Постанова

від 20.10.2020 по справі 905/1318/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. Справа № 905/1318/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» (вх. №2302Д) на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.08.2020 (ухвалу постановлено суддею Ніколаєвою Л.В. о 17:05 год., приміщенні господарського суду Донецької області, повна ухвала складена 31.08.2020) у справі №905/1318/19

за позовом Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» , Донецька область, м. Маріуполь

про стягнення 2818786,74 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.08.2020 у справі №905/1318/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено частково; визнано наказ господарського суду Донецької області від 27.02.2020р. у справі №905/1318/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» на користь Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» 3% річних у розмірі 495237,99 грн., інфляційних втрат у розмірі 2217159,04 грн., судового збору у розмірі 40685,96 грн. таким, що не підлягає виконанню - в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 1570597,03 грн., судового збору у розмірі 40685,96 грн.; в іншій частині заяви відмовлено; скасовано зупинення виконання за наказом господарського суду Донецької області від 27.02.2020р. №905/1318/19, застосоване ухвалою господарського суду Донецької області від 11.08.2020р. у справі №905/1318/19.

ТОВ «Метінвест Інжиніринг» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зупинити виконання за наказом від 27.02.2020 у справі №905/1318/19 до розгляду заяви по суті; скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 26.08.2020 у справі №905/1318/19 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «Метінвест Інжиніринг» про визнання наказу господарського суду Донецької області від 27.02.2020 у справі №905/1318/19 таким, що не підлягає виконанню; визнати наказ господарського суду Донецької області у справі №905/1318/19 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Метінвест Інжиніринг» зазначає, що наказ від 27.02.2020 у справі №905/1318/19, за яким скаржник мав сплатити 3% річних - 495237,99 грн., інфляційних - 2217159,04 грн., судовий збір - 40685,96 грн., всього на суму 2753082,99 грн., був виконаний ним в повному обсязі. Зокрема, 13.07.2020 ТОВ «Метінвест Інжиніринг» сплатило на користь ДП «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» 1570597,03 грн. на погашення 3% річних та інфляційних, і 40685,96 грн. судового збору. А заборгованість у сумі 1141800,00 грн. була погашення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.08.2020 у справі №905/1318/19; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20.10.2020.

05.10.2020 від ТОВ «Метінвест Інжиніринг» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, а саме копій: листа Мінекономіки №2202-14/57389-07 від 21.09.2020; наказу Мінекономіки з особового складу №104-п від 09.06.2020; наказу Мінекономіки з особового складу №52-п від 23.03.2020; наказу Мінекономіки з особового складу №51-п від 23.03.2020; наказу Мінекономіки з особового складу №69-п від 12.11.2019; наказу Мінекономіки з особового складу №169 від 04.02.2020 про затвердження Статуту ДП УНТЦ МП Енергосталь та статуту ДП УНТЦ МП Енергосталь ; поштового конверту, в якому надійшов лист Мінекономіки №2202-14/57389-07 від 21.09.2020 з додатками. Також, ТОВ «Метінвест Інжиніринг» просить визнати причини неподання доказів у встановлений строк поважними та поновити строк на подання доказів (вх.№9485). В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження розгляду справи для надання додаткових доказів, у зв`язку з чим ТОВ «Метінвест Інжиніринг» не мало змоги надати вищевказані документи, які отримані на адвокатській запит.

13.10.2020 від ДП УНТЦ МП Енергосталь надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на подання відзиву (вх.№9787).

У судовому засіданні представник ТОВ «Метінвест Інжиніринг» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, а також клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та просив їх задовольнити.

Представник ДП УНТЦ МП Енергосталь проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу - без змін.

Розглянувши клопотання ТОВ «Метінвест Інжиніринг» про долучення додаткових доказів та поновлення строків на їх подання, колегія суддів зазначає таке.

Згідно положень ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно положень ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зазначає, що надані ТОВ «Метінвест Інжиніринг» документи, отримані ним від Мінекономіки 21.09.2020 на адвокатський запит від 08.09.2020, є додатковими доказами, які не були подані до суду першої інстанції. Заявник не обґрунтував неможливість звернення з відповідним адвокатським запитом та отримання вказаних доказів під час розгляду справи судом першої інстанції, що не дає підстав приймати їх до розгляду апеляційним господарським судом.

Щодо клопотання ДП УНТЦ МП Енергосталь про поновлення строку на подання відзиву, колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020, зокрема, встановлено учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ДП УНТЦ МП Енергосталь отримало копію ухвали від 28.09.2020 - 01.10.2020. Отже, до 06.10.2020 (включно) позивач мав право подати, зокрема, відзив на апеляційну скаргу.

Проте, відзив позивачем було подано до Східного апеляційного господарського суду лише 13.10.2020, тобто з пропуском встановленого судом строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву ДП УНТЦ МП Енергосталь зазначало, що через встановлений карантин, хворобу відповідальних працівників, та їх вимушене перебування в режимі самоізоляції протягом значного періоду часу, фактично було позбавлено можливості своєчасно виконати приписи ухвали від 28.09.2020 щодо подання відзиву. Крім того, уповноважена особа на підписання відзиву - керівник позивача з 08.10.2020 по 09.10.2020 перебував у відряджені і тільки 12.10.2020 мав змогу підписати процесуальний документ. У свою чергу, адвокат Подольська Т.В. мала повноваження тільки на складання тексту відзиву на апеляційну скаргу.

На підтвердження обставин не можливості подання відзиву за період з 01.10.2020 (день отримання ухвали) по 13.10.2020 позивачем надано, зокрема, копії:

- наказів від 27.07.2020 №05-АХ Про встановлення особливого режиму допуску до приміщень ДП УНТЦ МП Енергосталь , від 17.03.2020 №04-АХ Про заходи запобігання поширення коронавірусу у ДП УНТЦ МП Енергосталь , від 31.03.2020 №6-а Про встановлення часу простою окремих виробничих підрозділів ПІ Енергосталь - Гіпросталь в період карантину, від 03.04.2020 №07 Щодо вжиття додаткових заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 , від 07.10.2020 №82 про відрядження генерального директора Сталінського Д.В. на 2 доби з 08.10.2020 до 10.10.2020;

- листів від 27.08.2020 щодо фінансового стану на 2021 рік, від 06.08.2020 №1-22-591к та від 27.08.2020 №1-01-648к про те, що працівники бухгалтерії працюють дистанційно або знаходяться у відпустках, від 04.09.2020 №1-01-677к щодо виявлення захворювання на COVID-19 у працівників підприємства.

Проте, вищезазначені докази не свідчать про неможливість подання відзиву ДП УНТЦ МП Енергосталь в період з 02.10.2020 по 06.10.2020. Генеральний директор Сталінський Д.В., яким підписано відзив 12.10.2020, перебував у відряджені згідно з наказом з 08.10.2020 по 10.10.2020, тобто вже після спливу строку на подання відзиву, що також не може вважатися поважною причиною пропуску встановленого судом строку.

Крім того, у клопотанні зазначено, що адвокат Подольська Т.В. має повноваження тільки на складання тексту відзиву на апеляційну скаргу.

Проте, за положеннями ч. 1, 8, 9 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частинами 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Згідно довіреності №621 від 15.06.2020 ДП УНТЦ МП Енергосталь уповноважило Подольську Т.В. представляти інтереси, зокрема, в апеляційних господарських судах, з правом вчинення від імені товариства таких процесуальних дій, які може вчинити підприємство, у тому числі подавати відзиви на апеляційні скарги, заяви про поновлення строків, оскаржувати судові рішення, змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, доповнити, змінити, визнати чи відкликати апеляційні скарги, доповнити, змінити, визнати чи відкликати касаційні скарги, укладати мирову угоду, користуватись іншими процесуальними правами; розписуватися та здійснювати всі дії та формальності, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

Будь яких обмежень повноважень вказаного представника на вчинення певної процесуальної дії, зокрема підписання та подання відзиву на апеляційну скаргу, довіреність не передбачає. Доказів того, що адвокат Подольська Т.В. не мала можливість подати відзив до суду у встановлені судом строки матеріали справи також не містять.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на подання відзиву.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020 у справі №905/1318/19 позов ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Метінвест Інжиніринг» на користь ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» 3% річних у розмірі 495237,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 2217159,04 грн., судовий збір у розмірі 40685,96 грн. В решті позову відмовлено.

27.02.2020 на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.

01.06.2020 від ТОВ «Метінвест Інжиніринг» надійшла заява про визнання наказу від 27.02.2020 таким, що не підлягає виконанню через помилкове його видання, оскільки рішення у справі не набрало законної сили. Крім того, відповідач зазначав, що у наказі господарського суду Донецької області від 27.02.2020 №905/1318/19 зазначена дата набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020 - 27.02.2019, в той час, як провадження у даній справі відкрито лише 07.08.2019.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення; рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2020 у справі №905/1318/19 залишено без змін.

28.07.2020 від ТОВ «Метінвест Інжиніринг» надійшли доповнення до заяви про визнання наказу від 27.02.2020 таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування яких відповідач зазначає що, рішення суду виконано ним добровільно у повному обсязі шляхом оплати судового збору у розмірі 40685,96 грн., 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 1570597,03 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3309899 та №309900 від 13.07.2020, та зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1141800грн..

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали від 26.08.2020 щодо часткового задоволення заяви ТОВ «Метінвест Інжиніринг» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, встановив, що обов`язок відповідача перед позивачем в частині сплати заборгованості за рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020 №905/1318/19 у розмірі 1611282,99 грн. відсутній, у зв`язку з його добровільним виконанням відповідачем поза межами виконавчого провадження.

Щодо відмови у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 11418000 грн. з підстав зарахування зустрічних однорідних вимог згідно ст. 601 ЦК України, суд зазначив, зокрема, що однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку. Оскільки позивач (стягувач) не визнає себе боржником за зобов`язанням щодо повернення авансу за договором №2179/19/219-60 від 29.07.2019 і додатковою угодою №2 від 08.04.2020 та не погоджується із змістом, умовами виконання та розміром такого зустрічного зобов`язання, вказані вимоги не можна вважати безспірними, що виключає можливість їх зарахування згідно ст. 601 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції враховуючи таке.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Відповідно до ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

В постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц наголошено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020 у справі №905/1318/19 залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 позов ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Метінвест Інжиніринг» на користь ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» 3% річних у розмірі 495237,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 2217159,04 грн., судовий збір у розмірі 40685,96 грн.; в решті позову відмовлено.

13.07.2020 відповідачем сплачено на користь позивача заборгованість у розмірі 1611282,99 грн., про що свідчать платіжні доручення №309899 та №309900 від 13.07.2020.

29.07.2020 позивач звернувся до Лівобережного ВДВС у м. Маріуполі Східного МРУ МЮ (м. Харків) із заявою про прийняття до виконання наказу господарського суду Донецької області від 27.02.2020 у справі №905/1318/19, а також повідомив про часткове добровільне виконання відповідачем рішення суду на суму 1570597,03 грн.

05.08.2020 Лівобережним ВДВС у м. Маріуполі Східного МРУ МЮ (м. Харків) відкрито виконавче провадження (ВП №62722235) за наказом виданим господарським судом Донецької області від 27.02.2020 №905/1318/19.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов`язок відповідача (боржника) перед позивачем (стягувачем) в частині сплати заборгованості за рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2020 №905/1318/19 у розмірі 1611282,99 грн. відсутній у зв`язку з його добровільним виконанням відповідачем до відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого наявні підстави для визнання наказу господарського суду Донецької області від 27.02.2020 №905/1318/19 таким, що не підлягає виконанню, в цій частині.

З матеріалів справи також вбачається, що 15.07.2020 ТОВ «Метінвест Інжиніринг» звернулось до ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.

