Ухвала

від 02.09.2020 по справі 910/10574/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/10574/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019, у справі

за позовом 1) Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, 2) Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал"

про припинення договору оренди і виселення орендаря,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 (повний текст складено 18.06.2020) і рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/10574/19, подана 07.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал", суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" подали у серпні 2019 року, її предметом є дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/10574/19 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, тобто оскаржує судові рішення судів у частині однієї вимоги немайнового характеру.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 3 842,00 грн, а саме 1 921,00 х 200 %, де 1 921,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнової характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" до касаційної скарги доказів сплати судового збору не додало. Натомість скаржник у касаційній скарзі заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору. Зазначене клопотання мотивоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" за останні півроку доходів не отримувало, що підтверджується його фінансовою звітністю.

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України "Про судовий збір", але цією статтею не передбачено можливості звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" від сплати судового збору, тому Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин, який, зважаючи на численні постанови Кабінету Міністрів України, триває до цього часу.

За змістом абзацу 1 пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 17 липня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 288 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

За приписами пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Наведений Закон набув чинності 17 липня 2020 року, тому останнім днем строку для подання касаційної скарги було 06 серпня 2020 року.

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" подало касаційну скаргу 07.08.2020, тобто поза межами строку, встановленого законодавством для подання касаційної скарги. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" з клопотанням про поновлення пропущеного строку до суду не зверталося.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 зазначеного Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що для усунення недоліків касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" має подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/10574/19 в установленому законом порядку та розмірі (3 842,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір", а також подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Товариству з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/10574/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 288, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі № 910/10574/19 залишити без руху до 28.09.2019 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

Ю. Я. Чумак