Постанова

від 02.09.2020 по справі 569/10120/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 569/10120/13-ц

провадження № 61-22446св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - Перший відділ державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області,

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ,

розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєвої Альбіни Юріївни на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року у складі судді Панас О. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєвої А. Ю. на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст вимог

19 лютого 2018 року державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Глушко М. О. звернувся до суду з поданням про видачу дублікату виконавчого документу.

Подання мотивовано тим, що на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебував виконавчий лист № 569/10120/13-ц, виданий 04 квітня 2014 року Рівненським міський судом Рівненської області, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 337 588,98 грн.

У процесі передачі справи іншому виконавцю на виконання виконавчий документ було втрачено.

З урахуванням викладених обставин, просив суд видати дублікат виконавчого листа № 569/10120/13-ц, виданого 04 квітня 2014 року Рівненським міським судом Рівненської області, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 337 588,98 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року задоволено подання Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Видано дублікат виконавчого листа у справі № 569/10120/13-ц, виданого 04 квітня 2014 року Рівненським міським судом Рівненської області, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 337 588,98 грн згідно рішення Рівненського міського суду від 25 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ТзОВ Бісмут ЛТД , ТзОВ Ліоніс , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та договорами поруки, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки рішення суду не виконано, а виконавчий документ втрачено під час його примусового виконання, то на підставі пункту 17.4 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції може видати його дублікат.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У грудні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєвої А. Ю. через засоби поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні подання державної виконавчої служби.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи. Зокрема, судами попередніх інстанцій не враховано пропуску строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Доводи інших учасників справи

26 лютого 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від АТ УкрСиббанк надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому стягувач просить суд у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєвої А. Ю. відмовити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

10 лютого 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебував виконавчий лист № 569/10120/13-ц, виданий 04 квітня 2014 року Рівненським міський судом Рівненської області, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 337 588,98 грн.

У процесі передачі справи іншому виконавцю на виконання виконавчий документ було втрачено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України Перехідні положення у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Разом із тим, необґрунтована відмова у видачі дублікату виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).

Відповідно до статей 76 , 77 , 78 , 79 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судами встановлено, що рішення суду боржником не виконано, оригінал виконавчого документу втрачено не з вини стягувача під час його передачі іншому виконавцю на виконання.

З огляду на зазначене, видача дубліката втраченого виконавчого листа є необхідною для завершення судового провадження.

Відтак, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що державний виконавець довів факт втрати оригіналу виконавчого листа, у зв`язку з чим повинен бути виданий його дублікат.

Доводи касаційної скарги щодо пропуску строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, є необґрунтованими, оскільки втрата виконавчого листа відбулась вже після пред`явлення стягувачем виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим строк пред`явлення виконавчого листа до виконання перервався 29 січня 2016 року.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєвої Альбіни Юріївни залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 червня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун