Рішення

від 07.09.2020 по справі 910/7332/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2020Справа № 910/7332/20 Господарський суд м. Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/7332/20

За позовом Дочірнього Підприємства "КИЙ АВІА ТЕКС" (07850, Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Клавдієво-Тарасове, вулиця Генерала Небогатова, будинок 44; ідентифікаційний код: 30212710)

До Товариства з обмеженою відповідальністю СМ ЕНЕРДЖІ ГРУП (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 4-А, офіс 17; ідентифікаційний код: 42370400)

Про стягнення грошових коштів у розмірі 65191, 47 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє Підприємство "КИЙ АВІА ТЕКС" (далі-позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СМ ЕНЕРДЖІ ГРУП (далі-відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 65 191, 47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як замовником послуг експертного обстеження, з метою виконання обов`язку за Договором №005/2019 (надалі також - Договір), що укладений між позивачем та відповідачем (виконавцем) - було здійснено повну передоплату за послуги обумовлені в Договорі, що підтверджується платіжним дорученням № 1360 від 11.01.2019. Проте, відповідачем не виконано своїх зобов`язань за Договором, а саме: не проведено експертного обстеження об`єктів обумовлених в Договорі та висновок експертизи не надано.

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 65 191, 47 грн, з яких: 47 730, 00 грн - сума основного боргу (попередня оплата), 15 191, 21 грн - пені, 1557, 00 грн - 3 % річних, 713, 26 грн - інфляційні втрати. Судові витрати покласти на відповідача.

01.06.2020 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху, встановив позивачеві строк на усунення недоліків - 5 днів, з дня отримання ухвали, шляхом надання суду: 1) оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору № 1798 від 14.05.2020 на суму 2 102, 00 грн; 2) належних доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з переліком долучених до неї додатків у встановленому законом порядку; 3) оригіналу ордера серії ЧК № 62809 від 14.05.2020.

10.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, яким останній усунув недоліки позовної заяви встановлені ухвалою від 01.06.2020.

17.06.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи №910/7332/20 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №910/7332/20 оригіналу платіжного доручення №1360 від 11.01.2019.

17.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те, що позивачем, всупереч умов Договору та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 №4 не здійснено підготовку робочого місця, що, в свою чергу, унеможливлювало виконання відповідачем зобов`язання за Договором щодо проведення експертного обстеження та відповідно складення висновку експертизи. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував, що надана позивачем копія договору № 005/19 від 10.01.2019 року не відповідає вимогам, встановленим статтями 76-79 ГПК України, оскільки подана копія не містить підписів директора відповідача, а також відтиску печатки відповідача на аркушах договору, а отже просить не оцінювати надану копію як належний та допустимий доказ у справі. До відзиву подано докази направлення відзиву позивачеві з доданими документами 13.07.2020 року (підтверджується описом вкладення з поштовою квитанцією).

Судом встановлено, що відзив подано в межах процесуального строку подання відзиву та направлено іншій стороні у справі.

Позивач відповіді на відзив не подав, заперечень проти викладеного у відзиві не висловив.

Статтею 249 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Проте, судом враховано, що пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було продовжено процесуальні строки, зокрема і подання відзиву, відповіді на відзив, до закінчення дії карантину.

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України від 18.06.2020 № 731-IX), згідно розділу І якого внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

За змістом п. 2 розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, вбачається, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. № 731-IX, а саме 06.08.2020. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.

Проте, протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 № 731-IX (06.08.2020) та станом на дату ухвалення цього рішення позивачем відповіді на відзиву разом із заявою про продовження процесуальних строків для подання відзиву з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX не подано.

За таких обставин, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та оцінює наявні в справі докази у відповідності до статей 76-79 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує ДП КИЙ АВІА ТЕКС (надалі також - позивач, замовник), між ним та ТОВ СМ ЕНЕРДЖІ ГРУП (надалі також - відповідач, виконавець) укладено Договір №005/19 (надалі також - Договір).

Разом з тим, поданий позивачем Договір №005/19 від 10.01.2019 не містить підпису уповноваженої особи виконавця (відповідача по справі), а також не містить відтиску печатки відповідача у справі (зокрема, п`ята (остання) сторінка договору та додаток № 1 (найменування послуг та їх вартість) до договору № 005/19 від 10.01.2019 року)

Згідно приписів ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Натомість, відповідач, у своєму відзиві від 17.07.2020 підтвердив факт укладення Договору №005/19 від 10.01.2019 між ним, як виконавцем, та позивачем, як замовником, однак докази укладення Договору в письмовій формі з підписами сторін не надав.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 75 ГПК України, згідно якої обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

З огляду на те, що жодна зі сторін договору не надала доказів укладення такого договору у письмовому вигляді з підписами обох сторін договору, у суд відсутні підстави вважати, що між сторонами було оформлено досягнуті домовленості у вигляді єдиного письмового документу (договору), укладеного належним чином уповноваженими представниками сторін.

Так, позивачем на підтвердження здійснення попередньої оплати послуг за Договором подано оригінал платіжного доручення №1360 від 11.01.2019 (Отримувач: ТОВ СМ ЕНЕРДЖІ ГРУП - відповідач по справі), в графі призначення платежу якого вказано: за експертне обстеження (технічне діагностування) обладнання зг. рахунку-фактури № ЕН-6 від 10 січня 2019 р. в т. ч. ПДВ 20 % 7955.00 грн .

Натомість, в матеріалах справи відсутній рахунок-фактури № ЕН-6 від 10 січня 2019, що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити чи здійснено попередню оплату згідно Договору №005/2019 10.01.2019. Зі змісту відзиву не вбачається визнання відповідачем факту отримання коштів попередньої оплати у розмірі 47730,00 грн саме за Договором №005/2019 10.01.2019.

За таких обставин, за наявними матеріалами справи, з огляду на вірогідність поданих до матеріалів справи доказів, суд може достеменно дійти висновку, що між сторонами було досягнуто усної домовленості про укладення договору надання послуг у спрощений спосіб, а саме шляхом виставлення рахунку на оплату послуг відповідачем та оплати такого рахунку позивачем платіжним дорученням № 1360 від 11.01.2019 року. З поданих до матеріалів справи доказів, суд не може дійти достеменно висновку про укладення такого договору шляхом укладення документу (договору) у письмовій формі та зміст такого договору.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на ст. 1212 ЦК України та просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати за Договором № 005/2019 у розмірі 47730,00 грн. Крім того, позивач подає розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат за Договором (початок періоду розрахунку 13.04.2019) та просить стягнути з відповідача в тому числі 15 191, 21 грн - пені, 1557, 00 грн - 3 % річних, 713, 26 грн - інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язань по договору щодо надання послуг. Судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 900, 00 грн покласти на відповідача.

В свою чергу відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача зазначає, що позивачем, всупереч п. 2.2. Договору та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 №4 не здійснено підготовку робочого місця, що унеможливило виконання відповідачем зобов`язання за Договором щодо проведення експертного обстеження та відповідно складення висновку експертизи.

Відповідач стверджує, що листом від 26.02.2020 №26/02 повідомив позивача про неможливість виконання обов`язку з проведення експертного обстеження з огляду на створення перешкод з боку замовника для відвідування об`єктів експертизи та запропонував позивачу узгодити нову дату та час приїзду фахівців відповідача з метою виконання взятих на себе зобов`язань за Договором.

Разом з тим, з поданих відповідачем доказів, не можна встановити факт направлення такого листу відповідачу, оскільки копія службового чеку (поштова накладна № 0420526260090) не може свідчити про направлення листа від 26.02.2020 №26/02 відповідачеві, оскільки не доводить яку саме кореспонденцію (якого змісту) направлено на адресу відповідача.

Відповідач також посилається на те, що поданий позивачем копія тексту договору не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки не містить підпису уповноваженої особи відповідача та відтиску печатки відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При дослідженні наявних в матеріалах справи доказів поданих позивачем, з огляду на відсутність підписів на письмовій формі Договору №005/2019, проте визнання укладення договору відповідачем, судом встановлено, що між сторонами укладено господарський договір про надання послуг експертного обстеження (технічного діагностування) у спрощеній формі (шляхом виставлення рахунку відповідачем та його оплати позивачем), і сторони досягли згоди щодо вартості, обсягу послуг, що мають бути надані відповідачем позивачеві, та оплачені останнім шляхом здійснення авансового платежу.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами господарського договору про надання послуг шляхом досягнення усної домовленості, зобов`язання сторін за Договором регулюються в тому числі Главою 63 ЦК України.

В силу вимог ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

В силу положень ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, позивачем на підтвердження здійснення попередньої оплати послуг за Договором подано оригінал платіжного доручення №1360 від 11.01.2019 (Отримувач: ТОВ СМ ЕНЕРДЖІ ГРУП - відповідач по справі), в графі призначення платежу якого вказано: за експертне обстеження (технічне діагностування) обладнання зг. рахунку-фактури № ЕН-6 від 10 січня 2019 р. в т. ч. ПДВ 20 % 7955.00 грн .

Натомість, в матеріалах справи відсутній рахунок-фактури № ЕН-6 від 10 січня 2019, що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити чи здійснено попередню оплату саме згідно Договору №005/2019 10.01.2019. Зі змісту відзиву не вбачається визнання факту отримання коштів попередньої оплати у розмірі 47730,00 грн саме за Договором №005/2019 10.01.2019.

З огляду на наведене, а також те, що сторонами не надано до матеріалів справи доказів, що з достатньою вірогідністю дозволяють стверджувати про укладення договору № 005/2019 в письмовій формі, суд оцінює подані докази, як укладення договору про надання послуг у спрощений спосіб та керується загальними нормами ЦК України щодо договору про надання послуг, а тому вважає, що матеріали справи не містять достатніх та вірогідних доказів погодження між сторонами строків виконання робіт у письмовій формі у вигляді єдиного документу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, в матеріалах справи, відсутня будь-яка вимога позивача, адресована відповідачеві, надати послуги на суму 47730,00 грн., сплачені на підставі рахунку-фактури № ЕН-6 від 10.01.2019 року, як і відсутні докази відмови позивача від надання таких послуг з вимогою про повернення суми передплати.

Суд також критично оцінює твердження позивача про те, що договір № 005/19 від 10.01.2019 року є розірваним, з огляду на відмову від нього позивача, як з огляду на те, що суд з поданих до справи доказів достатньою вірогідністю не може встановити факт укладення такого договору та його зміст в письмовій формі, так і з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що позивач надсилав відповідачеві лист про відмову від вказаного договору та вимогу про повернення коштів, сплачених платіжним дорученням № 1360 від 11.01.2019 року.

Обсяг, поданих у справу доказів, не дозволяє суду дійти достеменного висновку, з якої дати відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання по поверненню коштів у розмірі 47730,00 грн., а отже посилання на позивача на статтю 1212 ЦК України не є релевантним.

З огляду на що, суду достеменно не відомо коли виник обов`язок повернення позивачеві попередньої оплати в порядку встановленому п. 7.7. Договору, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів здійснення такої попередньої оплати саме за договором № 005/19 та звернення позивача до відповідача з вимогою про розірвання договору та з вимогою про повернення попередньої оплати за експертне обстеження (технічне діагностування) згідно Договору №005/19 від 10.01.2019.

У зв`язку з вищевстановленим, суд критично оцінює вимогу позивача про повернення попередньої оплати за Договором №005/2019, оскільки доказів здійснення такої оплати саме за вказаним Договором позивачем до суду не надано, як і не надано доказів, які дозволяють встановити, що позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів попередньою оплати, сплаченою на підставі рахуннку-фактури № ЕН-6 від 10.01.2019 року.

Через неможливість встановлення факту порушення прав позивача відповідачем щодо повернення йому суми попередньої оплати станом на день подання позову (27.05.2020) , суд відмовляє у задоволенні позову про повернення вказаних коштів як безпідставно набутих на підставі статті 1212 ЦК України.

С,уд в тому числі дійшов висновку, про безпідставність нарахування позивачем відповідачеві пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язань за Договором, оскільки з поданих позивачем доказів не вбачається, що обов`язок відповідача з надання послуг експертного обстеження настав, як те передбачено пунктом 2.1. Договору (з моменту отримання авансової сплати саме згідно умов Договору №005/19 ), а з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1360 від 11.01.2019, в призначенні платежу якого зазначений рахунок фактура №ЕН-6, не слідує висновок про те, що зазначена в платіжному дорученні сума сплачена за експертне обстеження згідно Договору №005/2019.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, як таких, що є не доведеними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Дочірнього Підприємства "КИЙ АВІА ТЕКС" (07850, Київська обл., Бородянський район, селище міського типу Клавдієво-Тарасове, вулиця Генерала Небогатова, будинок 44; ідентифікаційний код: 30212710) до Товариства з обмеженою відповідальністю СМ ЕНЕРДЖІ ГРУП (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 4-А, офіс 17; ідентифікаційний код: 42370400) про стягнення грошових коштів у розмірі 65191, 47 грн відмовити.

2. Покласти судові витрати на Дочірнє Підприємство "КИЙ АВІА ТЕКС".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких