Рішення

від 07.09.2020 по справі 580/1775/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року справа № 580/1775/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" (далі - уповноважена особа, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ВТБ Банк" щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до цього переліку вкладників;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо рахунку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), як вкладника, що має право на відшкодування коштів у розмірі 143645 грн за вкладом у АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченком О.В., в порушення норм чинного законодавства, віднесено транзакцію по перерахуванню коштів позивачеві до правочинів вчинених банком.

Крім того, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченком О.В. висловлено необґрунтоване та безпідставне твердження про нікчемність правочину без встановлення обставин з якими Закон пов`язує нікчемність даного правочину.

У зв`язку з вказаним уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченком О.В. протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки на день початку процедури виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації його вклад в АТ "ВТБ Банк" складав 98970 грн на рахунку № НОМЕР_2 і 44675 грн на рахунку № НОМЕР_3 , на загальну суму 143645 грн.

Внаслідок неправомірних дій уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" порушені права позивача як вкладника банку і він позбавлений можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована чинним законодавством України.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09 червня 2020 року відповідач подав до суду заяву про залишення адміністративного позову без розгляду відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час вирішення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд зазначає, що згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду з позовом позивачем не пропущений, оскільки позивач намагався владнати спір у досудовому порядку, подавши до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" заяву від 28.12.2019, в якій, зокрема просив подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_1 , який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ВТБ Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Листом № 126/1-2 від 15.01.2020 відповідач повідомив представника позивача, що за результатами перевірки було встановлено наявність ознак нікчемності операцій щодо перерахування ТОВ "Укрінтекс" коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , у зв`язку з чим уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" повідомлено (сторони операції) про нікчемність вказаних операцій (повідомлення про нікчемність правочину направлено в травні 2019 року).

Тобто, про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач мав дізнатися саме з листа відповідача № 126/1-2 від 15.01.2020, отже позовна заява ОСОБА_1 подана межах строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не може бути задоволене.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 01 січня 2018 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "УкрІнтекс" (код ЄДРПОУ 14276929) укладено договір поворотної фінансової допомоги № 1, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язувався передати у власність ТОВ "УкрІнтекс" грошові кошти у розмірі 2000000 (два мільйона) грн. Строк дії договору з 01.01.2018 по 31.12.2018.

10.07.2018 ОСОБА_1 перераховано ТОВ "УкрІнтекс" поворотну фінансову допомогу згідно укладеного договору у розмірі 100000 (сто тисяч) грн, що підтверджується прибутковим ордером № 195 від 10.07.2018 та видатковим касовим ордером від 10.07.2018.

Згідно заяви-договору на оформлення банківських продуктів № 25162979 від 09.11.2018, укладеного між АТ "ВТБ БАНК" та ОСОБА_1 , останнім відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у АТ "ВТБ БАНК", на який 09.11.2018 зараховано грошові кошти у сумі 60000 грн, 14.11.2018 зараховано кошти в сумі 3400 грн, 16.11.2018 зараховано кошти в сумі 20200 грн, 20.11.2018 зараховано кошти в сумі 15370 грн на загальну суму 98970 грн з призначенням платежу "Повернення фінансової допомоги згідно договору № 1 від 01.01.2018.

Згідно заяви-договору на оформлення банківських продуктів № 25167186 від 09.11.2018, укладеного між АТ "ВТБ БАНК" та ОСОБА_1 , останнім відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 у АТ "ВТБ БАНК", на який 11.11.2018 зараховано грошові кошти у сумі 44675 грн з призначенням платежу "Зарахування грошового переказу на картковий рахунок".

Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та АТ "ВТБ БАНК" на підставі рішення Правління Національного банку України від 18.12.2018 № 849-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію акціонерного товариства "ВТБ БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 18.12.2018 прийнято рішення № 3392 "Про початок процедури ліквідації АТ "ВТБ БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АТ "ВТБ БАНК" з 19.12.2018 по 18.12.2020 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "ВТБ БАНК", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченку Олександру Володимировичу.

Відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду від 14.10.2019 прийнято рішення № 2706 "Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ БАНК", яким відсторонено Шевченка О.В. від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ БАНК" та з 04.11.2019 призначено Стрюкову Ірину Олександрівну.

Згідно оголошення на офіційному сайті вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування в газеті "Голос України" оголошення про початок процедури ліквідації АТ "ВТБ БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку за адресою: бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26, м. Київ, 01024.

31.05.2019 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ БАНК" Шевченком О.В. прийнято рішення про визнання нікчемними транзакцій (операцій) в листопаді 2018 року по перерахуванню коштів (п/д № 144 від 09.11.2018 на суму 60000 грн, п/д № 150 від 14.11.2018 на суму 3400 грн., п/д № 157 від 16.11.2018 на суму 20200 грн, п/д № 166 від 20.11.2018 на суму 15370 грн на загальну суму 98970 грн.) ТОВ "УкрІнтекс" на поточний рахунок № НОМЕР_2 фізичної особи - клієнта банку ОСОБА_1 , що була здійснена з призначенням платежу "Повернення фінансової допомоги згідно договору № 1 від 01.01.2018", відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону, а також повідомлено про нікчемність транзакції (операції) від 11.11.2018 по перерахуванню коштів платіжним дорученням б/н на суму 44675 грн на поточний рахунок № НОМЕР_3 з призначенням платежу "Зарахування грошового переказу на картковий рахунок" згідно до пунктів 7 частини 3 статті 38 Закону.

28 грудня 2019 року позивач звернувся до відповідача з проханням: включити його поточні рахунки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами АТ "ВТБ БАНК" за рахунок Фонду; включити відомості про позивача до повного переліку вкладників АТ "ВТБ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договорами банківських послуг; подати до Фонду інформацію про позивача, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ВТБ БАНК" за рахунок Фонду та включити до загального реєстру вкладників АТ "ВТБ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Однак, листом від 15.01.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що визнання Фондом вказаних вище договорів нікчемними вчинено правомірно.

ОСОБА_1 вважає, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ БАНК" безпідставно та необґрунтовано прийняте рішення про визнання нікчемними транзакцій по перерахуванню коштів на належний йому рахунок та не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду.

Під час вирішення спору по суті суд враховує таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Суд встановив, що на дату прийняття Правлінням НБУ рішення 27.11.2018 № 796-рш/БТ "Про віднесення АТ "ВТБ БАНК" до категорії неплатоспроможних на банківських рахунках позивача № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 знаходились сума 98970,00 та 44675,00 грн. відповідно.

Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).

Зміст даної норми свідчить, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.

Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип "для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом", який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечуючи виконання статті 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

При виявленні нікчемних правочинів уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи ФГВФО про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі № 804/6992/15.

Суд також враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.

Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати транзакції, здійснені у листопаді 2018 року на поточний рахунок № НОМЕР_5 у сумі 98970,00 грн та поточний рахунок № НОМЕР_3 у сумі 44675,00 грн, нікчемними та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності, а також не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку є протиправна бездіяльність відповідача щодо не включення в перелік вкладників ОСОБА_1 , який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню та не подання такого переліку Фонду, оскільки поняття "бездіяльність" трактується як не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, а оскільки уповноважена особа не подала та включила рахунки позивача до переліку вкладників, то в даному випадку саме така бездіяльність відповідача є протиправною.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а у відповідача відсутні бюджетні асигнування, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичної осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 143645,00 грн, що перебувають на його рахунках № НОМЕР_6 та № НОМЕР_3 .

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" внести зміни (доповнення) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом включення інформації про ОСОБА_1 , як вкладника АТ "ВТБ БАНК", який має право на відшкодування коштів в розмірі 143645,00 грн, що перебувають на його рахунках № НОМЕР_6 та № НОМЕР_3 .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 8/26).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.09.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк