Ухвала

від 07.09.2020 по справі 922/3846/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3846/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Герасютенка Вячеслава Олеговича

на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2020

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020

у справі № 922/3846/19

за позовом фізичної особи-підприємця Герасютенка Вячеслава Олеговича

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізична особа-підприємець Резнікова Світлана Юліївна;

товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ - Трейд"

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2020 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) фізична особа-підприємець Герасютенко Вячеслав Олегович (далі - ФОП Герасютенко В.О.) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 у справі № 922/3846/19.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви (у 2019 році) немайнового характеру встановлено в 1-му розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1 921 грн.

Отже, з урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір за 1 немайнову вимогу у сумі 3 842,00 грн (1 921,00 грн х 200%).

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас ФОП Герасютенко В.О. у касаційній скарзі просить звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 у справі № 922/3846/19, у зв`язку з тяжким фінансовим станом позивача.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Отже, посилання скаржника на важкий фінансовий стан не може бути підставою звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір", а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору відхилити.

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Разом з тим відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Водночас у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених частиною другою статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 у справі № 922/3846/19.

Отже, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту, у ній не зазначено підстави касаційного оскарження з посиланням на конкретний пункт (пункти), передбачений (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Суд зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 842,00 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд також вважає за необхідне звернути увагу ФОП Герасютенка В.О. на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Герасютенка Вячеслава Олеговича на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 у справі № 922/3846/19 залишити без руху.

2. Надати фізичній особі-підприємцю Герасютенку Вячеславу Олеговичу строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити фізичній особі-підприємцю Герасютенку Вячеславу Олеговичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос