Постанова

від 08.09.2020 по справі 923/359/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/359/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

прокуратури - Савицької О. В. (за посвідченням від 14.01.2020 № 054820),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ?Гінтарас? ЛТД на рішення Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 (суддя Соловйов К. В.) і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (головуючий - Діброва Г. І., судді Колоколов С. І., Разюк Г. П.) у справі

за позовом заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ?Гінтарас? ЛТД,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Козачелагерської сільської ради Олешківського району Херсонської області,

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У травні 2019 року заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, Управління) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ?Гінтарас? ЛТД (далі - ТОВ "Фірма ?Гінтарас? ЛТД, Товариство, Орендар), третя особа - Козачелагерська сільська рада Олешківського району Херсонської області (далі - Козачелагерська сільрада, Сільрада), про: 1) розірвання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 18.04.1997 (далі - договір оренди від 18.04.1997), укладеного між Козачелагерською сільрадою та ТОВ "Фірма ?Гінтарас? ЛТД; 2) вилучення у Товариства земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 71,01 га вартістю 1526889,45 грн, кадастровий номер 6525081500:09:073:0001 (далі - спірна земельна ділянка), та її передачу державі в особі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, посилаючись на положення статей 526, 530, 610, 611, 629, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 287 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 93, 96, 141, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 2, 15, 21, 24, 32, 36 Закону України "Про оренду землі".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що всупереч умовам договору оренди від 18.04.1997 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.09.2016 у справі № 923/903/16) відповідач систематично, а саме з травня 2017 року (далі - спірний період), не виконує свої зобов`язання зі внесення орендної плати, внаслідок чого у Товариства станом на 06.03.2019 виникла заборгованість з орендної плати у сумі 478747,92 грн, що є підставою для дострокового розірвання цього договору та повернення державі спірної земельної ділянки.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019, позовні вимоги задоволено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 167, 170, 632, 651, 653, 762 ЦК України, статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 93, 96, 122, 141 ЗК України, статей 2, 13, 15, 21, 24, 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", статті 23 Закону України "Про прокуратуру" і статей 4, 53, 75, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку як про наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в спірних правовідносинах, так і про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) про факти порушення інтересів держави та нездійснення Управлінням у зв`язку з цим захисту законних інтересів держави свідчать додані прокурором до позовної заяви матеріали, зокрема, запити та повідомлення прокуратури, відповіді ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на запити в.о. начальника Цюрупинського відділу Новокаховської місцевої прокуратури щодо причин нездійснення відповідним органом захисту інтересів держави, з яких вбачається, що Управління не вчиняє відповідні дії в зв`язку з обмеженим фінансуванням коштів на сплату судового збору, тобто наявність зазначених документів свідчить про обізнаність позивача щодо порушень при використанні земельних ділянок, проте, незважаючи на зазначені порушення вимог закону, цим органом до часу пред`явлення позову не вжито вичерпних заходів, спрямованих на їх усунення; 2) причина, через яку позивачем не здійснено відповідних дій, ніяким чином не перешкоджає прокурору здійснювати представництво інтересів держави в особі відповідного органу державної влади як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Херсонської області, оскільки достатньою підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу державної влади є факт нездійснення цим органом захисту державних інтересів незалежно від причин такої бездіяльності; 3) Товариство, користуючись на підставі договору оренди від 18.04.1997 спірною земельною ділянкою, систематично, а саме з травня 2017 року по лютий 2019 року не виконувало свій обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що є підставою для дострокового припинення цього договору шляхом його розірвання, як наслідок, спірну земельну ділянку має бути повернуто державі в особі ГУ Держгеокадастру в Херсонській області як розпоряднику земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Херсонської області та орендодавцю за договором оренди від 18.04.1997.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду і постановою апеляційної інстанції, Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" і статей 53 ГПК України, наголошуючи, що при поданні позову в інтересах держави прокурор належним чином не обґрунтував підстав такого звернення, тоді як безпідставним є наявне обґрунтування прокурором необхідності захисту інтересів держави шляхом розірвання договору оренди від 18.04.1997 обставиною ухилення Орендаря від виконання істотних умов договору в частині внесення орендної плати, що призводить до недонадходження коштів до місцевого бюджету, негативно впливає на формування його дохідної частини та свідчить про порушення інтересів держави, оскільки за умовами зазначеного договору орендна плата вноситься на рахунки Козачелагерської сільради, яка не була позивачем у цій справі та порушення інтересів якої було покладено в обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді.

Разом з тим 21.01.2020 Товариство повторно подало клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 і постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі № 923/359/19, яке (клопотання) колегія суддів залишає без задоволення з мотивів, викладених в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у цій справі, якою було відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання скаржника.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Фірма ?Гінтарас? ЛТД (подана 21.11.2019) на рішення Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі № 923/359/19, відмовлено Товариству в задоволенні клопотання про зупинення дії зазначених судових рішень, а також зупинено провадження у справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2020 поновлено касаційне провадження у справі № 923/359/19 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.09.2020.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 18.04.1997 між Козачелагерською сільрадою та ТОВ "Фірма ?Гінтарас? ЛТД було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Сільрада на підставі рішення виконкому Козачелагерської сільради від 09.04.1997 № 34 надала, а Товариство прийняло в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 109,04 гектарів, в тому числі: 5,53 га рілля, 26,77 га садів, 68,31 га виноградників, 5,38 га господарських шляхів, 0,92 га лісосмуг, 2,13 га господарських дворів, згідно доданого до договору плану землекористування. Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 49 років, для сільськогосподарського використання та обслуговування цеху сухофруктів.

10. Пунктами 2.1 і 2.2 договору оренди від 18.04.1997 передбачено, що плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плата у розмірі земельного податку згідно оцінки землі не пізніше 15 серпня за звітний рік. Землекористувач не звільняється від сплати за землю.

11. У пунктах 3.1, 3.2 договору оренди від 18.04.1997 сторони погодили право Козачелагерської сільради припинити дію договору, зокрема, у разі невиконання землекористувачем зобов`язань, визначених цим договором, а землекористувач, в свою чергу, зобов`язався своєчасно вносити плату за землю.

12. Договір оренди від 18.04.1997 було зареєстровано 18.04.1997 за № 1 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею та в подальшому, а саме 28.02.2018 за № 25093069 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

13. Згідно з пунктом 1.8 рішення Козачелагерської сільради від 26.04.2002 № 20 "Про вилучення земельних ділянок" з користування відповідача вилучено з зарахуванням до земель запасу Сільради 0,63 га, що знаходилась під цехом сухофруктів.

14. На підставі пункту 1 розпорядження голови Цюрупинської райдержадміністрації Херсонської області від 17.12.2002 № 713 "Про внесення змін до договору оренди землі" з користування Товариства вилучено земельну ділянку площею 37,4 га в адміністративних межах Козачелагерської сільради.

15. У 2016 році заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі позивачів (Козачелагерської сільради та ГУ Держгеокадастру у Херсонській області) до ТОВ "Фірма ?Гінтарас? ЛТД про внесення змін до договору оренди від 18.04.1997.

16. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.09.2016 у справі № 923/903/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2016, зазначений позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди від 18.04.1997, укладеного між Козачелагерською сільрадою та ТОВ "Фірма ?Гінтарас? ЛТД, шляхом викладення пункту 2.1 договору в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік". Зазначено за текстом договору орендодавцем земельної ділянки - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, м. Херсон, ідентифікаційний код 39766281, замість Козачелагерської сільради .

17. Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі листом від 06.03.2019 № 2890/9/21-22-12-04-07 (з додатком "Інформація щодо суми нарахувань та сплати за землю ТОВ "Фірма "Гінтаріс" ЛТД за 2016-2019") надало Цюрупинському відділу Новокаховської місцевої прокуратури відповідь про те, що станом на 06.03.2019 у ТОВ "Фірма ?Гінтарас? ЛТД існує заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 478747,92 грн, що утворилася починаючи з 30.04.2017. Останній платіж з орендної плати у сумі 635 грн відповідач здійснив 04.05.2017.

Тобто з цього часу і до моменту подання позову до суду відповідач не виконував зобов`язання зі сплати орендної плати більше двох років поспіль, що ним не заперечується.

Позиція Верховного Суду

18. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України (в редакції, чинній до 08.02.2020) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що відповідач оскаржує рішення місцевого господарського суду і постанову апеляційного господарського суду виключно у межах доводів, які стосуються обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, колегія суддів здійснює касаційний перегляд судових рішень лише у межах зазначених доводів скаржника.

19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

20. При зверненні з цим позовом в інтересах держави прокурор зазначив, що про факти порушення інтересів держави та нездійснення у зв`язку з цим ГУ Держгеокадастру у Херсонській області захисту законних інтересів держави свідчать надані прокурором матеріали позовної заяви, а причина, через яку позивачем не вчинено відповідних дій, ніяким чином не перешкоджає прокурору здійснювати представництво інтересів держави в особі зазначеного органу державної влади згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Так, у доданих до позовної заяви документах містяться докази обізнаності позивача про зазначені у позовній заяві порушення, зокрема, запити та повідомлення прокуратури, відповіді ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на запити в.о. начальника Цюрупинського відділу Новокаховської місцевої прокуратури щодо причин нездійснення відповідним органом захисту інтересів держави, з яких вбачається, що Управлінням відповідні дії не вчиняються в зв`язку з обмеженим фінансуванням коштів на сплату судового збору, тобто наявність зазначених документів свідчить про обізнаність позивача щодо порушень при використанні зазначених земельних ділянок, проте, незважаючи на зазначені порушення вимог закону, цим органом до часу пред`явлення позову не вжито вичерпних заходів, спрямованих на їх усунення.

21. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

22. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу . Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

23. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

24. Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах ; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах .

25. Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131 1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

26. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

27. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

28. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

29. Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль , замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

30. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

31. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

32. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

33. Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

34. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.".

35. Враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, касаційна інстанція погоджується з обґрунтованими висновками апеляційного суду про те, що: 1) про факти порушення інтересів держави та нездійснення Управлінням у зв`язку з цим захисту законних інтересів держави свідчать додані прокурором до позовної заяви матеріали, зокрема, запити та повідомлення прокуратури, відповіді ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на запити в.о. начальника Цюрупинського відділу Новокаховської місцевої прокуратури щодо причин нездійснення відповідним органом захисту інтересів держави, з яких вбачається, що Управління не вчиняє відповідні дії в зв`язку з обмеженим фінансуванням коштів на сплату судового збору, тобто наявність зазначених документів свідчить про обізнаність позивача щодо порушень при використанні земельних ділянок, проте, незважаючи на зазначені порушення вимог закону, цим органом до часу пред`явлення позову не вжито вичерпних заходів, спрямованих на їх усунення; 2)причина, через яку позивачем не здійснено відповідних дій, ніяким чином не перешкоджає прокурору здійснювати представництво інтересів держави в особі відповідного органу державної влади як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Херсонської області, оскільки достатньою підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу державної влади є факт нездійснення цим органом захисту державних інтересів незалежно від причин такої бездіяльності.

36. Верховний Суд також враховує, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і скаржником не заперечується дотримання прокуратурою обов`язкової процедури, передбаченої абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

37. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання частин 3-5 статті 53 ГПК України і частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, яке, будучи орендодавцем спірної земельної ділянки з 08.12.2016, що підтверджується чинними судовими рішеннями у справі № 923/903/16, не вжило жодних заходів щодо ініціювання розірвання договору оренди від 18.04.1997 у позасудовому чи судовому порядку в зв`язку зі систематичним порушенням відповідачем зобов`язання зі внесення орендної плати, про що було повідомлено прокуратуру листом від 10.04.2019 № 10-21-0.61-1809/2-19 (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що починаючи з травня 2017 року, не сплачує орендну плату за користування орендованою земельною ділянкою, що призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, негативно впливає на формування його дохідної частини, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

38. ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, надаючи відповідь прокуратурі на її звернення, наміру самостійно звернутися з позовом не проявило, натомість висловило свою позицію щодо порушення інтересів держави, а саме у зв`язку з обмеженим фінансуванням коштів на сплату судового збору запропонувало прокурору забезпечити представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати. Такі дії були правомірно оцінені прокурором як бездіяльність.

39. Наведеним вище повністю спростовується твердження скаржника про те, що при поданні позову в інтересах держави прокурор належним чином не обґрунтував підстав такого звернення, та про безпідставність наявного обґрунтування прокурором необхідності захисту інтересів держави шляхом розірвання договору оренди від 18.04.1997 обставиною ухилення Орендаря від виконання істотних умов договору в частині внесення орендної плати, що призводить до недонадходження коштів до місцевого бюджету, негативно впливає на формування його дохідної частини та свідчить про порушення інтересів держави, оскільки за умовами зазначеного договору орендна плата вноситься на рахунки Козачелагерської сільради, яка не була позивачем у цій справі та порушення інтересів якої було покладено в обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді.

40. Крім того рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.09.2016 у справі № 923/903/16 (між тими ж учасниками справи), яке набрало законної сили, встановлено факт, який в силу положень частини 4 статті 75 ГПК України має преюдиціальне значення під час розгляду цієї справи, а саме надання ГУ Держгеокадастру у Херсонській області правового статусу орендодавця за договором оренди від 18.04.1997 замість первісного орендодавця - Козачелагерської сільради з урахуванням того, що відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України наразі саме Управління є розпорядником земель, що перебувають у користуванні Товариства, у зв`язку з чим Верховний Суд також не бере до уваги недоречні доводи скаржника про те, що за умовами зазначеного договору орендна плата вноситься на рахунки Козачелагерської сільради, яка не була позивачем у цій справі та порушення інтересів якої було покладено в обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді.

41. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції достеменно встановив, а скаржник навіть не заперечує факту систематичного невиконання ним у спірний період зобов`язання зі сплати орендної плати, визначеного договором оренди від 18.04.1997, що згідно з вимогами частини 2 статті 651 ЦК України, пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України "Про оренду землі" стало достатньою підставою для дострокового розірвання цього договору.

42. Разом з тим Верховний Суд погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується раніше наведеними висновками.

43. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах і обґрунтованість позовних вимог з огляду на доведеність порушення відповідачем інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру в Херсонській області як розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Херсонської області та орендодавця за договором оренди від 18.04.1997.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

45. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Розподіл судових витрат

46. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ?Гінтарас? ЛТД залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 01.08.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі № 923/359/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков