Постанова

від 26.08.2020 по справі 908/2532/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2020 року м. Дніпро Справа № 908/2532/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач),

судді Кузнецов В.О., Чередко А.Є.,

секретар Манчік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 року (повний текст складено 15.06.2020 року)

у справі № 908/2532/16 (суддя - Ніколаєнко Р.А., м. Запоріжжя)

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспеціндустрія", м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 року задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія" арбітражного керуючого Загрія Р.О. від 09.06.2020 року № 02-19/180. Встановлено ліквідатору ТОВ "Будспеціндустрія" арбітражному керуючому Загрія Р.О. з 21.10.2019 року основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія" в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, сплату якої здійснювати у відповідності до абзацу 7 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства. Затверджено звіт арбітражного керуючого Загрія Р.О. про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 325 486,14 грн., здійснення та відшкодування витрат в сумі 23 751,58 грн., з яких відшкодовано 22 958,49 грн., за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія" з 24.10.2016 року по 31.03.2020 року. Стягнуто з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на користь арбітражного керуючого Загрія Романа Олеговича нараховану грошову винагороду в сумі 325 486,14 грн. та понесені витрати в сумі 793,09 грн. за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/2532/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспеціндустрія". Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспеціндустрія". Ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будспеціндустрія". Закрито провадження у справі. Зобов`язано ліквідатора передати до архіву фінансово-господарські документи банкрута. Зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 року в частині: затвердження звіту арбітражного керуючого Загрія Р.О. про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 325 486,14 грн., здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія" з 24.10.2016 року по 31.03.2020 року; стягнення з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на користь арбітражного керуючого Загрія Романа Олеговича нарахованої грошової винагороди в сумі 325 486,14 грн. та понесених витрат в сумі 793,09 грн. за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/2532/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспеціндустрія".

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлена з порушеннями норм матеріального та процесуального права. В ході провадження у справі про банкрутство боржника кредиторами не було створено Фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, з питанням створення відповідного фонду арбітражний керуючий на час виконання ним повноважень ліквідатора до комітету кредиторів не звертався. Створення цього Фонду є правом, а не обов`язком кредитора. За весь період ліквідаційної процедури арбітражний керуючий жодного разу не звернувся до кредитора з проханням в добровільному порядку здійснити оплату послуг арбітражного керуючого. Враховуючи, що ліквідатор не вчиняв дій, направлених на створення Фонду для здійснення йому оплати за рахунок кредиторів, то відносно його вимог повинні бути застосовані норми, встановлені частиною 5 статті 45 Закону та частиною 7 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства про погашення вимог, незадоволених за рахунок майна боржника - вимоги, не погашені за недостатністю майна, вважаються погашеними. При розгляді клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) про виплату грошової винагороди необхідно дослідити не лише період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період, тобто оплата послуг арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень має здійснюватись за фактично виконану роботу, а не за період часу, протягом якого тривала процедура ліквідації (постанова Верховного Суду від 15.05.2018 р. у справі № 29/5005/486/2012). Таким чином, суд першої інстанції мав досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й які фактичні дії, що вчинялись ліквідатором протягом процедури, яка триває більше трьох років з дати призначення ліквідатором арбітражного керуючого Загрія Р.О. та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає, виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала ліквідаційна процедура. Розрахунки ліквідатора за весь період не є вірними, оскільки нарахування ліквідатором собі оплати послуг в розмірі 325 486,14 грн. не відповідають принципам розумності, сумлінності та фактично виконаним діям у даній справі. У звіті ліквідатор має довести, що його дії мали мету пошуку і виявлення майна банкрута. У разі відсутності у банкрута майна чи майнових активів, за рахунок яких можливе фінансування витрат ліквідаційної процедури, жодним законодавчим актом не передбачено право ліквідатора на задоволення своїх вимог шляхом примусового стягнення коштів з кредиторів. На засіданні комітету кредиторів боржника 22.04.2020 р. не було схвалено звіт арбітражного керуючого - ліквідатора Загрія Р.О. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у даній справі про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" за період з 24.10.2016 р. по 31.03.2020 р. Вимоги Банку становлять 970 560,00 грн., які є забезпеченими заставою, 2 756,00 грн. першої черги задоволення, 4 667 865,95 грн. четвертої черги та 2 368 760,88 грн. шостої черги задоволення. Під час ліквідаційної процедури 26.04.2019 р. був проведений другий повторний аукціон із продажу заставного майна. Після реалізації заставного майна до Банку в рахунок погашення кредиторських вимог надійшли кошти в сумі 226 211,26 грн. Суд при ухваленні рішення повинен виходити з принципу розумності та справедливості, тобто основна грошова винагорода ліквідатора не може перевищувати суму погашених вимог кредитора.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Ліквідатор ТОВ "Будспеціндустрія" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилається на те, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень та з урахуванням інтересів учасників справи. Нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому Загрія Р.О. за виконання ним повноважень ліквідатора у даній справі здійснювалось у відповідності до чинного законодавства України з урахуванням положень, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Збори комітету кредиторів із порядком денним про схвалення остаточного звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі закінчувались негативним результатом, оскільки кредитор не бажає сплачувати грошову винагороду ліквідатору, чим позбавляє останнього права на своєчасне одержання винагороди за роботу, виконання якої було досліджено на остаточному засіданні, та в свою чергу захищається чинним законодавством. Як нормами Закону про банкрутство, так і нормами Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що саме комітет кредиторів наділений правом на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у даній справі. З грудня 2016 р. по квітень 2019 р. ліквідатором здійснювалась реалізація заставного майна боржника та з травня 2019 р. по лютий 2020 р. кредитором здійснювалось оскарження результатів аукціону. Весь цей час ліквідатор приймав безпосередню участь у всіх судових засіданнях, пошуку майна, охорони майна, проведенні інвентаризації, підготуванні всіх необхідних процесуальних документів та дотримувався чіткого виконання повноважень ліквідатора, повноти дій у справі відповідно до вимог статті 41 Закону про банкрутство та статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а також здійснював діяльність безпосередньо із врахуванням прав та вимог кредитора - АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на протязі всього часу ліквідаційної процедури ТОВ "Будспеціндустрія". Ліквідатору не було відшкодовано грошову винагороду за рахунок заставного майна боржника, а всі кошти були перераховані на банківські рахунки заставного кредитора, що підтверджується наданим суду звітом ліквідатора. За недостатністю майнових активів боржника, за рахунок яких можна було б відшкодувати оплату послуг та витрати арбітражному керуючому, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів (постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2013 р. у справі № 5020-544/011, від 24.07.2013 р. у справі № 04/14-5026/282/2011 та від 29.09.2015 р. у справі № 14/2082). Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації будь-якого іншого майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг (постанова Верховного Суду від 01.08.2018 р. у справі №; 912/1783/16). У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних в результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності грошовим вимогам (постанови Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 3/67-Б, від 19.04.2018 р. у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 06.06.2018 р. у справі № 17/05/5026/575/2012). У даній справі наявний лише один кредитор - АТ "Державний експортно-імпортний банк". Однак, кредитор усвідомлюючи наслідки того, що грубо порушує права арбітражного керуючого - ліквідатора на оплату праці, які гарантовані Конституцією України та Кодексом України з процедур банкрутства, ухиляється від відшкодування грошової винагороди та витрат, а також протиправно намагається позбавити арбітражного керуючого права власності на результати плідної праці (грошової винагороди) на протязі майже 4 років.

В додаткових письмових поясненнях арбітражний керуючий Загрія Р.О. з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин ліквідаційної процедури ТОВ "Будспеціндустрія" у даній справі відносно затвердження та виплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражному керуючому навів суду помісячний звіт щодо вчинених ним дій під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія" за період з 24.10.2016 р. по 31.03.2020 р.

2.3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, викладені у відповіді на відзив на апеляційну скаргу.

Скаржник у відповіді на відзив на апеляційну скаргу посилається на те, що ні Законом про банкрутство, ні Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено право ліквідатора на задоволення своїх вимог шляхом примусового стягнення коштів з кредиторів. Банк став заручником свого процесуального статусу та буде зобов`язаний платити арбітражному керуючому протягом довгих років тільки за те, що він є призначеним ліквідатором. Платити не за обсяг наданих послуг, а за його посаду; платити не обумовлену суму коштів, а встановлену законом грошову суму; платити не за управління майном ліквідаційної маси боржника з її вартості, а свої гроші за перебування арбітражного керуючого на посаді ліквідатора. Не зважаючи на приписи частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор не зробив жодного кроку для притягнення третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Згода кредитора на участь у справі містить ризик утратити не лише суму заборгованості, а й понести додаткові витрати на фінансування процедур.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 19.08.2020 р.

В судовому засіданні 19.08.2020 р. оголошено перерву до 26.08.2020 р.

В судових засіданнях представник скаржника надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а ліквідатор ТОВ "Будспеціндустрія" арбітражний керуючий Загрія Р.О. проти доводів апеляційної скарги заперечував.

3.2. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2016 р. ТОВ "Будспеціндустрія" згідно із статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VІ (надалі - Закон) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Загрія Романа Олеговича; встановлено основну грошову винагороду ліквідатору в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого станом на день виникнення права винагороди, яку здійснювати за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника.

24.10.2016 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 36649 оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

24.11.2016 р. до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" (надалі - АТ "Укрексімбанк", Банк) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 210 924,94 дол. США (у гривневому еквіваленті станом на 24.11.2016 р. за офіційним курсом НБУ (25,587619 грн. за 1 дол. США) становить 5 397 067,00 грн.) та 2 612 875,83 грн. заборгованості, у т.ч. частково забезпеченими заставою, та 2 756,00 грн. - витрати по судовому збору за поданою заявою.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2016 р. визнані забезпечені вимоги Банку в розмірі 970 560,00 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо з віднесенням до вимог, погашення яких здійснюється за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, в позачерговому порядку; визнані вимоги Банку в розмірі 2 756,00 грн. першої черги задоволення, 4 667 865,95 грн. четвертої черги та 2 368 760,88 грн. шостої черги задоволення.

Будь-які інші кредитори до суду з заявами про визнання кредиторських вимог до боржника не звертались.

Розгляд справи на стадії ліквідаційної процедури неодноразово відкладався.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.04.2020 р. для розгляду звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, документів, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури, було призначено засідання суду на 18.05.2020 р..

28.04.2020 р. ліквідатором, окрім іншого, господарському суду надано звіт ліквідатора в рамках справи про банкрутство № 908/2532/16 за період з 24.10.2016 р. по 24.04.2020 р. (вих.№ 02-19/101 від 24.04.2020 р.) з копіями документів щодо здійснення ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 р. судове засідання у справі було відкладено до 09.06.2020 р.

09.06.2020 р. до початку судового засідання ліквідатором супровідним листом (вих. № 02-19/181 від 09.06.2020 р.) було надано суду:

- звіт ліквідатора в рамках справи про банкрутство № 908/2532/16 за період з 24.10.2016 р. по 09.06.2020 р. (вих. № 02-19/179 від 09.06.2020 р.) з додатковими копіями документів щодо здійснення ліквідаційної процедури;

- реєстр вимог кредиторів станом на 09.06.2020 р.;

- ліквідаційний баланс станом на 09.06.2020 р.;

- звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія".

Також ліквідатором подано місцевому господарському суду клопотання (вих. № 02-19/180 від 09.06.2020 р.), в якому він просив:

- затвердити розмір основної грошової винагороди арбітражному керуючому Загрія Р.О. за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/2532/16 за період з 21.10.2019 р. по 31.03.2020 р. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;

- затвердити звіт арбітражного керуючого Загрія Р.О. про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період здійснення повноважень ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія" в рамках справи № 908/2532/16 з 24.10.2016 р. по 31.03.2020 р. в цілому;

- стягнути з кредитора (Банку) на користь арбітражного керуючого Загрія Р.О. грошову винагороду та понесені витрати за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія" у справі № 908/2532/16 у розмірі 325 486,14 грн. грошової винагороди та 763,09 грн. організаційно-технічних витрат.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, скаржник не згоден з ухвалою суду першої інстанції від 09.06.2020 р. в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Загрія Р.О. про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 325 486,14 грн., здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія" з 24.10.2016 року по 31.03.2020 року; стягнення з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на користь арбітражного керуючого Загрія Романа Олеговича нарахованої грошової винагороди в сумі 325 486,14 грн. та понесених витрат в сумі 793,09 грн. за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/2532/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспеціндустрія".

Таким чином, апеляційний розгляд ухвали суду першої інстанції від 09.06.2020 р. здійснюється у вказаній частині. В іншій частині ухвала місцевого господарського суду у відповідності до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не переглядається.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 р. за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові та практичні умови для втілення їх в життя.

У відповідності до положень статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - Кодекс) 27.12.2019 р. були проведені загальні збори кредиторів боржника, на яких визначено кількісний склад комітету кредиторів боржника, до якого було включено єдиного кредитора - Банк (протокол № 1/12 загальних зборів кредиторів від 27.12.2019 р.).

Також, 27.12.2019 р. проведено засідання комітету кредиторів боржника, на якому обрано голову комітету кредиторів, єдиного кредитора у справі - АТ "Укрексімбанк" (протокол № 2/12 засідання комітету кредиторів від 27.12.2019 р.).

На чергове засідання комітету кредиторів 22.04.2020 р. виносилось на розгляд питання щодо визначення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого Загрія Р.О. за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія", а також стосовно розгляду та схвалення звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 908/2532/16 про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" за період з 24.10.2016 р. по 31.03.2020 р.

За наслідками засідання комітетом кредиторів було вирішено не визначати арбітражному керуючому Загрія Р.О. основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/2532/16 про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" з 24.10.2016 р. по 20.10.2019 р. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень, та з 21.10.2019 р. - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, а також вирішено не схвалювати звіт арбітражного керуючого Загрія Р.О. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" за період з 24.10.2016 р. по 31.03.2020 р. (протокол № 4/12 засідання комітету кредиторів від 22.04.2020 р.).

У зв`язку з виявленою у подальшому технічною помилкою при визначенні загальної суми грошової винагороди, ліквідатором було складено оновлений звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №908/2532/16 про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" та надано його на розгляд комітету кредиторів на засіданні, яке відбулось 29.05.2020 р.

За наслідками засідання комітетом кредиторів було вирішено не визначати арбітражному керуючому Загрія Р.О. основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/2532/16 про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" з 21.10.2019 р. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, а також вирішено не схвалювати звіт арбітражного керуючого Загрія Р.О. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" за період з 24.10.2016 р. по 31.03.2020 р. (протокол № 29/05 засідання комітету кредиторів від 29.05.2020 р.).

Наявні матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором було дотримано обов`язок щодо здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, що передбачено частиною 1 статті 65 Кодексу, тобто ліквідатором додержано принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що виконана ліквідатором робота та заходи, які вживались для виявлення та розшуку майна боржника, дали можливість належним чином сформувати актив та пасив боржника, встановити недостатність ліквідаційної маси для погашення вимог кредиторів.

Крім того, дії або бездіяльність ліквідатора під час проведення ним ліквідаційної процедури у справі № 908/2532/16 про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" кредитором не оскаржувались, заходи по ліквідаційній процедурі ліквідатором узгоджувались з єдиним кредитором у справі - АТ "Укрексімбанк".

Згідно з наданим ліквідатором звітом про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі з 24.10.2016 р. по 31.03.2020 р., розмір грошової винагороди арбітражного керуючого становить 325 486,14 грн., розмір понесених витрат за цей період склав 23 751,58 грн., з яких було відшкодовано 22 958,49 грн., і не відшкодованою залишилась сума 793,09 грн.

До звіту ліквідатором надано детальний розрахунок грошової винагороди, проведений з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за період з 24.10.2016 р. по 20.10.2019 р. та трьох мінімальних заробітних плат за період з 21.10.2019 р. по 31.03.2020 р., наведений детальний розрахунок витрат та надані копії документів, які їх підтверджують.

Із матеріалів справи вбачається, що арбітражний керуючий Загрія Р.О. виконував повноваження ліквідатора у справі на підставі постанови Господарського суду Запорізької області від 24.10.2016 р.

На час призначення ліквідатора були чинними норми Закону.

Відповідно до статті 98 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 115 Закону встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Згідно з частиною 3 статті 115 Закону грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора. Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається в розмірі 5 відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на день відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів.

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника (частина 5 статті 115 Закону).

Визнаючи боржника банкрутом, відкриваючи ліквідаційну процедури щодо боржника та призначаючи арбітражного керуючого Загрія Р.О. ліквідатором у справі, постановою суду від 24.10.2016 р. було також і встановлено основну грошову винагороду ліквідатору в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого станом на день виникнення права винагороди, яку здійснювати за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника.

Починаючи з 21.10.2019 р. порядок нарахування та сплати грошової винагороди арбітражного керуючого регламентується положеннями Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Таким чином, враховуючи приписи статті 30 Кодексу, клопотання ліквідатора в частині затвердження розміру основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/2532/16 за період з 21.10.2019 р. по 31.03.2020 р. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат є обґрунтованим.

Відповідно до положень частини 6 статті 30 Кодексу звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Матеріали справи свідчать, що ліквідатор на засіданні комітету кредиторів 29.05.2020 р. звітував про проведену роботу, про нарахування грошової винагороди, про понесені витрати. За наслідками засідання комітетом кредиторів було вирішено не визначати арбітражному керуючому Загрія Р.О. основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/2532/16 про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" з 21.10.2019 р. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, а також не схвалювати звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі за період з 24.10.2016 р. по 31.03.2020 р.

Згідно із звітом ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Загрія Р.О. у справі № 908/2532/16 про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" за період ліквідаційної процедури з 24.10.2016 р. по 31.03.2020 р., який був наданий на розгляд та затвердження комітету кредиторів, а у подальшому - до суду першої інстанції, розмір основної грошової винагороди склав 325 486,14 грн., які не відшкодовані, а розмір понесених витрат в ліквідаційній процедурі склав 23 751,58 грн., з яких було відшкодовано 22 958,49 грн., і невідшкодованими залишились понесені ліквідатором витрати на суму 793,09 грн.

За положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам по судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.

Ліквідатором до суду заявлено клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період виконання повноважень у справі № 908/2532/16 про банкрутство ТОВ "Будспеціндустрія" за період з 24.10.2016 р. по 31.03.2020 р. в сумі 325 486,14 грн. При цьому нарахування грошової винагороди за період з 24.10.2016 р. по 20.10.2019 р. проведено з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, що узгоджується із постановою суду від 24.10.2016 р. у справі та положеннями чинної на той час статті 115 Закону, а за період з 21.10.2019 р. по 31.03.2020 р. нарахування винагороди проведено з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат, що узгоджується із положеннями чинної наразі статті 30 Кодексу.

Згідно із звітом ліквідатора за час ліквідаційної процедури ним були понесені витрати в загальній сумі 23 751,58 грн., що включають в себе витрати на організацію та проведення аукціону, на проведення оцінки майна, поштові витрати, витрати на отримання відомостей із державних реєстрів та ін., з яких було відшкодовано 22 958,49 грн.

Оскільки продаж майна боржника, яке перебувало у заставі Банку, відбувся у період дії положень Закону, то ліквідатором за рахунок коштів, отриманих від продажу цього майна, у відповідності до положень статті 42 Закону, були відшкодовані витрати на організацію та проведення аукціону організатору аукціону - ТОВ "СП "РАЦ" в сумі 12 458,49 грн. та витрати на проведення оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Земля Плюс 2006" в сумі 10 500,00 грн.

До матеріалів справи ліквідатором було надано копії документів на підтвердження понесених в ліквідаційній процедурі витрат, оригінали документів були досліджені судом першої інстанції в засіданні 09.06.2020 р.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що звіт про здійснення та відшкодування витрат є обґрунтованим, підтвердженим наданими документами та матеріалами, проти чого не заперечив і представник Банку у судовому засіданні 09.06.2020 р., у зв`язку з чим підлягає затвердженню судом.

Стосовно доводів скаржника щодо відсутності звернення арбітражного керуючого до комітету кредиторів з пропозицією про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що чинна у період з 24.10.2016 р. по 20.10.2019 р. стаття 115 Закону та чинна з 21.10.2019 р. стаття 30 Кодексу не покладають на арбітражного керуючого імперативного обов`язку щодо здійснення такого звернення. Законодавець наділяє саме комітет кредиторів правом на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Оскільки Банк є єдиним кредитором боржника та головою комітету кредиторів, він мав достатньо часу та визначених законодавством повноважень для волевиявлення та вирішення питання про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у даній справі.

У зв`язку із відсутністю у боржника коштів та будь-яких майнових активів, покладення оплати основного грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог, є правомірним, оскільки вказане положення закріплене законодавством як одне із джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого. При цьому, відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Законом та Кодексом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.07.2020 р. у справі № Б14/040-07/15-08, від 14.08.2019 р. у справі № 5/80-10, від 13.02.2019 р. у справі № 910/22696/15, від 01.08.2018 р. у справі № 912/1783/16, від 19.04.2018 р. у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21.03.2018 р. у справі № 3/67-Б.

Доводи скаржника про те, що арбітражний керуючий жодного разу не звертався до Банку з проханням в добровільному порядку здійснити оплату послуг не приймаються до уваги апеляційним господарським судом, оскільки враховуючи прийняті на засіданнях комітету кредиторів 27.12.2019 р., 22.04.2020 р. та 29.05.2020 р. рішення про відмову як у визначенні розміру основної грошової винагороди, так і в затвердженні звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство, у ліквідатора об`єктивно відсутні будь-які підстави очікувати від Банку добровільної сплати грошової винагороди. Крім того, обов`язку такого звернення для ліквідатора ні Закон, ні Кодекс не містять, ліквідатор використав своє право звернення до суду.

Щодо посилань скаржника на практику Верховного Суду , згідно з якою при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період, апеляційний господарський суд враховує наступне.

Матеріали справи свідчать, що після призначення арбітражного керуючого Загрія Р.О. ліквідатором у даній справі, він невідкладно розпочав вживати визначені законодавством заходи в ліквідаційній процедурі, а принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі дотримано.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що Банк своїми діями не сприяв швидкому здійсненню процедури реалізації майна банкрута, а після його продажу оскаржував результати аукціону з підстав його відчуження за низькою ціною, чим й надалі сприяв подальшому триванню ліквідаційної процедури та необхідності сплати послуг арбітражного керуючого.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає також увагу на те, що при здійсненні провадження у справі про банкрутство передбачено право кредиторів реагувати на дії чи бездіяльність ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури шляхом подання скарг на дії ліквідатора.

Однак, Банк таким правом не скористався, що спростовує доводи апеляційної скарги про вчинення ліквідатором дій щодо затягування ліквідаційної процедури.

Також є необґрунтованими та безпідставними посилання скаржника на те, що основна грошова винагорода ліквідатора не може перевищувати суму погашених кредиторських вимог, оскільки і положення Закону (стаття 115), і Кодекс (стаття 30) прямо закріплюють, що арбітражний керуючий виконує свої повноваження у справі за грошову винагороду.

У постанові Верховного Суду від 04.10.2018 р. у справі № 916/1503/17 судом касаційної інстанції зазначено, що Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора), разом з тим Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди є обґрунтованим, таким, що узгоджується з всіма обставинами даної справи, підтверджується наданими документами та матеріалами, дослідженими судом безпосередньо у засіданні, у зв`язку з чим підлягає затвердженню, а клопотання ліквідатора про стягнення грошової винагороди та понесених в ліквідаційній процедурі витрат з кредитора таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали в оскаржуваній частині не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. Водночас апеляційний господарський суд погоджується із доводами ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія" арбітражного керуючого Загрія Р.О., викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

3.3.2. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при постановленні судом першої інстанції ухвали в оскаржуваній частині, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін ухвали місцевого господарського суду у даній справі в оскаржуваній частині.

3.3.3. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, скаржником сплачено судовий збір в розмірі 6 306,00 грн.

Згідно із підпунктом 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, сплачений скаржником судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі на ухвалу місцевого господарського суду в розмірі 4 204,00 грн. може бути повернутий апеляційним господарським судом за відповідним клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.06.2020 року у справі № 908/2532/16 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Загрія Р.О. про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 325 486,14 грн., здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Будспеціндустрія" з 24.10.2016 року по 31.03.2020 року; стягнення з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на користь арбітражного керуючого Загрія Романа Олеговича нарахованої грошової винагороди в сумі 325 486,14 грн. та понесених витрат в сумі 793,09 грн. за період виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/2532/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспеціндустрія" - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.09.2020 р.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

В.О. Кузнецов

Суддя

---

А.Є. Чередко