Постанова

від 15.10.2020 по справі 911/685/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. Справа№ 911/685/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 15.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Стайки-Керамік"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2020 (повний текст рішення підписано 01.09.2020)

у справі №911/685/20 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

до Відкритого акціонерного товариства "Стайки-Керамік"

про стягнення 100036,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Стайки-Керамік" про стягнення 100036,26 гривень, з яких: 91741,90 грн заборгованості за спожиту енергію (активна енергія) за період з 01.01.2019 по 31.01.2020, 6711,59 грн пені, 801,71 грн 3% річних та 781,06 грн інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №420023645 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу в частині здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії за період з 01.01.2019 по 01.01.2020.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.07.2020 у справі №911/685/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Стайки-Керамік" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" 75694 (сімдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 48 коп. заборгованості, 6699 (шість тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн 41 коп. пені, 801 (вісімсот одну) грн 71 коп. 3% річних, 650 (шістсот п`ятдесят) грн 27 коп. інфляційних втрат, 1761 (одну тисячу сімсот шістдесят одну) грн 80 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідачем не виконано належним чином договірних зобов`язань за договором №420023645 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії щодо оплати вартості спожитої відповідачем електричної енергії. При цьому судом встановлено, що при визначенні вартості електричної енергії позивачем безпідставно включено суми донарахування понад заявлені обсяги у загальному розмірі 16047,42 грн, а тому за розрахунком суду загальна вартість поставленої відповідачу електричної енергії за вказаний період складає 76694,48 грн, а з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, стягненню підлягає заборгованість в розмірі 75694,48 грн. За розрахунком суду сум пені, 3% річних, інфляційних втрат, здійсненим в межах визначених позивачем періодів, з урахуванням встановлених судом обставин порядку зарахування сплачених відповідачем коштів, розмір пені, який підлягає стягненню становить 6699,41 грн, розмір інфляційних втрат - 650,27 грн, розмір 3% річних - 801,71 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство "Стайки-Керамік" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2020 у справі №911/685/20 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі апелянт стверджує про відсутність будь-яких договорів про постачання електричної енергії споживачу, які б укладались між позивачем та відповідачем; стверджує про не доведення обсягу спожитої електричної енергії відповідачем. При цьому відповідач вказує про те, що розрахунок заборгованості необілкованої електричної енергії здійснено без врахування показників приладів обліку електричної енергії субспоживачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також апелянт зазначив про порушення судом положень ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, якою гарантується право на справедливий судовий розгляд, посилаючись на не визнання судом наявності поважних причин неявки в судове засідання представника відповідача, що зумовило позбавлення відповідача можливості надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Стайки-Керамік" на рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2020 у справі №920/993/19; призначено розгляд апеляційної скарги до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2020 у справі №911/685/20 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП 14.03.2018 №312 (далі за текстом - ПРРЕЕ).

Підпунктом 1.2.15. ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

В силу п. 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії та п. 1.2.15 ПРРЕЕ, враховуючи факт споживання електричної енергії Відкритим акціонерним товариством "Стайки-Керамік", між Відкритим акціонерним товариством "Стайки-Керамік" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №420023645 від 01.01.2019 (надалі - Договір).

На підтвердження обсягів спожитої відповідачем електричної енергії позивачем надано копію довідки ПрАТ "Київобленерго" №03/100/250/2252 щодо фактичного обсягу розподіленої електричної енергії, згідно якої за період з січня 2019 року по січень 2020 року для потреб, зокрема, відповідача обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії склав: у січні 2019 року - 139 кВт*год.; в лютому 2019 року - 3 147 кВт*год.; в березні 2019 року - 464 кВт*год.; в квітні 2019 року - 94 кВт*год.; в травні 2019 року - 3284 кВт*год.; в червні 2019 року - 513 кВт*год.; в липні 2019 року - 497 кВт*год.; в серпні 2019 року - 3654 кВт*год.; у вересні 2019 року - 513 кВт*год.; у жовтні 2019 року - 1277 кВт*год.; у листопаді 2019 року - 7243 кВт*год.; у грудні 2019 року - 7222 кВт*год.; у січні 2020 року - 633 кВт*год.

Договір про постачання електричної енергії споживачу №420023645 від 01.01.2019 є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Договір про постачання електричної енергії споживачу розміщено на офіційному веб-сайті TOB "Київська обласна енергопостачальна компанія" за посиланням: http://koec.com.ua/page?root=18&id=20. Текст публічного Договору про постачання електричної енергії споживачу з додатками додано до позовної заяви.

Підпунктом 3.1.7. п. 3.1. ПРРЕЕ передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

Отже, враховуючи зазначені вимоги, Договір укладений на умовах, які розроблені електропостачальником та опубліковані на офіційному веб-сайті TOB "Київська обласна енергопостачальна компанія", без викладення його в паперовій формі. Факт укладення Договору підтверджується діями відповідача, які спрямовані на виконання його умов, зокрема, споживанням електричної енергії та частковою оплатою. Заяв від споживача до TOB "Київська обласна енергопостачальна компанія" щодо надання письмового примірника договору не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174, ч. 4 ст. 179, ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

У відповідності до ст. ст. 46, 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна ЕК" є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що вбачається з постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 №429.

Виходячи зі змісту пунктів 2.1., 2.3., 5.5., 5.7. Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку.

Так, відповідно до умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу термін постачання визначено до 31.12.2019. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.

Згідно умов комерційної пропозиції до договору про постачання електричної енергії споживачу рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) подається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Отже, споживання відповідачем електроенергії протягом заявленого періоду без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості отриманої енергії та приєднання до типового договору постачання шляхом вчинення відповідних дій зі споживання електричної енергії породжує для відповідача обов`язок з повної оплати вартості спожитої електроенергії у визначені позивачем в рахунках-фактурах строки.

При цьому, у відповідності до п.2.3.11. ПРРЕЕ, комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється з постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України Про ринок електричної енергії , Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII Перехідні положення ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно пп. 7.1. п 7. Розділу XIII Перехідні положення ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України, позивач не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

У відповідності до п. 4.3. ПРРЕЕ, оператором системи розподілу та адміністратор комерційного обліку - Приватним акціонерним товариством Київобленерго було надано TOB Київська обласна енергопостачальна компанія інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем. На підставі отриманих даних від ПрАТ Київобленерго , позивачем було складено акти приймання-передавання електричної енергії:

- №А-6305497601 за січень 2019 року на суму 393,58 грн;

- №А-8646294101 за лютий 2019 року на суму 8636,02 грн;

- №А-8696459810 за березень 2019 року на суму 1284,44 грн;

- №А-8649059055 за квітень 2019 року на суму 258,66 грн;

- №А-8699459460 за травень 2019 року на суму 12820,87 грн;

- №А-8994490251 за червень 2019 року на суму 1444,72 грн;

- №А-8946201830 за липень 2019 року на суму 1678,43 грн;

- №А-6014901612 за серпень 2019 року на суму 11320,16 грн;

- №А-6065459841 за вересень 2019 року на суму 1468,87 грн;

- №А-6164738095 за жовтень 2019 року на суму 4573,72 грн;

- №А-6067229036 за листопад 2019 року на суму 21543,84 грн;

- №А-6018879327 за грудень 2019 року на суму 25484,10 грн;

- №А-6069005012 за січень 2020 року на суму 1834,49 грн,

та сформовано рахунки за електроенергію, із тотожними вказаним вище актам номерами та датами складання, за період з січня 2019 року по січень 2020 року на загальну суму 92741,90 грн, які містять ті ж показники та розмір вартості спожитої електричної енергії, які відображені у вказаних вище актах приймання-передавання електричної енергії.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення відповідача до оператора системи розподілу та адміністратора комерційного обліку - Приватного акціонерного товариства Київобленерго стосовно неналежного виконання зобов`язань за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відповідно не вірного визначення обсягів розподіленої електричної енергії за спірний період.

Таким чином, довідка ПрАТ Київобленерго , яка наявна в матеріалах справи є належним, допустимим, достовірним доказом для перевірки проведених нарахувань та встановлення всіх обставин справи, що стосуються предмету доказування, адже наявність факту споживання електричної енергії та його обсяги не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, окрім як інформацією отриманою від оператора системи розподілу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що споживання відповідачем електроенергії протягом заявленого періоду без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості отриманої енергії та приєднання до типового договору постачання шляхом вчинення відповідних дій зі споживання електричної енергії породжує для відповідача обов`язок з повної оплати вартості спожитої електроенергії у визначені позивачем в рахунках-фактурах строки.

Поряд з тим, з наявних в матеріалах справи рахунків-фактур за спожиту електричну енергію вбачається, що позивачем нараховано відповідачу за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 загалом 92741,90 грн, зокрема:

- за травень 2019 року нараховано 9001,33 грн за споживання активної електроенергії та 3819,54 грн - за понад заявлені обсяги, та загалом виставлено до оплати 12820,87 грн;

- за жовтень 2019 року нараховано 3503,68 грн за споживання активної електроенергії та 1070,04 грн - за понад заявлені обсяги, та загалом виставлено до оплати 4573,72 грн;

- за листопад 2019 року нараховано 18481,82 грн за споживання активної електроенергії та 3062,02 грн - за понад заявлені обсяги, та загалом виставлено до оплати 21543,84 грн;

- за грудень 2019 року нараховано 17388,28 грн за споживання активної електроенергії та 8095,82 грн - за понад заявлені обсяги, та загалом виставлено до оплати 25484,10 грн.

Колегія суддів вважає, що позивачем безпідставно включено до вказаних вище рахунків-фактур за спожиту електричну енергію сум донарахування понад заявлені обсяги у загальній сумі 16047,42 грн, оскільки при виконанні договору сторони повинні узгоджувати свою поведінку з урахуванням приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема Закону України "Про ринок електричної енергії", які не передбачають відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та не встановлюють її розміру, а тому загальна вартість поставленої відповідачу електричної енергії за вказаний період складає 76694,48 грн.

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень, за отриману електричну енергію відповідачем проведено платежі на загальну суму 1000,00 грн, а саме:

- згідно платіжного доручення №28381250-3 від 27.09.2019 - 200,00 грн з призначенням платежу плата за електроенергію за вересень 2019 за ВАТ "Стайки-керамік" 00291032 ;

- згідно платіжного доручення №28717278-3 від 25.10.2019 - 200,00 грн з призначенням платежу плата за акт. енерг за жовтень 2019р. зг. Рах№ 6164738095 за ВАТ "Стайки-керамік" ;

- згідно платіжного доручення №N1C5А4279М від 27.11.2019 - 200,00 грн з призначенням платежу ВАТ "Стайки-керамік" плата за активну е/е за листопад 2019 року ;

- згідно платіжного доручення №N0R8T3441M від 27.12.2019 - 200,00 грн з призначенням платежу за електроенергію за грудень 2019 ВАТ "Стайки-керамік" ;

- згідно платіжного доручення №29794669-3 від 29.01.2020 - 200,00 грн з призначенням платежу плата за електроенергію за січень 2020 р ВАТ "Стайки-керамік" .

Водночас з наданих до позову розрахунків та пояснень позивача вбаєчаться, що сплачені відповідачем кошти зараховувались в порядку черговості в рахунок погашення основного боргу за активну електричну енергію, оскільки призначення платежів не містили відомостей про оплату штрафних санкцій.

Так, сплачені відповідачем 27.09.2019 кошти та частина сплачених 25.10.2019 коштів зараховано позивачем в погашення вартості електроенергії за січень 2019 року згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019; решту сплачених відповідачем 25.10.2019 та сплачені відповідачем 27.11.2019, 27.12.2019 кошти зараховано позивачем в часткове погашення вартості електроенергії за лютий 2019 року згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019; сплачені ж відповідачем 29.01.2020 кошти позивачем зараховано в погашення вартості електроенергії за березень 2019 року згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019.

За доводами позивача решта рахунків-фактур №8649059055 за квітень 2019 року, №8699459460 за травень 2019 року, №8994490251 за червень 2019 року, №8946201830 за липень 2019 року, №6014901612 за серпень 2019 року, №6065459841 за вересень 2019 року, №6164738095 за жовтень 2019 року, №6067229036 за листопад 2019 року, №6018879327 за грудень 2019 року, №6069005012 за січень 2020 року, залишаються неоплаченими повністю.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду надання послуг (місяця надання послуг), має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості - платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Саме вказаний порядок зарахування узгоджується із загальними засадами добросовісності та розумності поведінки сторін зобов`язання.

Отже, оскільки умовами договору сторони не передбачили порядку зарахування сплачених відповідачем коштів у разі наявності/відсутності цільового призначення платежу, колегія суддів вважає, що сплачені відповідачем кошти мають відноситися на погашення заборгованості згідно вказаного відповідачем призначення платежу, а тому вірним є зарахування сплачених відповідачем коштів:

- згідно платіжного доручення №28381250-3 від 27.09.2019 - 200,00 грн в рахунок часткового погашення боргу за активну електричну енергію за вересень 2019 року;

- згідно платіжного доручення №28717278-3 від 25.10.2019 - 200,00 в рахунок часткового погашення боргу за активну електричну енергію за жовтень 2019 року;

- згідно платіжного доручення №N1C5А4279М від 27.11.2019 - 200,00 грн в рахунок часткового погашення боргу за активну електричну енергію за листопад 2019 року;

- згідно платіжного доручення №N0R8T3441M від 27.12.2019 - 200,00 грн в рахунок часткового погашення боргу за активну електричну енергію за грудень 2019 року;

- згідно платіжного доручення №29794669-3 від 29.01.2020 - 200,00 грн в рахунок часткового погашення боргу за активну електричну енергію за січень 2020 року.

Також суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що сплачені відповідачем кошти у лютому, травні 2020 року у загальному розмірі 1300,00 грн не підлягають зарахуванню в рахунок погашення боргу за заявлений позивачем період, оскільки вказані кошти сплачені з призначенням платежу згідно рахунку №611905491 від 25.02.2020, що не включений до заявленої до стягнення суми боргу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором №420023645 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу, яка складає 75694,48 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, колегія суддів вважає, що вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу підлягають задоволенню. Вимога позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 16047,42 грн є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Додані до апеляційної скарги додаткові докази не приймаються судом апеляційної інстанції через відсутність клопотання відповідача про прийняття апеляційним судом вказаних доказів, в якому у відповідності до ст. 269 ГПК України має бути зазначено обґрунтування неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, позивачем на підставі п.5.8 Договору здійснено нарахування пені в сумі 6711,59 грн за загальний період з 08.02.2019 по 31.01.2020, а саме:

з 08.02.2019 по 07.08.2019 на 393,58 грн боргу згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019;

з 08.03.2019 по 07.09.2019 на 8636,02 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 06.04.2019 по 05.10.2019 на 1284,44 грн боргу згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019;

з 09.05.2019 по 08.11.2019 на 258,66 грн боргу згідно рахунку-фактури №8649059055 від 30.04.2019;

з 07.06.2019 по 06.12.2019 на 9001,33 грн боргу згідно рахунку-фактури №8699459460 від 30.05.2019;

з 06.07.2019 по 05.01.2020 на 1444,72 грн боргу згідно рахунку-фактури №8994490251 від 30.06.2019;

з 07.08.2019 по 31.01.2020 на 1678,43 грн боргу згідно рахунку-фактури №8946201830 від 30.07.2019;

з 06.09.2019 по 31.01.2020 на 11320,16 грн боргу згідно рахунку-фактури №6014901612 від 29.08.2019;

з 08.10.2019 по 31.01.2020 на 1468,87 грн боргу згідно рахунку-фактури №6065459841 від 30.09.2019;

з 02.11.2019 по 31.01.2020 на 3503,68 грн боргу згідно рахунку-фактури №6164738095 від 25.10.2019;

з 05.12.2019 по 31.01.2020 на 18481,82 грн боргу згідно рахунку-фактури №6067229036 від 27.11.2019;

з 10.01.2020 по 31.01.2020 на 17388,28 грн боргу згідно рахунку-фактури №6018879327 від 31.12.2019,

а також на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 801,71 грн 3 % річних за загальний період з 08.02.2019 по 31.01.2020, а саме:

з 08.02.2019 по 30.09.2019 на 393,58 грн боргу згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019;

з 01.10.2019 по 25.10.2019 на 193,58 грн боргу згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019;

з 08.03.2019 по 30.09.2019 на 8636,02 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.10.2019 по 25.10.2019 на 6,42 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.10.2019 по 31.10.2019 на 8629,60 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.11.2019 по 27.11.2019 на 200,00 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.11.2019 по 30.11.2019 на 8429,60 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.12.2019 по 27.12.2019 на 200,00 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.12.2019 по 31.01.2020 на 8229,60 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 06.04.2019 по 31.12.2019 на 1284,44 грн боргу згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019;

з 01.01.2019 по 29.01.2020 на 200,00 грн боргу згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019;

з 01.01.2020 по 31.01.2020 на 1084,44 грн боргу згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019;

з 09.05.2019 по 31.01.2020 на 258,66 грн боргу згідно рахунку-фактури №8649059055 від 30.04.2019;

з 07.06.2019 по 31.01.2020 на 9001,33 грн боргу згідно рахунку-фактури №8699459460 від 30.05.2019;

з 06.07.2019 по 31.01.2020 на 1444,72 грн боргу згідно рахунку-фактури №8994490251 від 30.06.2019;

з 07.08.2019 по 31.01.2020 на 1678,43 грн боргу згідно рахунку-фактури №8946201830 від 30.07.2019;

з 06.09.2019 по 31.01.2020 на 11320,16 грн боргу згідно рахунку-фактури №6014901612 від 29.08.2019;

з 08.10.2019 по 31.01.2020 на 1468,87 грн боргу згідно рахунку-фактури №6065459841 від 30.09.2019;

з 02.11.2019 по 31.01.2020 на 3503,68 грн боргу згідно рахунку-фактури №6164738095 від 25.10.2019;

з 05.12.2019 по 31.01.2020 на 18481,82 грн боргу згідно рахунку-фактури №6067229036 від 27.11.2019;

з 10.01.2020 по 31.01.2020 на 17388,28 грн боргу згідно рахунку-фактури №6018879327 від 31.12.2019,

та інфляційні втрати в сумі 781,06 грн за загальний період з 08.02.2019 по 31.01.2020, а саме:

з 08.02.2019 по 31.08.2019 на 393,58 грн боргу згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019;

з 01.09.2019 по 30.09.2019 на 193,58 грн боргу згідно рахунку-фактури №6305497601 від 31.01.2019;

з 08.03.2019 по 30.09.2019 на 8636,02 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.10.2019 по 31.10.2019 на 8629,60 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 01.11.2019 по 30.11.2019 на 8429,60 грн боргу згідно рахунку-фактури №8646294101 від 28.02.2019;

з 06.04.2019 по 30.11.2019 на 1284,44 грн боргу згідно рахунку-фактури №8696459810 від 29.03.2019;

з 09.05.2019 по 30.11.2019 на 258,66 грн боргу згідно рахунку-фактури №8649059055 від 30.04.2019;

з 07.06.2019 по 30.11.2019 на 9001,33 грн боргу згідно рахунку-фактури №8699459460 від 30.05.2019;

з 06.07.2019 по 30.11.2019 на 1444,72 грн боргу згідно рахунку-фактури №8994490251 від 30.06.2019;

з 07.08.2019 по 30.11.2019 на 1678,43 грн боргу згідно рахунку-фактури №8946201830 від 30.07.2019;

з 06.09.2019 по 30.11.2019 на 11320,16 грн боргу згідно рахунку-фактури №6014901612 від 29.08.2019;

з 08.10.2019 по 30.11.2019 на 1468,87 грн боргу згідно рахунку-фактури №6065459841 від 30.09.2019;

з 02.11.2019 по 30.11.2019 на 3503,68 грн боргу згідно рахунку-фактури №6164738095 від 25.10.2019.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.8 Договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальником має право вимагати сплати пені. Відповідно до комерційної пропозиції до договору пені передбачена у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Як встановлено вище, відповідач у встановлений строк свого обов`язку по оплаті вартості спожитої електричної енергії не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Оскільки арифметично правильний розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, перерахованої судом в межах визначених позивачем періодів, з урахуванням встановлених судом обставин порядку зарахування сплачених відповідачем коштів, складає 6699,41 грн, 801,71 грн та 781,06 грн відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6711,59 грн пені, 781,06 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 6699,41 грн та 781,06 грн відповідно, вимога про стягнення з відповідача 801,71 грн 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі. Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 12,18 грн та інфляційних втрат в розмірі 130,79 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно доводів апелянта щодо порушення місцевим господарським судом положень ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, якою гарантується право на справедливий судовий розгляд, посилаючись на не визнання судом наявності поважних причин неявки в судове засідання представника відповідача, що зумовило позбавлення відповідача можливості надати відзив на позовну заяву, колегією суддів встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2020 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до розгляду, відкрито провадження у справі №911/685/20; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 25.05.2020; встановлено відповідачу строк надання відзиву на позов та додаткові докази у справі - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (0103271950083) вбачається, що ВАТ "Стайки-Керамік" отримано ухвалу суду від 27.03.2020 - 03.04.2020.

Проте, правом передбаченим статтею 165 ГПК України, відповідач не скористався, відзиву на позов не надав.

Відповідно до статті 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, оскільки такі дії суперечать завданню господарського судочинства.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

Такими нормами, у даному разі, є норми чинного Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, врегульовано права та обов`язків учасників справи та порядок реалізації ними таких прав.

Згідно із частиною першою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Колегією суддів враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020, від 22.04.2020, від 04.05.2020, 20.05.2020) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 22.06.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з урахуванням змін і доповнень установлено карантин на усій території України до 31.07.2020.

Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).

Згідно листа Голови Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 та рішення Ради суддів України від 17.03.2020, яким затверджено "Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб" з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб рекомендовано на період з карантину встановити особливий режим роботи судів України, який передбачає, з поміж іншого:

- роз`яснення громадянам можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливості розгляду справ в режимі відеоконференції;

- обмеження допуску в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань;

- зменшення кількості судових засідань, що призначаються до розгляду протягом робочого дня;

- здійснення, по можливості, розгляду справ без участі сторін в порядку письмового провадження;

- приймання всіх необхідних документів в електронному вигляді на електронну адресу суду через дистанційні засоби зв`язку тощо.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів , нотаріусів, аудиторів та психологів.

У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про часткове усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Крім того, слід зауважити, що поштові оператори під час дії встановленого карантину не припинили роботу, а лише змінили її графік та порядок отримання/вручення поштових відправлень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції неодноразово відкладався розгляд справи з метою необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, реалізація учасниками справи своїх процесуальних прав, зокрема, права відповідача на подання відзиву та на участь у судовому засіданні його представника залежала виключно від волевиявлення самого відповідача.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає процесуальних порушень при ухваленні судом першої інстанції оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Стайки-Керамік" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2020 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/685/20 повернути Господарському суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2020 після виходу з відпустки та лікарняного судді Кравчука Г.А.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир