УХВАЛА
26 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 927/502/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 (головуючий суддя Козир Т.П., судді Агрикової О.В., Кравчук Г.А.) та рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 (суддя Федоренко Ю.В.) у справі № 927/502/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро"
до 1) Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет"
про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" (далі - позивач, ТОВ "Наташа-Агро") звернулось до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет" (далі - відповідач-2, ТОВ "Євроагромаркет") про:
- визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами 13.04.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим № 7420685000:04:000:1324, площею 10,2999 га;
- визнати недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами 13.04.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим № 7420685000:04:000:2491, площею 5,29 га.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що він є правонаступником Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" (далі - АТОВ "Дніпро"), якому згідно договорів оренди землі від 08.07.2008 та від 05.09.2008, укладених із Бобровицькою районною державною адміністрацією, були надані в оренду земельні ділянки площею 10,9007 га (кадастровий номер 7420685000:04:000:1139) та площею 10,2999 га (кадастровий номер 7420685000:04:000:1324), а спірними договорами здійснено розпорядження земельними ділянками, які надані позивачу в оренду.
Справа розглядалась судами неодноразово.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Судові рішення мотивовано тим, що після набуття відповідачем-2 права власності на нерухоме майно за договорами купівлі-продажу від 27.10.2008 та від 31.10.2008 до нього перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вказана нерухомість розміщена та яка необхідна для обслуговування цієї нерухомості, тому у встановленому законом порядку ним здійснено оформлення договорів оренди землі, а позивачем не доведено, що оспорювані договори порушують його права чи/або охоронювані законом інтереси.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Позивач подав касаційну скаргу на постанову та рішення судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
4. Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
4.1. Підставою касаційного оскарження судового рішення позивач зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилаючись на те, що суд застосував положення статті 75 ГПК України без врахування правової позиції Верховного Суду та Вищого господарського суду України, викладеної у постановах у справах № 910/19751/14 та № 927/788/16 відповідно, де зазначено, що до компетенції адміністративних судів не відноситься вирішення господарських спорів, у зв`язку з чим адміністративні суди не мають повноважень на здійснення оцінки доказів у господарському процесі, і зокрема, щодо обставин справи наявності/відсутності волевиявлення АТОВ "Дніпро" добровільної відмови від права оренди; 2) суд застосував положення статей 141, 142 Земельного кодексу України без врахування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах у справах № 918/820/19 та № 361/6817/16-ц, де зазначено, що відсутність добровільної відмови попереднього землекористувача від права постійного користування земельною ділянкою, вказує на порушення порядку (процедури) вилучення та передачі такої земельної ділянки у користування інших осіб; 3) також, суд неправильно застосував норми статті 31 Закону України "Про оренду землі" без врахування правових висновків, викладених у численних постановах Верховного Суду щодо порядку припинення права оренди землі у разі відчуження майна, що знаходиться на такій земельній ділянці.
5. Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
5.1. Відповідач-2 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, зазначаючи, що оспорювані договори оренди укладено з дотриманням вимог чинного законодавства, при цьому права та охоронювані законом інтереси позивача такі договори оренди землі не порушують, оскільки на них відсутнє майно, належне позивачеві. Посилання касаційної скарги на не врахування правових позицій Верховного Суду під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, не є обґрунтованими, оскільки з урахуванням обставин кожної конкретної справи зміст правовідносин та правове регулювання не є подібними.
5.2. Відповідач-1 відзиву на касаційну скаргу не надав, що у відповідності до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
6. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Судами попередніх інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень зі справи встановлено, що 08.07.2008 та 05.09.2008 між Бобровицькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та АТОВ "Дніпро" (орендар) укладено договори оренди землі, за умовами пункту 1 яких орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки під господарськими будівлями і дворами (землі запасу), що знаходяться на території Новобиківської сільської ради.
6.2. Предметом договору оренди землі від 08.07.2008 є земельна ділянка площею 10,9007 га з комплексом нежитлових будівель (об`єкти нерухомого майна - комплекс нежитлових будівель, а також інші об`єкти інфраструктури - під`їзди до ділянок, лінійні споруди), які розташовані за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, с. Старий Биків, вул. Леніна, 15 "а". Земельній ділянці площею 10,9007 га за вказаною адресою відповідно до кадастрового плану сформовано кадастровий номер 7420685000:04:000:1139.
6.3. Предметом договору оренди землі від 05.09.2008 є земельна ділянка площею 10,2999 га з комплексом нежитлових будівель (об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля, а також інші об`єкти інфраструктури - під`їзди до ділянок, лінійні споруди), які розташовані за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, с. Старий Биків, вул. Леніна, 6 "г". Земельній ділянці площею 10,2999 га за вказаною адресою відповідно до кадастрового плану сформовано кадастровий номер 7420685000:04:000:1324.
6.4. В подальшому, АТОВ "Дніпро" на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2008 здійснило відчуження на користь відповідача-2 нежитлової будівлі (склад), що знаходиться за адресою: с. Старий Биків, вул. Леніна, 6 "г", Бобровицького району Чернігівської області. Нежитлова будівля загальною площею 76,3 кв. м включає: склад "А", загальною площею 76,3 кв. м, свердловину "С".
6.5. 05.11.2008 Комунальним підприємством "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєстровано право власності за відповідачем-2 на придбане нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 27.10.2008.
6.6. Крім цього, АТОВ "Дніпро" на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2008 здійснило відчуження на користь відповідача-2 1/5 частини комплексу нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: с. Старий Биків, вул. Леніна, 15 "а", Бобровицького району Чернігівської області. Комплекс нежитлових будівель загальною площею 805,0 кв. м, 1/5 частина комплексу, яка відчужується, складається з нежитлової будівлі їдальні "Д", загальною площею 157,2 кв. м.
6.7. 08.10.2009 Комунальним підприємством "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєстровано право власності за відповідачем-2 на придбане нерухоме майно нежитлову будівлю їдальні.
6.8. У зв`язку з продажем 1/5 частини комплексу нежитлових будівель - їдальні, цьому об`єкту нерухомості присвоєно адресу вул. Леніна, 17 "а", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.
6.9. Відомості про право власності ТОВ "Євроагромаркет" на вказані об`єкти нерухомості внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
6.10. Розпорядженнями Бобровицької РДА від 15.12.2008 № 436 та № 438 "Про надання дозволу на розробку технічної документації з передачі земельної ділянки в оренду", на підставі клопотання АТОВ "Дніпро", вирішено розірвати договори оренди земельних ділянок площею 10,9007 га та 10,2999 га, що знаходяться на території Новобиківської сільської ради, кадастровий номер 7420685000:04:000:1139 від 09.07.2008, реєстраційний №040885500026 та кадастровий номер 7420685000:04:000:1324 від 26.09.2008, реєстраційний №040885500249 відповідно, у зв`язку з відчуженням нерухомого майна. При цьому, АТОВ Дніпро, у зв`язку з продажем 1/5 частини комплексу нежитлових будівель, надано дозвіл на розроблення технічної документації з оформленням договору оренди земельної ділянки площею 5,6107 га, у тому числі для обслуговування господарського двору, нежитлових будівель і споруд 5,6107 га, на території Новобиківської сільської ради; ТОВ "Євроагромаркет", у зв`язку з придбанням комплексу нежитлових будівель і споруд, надано дозвіл на розробку технічної документації з оформленням договору оренди земельної ділянки площею 10,2999 га, у тому числі для обслуговування господарського двору, нежитлових будівель і споруд 10,2999 га, на території Новобиківської сільської ради.
6.11. Судами зазначено, що вказані розпорядження прийняті Бобровицькою РДА (орендодавець за договорами оренди землі від 08.07.2008 та від 05.09.2008) на підставі клопотань АТОВ "Дніпро" (орендар земельних ділянок за договорами оренди землі від 08.07.2008 та від 05.09.2008) та ТОВ "Євроагромаркет" (розпорядження від 15.12.2008 № 438), є чинними на час розгляду даної справи, а заперечення позивача щодо не надання таких клопотань, не підтверджено доказами, тому не спростовує факт чинності вказаних розпоряджень.
6.12. Розпорядженням Бобровицької РДА від 08.01.2009 № 4 "Про надання дозволу на розробку технічної документації з передачі земельної ділянки в оренду" надано дозвіл ТОВ "Євроагромаркет" на розробку технічної документації з оформлення договору оренди земельної ділянки площею 5,2900 га, у тому числі для обслуговування господарського двору, нежитлових будівель і споруд 5,2900 га, на території Новобиківської сільської ради, у зв`язку з купівлею 1/5 частини комплексу нежитлових будівель.
6.13. На підставі вказаних розпоряджень, ТОВ "Глобус" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право оренди на земельні ділянки (для обслуговування господарського двору, нежитлових будівель і споруд) ТОВ "Євроагромаркет" по вул. Леніна, 6 "г" в с. Старий Биків та по вул. Леніна, 17 "в" с. Старий Биків.
6.14. Розпорядженнями Бобровицької РДА від 23.11.2009 № 500 та № 501 "Про передачу в оренду земельної ділянки" затверджено технічну документацію ТОВ "Євроагромаркет" з оформлення договорів оренди земельних ділянок для обслуговування господарських дворів на території Новобиківської сільської ради та надано на умовах оренди ТОВ "Євроагромаркет" терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 5,2900 га та земельну ділянку загальною площею 10,2999 га відповідно.
6.15. Вказані розпорядження прийняті в межах компетенції Бобровицької РДА є чинними на час розгляду даної справи.
6.16. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 02.08.2016 до Реєстру внесені відомості про право оренди АТОВ "Дніпро" земельної ділянки площею 10,2999 га, кадастровий номер 7420685000:04:000:1324, розташованої за адресою: Чернігівська область, с. Старий Биків, вул. Центральна (Леніна), 6 "г", згідно з договором оренди від 05.09.2008.
6.17. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 22.11.2017 до Реєстру внесено відомості на право оренди ТОВ "Наташа-Агро" (правонаступник АТОВ "Дніпро") земельної ділянки площею 10,9007, кадастровий № 7420685000:04:000:1139, за адресою с. Старий Биків, вул. Центральна (Леніна), 15 "а", підстава виникнення: договір оренди землі, виданий 08.07.2008.
6.18. У січні 2017 року ТОВ "Євроагромаркет" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із клопотаннями від 26.01.2017 про надання дозволу на розробку договору оренди земельної ділянки площею 10,2999 га, кадастровий номер 7420685000:04:000:1324, яка розташована по вул. Центральна, 6 "г" в с. Старий Биків за межами населеного пункту, та про надання дозволу на розробку договору оренди земельної ділянки площею 5,2900 га, кадастровий номер 7420685000:04:000:2491, яка розташована по вул. Центральна, 17 "а" в с. Старий Биків за межами населеного пункту.
6.19. Листом від 22.02.2017 №28-25-0332-5387/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повідомило ТОВ "Євроагромаркет" про те, що відповідно до інформації, наданої відділом Держгеокадастру у Бобровицькому районі, земельна ділянка площею 5,2900 га включена в межі земельної ділянки площею 10,2999 га, яка згідно договору оренди від 05.07.2008 №040885500026 перебуває у користуванні АТОВ "Дніпро". Право оренди земельної ділянки на даний час не припинено. У листі зазначено, що враховуючи вимоги п. 5 статті 116 Земельного кодексу України, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не має правових підстав щодо надання позивачу згоди на укладення договорів оренди земельних ділянок.
6.20. Також, судами встановлено, що загальними зборами учасників ТОВ "Наташа-Агро" 11.08.2017 прийнято рішення про погодження приєднання АТОВ "Дніпро" (код ЄДРПОУ 30866264) до ТОВ "Наташа-Агро" (код ЄДРПОУ 35052335), погодження передавального акту, яким АТОВ "Дніпро" передає, а ТОВ "Наташа-Агро" приймає усі майнові та немайнові права та обов`язки АТОВ "Дніпро", про що зазначено у протоколі №11-08/17 від 11.08.2017.
6.21. На підставі передавального акту, затвердженого 31.07.2017 загальними зборами учасників ТОВ "Наташа-Агро" та засвідченого 10.08.2017 приватним нотаріусом, АТОВ "Дніпро" передало, а ТОВ "Наташа-Агро" прийняло усі майнові та немайнові права та обов`язки АТОВ "Дніпро", а саме: необоротні активи (основні засоби) та оборотні активи (запаси, дебіторська заборгованість, гроші та їх еквіваленти, інші оборотні активи).
6.22. 11.08.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено запис про припинення АТОВ "Дніпро"; правонаступником АТОВ "Дніпро" є ТОВ "Наташа-Агро", код ЄДРПОУ 35052335, що підтверджується витягом з ЄДР.
6.23. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ТОВ "Наташа-Агро" належить на праві власності комплекс нежитлових приміщень загальною площею 647,8 кв. м, який знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бобровицький район, с. Старий Биків, вул. Леніна (Центральна), 15 "а".
6.24. Відмову відповідача-1 у наданні ТОВ "Євроагромаркет" дозволу на розробку договорів оренди земельних ділянок оскаржено до суду, і за результатами оскарження таких дій, постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі № 810/1361/17 адміністративний позов ТОВ "Євроагромаркет" задоволено частково; визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у наданні дозволу на укладання договорів оренди земельних ділянок площею 5,2900 га, кадастровий номер 7420685000:04:000:2491, та площею 10,2999 га, кадастровий номер 7420685000:04:000:1324, для обслуговування господарського двору, нежитлових будівель і споруд на території Новобиківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, викладеної у листі від 22.02.2017 №28-25-0332-5387/2-17; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет" про надання дозволу на укладання договорів оренди земельних ділянок площею 5,2900 га, кадастровий номер 7420685000:04:000:2491, та площею 10,2999 га, кадастровий номер 7420685000:04:000:1324, для обслуговування господарського двору, нежитлових будівель і споруд на території Новобиківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області.
6.25. Прийняття судом вказаної постанови стало підставою для повторного звернення ТОВ "Євроагромаркет" до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявами від 09.10.2017 №23, №24 про надання дозволів на укладення договорів оренди земельних ділянок площею 10,2999 га, кадастровий номер 7420685000:04:000:1324, та площею 5,2900 га, кадастровий номер 7420685000:04:000:2491.
6.26. 10.01.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області видано накази №25-318/14-18-сг та №25-318/14-18-сг, яким надано в оренду ТОВ "Євроагромаркет" земельну ділянку площею 5,2900 га, у тому числі: 5,2900 га під господарськими будівлями і дворами (кадастровий номер 7420685000:04:000:2491) та земельну ділянку площею 10,2900 га, у тому числі: 10,2999 га під господарськими будівлями і дворами (кадастровий номер 7420685000:04:000:1324) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років, розташовану на території Новобиківської сільської ради Бобровицького району.
6.27. 13.04.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (орендодавець) та ТОВ "Євроагромаркет" (орендар), укладено договори оренди землі, за умовами яких в оренду передано земельні ділянки: площею 5,2900 га, у тому числі: 5,2900 га під господарськими будівлями і дворами, з кадастровим номером 7420685000:04:000:2491 та площею 10,2900 га, у тому числі: 10,2999 га під господарськими будівлями і дворами, з кадастровим номером 7420685000:04:000:1324, сільськогосподарського призначення державної власності (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що розташовані на території Новобиківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області. На земельних ділянках розміщені об`єкти нерухомого майна, які належать орендарю на праві власності згідно договорів купівлі-продажу (пункт 3 договорів оренди від 13.04.2018).
6.28. Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 13.04.2018 за ТОВ "Євроагромаркет" зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровим номером 7420685000:04:000:1324 площею 10,2999 га, розташованої за адресою: вул. Центральна (Леніна), 6 "г", та з кадастровим номером 7420685000:04:000:2491 площею 5,2900 га, розташованої за адресою: вул. Центральна (Леніна), 17 "а" у с. Старий Биків Бобровицького району Чернігівської області, на підставі договорів оренди від 13.04.2018.
6.29. Відповідач-2 листом за № 6 від 27.04.2018 повідомив позивача про укладення договорів оренди земельних ділянок з кадастровим номером 7420685000:04:000:2491 площею 5,2900 га, розташованої за адресою: вул. Центральна (Леніна), 17 "а", у с. Старий Биків Бобровицького району Чернігівської області, та земельної ділянки з кадастровим номером 7420685000:04:000:1324 площею 10,2999 га, розташованої за адресою: вул. Центральна (Леніна), 6 "а". Вказаним листом ТОВ "Євроагромаркет" повідомило, що буде використовувати орендовані земельні ділянки згідно з цільовим призначенням у своїй господарській діяльності.
6.30. За таких обставин, позивач, посилаючись на те, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право оренди АТОВ "Дніпро" та ТОВ "Наташа-Агро" на підставі договорів оренди землі від 08.07.2008 та від 05.09.2008, які не припинили свою дію, і до нього перейшло право оренди спірних земельних ділянок від АТОВ "Дніпро", просив визнати недійсними укладені між відповідачами договори оренди.
6.31. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що після продажу нерухомості, договори оренди від 08.07.2008 та від 05.09.2008 було розірвано на підставі розпоряджень Бобровицької РДА від 15.12.2008 № 436 та від 15.12.2008 № 438, які позивачем не оспорювались; при цьому, на момент виникнення даного спору позивачем не доведено наявність його майна на земельній ділянці площею 10,2999 га (кадастровий номер 7420685000:04:000:1324) та на земельній ділянці площею 5,2900 га (кадастровий номер 7420685000:04:000:2491), а також не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження порушення або оспорювання його прав і охоронюваних законом інтересів укладеними між відповідачами договорами оренди землі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
7.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
7.2. Розгляд касаційної скарги у даній справі здійснюється з урахуванням положень ГПК України у редакції від 08.02.2020.
7.3. Як зазначалось вище, касаційну скаргу, з посиланням на приписи пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій прийнято оскаржувані судові рішення без врахування висновків щодо застосування норм права (статті 75 ГПК України, статей 141, 142 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України "Про оренду землі") у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19751/14, від 21.11.2019 у справі 918/820/18, від 19.02.2020 у справі № 361/6817/16-ц, у постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 у справі № 21-760а15, від 15.11.2016 у справі №21-3030а16, у постанові Вищого господарського суду України від 22.02.2018 у справі № 927/788/16.
7.4. Дослідивши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у даній справі № 927/502/18 на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020), з огляду на таке.
7.5. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
7.6. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
7.7. Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.
7.8. При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
7.9. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11(абзац 20), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац 18).
7.10. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд відхиляє помилкові доводи скаржника про те, що постанова суду апеляційної інстанції у справі № 927/502/18 ухвалена без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19751/14, від 21.11.2019 у справі 918/820/18, від 19.02.2020 у справі № 361/6817/16-ц, з огляду на таке.
7.11. Так, постановою Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19751/14 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018, якими відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 зі справи за нововиявленими обставинами, з тих підстав, що висновок експерта від 17.12.2014 № 1001, який складений за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, оцінювався судами у розгляді справи № 910/19751/14 по суті, у зв`язку з чим посилання заявника на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2017 зі справи № 826/2169/17 є фактично намаганням здійснити переоцінку того доказу, який вже оцінювався господарським судом у розгляді даної справи. За таких обставин, судом касаційної інстанції зроблено висновок, що до компетенції адміністративних судів не відноситься вирішення господарських спорів, у зв`язку з чим адміністративні суди не мають повноважень на здійснення оцінки доказів у господарському процесі (зокрема, встановлювати, чи відповідає висновок експерта вимогам ГПК України та чи спроможний такий висновок містити інформацію стосовно обставин справи, які входять до предмета доказування у межах господарської справи і бути належним доказом у справі); врахувавши, що заявник у розгляді справи № 910/19751/14 по суті мав можливість ознайомитися з експертним висновком та висловити власні заперечення, у тому числі, з приводу допущених експертом порушень при проведенні експертного дослідження, дійшли неспростовного висновку про те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні приписів статті 112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), у зв`язку з чим правомірно відмовили у задоволенні заяви ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами.
7.12. Отже, посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19751/14 у контексті встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин у даній справі не є релевантним, оскільки висновок суду у справі № 910/19751/14, наведений у касаційній скарзі, стосується оцінки висновку експертизи як доказу у господарській справі, який не може бути спростований під час розгляду адміністративного спору.
7.13. Правові висновки, які викладено у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі 918/820/18, від 19.02.2020 у справі № 361/6817/16-ц щодо застосування положень статей 141, 142 Земельного кодексу України, здійснено за результатами розгляду позову про визнання недійсним та скасування пункту 1 рішення Костопільської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками" та про визнання недійсним рішення сільської ради та скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння (відповідно), а отже фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними; у кожній із цих справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах та у даній справі про визнання договорів оренди землі недійсними .
7.14. У постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 913/210/18 предметом судового розгляду було стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, який розраховано з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За результатами перегляду справи у касаційному порядку судом, з урахуванням положень частини 2 статті 120 Земельного кодексу України та частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", зроблено висновок, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача земельною ділянкою під цими будівлями припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні. В той же час, судом зауважено про не встановлення факту саме добровільного розірвання договору оренди земельної ділянки №11767 від 30.03.2011 у зазначеній справі. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18. Аналіз змісту вказаних постанов вказує на те, що предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини є іншими, ніж у даній справі, не мають однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин, а отже правовідносини у цих справах не є подібними до предмету спору у справі, що розглядається.
7.15. Крім того, у даній справі спірні правовідносини щодо переходу права на оренду земельної ділянки виникли на час укладення договорів купівлі-продажу будівель від 27.10.2008 і 31.10.2008 і регулювалися положеннями частини 2 статті 120 Земельного кодексу України в редакції Закону України № 997-V від 27.04.2007, на яку правильно посилався суд апеляційної інстанції у своїй постанові.
7.16. Положення частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", набрали чинності з 01.01.2010 згідно з Законом України № 1702-VІ від 05.11.2009, яким статтю 7 Закону було доповнено частиною 3, і до правовідносин переходу права на оренду земельної ділянки у зв`язку переходом права власності на будівлю у 2008 році не можуть бути застосовані, оскільки не мають зворотної дії у часі.
7.17. Справи № 21-760а15 та №21-3030а16 за позовом про визнання протиправними та скасування рішень реєстраційної служби є відмінними за матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин та фактичними обставинами з тими, які наявні у цій справі № 927/502/18.
7.18. Що ж до доводів позивача у касаційній скарзі про те, що суди в оскаржуваних рішеннях не врахували висновок Вищого господарського суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 22.02.2017, яка прийнята у справі № 927/788/16, як підставу для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, то такі доводи не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Тобто процесуальний закон передбачає врахування судами висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові саме Верховного Суду, а не Вищого господарського суду України, на постанову якого помилково посилається скаржник.
7.19. За таких обставин доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій відповідних висновків Верховного Суду не підтвердилися, а касаційне провадження, яке відкрито на підставі пункту 1 частину 2 статті 287 ГПК України, повинно бути закрите.
7.20. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
7.21. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
7.22. У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.
7.23. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
7.24. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
7.25. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
7.26. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
7.27. При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
7.28. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах "Ейрі проти Ірландії", п.24, Series A № 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява № 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).
7.29. У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).
7.30. Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).
7.31. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" не зазначило та не обґрунтувало у поданій касаційній скарзі, колегія суддів, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 у справі № 927/502/18.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2019 у справі № 927/502/18 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2020 |
Оприлюднено | 09.09.2020 |
Номер документу | 91371000 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні