Постанова

від 07.09.2020 по справі 640/3570/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3570/19 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Приватні інвестиційні технології Мальцевої Лариси Олексіївни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Дніпровської районної в м. Києві Державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної в м. Києві Державної адміністрації, в якому просило відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Приватні інвестиційні технології (код ЄДРПОУ 34602745) (запис від 28.11.2018 №10671110033029975).

Позов обґрунтовано тим, що зазначено про порушення прав та інтересів позивача внаслідок внесення відповідачем 28.11.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Приватні інвестиційні технології за принципом мовчазної згоди .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Приватні інвестиційні технології (код ЄДРПОУ 34602745) (запис від 28.11.2018 №10671110033029975).

В апеляційній скарзі ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Приватні інвестиційні технології Мальцева Лариса Олексіївна, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач правомірно провів державну реєстрації припинення ТОВ Приватні інвестиційні технології шляхом ліквідації за принципом мовчазної згоди , а вся відповідальність за ненаправлення відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів до Єдиного державного реєстру покладена на позивача.

У клопотанні Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві зазначено, що у даному випадку жодна особа не має права представляти інтереси ТОВ Приватні інвестиційні технології , а також подавати документи від його імені.

Оскільки ТОВ Приватні інвестиційні технології припинило свою діяльність з 28.11.2018, тому з цього моменту вказане товариство втратило адміністративну процесуальну правосуб`єктність у розумінні статті 43 КАС України, тому апеляційне провадження підлягає закриттю.

Крім того, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві просить замінити позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Приватні інвестиційні технології 24.10.2006 зареєстроване Дніпровською районною в м. Києві Державною адміністрацією, код ЄДРПОУ - 37203257.

28 квітня 2016 року відбулась державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи в частині зміна повного найменування та скороченого найменування ТОВ Сент Софія Констракшн на ТОВ Приватні інвестиційні технології .

У подальшому, Головному управлінню ДФС у м. Києві стало відомо, що державним реєстратором 28.11.2018 внесено запис № 10671110033029975 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ Приватні інвестиційні технології за принципом мовчазної згоди .

Разом з тим, оскільки на думку контролюючого органу, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ ПІТ внесено в результаті її ліквідації без надання податковій ні повідомлення про відкликання заперечень, ні довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом, відсутнє повідомлення від фінансових установ про закриття всіх рахунків (номер рахунку: НОМЕР_1 відкритого 31.08.2016 в AT Укрексімбанк ) такого платника податків, у тому числі відкритих через відокремленні підрозділи, хоча контролюючим органом надіслано заперечення проти проведення державної реєстрації юридичної особи, але всупереч вищевказаних обставин та в порушення частини п`ятої ст. 25, ст. 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , 28.11.2018 реєстратором проведено державну реєстрацію щодо припинення суб`єкта господарювання за принципом мовчазної згоди.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, вчиняючи реєстраційну дію, не виконав приписів законодавства та провів реєстрацію, незважаючи на наявність заперечень Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проти проведення державної реєстрації юридичної особи в результаті припинення юридичної особи, що у сукупності свідчить про протиправність реєстраційних дій останнього та наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом відміни державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ Приватні інвестиційні технології (код ЄДРПОУ 34602745) (запис від 28.11.2018 №10671110033029975).

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria2 від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів … .

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

У той же час, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визнання предметної юрисдикції справи суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Тобто, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження 12-58гс18), від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження 11-377апп18), від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а (провадження № 11-1506апп18).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись до суду з даним позовом просив відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Приватні інвестиційні технології (код ЄДРПОУ 34602745) (запис від 28.11.2018 №10671110033029975).

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції надав правову оцінку реєстраційним діям державного реєстратора щодо запису про державну реєстрацію припинення ТОВ ПІТ на предмет того, чи діяв державний реєстратор на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п. 1 частини другої ст. 2 КАС України).

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що державний реєстратор, здійснюючи державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Приватні інвестиційні технології , не був законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою осіб ТОВ Приватні інвестиційні технології , уповноважених на вчинення дій щодо ліквідації такого товариства, указувати або забороняти таким особам певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність, що не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору.

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV (далі також - Закон №755-IV).

Статтею 10 вказаного Закону установлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДР.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 10 Закону №755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (частина друга статті 10 Закону №755-IV).

Відтак, запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилась та більше не існує.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19).

Таким чином, якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі неналежних документів, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки).

При цьому, спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР.

Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою палатою Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 (провадження №11-771апп19).

Разом з тим, процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Так, Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

З огляду на вказане, такий спір має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 частини першої ст. 238 КАС України, роз`яснивши позивачу його право на звернення з даним позовом до суду господарської юрисдикції.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Замінити позивача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Апеляційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Приватні інвестиційні технології Мальцевої Лариси Олексіївни - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Дніпровської районної в м. Києві Державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві право на звернення до суду для захисту своїх прав в порядку господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук