Постанова

від 02.09.2020 по справі 910/14418/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2020 р. Справа№ 910/14418/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Лада В.Д., Лавринович В.О.

від відповідача: Михайлов А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТЕНЬ"

на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2020 (повний текст складено 05.03.2020)

у справі № 910/14418/19 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТЕНЬ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Україна"

про стягнення 1 128 628,76 грн.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю КВІТЕНЬ (скорочене найменування - ТОВ КВІТЕНЬ ; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Україна" (скорочене найменування - ТОВ КС Україна ; відповідач) про стягнення 806 691,58 грн. штрафної санкції та 321 937,18 грн. 3% річних (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання підрядних робіт за договором від 06.06.2017 № 0606/17-01.

Матеріально-правовою підставою позову визначені статті 526, 611, 612, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України та стаття 193 Господарського кодексу України.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на порушення позивачем умов договору в частині надання будівельного майданчику, фінансування робіт, односторонню зміну комплектації та вартості обладнання для котельні, що зумовило відступлення відповідачем від графіку виконання робіт.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/14418/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних доказів, з яких можливо було б встановити вартість прострочених відповідачем робіт та періодів прострочення. З урахуванням зібраних у матеріалах справи копій платіжних доручень та актів КБ-2в, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем як періодів, так і сум прострочених зобов`язань відповідача за укладеним між сторонами договором підряду. Акти приймання-здачі робіт за січень-квітень 2019 року позивач не підписав та не повернув їх відповідачу без повідомлення останнього про причини їх непідписання. За поясненнями позивача, такі акти були підписані ним в листопаді 2019 року.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд не надав оцінки фактам невиконання відповідачем умов договору від 06.06.2017 та незавершення виконання робіт і після повної оплати замовником суми договору як на час подання позову, так і на час винесення рішення у справі. При цьому позивач посилається і на те, що факт оплати вартості договору не було оскаржено та заперечується відповідачем при розгляді судової справи.

Позиції інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скаржника, посилаючись на невиконання позивачем договірних зобов`язань з фінансування робіт, у зв`язку з цим просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 справу №910/14418/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М. апеляційну скаргу ТОВ "КВІТЕНЬ" на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/14418/19 залишено без руху; надано ТОВ "КВІТЕНЬ" десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду належних доказів сплати судового збору в розмірі 10 052,21 грн. у встановленому порядку.

18.05.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "КВІТЕНЬ" надійшов лист відповідно до вищезазначеної ухвали суду, до якого додано платіжне доручення № 5177 від 14.05.2020 про сплату судового збору у розмірі 10 052,21 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "КВІТЕНЬ" на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/14418/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 22.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 за клопотанням позивача розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.08.2020.

У судовому засіданні 12.08.2020 оголошено перерву до 02.09.2020.

У судове засідання 02.09.2020 з`явились представники позивача, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити.

У судове засідання 02.09.2020 з`явився представник відповідача, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив відмовити в її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору підряду від 06.06.2017 № 0606/17-01, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВІТЕНЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КС Україна", останнє взяло на себе зобов`язання за рахунок позивача як замовника на свій ризик виконати комплекс робіт:

- виконати та здати йому відповідно до умов договору та чинного законодавства України повний комплекс робіт з розроблення проектної документації стадії "РП" систем ОВіК на Об`єкті у складі та обсязі згідно п. 2.2. договору, відповідно до вимог чинного законодавства України та норм, стандартів і правил на підставі Завдання на проектування, що надається Замовником (п. 2.1.1. Договору);

- виконати та здати йому відповідно до умов договору, проектної документації та чинного законодавства України повний комплекс робіт з монтажу систем ОВіК та ВК на об`єкті у обсязі та складі згідно п. 2.2. договору, а замовник зобов`язується прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх у відповідності до умов договору (п. 2.1.2. договору).

