Постанова

від 09.09.2020 по справі 640/14574/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14574/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Федотова І.В.,Сорочка Є.О.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ракошинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Ракошинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, Кальницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, Зняцівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

Ракошинська сільська рада, Кальницька сільська рада, Зняцівська сільська рада звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року за № 572-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Закарпатської області" в частині, якою затверджено створення Великолучківської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром територіальної громади в селі Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області; визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року за № 712-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області" в частині, якою затверджено створення Великолучківської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром територіальної громади в селі Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області.

23.07.2020 року позивачем до канцелярії суду було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Кабінету Міністрів України направляти розпорядження Кабінету Міністрів України КМУ від 12.06.2020 року за №712-р до Центральної виборчої комісії для прийняття рішення про призначення перших місцевих виборів на території Мукачівського району Закарпатської області відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" від 16.04.2020 p. № 562-ІХ до ухвалення остаточного рішення по справі; заборони Центральній виборчій комісії приймати рішення та вчиняти дії щодо проведення місцевих виборів на території Мукачівського району Закарпатської області, які стосуються місцевих виборів щодо Великолучківської об`єднаної територіальної громади до ухвалення остаточного рішення по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2020 року у задоволені заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Ракошинська сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2020 року. На думку апелянта, ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що у випадку реалізації положень Закону № 562-562-ІХ за рішенням КМУ та Центральної виборчої комісії на підставі перспективного плану формування територій Закарпатської області, який затверджено з грубими порушеннями Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою КМУ від 08.04.2015 року №214 та всупереч інтересам місцевих територіальних громад, які мають пріоритетне значення, відбудуться перші місцеві вибори на території Мукачівського району та буде створена Великолучківська об`єднана територіальна громада із єдиним представницьким органом, тоді як інші органи місцевого самоврядування Мукачівського району на базовому рівні будуть ліквідовані, у тому числі - Ракошинська сільська рада та її виконавчі органи. На думку апелянта невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Водночас, частина 3 ст.151 КАС України містить перелік рішень, дія яких не може бути зупинена, зокрема, не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення актів Кабінету Міністрів України та встановлення для цього органу заборони або обов`язку вчиняти певні дії.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті. Також, під час розгляду адміністративної справи по суті судом буде оцінено доводи позивача стосовно відсутності згоди заявника об`єднуватись у Великолучківську територіальну громаду з центром територіальної громади у с. Великі Лучки.

Колегія суддів зазначає, що вирішення питання щодо застосування заходів забезпечення позову на даній стадії є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Колегія суддів зазначає, що апелянт належним чином не обґрунтував своє клопотання про забезпечення позову, не надав доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Крім того, заявником не конкретизовано яких саме зусиль буде змушений він докласти та яких понесе витрат у разі невжиття судом заходів, про які він просить.

Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Крім того, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Проте відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19, від 29.01.2020 у справі № 280/4367/19, і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від неї.

Щодо заборони Центральній виборчій комісії приймати рішення та вчиняти дії щодо проведення місцевих виборів на території Мукачівського району Закарпатської області, які стосуються місцевих виборів щодо Великолучківської об`єднаної територіальної громади до ухвалення остаточного рішення по справі, колегія суддів зазначає, що забезпечення позову у зазначений спосіб є безпідставним та необґрунтованим в силу вимог частини четвертої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.150, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ракошинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 09.09.2020 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: І.В. Федотов

Є.О. Сорочко