В заяві відповідач зазначав, що 29.07.2019 між ТОВ «Метінвест Інжиніринг» (замовник) та ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» (підрядник) укладено договір №2179/19/219-60, відповідно до умов якого ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» зобов`язалося виконати певні роботи, а ТОВ «Метінвест Інжиніринг» - сплатити їх вартість, у порядку обумовленому договором.

08.08.2019 ТОВ «Метінвест Інжиніринг» платіжним дорученням №169670 перерахувало на користь ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» авансовий платіж (передоплата за проектні роботи) на суму 1641000,00 грн.

08.04.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019, відповідно до якої сторони дійшли згоди про розірвання договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019 з дати підписання даної додаткової угоди №2 та повернення підрядником авансового платежу у розмірі 1141800,00 грн. замовнику. Відповідач посилається на п. 2. 7 договору, за яким якщо замовник виплатив підряднику аванс, та в подальшому договір достроково розривається, підрядник зобов`язаний протягом 7 календарних днів з дати розірвання договору перерахувати замовнику суму авансу, за виключенням ціни фактично виконаних робіт. Відповідач зазначав, що оскільки аванс за договором не було повернуто ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» має перед ТОВ «Метінвест Інжиніринг» заборгованість у розмірі 1141800,00 грн.

З метою припинення взаємних зобов`язань ТОВ «Метінвест Інжиніринг» повідомив про припинення взаємних зобов`язань на суму 1141800 грн., які виникли:

- у ТОВ «Метінвест Інжиніринг» на підставі рішення господарського суду Донецької області у справі №905/1318/19;

- у ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» на підставі договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019.

В свою чергу, ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» 19.08.2020 надіслано ТОВ «Метінвест Інжиніринг» заперечення №1-01-387 щодо проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог з посиланням на те, що:

- ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» у повному обсязі виконало роботи за договором №2179/19/219-60 від 29.07.2019р., а ТОВ «Метінвест Інжиніринг» оплачені такі роботи. При цьому, із сплаченого ТОВ «Метінвест Інжиніринг» авансу у розмірі 1641000 грн. ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» утримано 499200 грн. відповідно до п. 2.6 договору, а решта суми авансу у розмірі 1141800 грн. перерахована третім особам (підрядникам), які продовжували виконання інших етапів робіт;

- ДП «УКРНТЦ «Енергосталь» невідомо про укладення додаткової угоди №2 від 08.04.2020 до договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019р. та у нього відсутній її примірник;

- зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, а відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку ст. 601 ЦК України.

З наведеного вбачається, що позивач не визнає себе боржником за зобов`язанням щодо повернення авансу за договором №2179/19/219-60 від 29.07.2019р. та додатковою угодою №2 від 08.04.2020 до нього та не погоджується із змістом, умовами виконання та розміром такого зобов`язання.

Згідно положень ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною 3 статті 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини 5 статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, надіслана відповідачем позивачу, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей. При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Згідно зі статтею 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, з огляду на викладене зобов`язання з оплати заборгованості за договором може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 15.08.2019 у справі №910/21683/17, від 11.09.2019 у справі №910/21566/17, від 25.09.2019 у справі №910/21645/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/21645/17 наголошено, що з огляду на положення чинного законодавства зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Однією із важливих умов, як уже зазначалося, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку (аналогічну за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 15.08.2019 у справі №910/21683/17, від 11.09.2019 у справі №910/21566/17).

Отже, наявність в даному випадку заперечень позивача (стягувача), що свідчить про наявність спору, виключають можливість зарахування відповідних вимог у порядку ст. 601 ЦК України. При цьому, обставини не оскарження заяви відповідача (боржника, заявника) про зарахування зустрічних однорідних вимог у судовому порядку не свідчать про їх безспірність.

Колегія суддів також зазначає, що встановлення обставин виконання умов договору №2179/19/219-60 від 29.07.2019 та правомірності укладення додаткової угоди №2 від 08.04.2020 до нього, тобто іншого матеріально-правового спору, виключає можливість його вирішення при розгляді заяви у межах процедури, передбаченої ст. 328 ГПК України.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Донецької області від 26.08.2020- без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.08.2020 у справі №905/1318/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.10.2020

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель