Рішення

від 16.03.2021 по справі 640/14574/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року м. Київ № 640/14574/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів: Головань О.В., Мазур А.С., при секретарі судового засідання Васильєвій Ю.В., за участі: представника позивачів - Скрипчука М.Є., представника відповідача - Бігдан Аліни Вікторівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Ракошинської сільської ради

Кальницької сільської ради

Зняцівської сільської ради

до Кабінету Міністрів України

третя особа Великолучківська сільська рада

про визнання протиправним та скасування розпоряджень, -

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 березня 2021 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулись Ракошинська сільська рада (89620, Закарпатська область, Мукачівський район, село Ракошино, вул. Дружби, б. 20, код ЄДРПОУ 04350659), Кальницька сільська рада (89633, Закарпатська область, Мукачівський район, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04350493), Зняцівська сільська рада (89650, Закарпатська область, Мукачівський район, село Зняцьово, вул. Гойди, 70, код ЄДРПОУ 04350464) з позовом до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року за № 572-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Закарпатської області" в частині, якою затверджено створення Великолучківської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром територіальної громади в селі Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року за № 712-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області" в частині, якою затверджено створення Великолучківської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром територіальної громади в селі Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час прийняття розпорядження КМУ від 13.05.2020 року за № 572-р та затвердження перспективного плану формування територій громад Закарпатської області в частині формування Великолучківської ОТГ, Кабінетом Міністрів України було допущено наступні порушення: всупереч положенням Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад та Методики формування було сформовано Великолучківську ОТГ з центром в селі Великі Лучки; під час прийняття Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області в частині формування Великолучківської ОТГ не враховано думку громадськості та мешканців сіл Ракошинської, Зняцівської та Кальницької сільських рад; розпорядження від 13.05.2020 року за № 572-р було прийнято в редакції, яка не обговорювалась на засіданні Кабінету Міністрів України та не затверджувалась ані Ракошинською, Зняцівською та Кальницькою сільськими радами, ані Закарпатською обласною радою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Великолучківську сільську раду (89625, Закарпатська область, Мукачівський район, село Великі Лучки, вул. Гагаріна, 37).

Кабінет Міністрів України надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до частини третьої статті 11 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад №157-VIII та на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 34, Закарпатською обласною державною адміністрацією розроблено проект нового перспективного плану формування територій громад Закарпатської області відповідно до критеріїв Методики та з охопленням всієї території області, який листом від 21.02.2020 № 06-7/543 направлено до Кабінету Міністрів України. В свою чергу, Міністерством розвитку громад та територій України розроблено проект розпорядження Уряду Про затвердження перспективного плану формування територій громад Закарпатської області , який був погоджений без зауважень з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Закарпатською обласною держадміністрацією, всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування Асоціація міст України , Українською асоціацією районних та обласних рад , Асоціацією об`єднаних територіальних громад , Всеукраїнською асоціацією громад . Зазначений проект розпорядження був схвалений Кабінетом Міністрів України 13.05.2020 за № 572-р, яким був затверджений перспективний план формування територій громад Закарпатської області. Таким чином, відповідач наголошує, що Розпорядження № 572 видане Урядом в межах повноважень та в установленій законом формі.

Представник позивачів надав суду відповідь на відзив, в якій наголосив, що згідно з наданим Закарпатською облдержадміністрацією переліком проектних об`єднаних територіальних громад, який був направлений до Кабінету Міністрів України, пропонувалося затвердити Ракошинську сільську ОТГ з адміністративним центром територіальної громади у селі Ракошино, що підтверджується у пункті 46 переліку. Тобто, в усіх проектах, які були в наявності у Кабінету Міністрів України, зокрема, тих, які були надіслані Закарпатською обласною державною адміністрацією 21.02.2020 листом за №06-7/543 та листом від 13.03.2020 за №06-7/543/1 в проекті перспективного плану передбачалося створення саме Ракошинської сільської ОТГ, до складу якої входили - Ракошинська сільська рада, Зняцівська сільська рада, Великолучківська сільська рада та Кальницька сільска рада. Однак, незважаючи на зазначений факт, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 за №572 було затверджено іншу територіальну громаду - Великолучківську сільську ОТГ з адміністративним центром територіальної громади у селі Великі Лучки. Враховуючи вищенаведене, твердження відповідача щодо видання Розпорядження №572 Урядом в межах повноважень та в установленій законом формі не відповідає дійсності. Окрім того, представник позивачів наголосив, що твердження відповідача щодо відсутності порушення прав позивачів та добровільності об`єднання у територіальні громади не відповідає дійсності й спростовується наявністю постанови ЦВК від 08.08.2020 №160, якою призначено перші місцеві вибори.

Третьою особою також було надано суду відзив на позовну заяву, в якому висловлено незгоду з позовними вимогами та зазначено, що твердження позивачів щодо порушення правил добровільного об`єднання громад не відповідають дійсності, адже у відповідності до Розпорядження КМУ №1391-р (Перспективний план формування територій) мала бути створена Ракошинська ОТГ у складі Ракошинська, Великолучківська, Зняцівська, Кальницька с/р. В свою чергу, розпорядження КМУ № 572-р (частиною 2 якого скасовано Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 р. № 1391-р) та яким затверджено новий Перспективний план формування територій, було визначено, що до складу Великолучківської ОТГ увійдуть Великолучківська, Ракошинська, Зняцівська, Кальницька с/р. Тобто, склад громад при об`єднанні не змінився, змінилась назва та адміністративний центр ОТГ, у відповідності до Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад , яким передбачено, що найменування об`єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром. Окремо третьою особою зазначено, що село Великі Лучки є чи не найбільшим населеним пунктом Мукачівського району по кількості жителів, що згідно з офіційними даними складає 9 тисяч чоловік, в той час, як Ракошинська, Зняцівська, Кальницька сільські ради, разом з підпорядкованими ним населеними пунктами складають біля 15,5 тис. чоловік (проживаючих в 16 населених пунктах).

Представником позивачів було надано додаткові письмові пояснення, в яких повторно наголошено, що Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №572 р від 13.05.2020 з порушенням встановлених положень Регламенту КМУ та без достатніх на те правових підстав.

Також, 21.10.2020 представником відповідача було надано суду заяву з процесуальних питань, в якій в якій наголошено, що право на звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження акта Уряду належить саме виконавчим органам Ракошинської сільської ради, Кальницької сільської ради, Зняцівської сільської ради, як представницьким органам, а не безпосередньо Ракошинській сільській раді, Кальницькій сільській раді, Зняцівській сільській раді.

Протокольною ухвалою суду від 21.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засідання 16.03.2021 представник позивачів позовні вимоги підтримав та проси суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.03.2021 проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

У судовому засіданні 16 березня 2021 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

На виконання вимог Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад Закарпатською обласною радою спільно з Закарпатською Обласною державною адміністрацією було затверджено Перспективний план формування територій громад Закарпатської області (рішення від 26.09.2019 року №1589), яким до складу Ракошинської ОТГ з центром в селі Ракошино було включено Великолучківську сільську раду.

Проект вказаного перспективного плану був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 року за № 1391. Зазначеним перспективним планом було затверджено назву територіальної громади - Ракошинська з центром територіальної громади у с. Ракошино.

В подальшому, розпорядженням КМУ від 13.05.2020 року за № 572-р було затверджено новий перспективний план формування територій громад Закарпатської області, яким затверджено нову назву територіальної громади - Великолучківську з центром територіальної громади у с. Великі Лучки та визнано таким, що втратило чинність розпорядження КМУ від 18.12.2019 № 1391.

12.06.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження №712-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області", яким, зокрема, затверджено створення Великолучківської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром територіальної громади в селі Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області.

Позивачі, вважаючи протиправними розпорядження Кабінету Міністрів України, якими затверджено перспективний план формування територій громад Закарпатської області та створення Великолучківської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром територіальної громади в селі Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області, звернулись до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (ч. 2 ст. 113 Конституції України).

Організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України визначає Закон України Про Кабінет Міністрів України від 27.02.2014 за № 794-VII (Закон № 794-VII).

Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 3 Закону № 794-VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.

Положеннями ч. 1 ст. 19 Закону № 794-VII встановлено, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Згідно зі ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр-міністр України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу, шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності, а видані ним розпорядження є обов`язковими до виконання.

Судом встановлено, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідачем відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад .

Так, відповідно до Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій (стаття 132).

Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь (стаття 133).

Закон України № 280/97-ВР від 21.05.1997 "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відносини, що виникають в процесі добровільного об`єднання територіальних громад, сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до територіальних громад врегульовано Законом України Про добровільне об`єднання територіальних громад .

Так, відповідно до п. 6 частини першої статті 4 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області.

Згідно із статтею 11 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.

Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації.

24.01.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 34 "Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад", якою зазначена Методика викладена у новій редакції та запроваджено критерії оцінки рівня спроможності громад, які враховуються під час розроблення проекту перспективного плану.

Відповідно до п. 3 Методики формування спроможних територіальних громад здійснюється з урахуванням:

здатності органів місцевого самоврядування вирішувати суспільні питання, які належать до їх компетенції, для задоволення потреб населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

історичних, географічних, соціально-економічних, природних, екологічних, етнічних, культурних особливостей розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

розвитку інфраструктури відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

фінансового забезпечення відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

трудової міграції населення;

результатів попередньої оцінки рівня спроможності спроможних територіальних громад (далі - оцінка рівня спроможності);

оптимальних мереж соціальної інфраструктури та доступності публічних послуг у відповідних сферах.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація з урахуванням утворених відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" об`єднаних територіальних громад розробляє відповідно до цієї Методики із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць:

проект перспективного плану;

паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком 1 (пункт 4 Методики).

Аналізуючи наведені положення чинного законодавства суд приходить до висновку, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, які, в свою чергу, розробляються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області та затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації.

Між тим, у відповідності до частини 1 статті 5 Закону № 157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

В контексті положень частини 2 статті 5 Закону № 157-VIII пропозиція щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад повинна, зокрема, має містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування.

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи (ч. 3 ст. 5 Закону № 157-VIII).

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону № 157-VIII порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

Згідно із статтями 6, 7 Закону № 157-VIII сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об`єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об`єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.

Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об`єднується.

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об`єднання територіальних громад.

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад.

Проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування; 3) план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад.

Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад.

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом.

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об`єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об`єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об`єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад.

Якщо до складу об`єднаної територіальної громади увійшла територіальна громада (територіальні громади), розташована на території суміжного району, розширенню підлягають межі району, на території якого розташований адміністративний центр утвореної об`єднаної територіальної громади. У такому разі проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району розробляється відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядження голови обласної державної адміністрації.

Утворення об`єднаної територіальної громади, до складу якої увійшли територіальна громада міста республіканського Автономної Республіки Крим або обласного значення і територіальна громада (територіальні громади) села, селища, іншого міста суміжного району, зміни меж районів не потребує.

Аналізуючи наведені положення суд приходить до висновку, що процес добровільного об`єднання територіальних громад включає в себе декілька етапів: ініціювання такого процесу, підготовку проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад (громадське обговорення, надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди, утворення спеціальної робочої групи), підготовка рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад (обов`язкове громадське обговорення, перевірка рішень на відповідність законів та Конституції України, прийняття рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад).

Суд відмічає, що статтями розділу ІІ Закону №157-VIII визначено умови та порядок добровільного об`єднання громадян, а також чітка послідовність дій, які тісно взаємопов`язані між собою. Так кожен наступний етап добровільного об`єднання громадян може бути розпочато виключно після закінчення попереднього.

Отже, саме дотримання послідовності всіх етапів є обов`язковою передумовою для добровільного об`єднання громадян на підставі чинного законодавства України з дотриманням Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 813/2441/18.

При цьому, суд наголошує, що ініціювання процесу добровільного об`єднання територіальних громад можливе у відповідності до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області.

Тобто, перспективний план формування добровільного об`єднання територіальних громад є першоосновою для початку процедури такого добровільного об`єднання.

Відповідно до пункту 12 Методики з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану утворюється робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.

Поряд з цим, положеннями пункту 13 Методики визначено, що з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями.

За результатами консультацій оформляється протокол.

Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад.

Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів.

За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.

Згідно із пунктом 14 Методики, якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.

Аналіз наведених положень Закону № 157-VIII у взаємозв`язку із положеннями Методики дає суду підстави дійти до висновку, що принципи добровільності, прозорості та відкритості об`єднання громадян забезпечується, у тому числі, шляхом проведення консультацій із територіальними громадами під час розроблення проекту перспективного плану, про що оформлюється протокол.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог вказаного Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад Закарпатською обласною радою спільно з Закарпатською Обласною державною адміністрацією було затверджено Перспективний план формування територій громад Закарпатської області рішення від 26.09.2019 року №1589).

Згодом проект вказаного перспективного плану був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 18.12.2019 року за №1391. Зазначеним перспективним планом було затверджено назву територіальної громади - Ракошинська з центром територіальної громади у с. Ракошино, однак, в подальшому Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 13.05.2020 року за № 572-р, яким затверджено нову назву територіальної громади - Великолучківську з центром територіальної громади у с. Великі Лучки та визнано таким, що втратило чинність розпорядження КМУ від 18.12.2019 № 1391.

Суд зазначає, що порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, визначення інших процедурних питань діяльності Кабінету Міністрів України визначається Регламентом Кабінету міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 №950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 №1156), далі - Регламент.

Так, відповідно до п. 1 параграфу 19 Регламенту, на засіданнях Кабінету Міністрів головує Прем`єр-міністр, а в разі відсутності Прем`єр-міністра за його дорученням - Перший віце-прем`єр-міністр або віце-прем`єр-міністр згідно з визначеним Кабінетом Міністрів розподілом повноважень.

Параграфом 22 Регламенту визначено, що Рішення Кабінету Міністрів приймаються шляхом голосування більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів.

Якщо проект рішення отримав підтримку половини посадового складу Кабінету Міністрів і за цей проект проголосував Прем`єр-міністр, рішення вважається прийнятим.

Головуючий на засіданні Кабінету Міністрів на підставі результатів обговорення та голосування оголошує про прийняте рішення.

Рішення за результатами розгляду проектів актів законодавства приймаються у порядку, встановленому пунктами 2 і 3 § 551 цього Регламенту.

Відповідно до п. 1 §551 Регламенту, розглянутий на засіданні урядового комітету проект акта Кабінету Міністрів включається до порядку денного чергового засідання Кабінету Міністрів. До проекту акта крім матеріалів, поданих головним розробником, та висновку Секретаріату Кабінету Міністрів, а також висновку Європейської Комісії (у разі наявності) додаються витяг з протоколу засідання урядового комітету і довідка про розбіжності щодо проекту акта, якщо їх не врегульовано після розгляду урядовим комітетом.

За рішенням Прем`єр-міністра до порядку денного засідання Кабінету Міністрів може бути включено проект акта без попереднього розгляду урядовим комітетом.

Відповідно до п. 2 §551, Регламенту Акт Кабінету Міністрів приймається, якщо за результатами розгляду на засіданні проект такого акта підтримано більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів або за нього проголосувало половина посадового складу Кабінету Міністрів, включаючи Прем`єр-міністра.

Акт Кабінету Міністрів може бути прийнятий з доопрацюванням, якщо до нього висловлені зауваження, врахування яких не призведе до суттєвих змін основних положень проекту акта. У такому разі Кабінет Міністрів приймає рішення про прийняття акта з доопрацюванням із зазначенням конкретних результатів обговорення та шляхів його доопрацювання. Доопрацьований головним розробником проект акта у визначений Кабінетом Міністрів строк подається на підпис Прем`єр-міністрові після його оформлення Секретаріатом Кабінету Міністрів. Якщо строк не визначено, доопрацьований проект подається на підпис Прем`єр-міністрові не пізніше ніж у тижневий строк після його розгляду на засіданні.

У разі коли проектом акта передбачається зміна особи, уповноваженої на підписання міжнародного договору України, Міністр закордонних справ або особа, яка його заміщує, має право на засіданні Кабінету Міністрів висловити свою позицію щодо такого проекту акта.

Відповідно до п. 3 §551 Регламенту, якщо за результатами обговорення члени Кабінету Міністрів зробили висновок щодо необхідності суттєвого доопрацювання проекту акта Кабінету Міністрів, такий проект акта разом з матеріалами до нього повертається головному розробнику для доопрацювання та повторного внесення для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів у визначений ним строк. Якщо строк не визначено, проект вноситься не пізніше ніж через десять днів після його розгляду на засіданні.

Відповідно до п. 3 §551 Регламенту, прийняті акти Кабінету Міністрів Прем`єр-міністр підписує на засіданні Кабінету Міністрів. Акт, прийнятий Кабінетом Міністрів з поправками, оформляється у визначений ним строк.

Якщо члени Кабінету Міністрів, які висловили пропозиції щодо внесення поправок та необхідності уточнення окремих положень проекту акта, у визначений строк не подали до Секретаріату Кабінету Міністрів свої пропозиції, проект акта з відповідним обґрунтуванням у редакції, що розглядалася на засіданні Кабінету Міністрів, подається Секретаріатом Кабінету Міністрів Прем`єр-міністрові для підписання.

Пунктом 5 §551 Регламенту встановлено, що після підписання акта Кабінету Міністрів внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі виправлення орфографічних та стилістичних помилок, здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення на засіданні Кабінету Міністрів.

Тобто, Регламентом КМУ чітко передбачено, що будь-яке розпорядження Уряду може бути прийнято виключно в разі відсутності зауважень, у разі ж наявності зауважень - такий проект повинен бути повернутий розробникові для доопрацювання та повторного внесення в установленому порядку на розгляд КМУ.

Як встановлено судом, під час прийняття розпорядження КМУ від 13.05.2020 року за № 572-р на засіданні Кабінету Міністрів України проводилась відео-фіксація ходу засідання, яка згодом була олюднена на веб-ресурсі YouTube за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YqdL1GBSDwU

Дослідивши відеозапис ходу засідання Кабінету Міністрів України від 13.05.2020, судом встановлено, що депутатом Закарпатської області Лабою Михайлом було озвучено пропозицію підтримати лист новопризначеного губернатора Закарпаття - Петрова Олексія Геннадійовича щодо перейменування Ракошинської ОТГ на Великолучківську ОТГ.

У відповідь на зазначену пропозицію Прем`єр міністром України було зазначено, що наразі вирішується питання щодо затвердження чи не затвердження проекту розпорядження про створення Ракошинської ОТГ, а питання щодо прийняття змін до такого розпорядження, наразі не розглядаються та не вносяться.

Таким чином, судом встановлено, що за результатом засідання уряду було затверджено Перспективний план формування територій громад Закарпатської області в редакції, яка передбачає формування саме Ракошинської ОТГ, без зауважень, натомість в подальшому, Урядом було опубліковано Розпорядження №572-р, яким вирішено створити Великолучківську ОТГ, до якої увійшли територіальні громади: Великолучківська,

Ракошинська, Зняцівська та Кальницька з адміністративним центром в с. Великі Лучки.

На даному етапі необхідно наголосити на хронології прийняття спірного розпорядження КМУ №572-р, яку встановлено під час судового розгляду даної справи, а саме:

- Закарпатською обласною радою спільно з Закарпатською Обласною державною І адміністрацією було затверджено Перспективний план формування територій громад Закарпатської області (рішення від 26.09.2019 року № 1589), яким до складу Ракошинської ОТГ з центром в селі Ракошино було включено Великолучківську сільську раду.

- проект вказаного перспективного плану був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 року за № 1391. Зазначеним перспективним планом було затверджено назву територіальної громади - Ракошинська з центром територіальної громади у с. Ракошино;

- розпорядженням КМУ від 13.05.2020 року за № 572-р було затверджено новий перспективний план формування територій громад Закарпатської області, яким затверджено нову назву територіальної громади - Великолучківську з центром територіальної громади у с. Великі Лучки та визнано таким, що втратило чинність розпорядження КМУ від 18.12.2019№ 1391.

Таким чином, наведені обставини свідчать, що всупереч прийнятому на засіданні 13.05.2020 рішенню про створення Ракошівської ОТГ, що підтверджується відеозаписом засідання Уряду, останнім було ухвалено розпорядження №572-р в редакції, яка не обговорювалась на відповідному засіданні Кабінету міністрів України та не затверджувалась ані Ракошинською, Зняцівською та Кальницькою сільськими радами, ані Закарпатською обласною радою.

Тобто, фактично Кабінет Міністрів України поза межами засідання Уряду прийняв розпорядження від 13.05.2020 року за № 572-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Закарпатської області" в частині, якого затверджено створення Великолучківської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром територіальної громади в селі Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області, після того, як було прийнято Розпорядження про створення Ракошинської ОТГ з адміністративним центром в с. Ракошино Мукачевського району Закарпатської області.

Тобто, приймаючи оскаржуване рішення від 13.05.2020 року за № 572-р, Кабінет Міністрів України діяв не у відповідності з Регдаментом та без достатніх на те правових підстав.

При цьому, суд наголошує, що в порушення вищезазначених норм Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад та Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою КМУ від 08.04.2015 за №214, під час прийняття Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області в частині формування Великолучківської ОТГ не враховано думку громадськості та мешканців сіл Ракошинської, Зняцівської та Кальницької сільських рад, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Так, матеріали справи місять копії звернень мешканців населених пунктів Зняцівської сільської ради та Кальницької сільської ради, в яких останні наголошують, що Перспективним планом, який був затверджений рішенням сесії Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 було визначено сворення Ракошинської ОТГ з адміністративний центром в с. Ракошино, проте, з незрозумілих причин, розпорядженням КМУ від 13.05.2020 №572-р адміністративний центр майбутньої ОТГ перенесено в с. Веикі Лучки, що суперечить і Методиці формування спроможних територіальних громад і волевиявленню більшості мешканців ОТГ.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської Хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985, що ратифікована Україною 15.07.1997 та яка вступила в силу 01.01.1998, без шкоди для більш загальних законодавчих положень органи місцевого самоврядування повинні мати можливість визначати власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління (Європейська Хартія).

Згідно зі ст. 11 Європейської Хартії органи місцевого самоврядування мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які утілені в конституції чи національному законодавстві.

Відповідно до Рекомендації Rec (2004) 12 Про процеси зміни кордонів та/або структури органів місцевої й регіональної влад (ухвалено 20.10.2004 на 900-му засіданні заступників міністрів) реформи, що ґрунтуються на добровільній участі органів місцевої або регіональної влади певного рівня, є бажанішими, ніж реформи за законодавчим рішенням вищого органу влади всупереч бажанню нижчої ланки влади. Задля здійснення успішної реформи ініціативу знизу догори може бути доповнено ухвалою вищого органу влади, навіть усупереч волі деяких інших органів влади, що беруть участь у реформуванні. Задля успішності реформи ініціатива згори донизу має шукати добровільну підтримку відповідної ланки територіальної адміністрації, яка підлягає реформуванню.

Учасники та інші зацікавлені представники мають брати участь у реформах, починаючи з підготовчого етапу.

Злиття та інші реформи, пов`язані зі зміною меж, слід здійснювати тільки відповідно до принципів, гарантованих Європейською хартією місцевого самоврядування (наприклад, консультації з відповідними місцевими громадами, можливо, через референдум). Це не означає, що центральні органи влади не можуть створювати позитивні стимули органам місцевої чи регіональної влади для співробітництва, злиття, децентралізації або участі в деконцентрації.

Разом з тим, без шкоди для більш загальних законодавчих положень органи місцевого самоврядування повинні мати можливість визначати власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління (стаття 6 Європейської хартії місцевого самоврядування).

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Концепція народовладдя, яка закріплена в Конституції України, передбачає взаємозв`язок безпосередньої (здійснення народного волевиявлення через вибори, референдуми тощо) та представницької (здійснення влади народом через органи державної влади та органи місцевого самоврядування) демократії, а також відсутність переваги жодної з цих форм здійснення влади народом. Положеннями розділу III Вибори. Референдум Конституції України унормовується порядок прийняття владних рішень самим народом, здійснення основного з політичних прав громадян - виборчого і, нарешті, формування ключових ланок державного механізму.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку, що Зняцівською, Кальницькою та Ракошинською сільськими радами висловлено заперечення проти визначення Великолучківської ОТГ з адміністративним центром в с. Великі Лучки, що не співвідносяться з принципом добровільності, який, за визначенням, вимагає активної або мовчазної згоди, однак відповідачем, без жодного обґрунтування, не враховано такі зауваження, що, у свою чергу, має своїм наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів згаданих сільських рад.

Водночас, надаючи оцінку наявності чи відсутності об`єкта захисту порушеного права, з урахуванням доводів відповідача про відсутність порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Враховуючи правила п. 4 Методики, Кабінет Міністрів України може визнати об`єднану територіальну громаду спроможною, зокрема, як адміністративного центру об`єднаної територіальної громади навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад області.

Отже, перспективний план формування територій громад області є підставою для Кабінету Міністрів України щодо визнання об`єднаної територіальної громади спроможною.

В подальшому, затверджений перспективний план формування територій громад області є підставою для територіального об`єднання громадян, адже таке об`єднання можливо лише у відповідності до останнього.

За таких обставин, спірне рішення впливає на обсяг прав та обов`язків позивачів та створює для них певні правові наслідки.

Схожий правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 10.01.2020 у справі №824/743/18-а.

Разом з тим, слід відмітити, що в чинному законодавстві відсутній правовий механізм захисту порушених прав територіальних громад у разі, якщо вони вважають включення їх до складу спроможної територіальної громади безпідставними.

Натомість, статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 у справі № 9 зп).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь -яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Відповідно до ст. 11 Європейської Хартії органи місцевого самоврядування мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які утілені в конституції чи національному законодавстві.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За змістом ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів шляхом включення останніх до спроможної територіальної громади за відсутності їх волевиявлення та наявності відповідних заперечень.

Вказані порушення принципів добровільності, відкритості та прозорості при формуванні перспективного плану формування територій громад Закарпатської області в частині, що стосується Ракошинської, Кальницької та Зняцівської сільських рад, на думку суду, мало своїм наслідком порушення принципів місцевого самоврядування, зокрема, добровільності.

Також, необхідно зазначити, що на підставі затвердженого оскаржуваним розпорядженням КМУ перспективного плану, останнім було також прийнято розпорядження від 12.06.2020 року за №712-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області .

Вказаним розпорядженням затверджено Перелік територіальних громад Закарпатської області, серед яких Великолучківська територіальна громада, до складу якої входять території Великолучківська, Ракошинська, Зняцівська та Кальницька сільські ради, з адміністративним центром територіальної громади в с. Великі Лучки.

Так, оскільки перспективний план, затверджений розпорядженням КМУ від 13.05.2020 року за № 572-р є таким, що суперечить положенням Закону та прийнятої на підставі нього Методики формування, отже й розпорядження КМУ від 12.06.2020 року за № 712-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області в частині затвердження Великолучківської територіальної громади - також є таким, що прийнято з порушенням законодавства.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 72-74, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Ракошинської сільської ради (89620, Закарпатська область, Мукачівський район, село Ракошино, вул. Дружби, б. 20, код ЄДРПОУ 04350659), Кальницької сільської ради (89633, Закарпатська область, Мукачівський район, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04350493) та Зняцівської сільської ради (89650, Закарпатська область, Мукачівський район, село Зняцьово, вул. Гойди, 70, код ЄДРПОУ 04350464) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року за № 572-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Закарпатської області" в частині, якою затверджено створення Великолучківської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром територіальної громади в селі Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області.

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року за № 712-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області" в частині, якою затверджено створення Великолучківської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром територіальної громади в селі Великі Лучки Мукачівського району Закарпатської області.

4. Стягнути на користь Ракошинської сільської ради (89620, Закарпатська область, Мукачівський район, село Ракошино, вул. Дружби, б. 20, код ЄДРПОУ 04350659), Кальницької сільської ради (89633, Закарпатська область, Мукачівський район, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04350493) та Зняцівської сільської ради (89650, Закарпатська область, Мукачівський район, село Зняцьово, вул. Гойди, 70, код ЄДРПОУ 04350464) за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) судовий збір у загальному розмірі 12 612, 00 грн., що складає по 4 204, 00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні) на користь кожного з позивачів.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 березня 2021 року.

Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа

Судді: О.В. Головань

А.С. Мазур