ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
26.08.2020Справа № 910/6898/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОД-ТЕПЛОКОМ"
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТСФ"
про стягнення 1 103 815,73 грн.
за участю представників:
від позивача: Шевченко М.М.,
від відповідача: Іваненко М.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОД-ТЕПЛОКОМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТСФ" про стягнення боргу за договором підряду у розмірі 1 103 815,73 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 01.07.2020.
25.06.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ" подав клопотання про відкладення розгляду справи, а також відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 розгляд справи відкладено на 12.08.2020.
У судовому засіданні 12.08.2020 оголошено перерву на 26.08.2020.
У судовому засіданні 26.08.2020 представник позивача заявив клопотання про продовження строку підготовчого провадження, в якому судом відмовлено, зважаючи на факт здійснення розгляду справи з правилами спрощеного позовного провадження.
Також представником позивача були заявлені клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів, в задоволенні яких судом відмовлено у зв`язку з недостатньою обґрунтованістю заявлених клопотань.
Представник відповідача у судовому засідання 26.08.2020 заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2315/20 законної сили.
Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, у зв`язку з тим, що відповідачем не було обґрунтовано об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи в розумінні положень статті 227 ГПК України.
Частиною 1 статті 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи факт того, що строк, передбачений для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, закінчився, тоді як обидві сторони реалізували власні процесуальні права на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення рішення по суті спору.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
15.05.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОД-ТЕПЛОКОМ" (підрядник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТСФ" (замовник) було укладено договір підряду № №15/05/19-ГП-С1 (далі Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник виконує відповідно до проектної документації, умов Договору та Додатків до нього роботи з облаштування зовнішніх мереж водопостачання та каналізації при реконструкції нежитлової будівлі, що є комплексом будівель та споруд у комплекс будівель та споруд для зберігання мінеральних добрив з подальшим будівництвом складу (далі Роботи). Підрядник виконує частину Робіт, передбачених проектною документацією в обсязі, встановленому в Додатках до цього Договору.
Адреса будівництва: Україна, Херсонська обл., м. Каховка, пров. Трубний, 12.
Ціна робіт визначається сторонами комерційним кошторисом та є твердою (п. 3.1. Договору).
Спір у справі виник внаслідок того, що, за доводами позивача, у відповідності до умов Договору ним було виконано та передано роботи на загальну суму 8 076 305,47 грн., тоді як відповідач оплатив виконані роботи лише на суму 6 972 489,74 грн., через що, станом на момент подання позову, сума у розмірі 1 103 815,73 грн. залишається не сплаченою замовником.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Договір укладений між сторонами спору за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України .
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173 , 174 , 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України , ст. 11 , 202 , 509 Цивільного кодексу України , і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу , якщо інше не встановлено законом.
Статтею 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що позивачем були виконані підрядні роботи за Договором на загальну суму 8 076 305,47 грн., про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти виконаних робіт № 1, №2 за червень 2019, № 3, №4 за серпень 2019, № 5 за серпень 2019, №6, №7, №8, №9 за вересень 2019, № 10, № 11 за жовтень 2019, №12, №13 за листопад 2019.
Судом встановлено, що відповідач підписав вищезазначені акти та скріпив їх печаткою підприємства без жодних заперечень та зауважень.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає про передчасність вимог позивача щодо стягнення заборгованості, оскільки за його доводами, всупереч умовам Договору підрядником не надано всієї виконавчої та проектної документації, у зв`язку з чим у замовника не виник обов`язок з оплати виконаних робіт.
З приводу наведених доводів відповідача суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2.6. Договору, після закінчення виконання Робіт в кожному місяці згідно календарного графіка виконання робіт за Договором, Підрядник готує акт приймання виконаних Робіт за формою КБ-2 в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (за формою, встановленою ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013) та подає їх для підписання Замовнику протягом 5 днів, наступних за останнім днем такого місяця, а Замовник зобов`язаний розглянути та підписати такі документи, що підтверджує виконання Робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня одержання цих документів, надіславши Замовнику повідомлення про таку відмову.
Разом з вказаними документами Підрядник надає Замовнику виконавчу документацію на виконані за місяць Роботи та документи передбачені п. 4.15. цього Договору стосовно матеріалів, використаних при виконанні Робіт в такому місяці. Роботи вважаються виконаними належним чином за, умови надання Підрядником Замовнику вказаних документів.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України ).
Так, згідно з п. 3.4.4. Договору, оплата виконаних Робіт за попередній місяць проводиться протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунка-фактури від Підрядника, але не раніше п`ятого числа наступного місяця, за умови:
- підписання сторонами в порядку встановленому цим Договором акту приймання виконаних Робіт за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3, які підтверджують виконання Робіт в такому місяці згідно календарного графіку виконання робіт;
- надання Підрядником Замовнику виконавчої документації на виконані в такому місяці Роботи і документів згідно п. 4.15, цього Договору на використані в такому місяці матеріали та обладнання.
Зважаючи на умови укладеного між сторонами Договору суд погоджується з доводами відповідача в частині наявності у підрядники обов`язку надання відповідної проектної документації. В свою чергу, також правомірними є доводи позивача в стосовно того, що підписання акта приймання-передачі підрядних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів.
Згідно з пунктами 88, 89 Загальних умов приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання.
Передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункти 91, 96 Загальних умов).
У пунктах 98, 99 Загальних умов передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України , замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України на замовника покладено обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків - негайно про них заявити.
Замовник, який своєчасно не заявив про недоліки у виконанні робіт (за наявності таких) не звільнений від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав доказів наявності у нього зауважень щодо виконаних позивачем робіт за договором підряду до підписання актів виконаних робіт. При цьому, умовами Договору передбачено обов`язок замовника перевірити наявність недоліків у поданих підрядником документах до моменту їхнього підписання та у випадку наявності недоліків протягом 5 днів надати обґрунтовані причини відмови від підписання.
Матеріалами справи підтверджується, що сума оплачених відповідачем робіт за Договором склала 6 972 489,74 грн., через що несплаченими замовником залишилися грошові кошти на суму 1 103 815,73 грн.
Згідно з п. 3.5. Договору, у випадку порушення Підрядником встановлених згідно календарного графіку виконання Робіт строків виконання Робіт (їх частини), Замовник має право затримати виплати на кількість днів, яка дорівнює кількості днів затримки строків виконання Робіт (їх частини) Підрядником і не буде нести за це відповідальності, встановленої п. 6.1. цього Договору.
Проте, оскільки виконані підрядником роботи на загальну суму 8 076 305,47 грн. були прийняті замовником у повному обсязі без заперечень та зауважень, що підтверджується підписаними сторонами актами КБ-2в та довідками КБ-3, тоді як підписання акта приймання-передачі є правовою підставою для проведення остаточних та повних розрахунків між сторонами, суд зазначає про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності обов`язку з оплати 1 103 815,73 грн. залишку заборгованості за належним чином прийняті підрядні роботи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 910/9241/18.
При цьому, оскільки під час розгляду справи відповідачем не надавався обґрунтований контррозрахунок розміру заборгованості, з урахуванням положень 3.4.5. -3.4.6. Договору (якими передбачено порядок формування гарантійного фонду), не заявлялися зустрічні позовні вимоги, а виключно заперечувалися первісні позовні вимоги у повному обсязі з підстав їх недоведеності та безпідставності, у суду відсутні правові підстави для прийняття доводів відповідача в цій частині та здійснення перерахунку залишку заборгованості за власної ініціативи задля формування гарантійного фонду, який у відповідності до умов Договору має формуватися самостійно відповідачем.
Зокрема, посилання відповідач на те, що він не повинен сплачувати 403 815,27 грн., оскільки вказана сума є 5% від загальної ціни договору у розмірі 8 076 300,65 грн., а відтак складає гарантійних фонд, повною мірою не ґрунтуються на умовах правочину, оскільки положеннями 3.4.5. - 3.4.6. Договору передбачений порядок поетапного формування гарантійного фонду шляхом щомісячного утримання замовником 5% відсотків від вартості виконаних робіт, тоді як частина робіт на суму 6 972 489,74 грн. вже була оплачена замовником станом на момент вирішення спору, а обґрунтованого та доведеного контррозрахунку залишку боргу відповідачем не здійснено.
Також не можуть бути окремою підставою для відмови у задоволенні позову доводи відповідача про несвоєчасну реєстрацію підрядником податкової накладної.
Так, виходячи з положень статті 173 Господарського кодексу України , підстав виникнення господарських зобов`язань (стаття 174 Господарського кодексу України ) суд відхиляє доводи позивача про те, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку, передбаченого в спірному договорі, є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, адже обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства. Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов`язок відповідача надати замовнику податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 12.03.2018 у справі №918/216/17; від 13.04.2018 у справі №902/380/17.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України , суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .
Відповідно до ст. 525 , 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача стосовно невиконання грошового зобов`язання з повної оплати виконаних підрядних робіт, суд дійшов висновку про те, що на час ухвалення рішення по даній справі, доведеною та реально існуючою є сума основної заборгованості у розмірі 1 103 815,73 грн., а відтак зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 1 103 815,73 грн.
Судовий збір покладається на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України .
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТСФ" (01011, м.Київ, Печерський район ПЕЧЕРСЬКИЙ УЗВІЗ буд. 19, ідентифікаційний код: 42554288) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОД-ТЕПЛОКОМ" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, ВУЛИЦЯ КАРБИШЕВА, будинок 22, квартира 24, ідентифікаційний код: 41377981) 1 103 815,73 грн. основного боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 557,24 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2020.
Суддя І.В. Приходько
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2020 |
Оприлюднено | 04.09.2020 |
Номер документу | 91291607 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні