грн.

05.08.2020р. Лівобережним ВДВС у м. Маріуполі Східного МРУ МЮ (м. Харків) відкрито виконавче провадження №62722235 щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 27.02.2020р. №905/1318/19, про що свідчить інформація про виконавче провадження.

Отже, встановлені обставини свідчать про те, що на теперішній час обов`язок відповідача (боржника, заявника) перед позивачем (стягувачем) в частині сплати заборгованості за рішенням господарського суду Донецької області 27.01.2020р. №905/1318/19 у розмірі 1 611 282,99 грн. відсутній у зв`язку з його добровільним виконанням відповідачем (боржником, заявником) поза межами виконавчого провадження, внаслідок чого наявні підстави для визнання наказу господарського суду Донецької області від 27.02.2020р. №905/1318/19 таким, що не підлягає виконанню, в цій частині.

Посилання позивача (стягувача) на те, що часткове добровільне виконання відповідачем (боржником, заявником) рішення суду не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не ґрунтуються на приписах ст. 328 ГПК України, а тому не прийняті судом до уваги. Одночасно, повідомлення виконавчої служби про часткове самостійне виконання відповідачем (боржником, заявником) рішення суду відповідно до ч.4 ст. 19 ЗУ Про виконавче провадження не виключає можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку. При цьому, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку щодо певної частини заборгованості має наслідком закінчення виконавчого провадження виключно щодо виконання рішення суду у такій певній частині та не стягнення виконавчого збору у відповідній частині згідно з ч. 7 ст. 27, ч. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження . Такі обставини жодним чином не зумовлюють закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду в іншій частині заборгованості, яка не є сплаченою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено ст. 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Водночас, однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018р. у справі № 914/3217/16, Верховного Суду від 19.08.2020р. у справі № 911/2560/19).

Згідно з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 05.07.2018р. у справі №914/3013/16 та від 15.05.2019р. у справі №910/7789/18, після набрання судовими рішеннями про стягнення вимог про сплату штрафних санкцій та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань, ці нарахування стають чіткими, зафіксованими, безспірними грошовими сумами, які підлягають обов`язковій сплаті в порядку виконання судового рішення, а отже можуть бути зараховані, як зустрічні.

З матеріалів заяви вбачається, що 15.07.2020р. ТОВ Метінвест Інжиніринг звернулось до ДП УКРНТЦ Енергосталь із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, якою повідомив про припинення взаємних зобов`язань на суму 1 141 800 грн., які виникли:

- у ТОВ Метінвест Інжиніринг на підставі рішення господарського суду Донецької області у справі №905/1318/19 від 27.01.2020р. про стягнення ТОВ Метінвест Інжиніринг на користь ДП УКРНТЦ Енергосталь 3% річних у розмірі 495 237,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 217 159,04 грн., судового збору у розмірі 40 685,96 грн., яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020р., та залишок заборгованості за яким складає 1 141 800 грн.;

- у ДП УКРНТЦ Енергосталь на підставі договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019р., який укладено між ТОВ Метінвест Інжиніринг та ДП УКРНТЦ Енергосталь , та на виконання якого ТОВ Метінвест Інжиніринг сплачено на користь ДП УКРНТЦ Енергосталь передоплату за проектні роботи у розмірі 1 641 000 грн. з урахуванням ПДВ за платіжним дорученням №169670 від 08.08.2019р., додаткової угоди №2 від 08.04.2020р. до цього договору, відповідно до якої розірвано договір №2179/19/219-60 від 29.07.2019р. з дати підписання цієї додаткової угоди та узгоджено повернення ДП УКРНТЦ Енергосталь на користь ТОВ Метінвест Інжиніринг авансового платежу у розмірі 1 141 800 грн. з урахуванням ПДВ у строк встановлений п. 2.7. договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019р.

В свою чергу, 19.08.2020р. ДП УКРНТЦ Енергосталь надіслано ТОВ Метінвест Інжиніринг заперечення № 1-01-387 щодо проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог, з посиланням на те, що:

- по - перше, ДП УКРНТЦ Енергосталь у повному обсязі виконало роботи за договором №2179/19/219-60 від 29.07.2019р., а ТОВ Метінвест Інжиніринг оплачені такі роботи. При цьому, із сплаченого ТОВ Метінвест Інжиніринг авансу у розмірі 1 641 000 грн. ДП УКРНТЦ Енергосталь утримано 499 200 грн. відповідно до п. 2.6 договору, а решта суми авансу у розмірі 1 141 800 грн. перерахована ДП УКРНТЦ Енергосталь третім особам (підрядникам), які продовжували виконання інших етапів робіт;

- по - друге, ДП УКРНТЦ Енергосталь невідомо про укладення додаткової угоди №2 від 08.04.2020р. до договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019р. та у нього відсутній її примірник;

- по - третє, 3% річних та інфляційні втрати, які стягнуті рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19, за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, а відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку ст. 601 ЦК України.

Згідно з поясненнями представника позивача (стягувача), які надані у судових засіданнях, в.о. директора ДП УКРНТЦ Енергосталь Балабай В.М., яким підписано додаткову угоду №2 від 08.04.2020р. до договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019р., у період з кінця листопада 2019р. до 09.06.2020р. був відсутній на роботі з невідомих причин, про що письмово повідомлено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у зазначений період відсутності в.о. директора ДП УКРНТЦ Енергосталь ОСОБА_1 наказів про його відпустку або про його відрядження на підприємстві прийнято (видано) не було, відомості щодо перебування в.о. директора ДП УКРНТЦ Енергосталь ОСОБА_1 на лікарняному у вказаний період на підприємстві відсутні, листки непрацездатності щодо в.о. директора ДП УКРНТЦ Енергосталь ОСОБА_1 до підприємства не надходили, станом на 08.04.2020р. права підпису (ключі ЕЦП) на в.о. директора ДП УКРНТЦ Енергосталь ОСОБА_1 оформлено не було. Одночасно, на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2020р. у справі № 953/21499/19, яке підлягає негайному виконанню та яке в подальшому залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 28.07.2020р., з 28.10.2019р. поновлено ОСОБА_2 на посаді генерального директора ДП УКРНТЦ Енергосталь . Тривале невнесення відомостей щодо зміни керівника підприємства до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань пов`язано із затримкою видачі органом управління власного наказу про поновлення ОСОБА_2 на посаді. Тобто, позивач (стягувач) вважає спірним питання щодо підписання в.о. директора ДП УКРНТЦ Енергосталь Балабаєм В.М. додаткової угоди №2 від 08.04.2020р. до договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019р. та, як наслідок, узгодження повернення авансу у розмірі 1 141 800 грн. При цьому, оскаржити додаткову угоду №2 від 08.04.2020р. до договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019р. до суду до цього часу позивач (стягувач) не мав можливості з огляду на необізнаність про існування останньої та відсутність у нього її оригіналу.

З наведеного вбачається, що позивач (стягувач) не визнає себе боржником за зобов`язанням щодо повернення авансу за договором №2179/19/219-60 від 29.07.2019р. та додатковою угодою №2 від 08.04.2020р. до нього та не погоджується із змістом, умовами виконання та розміром такого зобов`язання, у зв`язку з чим вимоги, щодо яких здійснено відповідачем (боржником, заявником) зарахування, не можна вважати зустрічними та безспірними.

Отже, наявність вказаних заперечень позивача (стягувача), відсутність таких необхідних умов як зустрічність та безспірність виключають можливість зарахування відповідних вимог у добровільному порядку відповідно до ст. 601 ГПК України.

Посилання відповідача (боржника, заявника) на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, для якого достатньо заяви однієї сторони, і згода позивача (стягувача) на зарахування зустрічних однорідних вимог не вимагається, суд вважає такими, що не відповідають вимогам цивільного законодавства та наведеним вище висновкам Верховного Суду. При цьому, суд вважає, що саме лише не оскарження заяви відповідача (боржника, заявника) про зарахування зустрічних однорідних вимог у судовому порядку не спростовує факт наявності заперечень позивача (стягувача), які надіслані на адресу відповідача (боржника, заявника). До того ж, з огляду на відсутність певних вимог щодо форми та способу заперечення іншої сторони, суд вважає, що таке питання вирішується в кожному випадку окремо за результатами дослідження конкретних обставин.

Посилання відповідача (боржника, заявника) та на відсутність спору між сторонами щодо обов`язку позивача (стягувача) повернути сплачений відповідачем (боржником, заявником) аванс, оскільки додаткова угода не оскаржена позивачем (стягувачем) у судовому порядку та не визнана недійсною, не прийняті судом до уваги з огляду на повідомлені позивачем (стягувачем) обставини щодо необізнаності про її існування, що не виключає можливе подальше судове оскарження додаткової угоди з урахуванням ознайомлення позивачем (стягувачем) з оригіналом додаткової угоди у судовому засіданні 26.08.2020р. При цьому, обставини щодо правомірності/неправомірності укладення додаткової угоди не підлягають дослідженню при розгляді даної заяви в порядку ст. 328 ГПК України з урахуванням меж розгляду такої заяви, під час якого встановлюється лише чіткий та однозначний факт припинення обов`язку боржника добровільним виконанням чи з інших причин, який у даному випадку судом не встановлений.

Посилання позивача (стягувача) на те, що вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які стягнуті рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. у справі №905/1318/19, не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку ст. 601 ЦК України не прийняті судом до уваги з огляду на зазначені вище висновки Верховного Суду у справах № 914/3013/16, № 910/7789/18.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ Метінвест Інжиніринг про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Інжиніринг про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

2. Визнати наказ господарського суду Донецької області від 27.02.2020р. у справі №905/1318/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест Інжиніринг на користь Державного підприємства Український науково-технічний центр металургійної промисловості Енергосталь 3% річних у розмірі 495 237,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 217 159, 04 грн., судового збору у розмірі 40 685, 96 грн. таким, що не підлягає виконанню - в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 1 570 597,03 грн., судового збору у розмірі 40 685,96 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Скасувати зупинення виконання за наказом господарського суду Донецької області від 27.02.2020р. №905/1318/19, застосоване ухвалою господарського суду Донецької області від 11.08.2020р. у справі №905/1318/19.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повна ухвала складена 31.08.2020р.

Суддя Л.В. Ніколаєва