Рішення

від 27.07.2020 по справі 911/685/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. Справа № 911/685/20

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

до Відкритого акціонерного товариства "Стайки-Керамік"

про стягнення 100 036,26 гривень

за участю представника позивача: Гончар М.С. (довіреність № 235 від 05.07.2019)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ Київська обласна ЕК /позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Стайки-Керамік" (далі - ВАТ Стайки-Керамік /відповідач) про стягнення 100 036,26 гривень, з яких: 91 741,90 грн заборгованості за спожиту енергію (активна енергія) за період з 01.01.2019 по 31.01.2020, 6 711,59 грн пені, 801,71 грн 3% річних та 781,06 грн інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №420023645 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу в частині здійснення оплати за спожиту електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2020 у справі №911/685/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

10.04.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до змісту якої, у встановлений судом строк, позивач на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 27.03.2020 надав відомості та пояснення стосовно заявленого позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2020 у справі №911/685/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 25.05.2020.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 25.05.2020 та 15.03.2020 у справі №911/685/20 відкладено судове засідання на 15.06.2020 та 30.06.2020 відповідно.

30.06.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло повідомлення щодо проведення відповідачем оплат за використану енергію.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2020 у справі №911/685/20 відкладено судове засідання на 27.07.2020.

22.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання з розгляду даної справи з огляду на неможливість представника відповідача прибути у судове засідання з підстав перебування його у відпустці.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Водночас, згідно приписів ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Як слідує з матеріалів справи, про відкриття провадження у даній справі та її розгляд, у тому числі і відкладення судового засідання, відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Також, з метеріалів справи слідує, що у судові засідання 25.05.2020, 15.05.2020 та 30.06.2020 представник відповідача не з`явився.

З огляду на викладені вище процесуальні приписи, оскільки викладені відповідачем у клопотанні обставини неможливості явки представника у судове засідання не свідчать про наявність поважних причин такої неявки, тоді як інші підстави для відкладення розгляду справи у розумінні відповідних процесуальних приписів відсутні, суд дійшов висновку про необгрунтовантованість клопотання відповідача про відкладення судового засідання з розгляду вказаної справи, відтак продовження її розгляду по суті у судовому засідання 27.07.2020 за відсутності представника відповідача.

Поряд з тим під час розгляду вказаної справи, у тому числі у встановлений судом строк, відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до змісту викладених у позовній заяві доводів ТОВ Київська обласна ЕК останнє є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, в підтвердження чого позивачем надано копію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.06.2018 №429.

За викладеними позивачем доводами ПрАТ "Київобленерго", як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, надано позивачу інформацію про обсяг спожитої відповідачем електричної енергії за період з 01.01.2019 по 31.01.2020, а тому, з огляду на споживання відповідачем електричної енергії, між відповідачем та позивачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №420023645 від 01.01.2019 (далі - договір постачання) шляхом приєднання відповідача до вказаного договору, який розміщено на офіційному веб-сайті позивача, та текст якого разом з додатком №2 позивачем додано до позовної заяви.

В підтвердження обсягів спожитої відповідачем електричної енергії позивачем надано копію довідки ПрАТ "Київобленерго" №03/100/250/2252 щодо фактичного обсягу розподіленої електричної енергії, згідно якої за період з січня 2019 року по січень 2020 року для потреб, зокрема, відповідача обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії склав: у січні 2019 року - 139 кВт*год.; в лютому 2019 року - 3 147 кВт*год.; в березні 2019 року - 464 кВт*год.; в квітні 2019 року - 94 кВт*год.; в травні 2019 року - 3 284 кВт*год.; в червні 2019 року - 513 кВт*год.; в липні 2019 року - 497 кВт*год.; в серпні 2019 року - 3 654 кВт*год.; у вересні 2019 року - 513 кВт*год.; у жовтні 2019 року - 1 277 кВт*год.; у листопаді 2019 року - 7 243 кВт*год.; у грудні 2019 року - 7 222 кВт*год.; у січні 2020 року - 633 кВт*год.

Отже, позивач вказав на виконанні власних договірних обов`язків щодо продажу та поставки відповідачу електричної енергії за вказаний вище період загальною вартістю 92 741,90 грн, в підтвердження чого також надав копії актів приймання-передавання електричної енергії:

- №А-6305497601 за січень 2019 року на суму 393,58 грн;

- №А-8646294101 за лютий 2019 року на суму 8 636,02 грн;

- №А-8696459810 за березень 2019 року на суму 1 284,44 грн;

- №А-8649059055 за квітень 2019 року на суму 258,66 грн;

- №А-8699459460 за травень 2019 року на суму 12 820,87 грн;

- №А-8994490251 за червень 2019 року на суму 1 444,72 грн;

- №А-8946201830 за липень 2019 року на суму 1 678,43 грн;

- №А-6014901612 за серпень 2019 року на суму 11 320,16 грн;

- №А-6065459841 за вересень 2019 року на суму 1 468,87 грн;

- №А-6164738095 за жовтень 2019 року на суму 4 573,72 грн;

- №А-6067229036 за листопад 2019 року на суму 21 543,84 грн;

- №А-6018879327 за грудень 2019 року на суму 25 484,10 грн;

- №А-6069005012 за січень 2020 року на суму 1 834,49 грн.

Також позивачем наданої копії виставлених відповідачу рахунків-фактур за спожиту електричну енергію, із тотожними вказаним вище актам номерами та датами складання, за період з січня 2019 року по січень 2020 року на загальну суму 92 741,90 грн, що містять ті ж показники та вартість спожитої електричної енергії, які відображені у вказаних вище актах приймання-передавання електричної енергії.

Втім, за доводами позивача, обсяг спожитої електричної енергії за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 відповідач оплатив частково у розмірі 1 000,00 грн, а тому у відповідача перед позивачем виникла загальна сума заборгованості за спожиту електричну енергію за вказаний період у розмірі 91 741,90 грн.

В підтвердження обставин проведення відповідачем часткових платежів позивач ндав копії платіжних доручень та банківської довідки.

З огляду вказаного вище позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 91 741,90 грн заборгованості за спожиту енергію (активна енергія) за період з 01.01.2019 по 31.01.2020.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174, ч. 4 ст. 179, ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

У відповідності до ст. ст. 46, 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

Відповідно до пп. 1.2.7, 1.2.15., 3.1.5., 3.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ) постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Так, форми договорів, які пропонується споживачам до укладення, зокрема договору про постачання електричної енергії споживачу, а також комерційні пропозиції розміщено позивачем на власному офіційному веб-сайті.

За таких обставин, фактичне споживання відповідачем електричної енергії з 01.01.2019 та, надалі, проведення часткових оплат вартості спожитої енергії свідчить про приєднання відповідача до умов опублікованих офіційно позивачем на власному веб-сайті комерційної пропозиції та договору про постачання електричної енергії споживачу, як наслідок виникнення між сторонами відповідних правовідносин щодо постачання електричної енергії.

Згідно пп. 2.1., 2.3., 5.5., 5.7. доданого до позовної заяви договору про постачання електричної енергії споживачу за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку.

Так, відповідно до умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу термін постачання визначено до 31.12.2019. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.

Згідно умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) подається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

З огляду наведеного, споживання відповідачем електроенергії протягом заявленого періоду без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості отриманої енергії та приєднання до типового договору постачання шляхом вчинення відповідних дій зі споживання електричної енергії породжує для відповідача обов`язок з повної оплати вартості спожитої електроенергії у визначені позивачем в рахунках-фактурах строки.

Поряд з тим з наявних в матеріалах справи рахунків-фактур за спожиту електричну енергію слідує, що позивачем нараховано відповідачу за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 загалом 92 741,90 грн, зокрема:

- за травень 2019 року нараховано 9 001,33 грн за споживання активної електроенергії та 3 819,54 грн - за понад заявлені обсяги, та загалом виставлено до оплати 12 820,87 грн;

- за жовтень 2019 року нараховано 3 503,68 грн за споживання активної електроенергії та 1 070,04 грн - за понад заявлені обсяги, та загалом виставлено до оплати 4 573,72 грн;

- за листопад 2019 року нараховано 18 481,82 грн за споживання активної електроенергії та 3 062,02 грн - за понад заявлені обсяги, та загалом виставлено до оплати 21 543,84 грн;

- за грудень 2019 року нараховано 17 388,28 грн за споживання активної електроенергії та 8 095,82 грн - за понад заявлені обсяги, та загалом виставлено до оплати 25 484,10 грн.

Водночас, оскільки при виконанні договору сторони повинні узгоджувати свою поведінку з урахуванням приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема Закону України Про ринок електричної енергії , які не передбачають відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та не встановлюють її розміру, суд дійшов висновку про безпідставність включення позивачем до вказаних вище рахунків-фактур за спожиту електричну енергію сум донарахування понад заявлені обсяги у загальній сумі 16 047,42 грн, а тому загальна вартість поставленої відповідачу електричної енергії за вказаний період складає 76 694,48 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як слідує з наявних в матеріалах справи платіжних доручень, за отриману електричну енергію відповідачем проведено платежі на загальну суму 1 000,00 грн, а саме:

- згідно платіжного доручення №28381250-3 від 27.09.2019 - 200,00 грн з призначенням платежу плата за електроенергію за вересень 2019 за ВАТ Стайки-керамік 00291032 ;

- згідно платіжного доручення №28717278-3 від 25.10.2019 - 200,00 грн з призначенням платежу плата за акт. енерг за жовтень 2019р. зг. Рах№ НОМЕР_1 за ВАТ Стайки-керамік ;

- згідно платіжного доручення №N1C5А4279М від 27.11.2019 - 200,00 грн з призначенням платежу ВАТ Стайки-керамік плата за активну е/е за листопад 2019 року ;

- згідно платіжного доручення №N0R8T3441M від 27.12.2019 - 200,00 грн з призначенням платежу за електроенергію за грудень 2019 ВАТ Стайки-керамік ;

- згідно платіжного доручення №29794669-3 від 29.01.2020 - 200,00 грн з призначенням платежу плата за електроенергію за січень 2020 р ВАТ Стайки-керамік .

Водночас з наданих до позову розрахунків та пояснень позивача слідує, що сплачені відповідачем кошти зараховувались в порядку черговості в рахунок погашення основного боргу за активну електричну енергію, оскільки призначення платежів не містили відомостей про оплату штрафних санкцій.

Так сплачені відповідачем 27.09.2019 кошти та частина сплачених 25.10.2019 коштів зараховано позивачем в погашення вартості електроенергії за січень 2019 року згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019; решту сплачених відповідачем 25.10.2019 та сплачені відповідачем 27.11.2019, 27.12.2019 кошти зараховано позивачем в часткове погашення вартості електроенергії за лютий 2019 року згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019; сплачені ж відповідачем 29.01.2020 кошти позивачем зараховано в погашення вартості електроенергії за березень 2019 року згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019.

За доводами позивача решта рахунків-фактур №8649059055 за квітень 2019 року, №8699459460 за травень 2019 року, №8994490251 за червень 2019 року, №8946201830 за липень 2019 року, №6014901612 за серпень 2019 року, №6065459841 за вересень 2019 року, №6164738095 за жовтень 2019 року, №6067229036 за листопад 2019 року, №6018879327 за грудень 2019 року, №6069005012 за січень 2020 року, залишаються неоплаченими повністю.

Водночас, питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду надання послуг (місяця надання послуг), має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості - платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Саме вказаний порядок зарахування узгоджується із загальними засадами добросовісності та розумності поведінки сторін зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.06.2016 у справі №921/942/15-г/15, від 05.02.2014 у справі №920/798/13.

Отже, оскільки умовами договору сторони не передбачили порядку зарахування сплачених відповідачем коштів у разі наявності/відсутності цільового призначення платежу, суд дійшов висновку, що сплачені відповідачем кошти мають відноситися на погашення заборгованості згідно вказаного відповідачем призначення платежу, а тому вірним є зарахування сплачених відповідачем коштів:

- згідно платіжного доручення №28381250-3 від 27.09.2019 - 200,00 грн в рахунок часткового погашення боргу за активну електричну енергію за вересень 2019 року;

- згідно платіжного доручення №28717278-3 від 25.10.2019 - 200,00 в рахунок часткового погашення боргу за активну електричну енергію за жовтень 2019 року;

- згідно платіжного доручення №N1C5А4279М від 27.11.2019 - 200,00 грн в рахунок часткового погашення боргу за активну електричну енергію за листопад 2019 року;

- згідно платіжного доручення №N0R8T3441M від 27.12.2019 - 200,00 грн в рахунок часткового погашення боргу за активну електричну енергію за грудень 2019 року;

- згідно платіжного доручення №29794669-3 від 29.01.2020 - 200,00 грн в рахунок часткового погашення боргу за активну електричну енергію за січень 2020 року.

Поряд з тим судом враховано, що сплачені, за викладеними позивачем поясненнями, відповідачем кошти у лютому, травні 2020 року у загальному розмірі 1 300,00 грн не підлягають зарахуванню в рахунок погашення боргу за заявлений позивачем період, оскільки вказані кошти сплачені з призначенням платежу згідно рахунку №611905491 від 25.02.2020, що не включений до заявленої до стягнення суми боргу.

За таких обставин, враховуючи зазначені вище обставини, визначену судом вірну вартість поставленої відповідачу електричної енергії - 76 694,48 грн, та проведені відповідачем часткові оплати у сумі 1000,00 грн, суд дійшов висновку, що арифметично правильний розмір сукупної заборгованості відповідача складає 75 694,48 грн.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість спожитої електроенергії оплатив частково, а також враховуючи встановлений судом арифметично вірний розмір заборгованості, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 91 741,90 грн заборгованості за спожиту енергію (активна енергія) за період з 01.01.2019 по 31.01.2020, підлягає частковому задоволенню у розмірі 75 694,48 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 6 711,59 грн пені, нарахованої:

з 08.02.2019 по 07.08.2019 на 393,58 грн боргу згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019;

з 08.03.2019 по 07.09.2019 на 8 636,02 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 06.04.2019 по 05.10.2019 на 1 284,44 грн боргу згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019;

з 09.05.2019 по 08.11.2019 на 258,66 грн боргу згідно рахунку-фактури №8649059055 від 30.04.2019;

з 07.06.2019 по 06.12.2019 на 9 001,33 грн боргу згідно рахунку-фактури №8699459460 від 30.05.2019;

з 06.07.2019 по 05.01.2020 на 1 444,72 грн боргу згідно рахунку-фактури №8994490251 від 30.06.2019;

з 07.08.2019 по 31.01.2020 на 1 678,43 грн боргу згідно рахунку-фактури №8946201830 від 30.07.2019;

з 06.09.2019 по 31.01.2020 на 11 320,16 грн боргу згідно рахунку-фактури №6014901612 від 29.08.2019;

з 08.10.2019 по 31.01.2020 на 1 468,87 грн боргу згідно рахунку-фактури №6065459841 від 30.09.2019;

з 02.11.2019 по 31.01.2020 на 3 503,68 грн боргу згідно рахунку-фактури №6164738095 від 25.10.2019;

з 05.12.2019 по 31.01.2020 на 18 481,82 грн боргу згідно рахунку-фактури №6067229036 від 27.11.2019;

з 10.01.2020 по 31.01.2020 на 17 388,28 грн боргу згідно рахунку-фактури №6018879327 від 31.12.2019.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.8 договору про постачання електричної енергії споживачу передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальником має право вимагати сплати пені. Відповідно до комерційної пропозиції до договору пені передбачена у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Оскільки арифметично правильний розмір пені, перерахованої судом в межах визначених позивачем періодів, з урахуванням встановлених судом обставин порядку зарахування сплачених відповідачем коштів, складає 6 699,41 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6 711,59 грн пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 6 699,41 грн.

До того ж у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 801,71 грн 3% річних, нарахованих:

з 08.02.2019 по 30.09.2019 на 393,58 грн боргу згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019;

з 01.10.2019 по 25.10.2019 на 193,58 грн боргу згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019;

з 08.03.2019 по 30.09.2019 на 8 636,02 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.10.2019 по 25.10.2019 на 6,42 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.10.2019 по 31.10.2019 на 8 629,60 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.11.2019 по 27.11.2019 на 200,00 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.11.2019 по 30.11.2019 на 8 429,60 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.12.2019 по 27.12.2019 на 200,00 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.12.2019 по 31.01.2020 на 8 229,60 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 06.04.2019 по 31.12.2019 на 1 284,44 грн боргу згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019;

з 01.01.2019 по 29.01.2020 на 200,00 грн боргу згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019;

з 01.01.2020 по 31.01.2020 на 1 084,44 грн боргу згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019;

з 09.05.2019 по 31.01.2020 на 258,66 грн боргу згідно рахунку-фактури №8649059055 від 30.04.2019;

з 07.06.2019 по 31.01.2020 на 9 001,33 грн боргу згідно рахунку-фактури №8699459460 від 30.05.2019;

з 06.07.2019 по 31.01.2020 на 1 444,72 грн боргу згідно рахунку-фактури №8994490251 від 30.06.2019;

з 07.08.2019 по 31.01.2020 на 1 678,43 грн боргу згідно рахунку-фактури №8946201830 від 30.07.2019;

з 06.09.2019 по 31.01.2020 на 11 320,16 грн боргу згідно рахунку-фактури №6014901612 від 29.08.2019;

з 08.10.2019 по 31.01.2020 на 1 468,87 грн боргу згідно рахунку-фактури №6065459841 від 30.09.2019;

з 02.11.2019 по 31.01.2020 на 3 503,68 грн боргу згідно рахунку-фактури №6164738095 від 25.10.2019;

з 05.12.2019 по 31.01.2020 на 18 481,82 грн боргу згідно рахунку-фактури №6067229036 від 27.11.2019;

з 10.01.2020 по 31.01.2020 на 17 388,28 грн боргу згідно рахунку-фактури №6018879327 від 31.12.2019;

- 781,06 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з 08.02.2019 по 31.08.2019 на 393,58 грн боргу згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019;

з 01.09.2019 по 30.09.2019 на 193,58 грн боргу згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019;

з 08.03.2019 по 30.09.2019 на 8 636,02 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.10.2019 по 31.10.2019 на 8 629,60 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.11.2019 по 30.11.2019 на 8 429,60 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 06.04.2019 по 30.11.2019 на 1 284,44 грн боргу згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019;

з 09.05.2019 по 30.11.2019 на 258,66 грн боргу згідно рахунку-фактури №8649059055 від 30.04.2019;

з 07.06.2019 по 30.11.2019 на 9 001,33 грн боргу згідно рахунку-фактури №8699459460 від 30.05.2019;

з 06.07.2019 по 30.11.2019 на 1 444,72 грн боргу згідно рахунку-фактури №8994490251 від 30.06.2019;

з 07.08.2019 по 30.11.2019 на 1 678,43 грн боргу згідно рахунку-фактури №8946201830 від 30.07.2019;

з 06.09.2019 по 30.11.2019 на 11 320,16 грн боргу згідно рахунку-фактури №6014901612 від 29.08.2019;

з 08.10.2019 по 30.11.2019 на 1 468,87 грн боргу згідно рахунку-фактури №6065459841 від 30.09.2019;

з 02.11.2019 по 30.11.2019 на 3 503,68 грн боргу згідно рахунку-фактури №6164738095 від 25.10.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично правильний розмір інфляційних втрат, перерахованих судом в межах визначених позивачем періодів, з урахуванням встановлених судом обставин порядку зарахування сплачених відповідачем коштів, складає 650,27 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 781,06 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 650,27 грн.

Водночас, оскільки заявлений до стягнення розмір 3% річних, обрахований судом в межах вказаних позивачем періодів, з урахуванням встановлених судом обставин порядку зарахування сплачених відповідачем коштів, є арифметично правильним, вимога позивача про стягнення з відповідача 801,71 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно ст. 129 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стайки-Керамік" (09210, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Стайки, вул. Берег, 4, ідентифікаційний код 00291032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, ідентифікаційний код 42094646):

- 75 694 (сімдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 48 коп. заборгованості;

- 6 699 (шість тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн 41 коп. пені;

- 801 (вісімсот одну) грн 71 коп. 3% річних;

- 650 (шістсот п`ятдесят) грн 27 коп. інфляційних втрат;

- 1 761 (одну тисячу сімсот шістдесят одну) грн 80 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.09.2020.

Суддя В.А. Ярема