Ухвала

від 02.09.2020 по справі 922/989/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" вересня 2020 р.Справа № 922/989/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна (63621, Харківська обл., с. Гетьманівка) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" (61003, м. Харків, пр-т Московський, буд. 2/2, кв. 181) про за участю представників: стягнення 25606,68 грн. позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" про стягнення 25606,68 грн., що складається із: 22000,00 грн. грошових коштів, збережених без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно); 3 % річних у розмірі 106,68 грн. та реальні (прямі) збитки у розмірі 3500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

14.05.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10900) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

20.05.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 11409) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

04.06.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 12654), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 подальший розгляд справи № 922/989/20 ухвалено здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.07.2020 о 12:30.

22.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову (вх. № 16794), в якій позивач просить суд:

1. прийняти заяву про зміну підстав позову з доданими до неї матеріалами (із копіями заяв свідків), долучити до матеріалів справи та розглянути у нерозривному поєднанні з іншими заявами по суті справи;

2. призначити справу до розгляду у складі колегії на підставі ст. 33 ГПК України;

3. поновити позивачу процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів у порядку ст. 119 ГПК України;

4. витребувати на підставі ст. 81 ГПК України у наступних осіб наступні докази:

- у Головного управління Держпраці у Харківській області відомості та документи на їх підтвердження про те, чи було зареєстровано та/або видано у 2019 році Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна, зокрема декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна законодавству з питань охорони праці щодо наступних видів робіт: зварювальні роботи, роботи на висоті понад 1,3 метри, роботи із збереження та переробки зерна, зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємкостей та витребувати належним чином засвідчені копії зазначених декларацій, а також копії або витяги з журналів, в яких було здійснено їх реєстрацію;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" оригінали Декларацій відповідності матеріально-технічної бази роботодавця Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна вимогам законодавства з питань охорони праці щодо наступних видів робіт: зварювальні роботи, роботи на висоті понад 1,3 метри, роботи із збереження та переробки зерна, зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємкостей для огляду.

5. розгляд справи здійснювати за відсутністю позивача та його представника.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 01.10.2020 з власної ініціативи та відкладено підготовче засідання на 02.09.2020 об 11:45.

Позивач у підготовче засідання 02.09.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач у підготовче засідання 02.09.2020 з`явився та повністю заперечив проти задоволення заяви позивача про зміну підстав позову та всіх інших заяв, які викладені у ній.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.09.2020 до 14:00.

У підготовче засідання, після перерви, учасники справи не з`явилися.

Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про зміну підстав позову (вх. № 16794), суд зазначає таке.

Зі змісту поданої позивачем заяви про зміну підстав позову (вх. № 16794) убачається, що вона містить у собі три заяви, а саме:

- заяву про зміну підстав позову;

- заяву про витребування доказів із клопотанням про поновлення процесуальних строків для надання клопотання про витребування доказів;

- заяву про розгляд справи у складі колегії.

Розглянувши заяву про зміну підстав позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У своїй заяві позивач зазначає про доповнення підстави позову в частині обґрунтування невиконання відповідачем умов договору № 37/19, про що посилається на подані разом із заявою копії заяв свідків, які просить долучити та розглянути у нерозривному поєднанні з іншими заявами по суті.

Така заява містить нове обґрунтування позовних вимог - обставину передчасного підписання позивачем акту здачі-приймання робіт та доповнення обґрунтування підстави позову в частині невиконання відповідачем умов договору №37/19 від 07.05.2019, про що посилається на подані разом із заявою копії заяв свідків, які просить долучити та розглянути у нерозривному поєднанні з іншими заявами по суті.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Також суд звертає увагу і враховує позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17 про те, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Враховуючи, що у поданій 22.07.2020 заяві позивач зазначає доповнення та додаткові нові обставини позовних вимог, та враховуючи наведені вище позиції Верховного Суду стосовно правових підстав позову, суд доходить висновку, що подана заява не є заявою про зміну підстав позову.

Відповідна заява, враховуючи, що у ній сформульовано прохання долучити до матеріалів справи копії заяв свідків та здійснювати розгляд з їх урахуванням по суті є поданням нових доказів, тому посилання позивача у цій заяві на те, що у даному разі ч. 2 ст. 80 ГПК України не застосовується є безпідставним.

Жодних обґрунтувань, як і будь-яких переконливих доводів стосовно ненадання копій заяв свідків у встановлений законом строк, у цій заяві позивачем не вказано.

Вимогами частин 1, 2 статті 80 ГПК України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Статтею 2 ГПК України унормовано, що одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 4 статті 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 129 Конституції України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому дотримання вимог процесуального закону є обов`язковим елементом для усіх учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З підстав наведеного, заява позивача про зміну підстав позову, яка вважається заявою про подання нових доказів, а саме - копій заяв свідків залишається судом без розгляду згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України.

При цьому, судом враховано, що позивач вже звертався до суду із клопотанням про надання додаткового строку для подання до суду заяв свідків, за результатами розгляду якого у його задоволенні було відмовлено.

Щодо заяви про витребування доказів із клопотанням про поновлення процесуальних строків для подання клопотання про витребування, суд виходить з наступного.

Як зазначалося судом вище, згідно із вимогами частин 1, 2 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач звернувся до суду з позовом у даній справі - 27.03.2020 (засобами поштового зв`язку).

Наведені позивачем причини пропуску встановленого процесуального строку для подачі клопотання про витребування доказів разом з позовною заявою, суд не визнає поважними з огляду на те, що доводи позивача про те, що позивачем у цій заяві зазначено нові підстави позову, які не були вказані у позовній заяві, є необґрунтованими, оскільки, як зазначалося судом вище, заяву позивача про зміну підстав позову, яка вважається заявою про подання нових доказів, а саме копій заяв свідків, залишена судом без розгляду згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено та чи підлягає він відновленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів, тому залишає клопотання позивача про витребування доказів без розгляду.

Також, розглянувши заяву позивача про розгляд справи у складі колегії суддів, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 17 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про колегіальний розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала (ч. 10 ст. 33 ГПК України).

Законом не визначено, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду, а складність справи може визначатися залежно від складності спірних правовідносин, доказового наповнення матеріалів справи, неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини, тощо.

Проте, суд зазначає, що у даному випадку, зважаючи на рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 922/989/20, обсяг та характер поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для визначення категорії даної справи як складної та призначення її колегіального розгляду.

Отже, оскільки справа № 922/989/20 не викликає тієї складності, яка потребує колегіального розгляду, суд не вбачає достатніх підстав для введення до складу додатково двох суддів, у зв`язку з чим клопотання позивача про розгляд справи у складі колегії суддів задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 80, 81, 118, 119, 182, 234, 235, 246 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про зміну підстав позову, яка вважається заявою про подання нових доказів (копій заяв свідків) залишити без розгляду.

У задоволенні клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів відмовити. Заяву позивача про витребування доказів залишити без розгляду.

У задоволенні заяви про розгляд справи у складі колегії суддів відмовити.

Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (02.09.2020р.) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачених статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Г.І. Сальнікова