Згідно з п. 2.2. договору, до проектних робіт, передбачених п. 2.1.1. даного Договору, входить:

- розроблення всього комплексу проектної документації стадії "РП" (Робочий проект) наступних розділів, відповідно до вимог діючих нормативних документів, стандартів, правил, вимог чинного законодавства України, згідно вихідних даних та технічного завдання: систем вентиляції, холодопостачання, теплопостачання (п. 2.2.1. Договору);

- виконання робіт з підбору сертифікованого в Україні обладнання з оптимальним співвідношенням - ціна/якість/умови оплати/енергоефективність та погодженням із Замовником; аналізу проектних рішень; видачі завдань суміжним учасникам проекту по розділам; погодження проектних рішень з Замовником (п. 2.2.2. договору).

Пунктами 2.2.3., 2.3. договору встановлено, що погодження проектної документації, розробленої згідно з п. 2.2.1 Договору в частині, що регламентована вимогами чинного законодавства України та нормами, стандартами і правилами. Передбачені п. 2.1.1. та п. 2.2. договору роботи виконуються Підрядником згідно тих даних та технічного завдання, архітектурних планів та технологічного планування об`єкту в форматі *.dwg, що надані замовником у відповідності до чинних Державних будівельних норм України та іншого чинного законодавства України.

За положеннями п. 2.4. договору до будівельних та інших робіт, передбачених п. 2.1.2. договору, входить:

- монтажні та пусконалагоджувальні роботи з випробуванням наступних систем,

- вентиляція,

- холодопостачання,

- водопостачання та водовідведення (каналізації),

- теплопостачання.

Строки виконання робіт за договором погоджуються сторонами в календарному план-графіку виконання робіт, який оформлюється як додаток № 1 до договору. Перегляд строків виконання робіт може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін шляхом підписання або внесення змін до відповідних додатків до договору, якщо інше не передбачено в договорі ( п. п. 3.1., 3.2. договору).

Пунктами 3.5. - 3.6. договору передбачено, що датою початку виконання робіт за договором підрядником є:

- для проектних робіт, передбачених п. 2.1.1, та п. 2.2. договору, - дата передачі замовником завдання на проектування, а також вихідних даних для проектування, що оформляється актом прийому-передачі та отримання авансу підрядником згідно пункту 4.2.1. договору;

- для робіт, передбачених п. 2.1.2. та п. 2.4. договору, - дата підписання акту приймання-передачі будівельного майданчика сторонами та отримання авансу підрядником згідно пункту 4.2.2. договору.

Датою закінчення комплексних робіт по договору є дата їх прийняття замовником за останнім актом приймання-здачі, але у будь-якому разі роботи вважаються закінченими після остаточного виконання всього обсягу робіт підрядником згідно з договором.

Відповідно до п.п. 4.1. - 4.2.4. договору договірна ціна робіт визначається на основі затверджених сторонами кошторисів (додаток до договору № 2), що є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна робіт за цим договором є твердою та не підлягає корегуванню, окрім випадку, зазначеного у п. 4.6. даного договору.

Вартість матеріалів та обладнання є динамічною та може бути уточнено протягом виконання договору.

Вартість обладнання (додаток до договору № 4) є твердою не підлягає корегуванню, крім випадку, зазначеного у п. 4.3. даного договору.

Сторони передбачають наступний порядок фінансування за договором:

- Аванс в розмірі 75% вартості проектних робіт, передбачених в п.2.1.1. та п.2.2. договору, що дорівнює 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, у строк не пізніше "9" червня 2017 року.

- Аванс в розмірі 50% вартості та обладнання п. 4.1.3 договору, що дорівнює 7 248 509,77 грн., в т.ч. ПДВ 20%, у строк не пізніше "9" червня 2017 року.

Остаточний розрахунок за виконані проектні Роботи, передбачені в п.2.1.1. та п.2.2. договору, в розмірі 25% їх вартості, що дорівнює 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, на строк не пізніше 10 календарних днів з моменту складання сторонами акту приймання-передачі результатів виконаних проектних робіт (з урахуванням умов п. 5.5. даного договору).

Остаточний розрахунок за обладнання згідно п 4.1.3 в розмірі 50% їх вартості, що дорівнює 7 248 509,77 грн., в т. ч. ПДВ 20 %, у строк не пізніше 5 календарних днів з моменту повідомлення від виробника про готовність відвантаження обладнання.

Згідно з п. п. 4.7.1. - 4.8. договору замовник перераховує підряднику грошові кошти на закупівлю матеріалів, обладнання та виконання робіт відповідно до погодженого сторонами графіків фінансування робіт (додаток №3), що є невід`ємною частиною цього договору.

Якщо на дату здійснення платежу, передбаченого п. 4.7.1. даного договору, курс євро EUR до гривні за розділом "Межбанк" на сайті minfin.com.ua на день, що передує дню платежу, збільшиться більш ніж на 2 (два) відсотки, порівняно з таким курсом на дату укладення даного договору, вартість обладнання та матеріалів, що використовуються підрядником при виконання робіт, підлягає відповідному коригуванню. В такому випадку замовник здійснює відповідне збільшення платежу, передбаченого п. 4.7. даного договору.

Сума чергового платежу за відповідним графіком фінансування робіт коригується замовником відповідно до різниці між сумою раніше виплачених коштів за виконані роботи і вартістю прийнятих робіт за актами приймання-здачі. У разі необхідності сторони можуть внести зміни у відповідний графік фінансування робіт шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Оплата фактично виконаних робіт проводиться щомісячно згідно графіка фінансування, встановленого у відповідних додатках до договору щодо кожного виду робіт до цього договору, на підставі належним чином оформленого платіжного пакету, підготовленого підрядником. У платіжний пакет входять наступні документи:

- Довідка ф.№ КБ-3;

- Акт ф.№ КБ-2в;

- Рахунок-фактура на оплату суми.

Пунктами 9.1 - 9.3 договору передбачено, що передання підрядником робіт, передбачених п. 2.1.2 та п. 2.4 договору та прийняття їх замовником оформляється актом приймання - здачі фактично виконаних робіт по формі № КБ-2в та довідкою по формі № КБ-3, які готуються підрядником та підписуються обома сторонами. Датою прийняття робіт замовником є дата підписання акту приймання-здачі або, якщо акт не підписано з немотивованих причин - дата спливу строку для підписання такого акту.

Підрядник, не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним, надає акти приймання - здачі для узгодження фактичних обсягів робіт, передбачених п. 2.1.2 та п. 2.4 договору особі, яка здійснює технічний нагляд. Після узгодження та затвердження підписами та печатками особою, яка здійснює технічний нагляд, підрядник не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним, після узгодження фактичного обсягу робіт з особою, яка здійснює технічний нагляд, надає замовнику підписані та скріплені печатками підрядника акти приймання - здачі; замовник в свою чергу зобов`язаний їх розглянути в порядку, передбаченому п. 4.8 договору, але не більше ніж за 7 робочих днів та при відсутності зауважень їх підписати або надати свої зауваження.

Щомісяця разом з актами приймання-передачі підрядник надає замовнику технічну документацію за звітний період ( оригінали документів, які наявні на момент узгодження відповідних актів приймання-передачі); акти випробування конструкцій, систем, матеріалів, технічні паспорти, технічні (виконавчі) схеми на конструкції та інженерні мережі, інша технічна документація. Перелічена в даному пункті документація може не надаватись, якщо її отримання згідно з чинним законодавством України не передбачене та не є обов`язковим для специфічного виду робіт, передбаченого даним договором.

Згідно з п. п. 11.2., 11.2.2. договору замовник зобов`язався надати будівельний майданчик (фронт робіт) для виконання робіт за договором. Передача будівельного майданчика оформлюється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

За умовами п. 16.5 договору за порушення строків робіт за цим договором підрядник сплачує замовнику за кожен день прострочення штрафну санкцію у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, строк виконання яких порушено.

Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами та до 20 лютого 2018, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 18.1 договору).

Додатком № 1 до договору (календарний план-графік виконання робіт передбачено початок робіт у жовтні 2017 року та їх завершення в березні 2018 року.

Додатком № 3 до договору (графік фінансування комплексу робіт з монтажу систем ОВіК на об`єкті) передбачено завершення фінансування позивачем робіт у строк до 01.10.2018 в загальному розмірі 28 480 993,56 грн., з яких 4 460 470, 46 грн. - вартість робіт.

На виконання умов договору позивачем сплачено відповідачу 26 945 138, 31 грн. (у 2017 році - 23 454 108, 15 грн., у 2018 році - 1 817 575, 36 грн., у 2019 році - 1 673 454, 80 грн.)

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те що відповідач несвоєчасно виконав роботу за договором на суму 1 580 851, 06 грн. та не виконав роботи на суму 2 625 665, 58 грн., оскільки відповідно до календарного плану-графіку всі роботи мали бути виконані відповідачем до 31.03.2018.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що позивачем не виконані умови договору, зокрема, не надано підряднику будівельний майданчик. Окремою підставою відступлення Підрядником від Графіку виконання робіт з монтажу мережі теплопостачання, монтажу котельної та її запуску є по суті одностороння зміна замовником комплектації та вартості обладнання для котельній.

Також, за посиланням відповідача, позивач без жодного обґрунтування та мотивування, без письмової відмови та зауважень не підписав та не повернув відповідачу наступні акти приймання - здачі робіт: за січень 2019 року на суму 184 181,28 грн. № 14, за січень 2019 року на суму 108 871,73 грн. №15, за січень 2019 року на суму 161 215,91 грн. № 16, за січень 2019 року на суму 318 942,86 грн. № 17, за лютий 2019 року на суму 312 840,75 грн. №18, за лютий 2019 року на суму 187 590,07 грн. № 19, за лютий 2019 року на суму 318 410,95 грн. №20, за лютий 2019 на суму 109 662,49 грн. №21, за березень 2019 року на суму 168 349,03 грн. №22, за березень 2019 року на суму 58 746,05 грн. №23, за березень 2019 року на суму 196 158,34 грн. №24, за березень 2019 року на суму 264 032,46 грн. №25, за квітень 2019 року на суму 159 827,17 грн. №26, за квітень 2019 року на суму 529 829,34 грн. №27, за квітень 2019 року на суму 211 000,06 грн. №28.

Матеріали справи свідчать, що зазначені вище акти було направлено відповідачем позивачу вже після порушення провадження у даній справі в листопаді 2019 року (супроводжувальний лист від 11.11.2019 № 1111/19-01).

Отже причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафної санкції, передбаченої п. 16.5 договору та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, у зв`язку з порушенням відповідачем, як підрядником, строків виконання робіт.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що акти виконаних робіт №№ 14-28 за січень - квітень 2019 направлено позивачу в листопаді 2019 року вже після порушення провадження у справі. Належних та допустимих доказів (поштових квитанцій із описом вкладення) про своєчасне направлення зазначених актів із відповідним пакетом документів, передбачених договором, відповідачем надано не було. Наявні в матеріалах справи покази свідків не є доказом направлення актів позивачу, оскільки згідно з ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Судом не береться до уваги електронне листування П.Кравцова, оскільки таке не відповідає визначенню електронних доказів, передбаченому ст. 96 ГПК України, згідно із якою електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання відповідача на відмову позивача підписати зазначені акти, а відтак останні не свідчать про своєчасне виконання відповідачем робіт за спірним договором за відсутності належних доказів направлення їх позивачу по ходу виконання робіт.

Підписаними обома сторонами актами виконаних робіт за період з лютого 2018 року по листопад 2018 року підтверджується, що відповідачем на підставі договору виконано роботи на суму 1 634 804, 84 грн.

В той же час, згідно календарного плану відповідачем повинні були виконані роботи на загальну суму 4 260 470, 42 грн.

Період прострочення виконання зобов`язання відповідачем на суму 2625665, 58 грн. (різниця між загальною вартістю робіт та вартістю робіт, виконання яких підтверджено двосторонніми актами приймання-передачі робіт) визначено позивачем з 01.12.2018 (місяць, з якого відсутні двосторонні акти виконаних робіт) по 01.11.2019, з урахуванням позовної давності в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

При цьому до цієї суми позивачем не включено вартість виконаних відповідачем робіт за наявними у справі двосторонніми актами за період лютий - листопад 2018 року, тобто фактично виконаних робіт без зауважень щодо строків їх виконання, хоча відповідно до наданих підписаних сторонами актів виконаних робіт, останні виконувались відповідачем без дотримання календарного графіку робіт за договором, передбаченого додатком № 1 до договору.

Посилання відповідача на несвоєчасне надання майданчика або зміна комплектації для котельної не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за несвоєчасне виконання робіт за договором, здійснення яких не підтверджено належними та допустимими доказами.

Так само необґрунтованим є посилання відповідача на несвоєчасне фінансування позивачем робіт за договором, оскільки матеріали справи свідчать, що вже у 2017 році останнім сплачено 23 454 108, 15 грн., тобто більше 80 % договірної вартості, в якості авансу згідно з п. 4.2.1 та 4.2.2 договору. Будь-яких інших передоплат договором не передбачено.

Таким чином, відповідач не спростував обставин порушення ним узгоджених сторонами у договорі строків виконання підрядних робіт.

Крім того, за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір № 0606/17-01 від 06.06.2017 є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ЦК України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 7 ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Аналогічні за змістом положення містяться у ст.ст. 525-527 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 837, ст. 875 ЦК України договір підряду складається із двох пов`язаних між собою зобов`язань:

1) правовідношення, в якому підрядник має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку;

2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а підрядник має право вимагати від замовника відповідної оплати.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

У цьому висновку суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 21.11.2018 у справі № 750/5104/17 (провадження № 61-24920св18).

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу грошима, а підрядник має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.

В даному випадку спір стосується правовідношення, в якому підрядник має виконати роботи, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку, тобто не грошового зобов`язання.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку.

Як передбачено ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом приписів параграфу 2 Глави 49 ЦК України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та до дня виконання зобов`язання. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

На відміну від пені, штраф застосовується у фіксованій сумі одноразово у випадку порушення боржником окремого зобов`язання.

Та обставина, що за порушення передбаченого строку виконання робіт підрядник сплачує замовнику штрафну санкцію у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, строк яких порушено, за кожен день прострочення не перетворює цей штраф в пеню за порушення грошового зобов`язання, так само, як і обов`язок підрядника виконати роботи не стає грошовим зобов`язанням.

У цьому висновку суд звертається до правової позиції, викладеної у постановах Верховного суду від 07.02.2018 у справі №914/774/17, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 19.03.2019 у справі № 917/889/17.

Отже, розмір погодженої сторонами в п. 16.5 договору штрафної санкції, обрахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, строк виконання яких порушено, з урахуванням днів прострочення не відповідає поняттю штраф , за своєю правовою природою є пенею .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення 806 691, 58 грн. штрафної санкції, нарахованої у відповідності до п. 16.5 договору підряду, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також безпідставним колегія вважає нарахування 3 % річних за прострочення виконання відповідачем робіт (321 937, 18 грн.), оскільки ст. 625 ЦК України, на підставі якої позивачем здійснено відповідних розрахунок, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, які не є грошовими. Водночас слід зазначити, що нарахування 3 % річних в силу ст. 625 ЦК України носять компенсаційний, а не штрафний характер та 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.ч. 2, 4 ст. 277 ГПК України).

За таких обставин та враховуючи, що неправильне застосування норм матеріального права не призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з мотивів, викладених у цій постанові, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІТЕНЬ" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі №910/14418/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІТЕНЬ".

4. Матеріали справи № 910/14418/19 повернути до господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 07.09.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова