Рішення

від 28.08.2020 по справі 915/2287/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року Справа № 915/2287/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

адреса представника: адвокат Клименко Михайло Анатолійович, поштове відділення № 12, а/с 101, м. Одеса, 65012

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БаГор-Форт", вул Шнеєрсона, 12/39, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 32755425)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові Технології ЛТД", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286 (код ЄДРПОУ 31554228)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 12/02/19-400 від 12.02.2019 року та повернення майна, одержаного за цим правочином

за участю представників сторін:

від позивача: Клименко М.А., адвокат, ордер серія ОД № 203542 від 15.11.2019 року;

від відповідача: Ферлій А.А., адвокат, договір про надання правової допомоги від 24.09.2019 року;

від третьої особи: представник не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (в редакції позовної заяви від 02.12.2019) (том 1, арк. 63-70) до ТзОВ "БаГор-Форт", в якій просить суд:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу №12/02/19-400 від 12.02.2019 року, укладений між ТзОВ "БаГор-Форт" та ТзОВ "Нові Технології ЛДТ" про купівлю-продаж Крану дизель-електричний стріловий гусеничний РДК 400 (1990 р.в.) реєстраційний номер НОМЕР_2, заводський номер НОМЕР_1 .

2. Повернути ТзОВ "Нові Технології ЛТД" одержане за цим правочином в натурі майно - Кран дизель-електричний стріловий гусеничний РДК 400 (1990 р.в) реєстраційний номер НОМЕР_2, заводський номер НОМЕР_1.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2019 року справу № 915/2287/19 призначено головуючому судді Ткаченко О.В.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.01.2020 року. Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові Технології ЛТД".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.01.2020 року задоволено самовідвід головуючого у справі.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 21.01.2020 року № 6 у зв`язку з прийняттям ухвали суду від 21.01.2020 року про самовідвід головуючого судді Ткаченка О.В. здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/2287/19.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2020 року справу № 915/2287/19 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.01.2020 року прийнято справу № 915/2287/19 до провадження судді Олейняш Е.М. за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Розгляд справи почато спочатку. Призначено підготовче засідання по справі на 25.02.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 року продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 24.03.2020 року.

У зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. у відпустці, підготовче засідання по справі № 915/2287/19, призначене на 24.03.2020 року, не відбулось.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.04.2020 року призначено підготовче засідання без зазначення дати у зв`язку з карантином.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.07.2020 року призначено підготовче засідання по справі на 27.07.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 28.08.2020 року.

В судовому засіданні 28.08.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення одержаного за вказаним правочином майна.

Підставою позову зазначено порушення корпоративних прав позивача (засновника ТзОВ "Нові Технології ЛТД") укладенням оспорюваного договору купівлі-продажу, який вчинено директором ТзОВ "Нові Технології ЛТД" з порушенням вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту Товариства, а саме: вчинення значного правочину без згоди учасників Товариства, що мало наслідком протиправне позбавлення Товариства майна. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст. 13, 16, 92, 97, 99, 145, 147, 203, 208, 216, 237 ЦК України, ст. 89 ГК України та судовою практикою Верховного Суду.

Позивачем зазначено, що укладення оскаржуваного договору свідчить про порушення корпоративних прав позивача щодо управління справами товариства, розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства та у разі погіршення майнового стану підприємства, що впливає на права позивача у цій справі, як учасника із часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 90 %. Позивач має право на участь у загальних зборах, отже, має право на оспорювання договору, укладеного товариством, враховуючи те, що укладення такого договору є похідним від прийняття рішення учасниками зборів товариства щодо надання згоди директору на його укладення.

Вказаним правочином порушуються також права ТзОВ Нові технології ЛТД , відтак, майно повинно бути повернуто останньому.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

02.03.2020 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 2773/20).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 року продовжено відповідачу пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 03.03.2020 року включно.

У відзиві за позовну заяву відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне:

- оспорюваний у справі правочин, а саме договір купівлі-продажу № 12/02/19-400 від 12.02.2019 року, укладений сторонами в письмовій формі, засвідчений підписами уповноважених представників сторін, які скріплені печатками товариств;

- відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОП на момент укладення спірного правочину ОСОБА_2 є керівником (директором) ТзОВ Нові Технології ЛТД ;

- статутом ТзОВ Нові Технології ЛТД не встановлено особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв. Тобто, керівник ТзОВ Нові Технології ЛТД ОСОБА_2 мав відповідний обсяг повноважень для укладання оспорюваного правочину;

- договір виконаний обома сторонами в повному обсязі, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями акту приймання-передачі майна та платіжним дорученням щодо перерахувань вартості майна у повному обсязі і, відповідно, отримання зазначених коштів позивачем. Доказів повернення коштів ТОВ Нові Технології ЛТД відповідачеві, у зв`язку з безпідставністю їх перерахування, не надано, що в сукупності свідчить про схвалення спірного договору (ст. 241 ЦК України) та про його виконання;

- на момент вчинення спірного правочину законодавчо закріпленої вимоги враховувати саме затверджену зборами учасників звітність не існувало;

- надання згоди загальних зборів учасників товариства передбачено як обов`язкова умова лише для вчинення правочину, вартість предмету якого перевищує 50% вартості чистих активів товариства. Так, відповідач зазначає, що відповідно до балансу ТзОВ Нові Технології ЛТД станом на 31.12.2018 року вартість чистих активів становить 36 764 000, 00 грн., тобто 50 % чистих активів ТзОВ Нові Технології ЛТД складають 18 382 000, 00 грн. (розрахунок здійснено на підставі п. 4 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 19 Об`єднання підприємств , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163, в якому зазначено, що чисті активи - це активи підприємства за вирахуванням його зобов`язння). Вказане також підтверджується Висновком експертно економічного дослідження від 21.11.2019;

- вищевикладені обставини спростовують доводи позовної заяви щодо укладання керівником значного правочину, без затвердження рішення про продаж майна загальними зборами учасників товариства;

- щодо заниження вартості майна, відповідач зазначає, що ціноутворення залежить виключно від волевиявлення контрагентів за договором і є вільним (за умови відсутності державного регулювання). Відповідно до Звіту про оцінку вартості майна ринкова вартість крану станом на 01.03.2019 становить 402 399 грн., що є співмірним з вартістю, визначеною в договорі купівлі-продажу.

Заперечення обґрунтовані положеннями ст. 203, 204, 207, 215, 241, 626, 627 ЦК України, постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року, ст. 44 Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю , ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

3. Правова позиція третьої особи.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 28.08.2020 року не забезпечила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

11.03.2020 року до господарського суду Миколаївської області від третьої особи надійшла заява (вх. № 3107/20 від 11.03.2020) (том 1, арк. 210) про розгляд справи без участі представника третьої особи. Позовні вимоги третя особа підтримує.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи судом розглянуто та задоволено.

Письмових пояснень по суті спору третьою особою суду не подано.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

12.02.2019 року між ТзОВ БаГор-Форт (покупець) в особі генерального директора Савельєвої Олени Анатоліївни, яка діє на підставі Статуту, та ТзОВ Нові Технології Лтд (продавець) в особі директора ОСОБА_2, який діє на підставі наказу № 68-к від 13.05.2013, укладено договір купівлі-продажу № 12/02/19-400 (том 2, арк. 7).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець бере на себе зобов`язання надати покупцеві у власність Кран дизель-електричний стріловий гусеничний РДК 400 (1990 р.в.), реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_1 , у подальшому товар, а покупець бере на себе зобов`язання прийняти й оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони домовились, що вартість товару визначається у додатковій угоді.

Відповідно до п. 2.4 Договору передача товару здійснюється за згодою та домовленістю сторін.

Відповідно до п. 2.5 Договору право власності на товар переходить від продавця покупцю з моменту підписання Акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 5.1 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору між сторонами в цей же день 12.02.2019 року укладено додаткову угоду (том 2, арк. 8), відповідно до умов якої погоджено вартість Крану дизель-електричний стріловий гусеничний РДК 400 (1990 р.в.), реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_1 в розмірі 405 865, 74 грн., у тому числі ПДВ 67 644, 229 грн.

Додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін.

ТзОВ Нові Технології ЛТД передано, а ТзОВ БаГор-Форт прийнято Кран дизель-електричний стріловий гусеничний РДК 400 у кількості 1 (одна) шт., що підтверджується Актом приймання-передачі основних засобів від 12.02.2019 року (том 2, арк. 9).

На виконання умов договору 24.04.2019 року ТзОВ БаГор-Форт проведено оплату на рахунок ТзОВ Нові Технології Лтд в сумі 405 865, 74 грн., що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням № 154 від 24.04.2019 року (том 1, арк. 42, 181).

Судом також встановлено наступні обставини.

Протоколом загальних зборів учасників ТзОВ Нові Технології ЛТД № 35 від 09.11.2018 року затверджено нову редакцію Статуту ТзОВ Нові Технології ЛТД .

Відповідно до п. 4.1 Статуту розмір Статутного капіталу Товариства складається з номінальної вартості часток його Учасників, виражених в національній валюті України та становить 16 128 912 грн.

Відповідно до п. 4.2 Статуту розмір часток Учасників Товариства у Статутному капіталі Товариства складає:

- вклад Учасника Товариства ОСОБА_1 становить 14 516 020, 80 грн., що складає 90 % Статутного капіталу товариства;

- вклад Учасника Товариства ОСОБА_3 становить 1 612 891, 20 грн., що складає 10 % Статутного капіталу товариства.

Відповідно до п. 9.1 Статуту органами управління товариством є загальні збори учасників та виконавчий орган.

Відповідно до п. 9.4 Статуту загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Відповідно до п. 9.5 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників належать:

- визначення основних напрямів діяльності товариства;

- внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;

- затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;

- перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим законом;

- обрання виконавчого органу товариства, встановлення розміру винагороди виконавчого органу товариства;

- визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;

- створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;

- прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;

- затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;

- розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;

- прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства.

Відповідно до п. 9.23 Статуту виконавчим органом товариства є одноосібний директор товариства, а в разі колегіального керівництва створюється дирекція, яка очолюється генеральним директором. Директор (генеральний директор) керує щоденною діяльністю товариства, який приймається на посаду на підставі рішення загальних зборів учасників товариства. Директор (генеральний директор) уповноважений вирішувати усі питання, що стосуються діяльності товариства, які не є винятковою компетенцією загальних зборів учасників.

Відповідно до п. 9.23.6 Статуту директор (генеральний директор) зобов`язаний укладати та підписувати без доручення від імені товариства договори (угоди), контракти та інші юридичні акти та забезпечувати їх виконання.

Відповідно до п. 9.23.7 Статуту директор (генеральний директор) зобов`язаний представляти без доручення товариство в його стосунках з учасниками, підприємствами, організаціями, товариствами, судами всіх видів та інстанцій, партнерами та фізичними особами, а також державними органами по питанням, пов`язаними з діяльністю товариства.

Відповідно до п. 9.23.8 Статуту директор (генеральний директор) зобов`язаний видавати доручення від імені товариства, управляти та розпоряджатися майном та грошовими коштами товариства.

Відповідно до Протоколу № 28 загальних зборів учасників ТзОВ Нові Технології Лтд від 13.05.2013 року останніми вирішено призначити на посаду директора ТзОВ Нові Технології Лтд ОСОБА_2 з 13.05.2013 р. згідно поданої заяви з правом підпису фінансових і банківських документів, господарської і виробничої документації (том 1, арк. 37).

Наказом ТзОВ Нові Технології Лтд № 115 від 27.08.2019 року надано директору ТзОВ Нові Технології Лтд ОСОБА_2 відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 27.08.2019 року. Призначено на період відпустки, виконуючим обов`язки директора з правом підпису фінансових документів виконуючого директора ТзОВ Нові Технології Лтд Остапенко Олександра Миколайовича (том 1, арк. 38).

Відповідно до п. 6 Протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТзОВ Нові Технології Лтд від 12.08.2019 року останніми вирішено:

1. Враховуючи, що на цей час неможливо визначити, які значні правочини (вартість майна, робіт та послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 50 відсотків чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу) вчинятимуться товариством у ході його фінансово господарської діяльності, надати згоду на вчинення ТОВ Нові Технології Лтд таких значних правочинів в період до 14 листопада 2019 року шляхом укладання та підписання від імені товариства наступних договорів на будь-яку суму (ціну) і строк та з визначенням інших умов на розсуд виконавчого директора товариства, зокрема, договорів купівлі-продажу, де товариство виступає продавцем або покупцем; договорів відчуження, лізингу будь-якого майна (у тому числі на внесення будь-яких подальших змін та дострокове розірвання (припинення) договорів) та інших, що не суперечать діяльності товариства.

2. Уповноважити виконавчого директора Товариства Остапенко Олександра Миколайовича на вчинення від імені Товариства, вказаних в п.1 цього рішення, правочинів та здійснення всіх достатніх і необхідних дій для укладення, підписання та виконання договорів та додаткових угод до них на умовах визначених сторонами .

При цьому, застерегти виконавчого директора Товариства про те, що на нього покладається відповідальність за вибір контрагентів (їх надійність, платоспроможність, репутацію тощо) та відповідність умов договорів, що будуть укладатися від імені Товариства, вимогам чинного законодавства України, статутним документам та інтересам Товариства (том 1, арк. 43-45).

Учасник ТзОВ Нові Технології ЛТД ОСОБА_1 (позивач у справі) зазначає, що оспорюваний значний правочин вчинено без згоди загальних зборів учасників товариства, за заниженою вартістю. При цьому, вартість предмета договору купівлі-продажу перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої фінансової звітності.

Так, позивач вказує, що відповідно до Балансу (Звіт про фінансовий стан) ТзОВ Нові Технології ЛТД станом на 31.12.2018 року вартість чистих активів товариства на кінець звітного періоду становила 653 000, 00 грн., отже 50 % вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності становить 326 500, 00 грн.

Станом на 30.09.2019 вартість чистих активів товариства на кінець звітного періоду становила 483 000 грн.

Вказані обставини позивач підтверджує Балансом (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2018 та Балансом (Звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2019 (том 1, арк. 33-36).

Відповідно до наявного в матеріалах справи Балансу (Звіт про фінансові активи) станом на 31.12.2018 року 653 000, 00 грн. значиться за кодом рядка 1010 Основні засоби (том 1, арк. 33).

В свою чергу відповідачем подано суду Висновок експертного економічного дослідження за результатами надання консультаційних послуг бухгалтерського та податкового обліку, фінансово-економічної діяльності суб`єктів господарювання від 21.11.2019 року, складеного експертом економістом Дзюбак К. М. на підставі усної заяви ОСОБА_2 та укладеного 20.11.2019 року між ОСОБА_2 та Дзюбак К. М. письмового договору на консультаційні послуги бухгалтерського та податкового обліку, фінансово-економічної діяльності суб`єктів господарювання (том 1, арк. 182, 183-186).

На вирішення експертного дослідження поставлено питання: Чи підтверджується документально вартість чистих активів, визначена у балансі підприємства ТзОВ Нові Технології ЛТД станом на 31.12.2018 в сумі 653 тис. грн.?

За результатами експертного дослідження складено вищевказаний Висновок від 21.11.2019, відповідно до якого проведеними дослідженнями наданих документів вартість чистих активів, визначена у балансі підприємства ТзОВ Нові Технології Лтд станом на 31.12.2018 в сумі 653 тис. грн. за даними позовної заяви від 15.11.20191 № б/н, документально не підтверджується.

В судовому засіданні 28.08.2020 представник позивача усно зазначив, що вказаний доказ є неналежним та недопустимим у справі, оскільки складений на замовлення фізичної особи ОСОБА_2 , який не є учасником справи.

Представник позивача також зазначив, що в рамках кримінального провадження № 120191500000000460 з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, слідчим була призначена комплексна автотоварознавча та економічна експертиза, виконання якої було доручено експертам Донецького-науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами якої встановлено, що середня ринкова вартість Крану стрілового дизель-електричний стріловий гусеничний РДК 400 (1990 р) реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_1 , а саме предмету даного позову, на дату складання акту приймання-передачі (12.02.2019 р.) складала 1 623 462, 00 грн. Висновком експертів за результатами проведення дослідження з врахуванням висновків автотоварознавчої та товарознавчої експертизи було встановлено заниження вартості реалізованих транспортних засобів. Ціна реалізації Крану без ПДВ директором товариства ОСОБА_2 складала - 338 221, 45 грн. Середня ринкова вартість крану за даними дослідження становила 1 623 462, 00 грн. Розбіжність між ціною реалізації та середньою ринковою вартістю становить 1 285 240, 55 грн.

Представник відповідача проти вказаного заперечив, зазначивши, що положеннями ГПК України не обмежується право відповідача на подання доказів суду.

Відповідно до поданого відповідачем Звіту про оцінку вартості майна у вигляді гусеничних кранів РДК-250-З, РДК-400 та автомобіля КАМАЗ-5320, які належать ТзОВ Нові Технології Лтд , складеного суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ Експерт-Південь на замовлення відповідача ТзОВ "БаГор-Форт , вартість об`єкта оцінки станом на 01.03.2019 року, зокрема, гусеничний кран РДК-400, 1990 р.в., зав. № НОМЕР_1 , реєстр. № НОМЕР_2 становить 402 399 грн. з ПДВ (том 1, арк. 187-208).

Позивач зазначив, що Звіт про оцінку вартості майна складений станом на 01.03.2019, а оспорюваний договір укладено 12.02.2019. Строк дії Звіту на дату розгляду справи сплив, тобто не підлягає врахуванню під час розгляду справи.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Положення ст. 20 ГПК України передбачають визначення юрисдикції господарських судів у справі як за суб`єктним, так і за предметним критерієм. Отже, визначення юрисдикції справи залежить від змісту права, на захист якого позивач подав позов як учасник ТОВ у зв`язку із втратою права на частину майна товариства (постанова ВП ВС від 07.04.2020 № 904/3657/18 (12-159гс19).

Якщо учасник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, то такий спір є спором про право управління юридичною особою, має ознаки корпоративного і належить до юрисдикції господарських судів (подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 916/1295/18 (провадження № 12-4гс19) та від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19 (провадження № 12-133гс19).

Вищевказана правова позиція також викладена в п. 54 постанови ВП ВС від 07.04.2020 № 904/3657/18 (12-159гс19).

Ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма права визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Згідно зі ст. 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

В силу положень ст. 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацією, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, у зв`язку з чим не зміг належним чином реалізувати свої права учасника (акціонера, члена).

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (ст. 239 ЦК України).

Ч. 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права.

За договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників товариства жодним чином не змінюється.

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів товариства, на підставі якого уповноваженою особою укладено спірний договір, не може бути підставою для визнання його недійсним, оскільки не порушує права та законні інтереси учасника цього товариства.

Відповідні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 та 15 жовтня 2019 року у справах № 916/2084/17, № 905/2559/17, а також у постанові від 3 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16.

Вказані висновки мають загальний характер, а їх застосування не залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 916/1731/18).

Вищевказані висновки підтверджено також в постанові ВП ВС від 07.07.2020 № 910/10647/18 (№ 12-175гс19).

У даній справі, що розглядається, позивач, який має частку 90 % статутного капіталу ТзОВ Нові Технології ЛТД звернувся за захистом порушених, на його думку, корпоративних прав внаслідок укладення товариством спірного договору купівлі-продажу.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що укладення Товариством спірних договорів не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном. Підписання оспорюваних договорів Товариством з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників. Враховуючи відсутність порушення спірними договорами корпоративних прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, надання Великою Палатою Верховного Суду оцінки законності спірного договору не є необхідним (п. 7.16, 7.17 постанови ВП ВС від 07.07.2020 № 910/10647/18 (№ 12-175гс19).

У постановах від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 та від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що договори, укладені посадовою особою товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства оскільки:

- згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають;

- за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється;

- підписання генеральним директором оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду має загальний характер та не залежить від виконання учасником товариства одночасно функцій його директора або розміру частки учасника у статутному капіталі товариства.

В ухвалах від 17.12.2019 по справі № 916/1731/18 (12-207гс19) та від 13.01.2020 по справі № 910/10734/18 (№ 12-215гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не вбачає підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норм права, викладеного в раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження 12-77гс19) та від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження № 12-264гс19). Крім того, такого ж висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі Фельдман та банк Слов`янський проти України , заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року). Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19) та від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження № 12-264гс18) під час розгляду спорів у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав.

Додатково Велика Палата Верховного Суду зауважує, що позивач як учасник ТОВ Метал-Корт , який вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок вчинення товариством правочинів щодо передачі у власність іншим особам належного товариству нерухомого майна, не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення таких правочинів та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення вчиненими правочинами прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі п. 12 ч. 1 ст. 20, ст. 54 ГПК України.

Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19) та постанові від 07.04.2020 № 904/3657/18 (12-159гс19).

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, а також судову практику ВС, суд дійшов висновку про відмову в позові у даній справі, оскільки договір, укладений директором ТзОВ Нові Технології ЛТД без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушує прав та інтересів учасників такого товариства (учасника Товариства ОСОБА_1 , позивача у справі) незалежно від розміру частки. Вказані обставини є самостійною підставою для відмови в позові, відтак суд не надає оцінку договору в контексті ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, в п. 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд повернути майно третій особі, що додатково свідчить про порушення прав самого Товариства. Прийняття судом рішення на користь третьої особи, а не позивача, суперечить нормам господарського процесуального права.

В позові судом відмовлено.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 8 008, 99 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.09.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш