Рішення

від 13.08.2020 по справі 910/3425/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2020Справа № 910/3425/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І. , за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/3425/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія

"Столиця-Сервіс"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія

"Контрактова";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС";

3) Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи

Миколайовича;

про визнання права власності та зняття арешту

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова

компанія "ГЕЛІОС"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-

транспортна компанія "Столиця-Сервіс";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова

компанія "Контрактова";

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача (відповідача-1 за зустрічним позовом): Павлік О.М.;

від відповідача-1 (відповідача-2 за зустрічним позовом): не з`явився;

від відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом): Колосюк В.А.;

від відповідача-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" та Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича про:

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" права власності на транспортні засоби:

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА; рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 13.10.2007, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане УДАІ МВС України в м. Києві від 23.01.2008, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , видане ВРЕР - 8 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , видане BPEP-3 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, НОМЕР_8 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , видане ВРЕР - 8 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, НОМЕР_17;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69 361, св-во про реєстрацію НОМЕР_10 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_11 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453 114, св-во про реєстрацію НОМЕР_12 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_13 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453-014, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_14 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_15 ;

- зняття арешту, накладеного постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем про опис та арешт коштів (майна) боржника від 25.02.2020 у виконавчому провадженні № 58041036 в частині транспортних засобів:

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБСТДА; св-во про реєстрацію НОМЕР_1 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 13.10.2007, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, св-во про реєстрацію НОМЕР_3 , видане УДАІ МВС України в м. Києві від 23.01.2008, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229, НОМЕР_16, видане BPEP-3 УДАІ в м. Києві від 20.03.2008, НОМЕР_17;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69 361, св-во про реєстрацію НОМЕР_10 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_11 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453 114, св-во про реєстрацію НОМЕР_12 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_13 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він повністю виконав всі зобов`язання за Договором найму-продажу транспортних засобів № 001 від 24.09.2013, вчинив всі необхідні дії щодо належного оформлення права власності на транспортні засоби, тобто, право власності на транспортні засоби, які були предметом вказаного договору, перейшло позивачу, проте не було належним чином зареєстровано з незалежних від нього причин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3425/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2020 повідомлено учасників справи про перенесення підготовчого засідання у справі на 21.05.2020, оскільки постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, було установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України карантин.

06.04.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від ТОВ "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" надійшов відзив на позовну заяву.

09.04.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича надійшов відзив на позовну заяву.

10.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" звернулося до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" про визнання Договору найму-продажу транспортних засобів від 24.09.2013 року № 001, на якому ґрунтуються позовні вимоги ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс", недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

29.04.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" надійшла заява про усунення недоліків та документи на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" у справі №910/3425/20 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Підготовче засідання призначено на 21.05.2020.

19.05.2020 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ Фінансова компанія "ГЕЛІОС" надійшла заява про вступ у справу як представника.

20.05.2020 через канцелярію суду від представника позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з запровадженими у державі карантинними заходами.

В підготовче засідання 21.05.2020 представники позивача, відповідачів-1,3 за первісним позовом не з`явились.

Представник відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не заперечував щодо відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 25.06.2020.

24.06.2020 через канцелярію суду від ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

25.06.2020 через канцелярію суду від ТОВ "ФК "ГЕЛІОС" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про витребування доказів.

В підготовче засідання 25.06.2020 представники відповідачів-1,3 за первісним позовом не з`явились. Клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

Присутній у підготовчому засіданні представник відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) просив задовольнити клопотання про витребування доказів та надати час на ознайомлення з відзивом на зустрічний позов.

Представник позивача за первісним позовом зазначив, що на ступне судове засідання буде подане письмове пояснення щодо клопотання ТОВ "ФК "ГЕЛІОС" про витребування доказів.

Суд відклав вирішення клопотання ТОВ "ФК "ГЕЛІОС" про витребування доказів на наступне судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 16.07.2020.

В підготовче засідання 16.07.2020 представники позивача, відповідачів-1,3 за первісним позовом не з`явились. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подали.

Присутній у підготовчому засіданні представник відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) просив задовольнити клопотання про витребування доказів.

Суд, розглянувши клопотання представника ТОВ "ФК "ГЕЛІОС" про витребування доказів, відмовив у його задоволенні оскільки з матеріалів справи не вбачається наявності укладених між ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" та ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" додаткових угод (договорів про внесення змін), а також інших документів, що є невід`ємною частиною Договору найму-продажу транспортних засобів № 001 від 24.09.2013. Фактично клопотання заявника ґрунтується на припущеннях, що не відповідає положенням ст. 81 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 13.08.2020.

12.08.2020 від позивача за первісним позовом надійшли документи для долучення до матеріалів справи та заява на відшкодування витрат на надання правової допомоги.

Присутній у судовому засіданні 13.08.2020 представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені первісні позовні вимоги у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позовного позову заперечив.

Представник відповідача-2 за первісним позовом проти первісного позову заперечив з підстав, зустрічний позов підтримав.

В судове засідання представники відповідачів-1,3 за первісним позовом не з`явились.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 13.08.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

24 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія КОНТРАКТОВА (далі - наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-транспортна компанія Столиця - Сервіс (далі - наймач) було укладено Договір найму - продажу транспортних засобів № 001 (далі - договір № 001).

Відповідно до п. 1.1 договору № 001 , наймодавець в порядку та на умовах , визначених договором , передає наймачу у тимчасове користування транспортні засоби, вказані в п. 1.2 договору, з подальшим набуттям наймачем права власності на них у порядку, встановленому договором.

Пунктом 1.2 договору № 001 визначено, що наймодавець передає наймачу у тимчасове користування транспортні засоби, а саме:

1. вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА; рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 13.10.2007, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

2. вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане УДАІ МВС України в м. Києві від 23.01.2008, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

3. вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , видане ВРЕР - 8 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

4. вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , видане BPEP-3 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, НОМЕР_17 ;

5. вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБСИДА, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , видане ВРЕР - 8 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008 НОМЕР_8 ;

6. вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69 361, св-во про реєстрацію НОМЕР_10 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_11 ;

7. вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453 114, св-во про реєстрацію НОМЕР_12 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_13 ;

8. вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453-014, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_14 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_15 .

Пунктом 1.3 договору № 001 сторони визначили, що строк найму транспортних засобів становить 60 (шістдесят) місяців з дати передачі наймодавцем наймачу транспортних засобів за актом приймання - передачі.

Розмір щомісячної плати за тимчасове користування наймачем транспортним засобами становить 100 (сто) гривень в т.ч. ПДВ (п. 1.4 договору № 001).

Вартість, за якою наймодавець передає у власність наймача транспортний засіб після закінчення строку найму становить 3 544 027,19 гривень, в т.ч. ПДВ 500 621,20 гривень (п. 1.5 договору № 001).

Пунктом 1.6 договору № 001 передбачено, що право власності на транспортний засіб переходить від наймодавця до наймача після закінчення строку найму, в казаного в п. 1.3 договору та виключно після сплати наймачем на користь наймодавця повної вартості транспортного засобу, визначеної в п. 1.5 договору, плати за тимчасове користування транспортними засобами, визначеної в п. 1.4 договору.

Порядок розрахунків за договором сторони визначили в розділі 2 договору № 001, а саме:

- наймач щомісячно в термін до 10-го числа кожного місяця сплачує на користь наймодавця плату за тимчасове користування транспортними засобами у розмірі, вказаному в п. 1.4 договору, шляхом перерахування коштів на рахунок наймодавця (п. 2.1 договору № 001);

- остаточний розрахунок за набуття транспортних засобів у власність в сумі 3 544 027,19 гривень, в т.ч. ПДВ, наймач здійснює шляхом перерахування коштів на рахунок наймодавця у відповідності із графіком (п. 2.2 договору № 001).

Пунктом 3.2.2 договору № 001 визначено, що наймодавець зобов`язаний передати транспортні засоби у власність наймача за актом про передачу права власності на транспортні засоби наймачу після закінчення строку найму, визначеного в п. 1.3 договору, але не раніше сплати наймачем повної вартості транспортних засобів у розмірі, вказаному в п. 1.5 договору, та сплати наймачем плати за тимчасове користування транспортними засобами, визначеної в п. 1.4 договору.

Строк дії договору сторони визначили в п. 7.1. договору № 001, у відповідності з яким договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

На виконання умов договору № 001 наймодавець передав, а наймач прийняв у тимчасове користування транспортні засоби, визначені в п. 1.2. договору № 001, що підтверджується актом приймання-передачі транспортних засобів від 24.09.2013.

Крім того, як вказано в акті приймання - передачі транспортних засобів від 24.09.2013, наймодавець передав, а наймач прийняв наступні документи/приналежності: свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, реєстраційні номери, комплекти ключів.

В свою чергу, наймач здійснив всі платежі у відповідності із розділом 2 договору № 001, а саме:

- суму у розмірі 3 606 427,19 грн за тимчасове користування транспортними засобами, що підтверджується банківськими виписками за період з 25.10.2013 - 02.03.2020;

- суму у розмірі 3 544 027,19 грн за набуття транспортних засобів у власність, що підтверджується банківськими виписками за період жовтень 2013 року - березень 2020 року.

ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" звернулось до ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" з листом №02-03 від 02.03.2020 з вимогою оформити належним чином передачу права власності на транспортні засоби у зв`язку з повною оплатою позивачем вартості транспортних засобів та вартості тимчасового користування ними.

В своєму листі-відповіді № 24 від 03.03.2020 ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" підтвердив повне виконання позивачем грошових зобов`язань за договором найму - продажу № 001 від 24.09.2013, а також те, що вищезазначений договір є чинним, ним не оспорювався та не був розірваний в односторонньому порядку.

Проте, ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" стверджує, що не має можливості зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на спірні транспортні засоби через арешт та вилучення вищезазначених транспортних засобів приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем на підставі постанови від 25.02.2020 в межах виконавчого провадження № 58041036 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/23377/17 про стягнення солідарно з ТОВ Лізингова компанія КОНТРАКТОВА та ТОВ БУДТРАНС СЕРВІС на користь ПАТ Діамантбанк 2 000 000,00 гривень.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2019 у справі № 910/23377/17 замінено позивача ПАТ Діамантбанк на його процесуального правонаступника - ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС , замінено стягувача ПАТ Діамантбанк на його правонаступника ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/23377/17 про стягнення заборгованості з ТОВ Лізингова компанія КОНТРАКТОВА .

Так, 25 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько М.М. було здійснено фактичне вилучення з орендованого позивачем майданчику за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, наступні транспортні засоби: вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА; св-во про реєстрацію НОМЕР_1 , видане УДАГ ГУ МВС України в м. Києві від 13.10.2007, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, св-во про реєстрацію НОМЕР_3 , видане УДАІ МВС України в м. Києві від 23.01.2008, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229, НОМЕР_16, видане BPEP-3 УДАІ в м. Києві від 20.03.2008, НОМЕР_17; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69 361, св-во про реєстрацію НОМЕР_10 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_11 ; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453 114, св-во про реєстрацію НОМЕР_12 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_13 .

Позивач за первісним позовом зазначає, що спірні транспортні засоби були передані невідомій особі на зберігання за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 56.

Таким чином, позивач за первісним позовом стверджує, що повністю виконав всі зобов`язання за Договором найму - продажу транспортних засобів № 001 від 24.09.2013, вчинив всі необхідні дії щодо належного оформлення права власності на транспортні засоби, тобто, право власності на транспортні засоби, які були предметом вказаного договору, перейшло до нього, хоча й не було належним чином зареєстровано з незалежних від позивача причин.

Викладене стало підставою для звернення до суду з первісним позовом у даній справі.

ТОВ ФК ГЕЛІОС , в свою чергу вважає, що Договір найму-продажу транспортних засобів від 24.09.2013 № 001 було укладено з порушенням ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, що полягає наступному.

29.09.2010 між Публічним акціонерним товариством Діамантбанк (надалі - Банк), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГЕЛІОС (надалі - ТОВ ФК ГЕЛІОС , Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Контрактова (надалі - Позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 116 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов п. 1.1 якого Позичальнику надали відновлювальну кредитну лінію.

Згідно п. 1.3 Кредитного договору, видача кредиту здійснюється окремими кредитними траншами на підставі поданих Позичальником заявок та укладених між сторонами окремих додаткових угод до Кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Контрактова 26.12.2011 було укладеного Договір застави транспортних засобів № 116-3.

Відповідно до Договору про внесення змін № 2 до Договору застави транспортних засобів № 116-3 від 28.03.2013, предметом забезпечення за цим Договором є спірні транспортні засоби.

Пунктом 2.6 Договору застави встановлено, що Заставодавець протягом дії цього Договору без попередньої письмової згоди Заставодержателя не має права відчужувати предмет застави.

У відповідності до п. 8.4 Договору застави діє до остаточного виконання зобов`язання за Кредитним договором.

ТОВ ФК ГЕЛІОС , зазначає, що зобов`язання за кредитним договором не виконанні, у ТОВ ЛК Контрактова наявні невиконанні зобов`язання за кредитним договором перед ТОВ ФК ГЕЛІОС .

Також, відповідно до розділу 3.3 Договору застави, Заставодавець зобов`язаний отримати письмову згоду Заставодержателя на вчинення дій, що пов`язані із зміною права власності на предмет застави, а також на передачу Предмету застави в оренду, лізинг, суборенду.

Обтяження щодо спірних транспортних засобів ПАТ Діамантбанк було внесено до ДPOPM раніше, ніж між ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" та ТОВ ЛК Контрактова було укладено договір найму оренди транспортних засобів, що підтверджується відповідними витягами у Додатках щодо обтяження № 12017600 та 16153710.

Отже, спірні транспортні засоби, які є предметом застави, були відчужені за наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього майна.

Зважаючи на викладене, ТОВ ФК ГЕЛІОС вважає, що укладення відповідного Договору мало на меті незаконне виведення предметів забезпечення та нарощування обсягу заборгованості ТОВ ЛК Контрактова , що впливає на задоволення грошових вимог ТОВ ФК ГЕЛІОС .

На підставі викладеного, ТОВ ФК ГЕЛІОС просить суд визнати Договір найму-продажу транспортних засобів від 24.09.2013 №001 недійсним з підстав недотримання при його укладенні приписів статей 17, 50 Закону України Про заставу , статей 586, 629 ЦК України.

Також, ТОВ ФК ГЕЛІОС зазначає, що позивачем за первісним позовом лише 03.03.2020 повністю було сплачено грошові в обсязі, що визначено умовами Договору найму-продажу від 24.09.2013, та було складено Акт про передачу транспортних засобів у власність, вже після вилучення транспортних засобів приватним виконавцем.

Викладене свідчить лише про те, що своїми діями позивач за первісним позовом перешкоджає приватному виконавцю у здійсненні повноважень з виконання рішення суду, яке ухвалено іменем України, та фактично хоче позбавити ТОВ ФК ГЕЛІОС на заставне майно.

Крім того ТОВ ФК ГЕЛІОС вважає, що при зверненні до суду з позовом про визнання права власності на предмет лізингу позивач за первісним позовом повинен довести факт внесення всіх лізингових платежів у відповідності до положень укладеного Договору, а також факт надання банком/ Новим кредитором письмової Згоди на перехід права власності від лізингодавця до лізингоодержувача, враховуючи, що ТОВ ЛК Контрактова свої зобов`язання перед за договором кредиту в повному обсязі не виконані.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, в зустрічних позовних вимогах слід відмовити, виходячи з наступного.

Статтею 806 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю- продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 806 ЦК України).

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 807 ЦК України визначено, що предметом лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Таким чином, Договір найму-продажу № 001 від 24.09.2013, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є різновидом договору лізингу, на підставі якого між сторонами виникли цивільні права та обов`язки, які у відповідності із статтею 526 ЦК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Оскільки, як встановлено судом, ТОВ Торгово-транспортна компанія Столиця - Сервіс належним чином виконало взяті на себе зобов`язання за Договором найму - продажу транспортних засобів № 001 від 24.09.2013 і в повному обсязі сплатило ТОВ Лізингова компанія КОНТРАКТОВА лізингові платежі за транспортні засоби, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, то до нього, відповідно до вказаних приписів Закону України "Про фінансовий лізинг", перейшло право власності на об`єкт лізингу (транспортні засоби).

Суд зазначає, що ключовим для переходу права власності на об`єкт лізингу в даному випадку є саме виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів.

При цьому, порушення строків їх сплати тягне за собою застосування до лізингоодержувача відповідальності, передбаченої положеннями договору лізингу, та не може бути підставою для відмову у передачі права власності на об`єкт лізингу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Моментом набуття права власності за договором згідно із вимогами ч. 1 ст. 334 ЦК України у набувача майна виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи те, що ТОВ Торгово-транспортна компанія Столиця - Сервіс виконало свої зобов`язання в повному обсязі, разом з тим позбавлене права безперешкодного користування та володіння своїм майном, то належним способом поновлення порушених прав ТОВ Торгово-транспортна компанія Столиця - Сервіс є визнання за ним права власності на спірні транспортні засоби та зняття арешту з даного майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2018 у справі №910/7415/17, про необхідність застосування якої зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/12348/16.

З огляду на викладене, надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених первісних позовних вимог, у зв`язку із чим задовольняє їх в повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Приписи постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику про визнання угод недійсними передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав із наслідками, передбаченими законом, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод і настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву, позивач стверджує, що порушення його прав внаслідок укладення договору найму - продажу № 001 від 24.09.2013 полягає в тому, що в лізинг були передані предмети застави ТОВ ФК Геліос . Тобто, дане призвело до порушення матеріального права, що створює пряму загрозу на позбавлення права Товариства на заставне майно . А також, відсутністю письмової згоди заставодержателя на укладення спірного договору.

Статтею 1 Закону України Про заставу та статтею 572 ЦК України визначено, що застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до статті 27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої вимоги іншій особі або переведення боргу, який виник із забезпеченої застави.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини 3 статті 9 ЗУ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі - продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 28 Закону України Про заставу та статтею 593 ЦК України визначено, що застава припиняється: припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; - при закінченні дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

Таким чином, відсутні правові підстави для визнання договору найму - продажу № 001 від 24.09.2013 недійсним, зважаючи на те, що право застави у ТОВ ФК Геліос не припинилося.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 910/9131/16 від 05.02.2019, зокрема, суд зазначає, що, за змістом ч. 1 статті 27 Закону України Про заставу вбачається, що застава зберігає силу, якщо однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Відтак, у разі відчуження заставодавцем заставленого майна на користь третьої особи право застави заставодержателя зберігає силу для нового власника обтяженого майна; при цьому правовідносини застави між заставодержателем та новим власником предмета застави виникають з моменту набуття права власності на спірне майно новим власником та регулюються умовами договору застави, укладеного між попереднім власником як заставодавцем заставленого майна та заставодержателем.

Крім того, договір застави транспортних засобів № 116-3 було укладено між ПАТ Діамантбанк та ТОВ ЛК КОНТРАКТОВА 26 грудня 2011 року (з урахуванням внесених до договору змін 28.03.2013р), в той же час право застави позивача за зустрічним позовом виникло лише 19 вересня 2019 року після відступлення ПАТ Діамантбанк на користь ТОВ ФК Геліос прав вимоги за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 та договору застави транспортних засобів № 116-3 від 28.03.2013, укладених між ПАТ Діамантбанк та ТОВ ЛК КОНТРАКТОВА .

Отже, враховуючи те, що для визнання недійсним правочину необхідним є доведення порушення прав позивача у зв`язку з його укладенням, а відчуження предмета застави не припиняє право застави заставодержателя, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги до відповідачів 1 та 2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а задоволенні зустрічних позовних вимог відмовляє.

Також, враховуючи, що позовні вимоги ТОВ Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича фактично не заявлені, відсутні твердження про порушення останнім прав ТОВ Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" та чинного законодавства, суд відмовляє в задоволенні первісних позовних вимог до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича.

З огляду на викладене, витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів 1 та 2 за первісним позовом, а витрати позивача за зустріним позовом залишаються за ним.

Також, позивач просить покласти витрати на правову допомогу у розмірі 45 000,00 грн. на відповідачів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат представник позивача за первісним позовом надав договір про надання правової допомоги № 24/2020 від 26.02.2020, Додаток № 1, Додаток № 2 до договору про надання правової допомоги № 24/2020 від 26.02.2020, Акти про надання правової допомоги № 1, № 2 до договору про надання правової допомоги № 24/2020 від 26.02.2020. та Додатків № 1, № 2, платіжне доручення № 1336 від 11.08.2020, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1758 від 25.07.2002.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, виходячи з обставин справи, суд визнає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а відтак покладається судом на відповідачів 1 та 2 за первісним позовом у повному обсязі в порядку ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, оф. 107, код ЄДРПОУ 38337006) право власності на транспортні засоби:

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА; рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 13.10.2007, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане УДАІ МВС України в м. Києві від 23.01.2008, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , видане ВРЕР - 8 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , видане BPEP-3 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, НОМЕР_8 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , видане ВРЕР - 8 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, НОМЕР_17 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69 361, св-во про реєстрацію НОМЕР_10 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_11 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453 114, св-во про реєстрацію НОМЕР_12 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_13 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453-014, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_14 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_15 .

3. Зняти арешт, накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем про опис та арешт коштів (майна) боржника від 25.02.2020 у виконавчому провадженні № 58041036, в частині транспортних засобів:

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБСТДА; св-во про реєстрацію НОМЕР_1 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 13.10.2007, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, св-во про реєстрацію НОМЕР_3 , видане УДАІ МВС України в м. Києві від 23.01.2008, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229, НОМЕР_16, видане BPEP-3 УДАІ в м. Києві від 20.03.2008, НОМЕР_17;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69 361, св-во про реєстрацію НОМЕР_10 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_11 ;

вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453 114, св-во про реєстрацію НОМЕР_12 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_13 .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 23, код ЄДРПОУ 31868367) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, оф. 107, код ЄДРПОУ 38337006) витрати по сплаті судового збору у розмірі 27 631,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 22 500 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 7-9, код ЄДРПОУ 42322556) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, оф. 107, код ЄДРПОУ 38337006) витрати по сплаті судового збору у розмірі 27 631,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 22 500 грн.

6. Після набранням рішенням законної сили видати відповідні накази.

7. В задоволенні первісних позовних вимог до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича відмовити.

8. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.09.2020.

Суддя А.І. Привалов