Рішення

від 31.08.2020 по справі 160/5698/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року Справа № 160/5698/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26.05.2020 надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" (далі - Підприємство), в якому позивач просить суд стягнути з Підприємства податковий борг у сумі 852659,15 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Підприємство має податковий борг, який утворився внаслідок несплати останнім самостійно визначених/нарахованих сум узгоджених податкових зобов`язань. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку після отримання податкової вимоги не сплачена, що і стало підставою для звернення контролюючого органу до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. За позицією Підприємства, позивач передчасно звернувся до суду із цим позовом, враховуючи, що суми грошових зобов`язань, нарахованих відповідно до податкових повідомлень-рішень від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416, не набули статуту узгоджених, зважаючи, що на сьогоднішній момент триває процедура касаційного оскарження таких рішень. Крім того, на передчасність позовних вимог також вказують обставини неналежного надіслання на адресу Підприємства вимоги про сплату боргу та лише після її отримання і зі спливом певного часу (через 30 днів з дня надсилання) у контролюючого органу виникає право на звернення до суду із зазначеними вимогами.

До відзиву на позовну заяву Підприємство долучило клопотання про зупинення провадження у справі (на підставі п.3 ч.1 статті 236 КАС України), в обгрунтування якого зазначено, що на теперішній час триває процедура касаційного оскарження податкових повідомлень-рішень від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416 та ухвалою Верховного Суду від 25.06.2019 року відкрито касаційне провадження.

Розглядаючи вказане клопотання, суд звертає увагу Підприємства на приписи п.3 ч.1 статті 236 КАС України, відповідно до яких, суд зупиняє провадження, зокрема: у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У той же час, відповідно до статі 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Із наданих Підприємством документів, слідує, що податкові повідомлення-рішення від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416 були об`єктом судового захисту та Третім апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 28.05.2019 року у справі № 0440/5944/18, якою апеляційну скаргу Підприємства на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року (про відмову Підприємству у задоволенні позовних вимог) залишено без задоволення, а саме рішення суду 1 інстанції без змін.

За таких обставин, враховуючи, що постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 28.05.2019 року, застосування правового інституту забезпечення позову не є можливим. При цьому, суд також не вбачає підстав для здійснення подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки звертаючись до суду із запереченнями проти розгляду вказаної справи у порядку спрощеного позовного представник відповідача лише процитував наведену норму, проте не навів жодних підстав і не надав відповідних доказів неможливості розгляду цієї справи за відсутністю сторін.

При цьому, відповідач також не зазначив, які саме обставини та які докази можливо встановити у судовому засіданні з повідомленням сторін, у зв`язку з чим заяву слід залишити без задоволення.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до інтегрованих карток відповідача, наданих позивачем, за Підприємством рахується податковий борг у розмірі 852659,15 грн. з податку на додану вартість, який виник у зв`язку з несплатою у встановлені терміни сум грошових зобов`язань нарахованих контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416.

Крім того, відповідно до п. 129.1 ст.129 ПКУ здійснено нарахування пені на загальну суму 146212,38 грн.

При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи,

Згідно із статті 36 цього ж Кодексу, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України, зокрема: підставами для припинення податкового обов`язку, є ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що податковий борг виникає у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлений законом термін.

Судом встановлено, що Підприємству визначені відповідні грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416 відповідно. Вказані рішення направлялися за місцезнаходженням юридичної особи, що за приписами пункту 42.2. ПК України вважається, що такі документи вручені належним чином.

Підприємство оскаржило вказані рішення у судовому порядку та Третім апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 28.05.2019 року у справі № 0440/5944/18, якою апеляційну скаргу Підприємства на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року (про відмову Підприємству у задоволенні позовних вимог) залишено без задоволення, а саме рішення суду 1 інстанції без змін.

Як вже зазанчалося вище, відповідно до статі 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, у зв`язку з чим визначені грошові зобов`язання набули статусу узгоджених.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми Ю від 20.08.2019 № 113515-51, яку направлено платнику податків за місцезнаходженням юридичної особи.

Водночас, надані позивачем докази не свідчать про отримання Підприємством вказаної вимоги.

Разом з тим, суд враховує, що директор Підприємства здійснював ознайомлення із матеріалами справи (04.08.2020 року) та у подальшому надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому вказав про порушення контролюючим органом процедури направлення податкової вимоги.

На переконання суду, процесуальні порушення, зокрема: щодо невручення податкової вимоги не свідчить про протиправність самих податкових повідомлень-рішень від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416 та нарахованої пені у зв`язку з їх несплатою.

Суд зазначає, що предметом спору є стягнення податкового боргу, що виник саме у зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань відповідно до наведених податкових повідомлень-рішень та нарахованої пені, а не на підставі податкової вимоги, яка лише фіксує суму податкового боргу.

При цьому, судом встановлено, що розрахунок пені здійснений позивачем у відповідності до вимог податкового законодавства України. Зауваження щодо такого обрахунку на адресу суду від Підприємства не надходили.

Оскільки вищевказана податкова вимога є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДПС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Підсумовуючи вищевикладене, а також враховуючи те, що на момент розгляду справи у судовому порядку, податковий борг Підприємства не погашений, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" (код ЄДРПОУ 35498026) на користь Держави у сумі 852659 (вісімсот п`ятдесят дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять гривень), 15 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна