Постанова

від 10.09.2020 по справі 701/1634/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1370/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 701/1634/19 Категорія: 311010200 Калієвський І. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Гончар Н.І. секретарПопова М.В.

учасники справи:

позивач (скаржник) - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Буцька селищна рада Маньківського району, ОСОБА_2 ,

треті особи - Відділ освіти і науки Маньківської РДА, та Маньківська районна організації профспілки працівників освіти і науки,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 18.06.2020 (ухвалене о 12 год. 06 хв. у залі судових засідань Маньківського районного суду, повний текст складено 26.06.2020, суддя в суді першої інстанції Калієвський І.Д.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради Маньківського району, ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ освіти і науки Маньківської РДА та Маньківської районної організації профспілки працівників освіти і науки, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся у грудні 2019 року до суду з даним позовом, яким просив:

- скасувати п.5 рішення сесії Буцької селищної ради №25-5/VII Про створення освітнього округу Буцької селищної ради, надання статусу опорного закладу освіти та реорганізацію закладів освіти на території Буцької селищної ради про звільнення позивача;

- скасувати розпорядження голови Буцької селищної ради від 18.12.2019 №88-ОС;

- поновити позивача на роботі як директора Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради;

- стягнути з відповідачів солідарно на рахунок оплати за весь час вимушеного прогулу середньомісячний дохід 13673,35 грн. щомісячно;

- стягнути з відповідачів солідарно на рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.

В обґрунтування вказано на те, що позивач працював на посаді директора та вчителя інформатики Буцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Маньківської районної ради з 01.09.2012 відповідно до наказу відділу освіти Маньківської РДА №267-к від 31.08.2012.

Згідно рішення сесії №9-6/VІІ від 12.07.2019 назву закладу Буцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Маньківської районної ради Черкаської області змінено на Буцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради .

16.10.2019 сесією Буцької селищної ради було прийнято рішення 25-5/VІІ Про створення освітнього округу Буцької селищної ради, надання статусу опорного закладу освіти та реорганізацію закладів освіти на території Буцької селищної ради в пункті 5 якого вказано про звільнення позивача з посади директора та виключення зі складу підписантів Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради . При цьому не враховано того, що Буцька селищна рада не є роботодавцем для позивача, як директора навчального закладу.

18.12.2019 розпорядженням голови Буцької селищної ради Маньківського району за №88-ОС, керуючись п.20 ч.4, ст.42 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні повноваження позивача як директора Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради з 18.12.2019 припинено та переведено на посаду вчителя інформатики Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради з 18.12.2019 без згоди профспілкової організації та завчасного повідомлення позивача. У вказаному розпорядженні не вказано на якій, передбаченій законом, підставі та керуючись якою нормою трудового права було прийняте таке рішення.

Відповідачами не було враховано при переведенні позивача на посаду вчителя інформатики, що на цій посаді він перебуває з 01.09.2012 відповідно до наказу відділу освіти Маньківської РДА №267-к від 31.08.2012.

Не враховано того, що Буцька селищна рада не є роботодавцем для позивача, як директора навчального закладу, а лише балансоутримувачем, навчального закладу. Крім цього, при вирішенні питання про прийняття або звільнення з роботи, переведення на іншу роботу, зміну істотних умов праці, необхідно керуватись вимогами КЗпП, що не мало місця (не зазначено підставу звільнення позивача).

Позивач вважає, що в даному випадку роботодавцем є відділ освіти і науки Маньківської РДА, який і мав приймати рішення про його звільнення з роботи.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Це зобов`язання Буцька селищна рада не виконала, а отже, гарантії трудових прав позивача було порушено.

Зазначені обставини є підставами для скасування відповідних рішень про звільнення позивача, стягнення на його користь з відповідачів компенсації у розмірі середнього заробітку за час звільнення та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 18.06.2020 позовні вимоги у справі залишено без задоволення. Суд вказав, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог чинного трудового законодавства, так як відбулася ліквідація роботодавця.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 24.07.2020 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність висновків суду, просить скасувати рішення та новим рішенням задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вказано на те, що суд не врахував, що на момент проведення конкурсу посада директора не була вакантною. У разі реорганізації роботодавця припинення трудового договору з працівником можливе лише в разі скорочення штату працівників, що не мало місця. Розпорядження селищного голови прийняте ним з перевищенням своїх повноважень. Крім того, скаржник вважає, що судом не було надано вірної оцінки усім доводам, які позивач навів у позові в обґрунтування своїх вимог.

В ході розгляду апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 відмовився від підтримання своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідачів спричиненої йому моральної шкоди.

Відзиву на дану апеляційну скаргу до суду не надходило.

Відповідачі по справі - Буцька селищна рада Маньківського району та її голова Залізняк С.С. до суду апеляційної інстанції не з`явилися, надіславши відповідне клопотання про перенесення судового засідання у даній справі до закінчення адаптивного карантину в державі. Причини, з яких сторона відповідачів просить перенести розгляд справи колегія суддів не визнала за поважні, тому ухвалила розглядати справу за відсутності відповідачів.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що з трудової книжки позивача ОСОБА_1 вбачається, що він 01.09.2012 призначений на посаду директора Буцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Маньківської районної ради та вчителя інформатики (підстава - наказ №267 від 31.08.2012). 15.12.2019 назву закладу Буцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Маньківської районної ради змінено на Буцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради. 18.12.2019 припинені повноваження директора Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради на підставі розпорядження селищного голови №88-ОС від 18.12.2019 (а. с.6-7).

При цьому рішення Маньківської районної ради Черкаської області №28-22/VII від 05.07.2018 Про безоплатну передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району у власність Буцької селищної ради передано на баланс Буцької селищної ради Буцьку ЗОШ І-ІІІ ступенів Маньківської районної ради разом з її активами, пасивами, лімітами, фондами тощо (а.с.13).

Згідно рішення Буцької селищної ради №9-6/VІІ від 12.07.2018 перейменовано Буцьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Маньківської районної ради на Буцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради (а.с.11).

Рішенням Буцької селищної ради Маньківського району №11-7/VII від 18.10.2018 Про створення опорного закладу та освітнього округу на території Буцької селищної об"єднання територіальної громади створено опорний заклад Буцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області (а.с.14-15).

Відповідно до розпорядження №40-ОД від 27.06.2019 оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора опорного навчального закладу (а.с.10). Цим розпорядженням затверджено також склад комісії для відбору кандидатів на заміщення вакантної посади директора опорного навчального закладу Буцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради (а.с.137-138).

Протоколом №1 засідання конкурсної комісії Буцької селищної ради (а.с.139) були затверджені екзаменаційні білети для кандидатів відбору. Протоколом №2 засідання конкурсної комісії (а.с.140-141) допущено до конкурсу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі їх особистих заяв з подачею пакету документів (а.с.143-165). Згідно протоколу №3 засідання конкурсної комісії (а.с.165-166) переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади директора опорного закладу Буцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області визнано ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 зараховано до кадрового резерву на посаду директора даного опорного закладу.

Також рішенням Буцької селищної ради №24-13/VІІ від 15.08.2019 ліквідовано Буцьку ЗОШ І-ІІІ ступенів у зв`язку із створенням опорного закладу Буцький закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради (а.с.12).

Згідно розпорядження селищного голови №58-ОС від 15.08.2019 доручено директору Буцького ЗЗСО І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 попередити працівників закладу (згідно до списком додаток 1 (а.с.178) про можливе наступне вивільнення у зв`язку зі створенням опорного навчального закладу Буцький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради (а.с.178 на звороті).

Згідно розпорядження №88-ОС від 18.12.2019 Про припинення повноважень ОСОБА_1 вбачається, що на підставі п.20 ч.4 ст.42 ЗУ Про місцеве самоврядування припинено повноваження директора Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради ОСОБА_1 з 18.12.2019 та переведено останнього на посаду вчителя інформатики Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради з 18.12.2019 на підставі рішення Буцької селищної ради №25-5/VII від 16.10.2019 Про створення освітнього округу Буцької селищної ради, надання статусу опорного закладу освіти та реорганізацію закладів освіти на території Буцької селищної ради , ч.3 ст.26 ЗУ Про загальну середню освіту , п.7 ч.1 ст.1 ЗУ Про освіту (а.с.9).

Відповідно до рішення Буцької селищної ради (засновник закладу освіти в силу п.7 ч.1 ст.1 ЗУ Про освіту ) №25-5/VII від 16.10.2019 Про створення освітнього округу Буцької селищної ради, надання статусу опорного закладу освіти та реорганізацію закладів освіти на території Буцької селищної ради створено освітній округ Буцької селищної ради та надано статус опорного закладу освіти Буцькому закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради (ЄДРПОУ 33380130) і також змінено найменування Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради на Опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради . Цим рішенням затверджено статут опорного закладу та в п.5 зазначено про звільнення ОСОБА_1 з посади директора та виключено його зі складу підписантів Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради (а.с.74-75).

Згідно виписки з ЄДРПОУ Опорний заклад загально середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради має код 33380130 та керівника ОСОБА_3 (а.с.66).

Позивач у справі вважає, що його звільнення з посади директора навчального закладу відбулося без дотримання вимог трудового законодавства, що є підставою для скасування відповідних рішень відповідачів про звільнення, поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь компенсації у розмірі середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають наступне правове регулювання.

Відповідно до ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Отже законодавцем передбачено примат (перевагу) спеціальних норм КЗпП України перед іншими актами у сфері трудових відносин.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами трудових спорів розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України).

Вимогами ч.1 ст.43-1 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку, зокрема, звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

Згідно до вимог п.п. 10 п.4 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в України в редакції станом 18.12.2019 року вбачається, що голова, зокрема, селищної ради призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

У даній справі на звільнення позивача видано два акти - розпорядження селищного голови від 18.12.2019 №88-ОС (підстави - рішення Буцької селищної ради №25-5/VII від 16.10.2019 Про створення освітнього округу Буцької селищної ради, надання статусу опорного закладу освіти та реорганізацію закладів освіти на території Буцької селищної ради , ч.3 ст.26 ЗУ Про загальну середню освіту , п.7 ч.1 ст.1 ЗУ Про освіту ), а також рішення Буцької селищної ради №25-5/VII від 16.10.2019 Про створення освітнього округу Буцької селищної ради, надання статусу опорного закладу освіти та реорганізацію закладів освіти на території Буцької селищної ради (п.5) з підставами прийняття - ст. 11 ЗУ Про загальну середню освіту , ст.59 ГК України, ЗУ Про освіту , постанова КМУ від 19.06.2019 №532 Про затвердження Положення про освітній округ і Опорний заклад освіти , Розпорядження КМУ від 05.09.2012 №675-р Про схвалення методичних рекомендацій щодо складення регіональних планів створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів, ст. ст. 105, 106, 107 ЦК України, ст. ст. 25, 26, 32 ЗУ Про місцеве самоврядування .

При цьому ні вказане розпорядження селищного голови від 18.12.2019 №88-ОС ні рішення Буцької селищної ради №25-5/VII від 16.10.2019 Про створення освітнього округу Буцької селищної ради, надання статусу опорного закладу освіти та реорганізацію закладів освіти на території Буцької селищної ради не мають посилань на конкретну норма трудового права, як на підставу для припинення із позивачем, як директором навчального закладу, трудових відносин з урахуванням положень КЗпП України.

Більш того, відповідно до п.п. 10 п.4 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в України в редакції станом на день звільнення позивача - 18.12.2019 року у селищного голови відсутні повноваження на призначення та звільнення з посад керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. Тобто, селищний голова виніс оспорюване позивачем розпорядження від 18.12.2019 №88-ОС з перевищенням наданих йому законом повноважень.

Слід врахувати, що ст. 4 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Отже обов`язково в рішенні про звільнення має зазначатися підстава, визначена саме КЗпП України, а інші обставини мають факультативне значення для прийняття рішення про звільнення згідно положень саме КЗпП.

Наказ про звільнення працівника повинен містити конкретні підстави звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що звільнення позивача з посади директора Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, так як не вказано правову підставу згідно КЗпП України для звільнення працівника, в силу чого відповідні акти - п.5 рішення сесії Буцької селищної ради №25-5/VII Про створення освітнього округу Буцької селищної ради, надання статусу опорного закладу освіти та реорганізацію закладів освіти на території Буцької селищної ради та розпорядження голови Буцької селищної ради від 18.12.2019 №88-ОС є незаконними, чого помилково не врахував суд першої інстанції, вирішуючи спір у справі.

Отже в даній справі слід констатувати недотримання роботодавцем процедури звільнення працівника - не зазначення в розпорядженні жодних підстав для звільнення, які передбачені трудовим законодавством.

Відповідно до положень ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, що є підставою для поновлення позивача на посаді, яку він обіймав на час звільнення.

Також ст.235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Далі, пунктом 21 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 №13 передбачено, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Пунктом 32 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктами 5 та 8 вказаного Порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З пояснень позивача, що не спростовано належними та допустимим доказами, два останніх повних місяці роботи, що передували його звільненню є жовтень та листопад 2019 року, та графік роботи установи позивача передбачає п`ятиденний робочий тиждень.

Приймаючи до уваги, що позивача звільнено 18.12.2019, останніми двома повними місяцями роботи, що передують його звільненню, є жовтень та листопад 2019 року, які мають 22 та 21 робочі дні. У жовтні 2019 року позивач отримав 15331,07 грн. заробітної плати, а в листопаді 2019 року - 12706,47 грн.

Указані обставини підтверджуються довідкою №621 від 19.12.2019 (а.с.8).

Отже середньоденна заробітна плата позивача становить (15331,07 грн. + 12706,47 грн.) / (21+22)= 652,03 грн.

Період вимушеного прогулу становить з 19.12.2019 (наступний після звільнення день) по 10.09.2020 (дата ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі). За цей період часу було 181 робочий день.

Отже компенсація позивачу за час його вимушеного прогулу становить 118017,43 грн.

Далі, порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регламентується статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. .

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 4 , 5 , 13 ЦПК України).

Однак, позивач ОСОБА_1 в ході розгляду даної справи по суті спору судом апеляційної інстанції відмовився підтримувати свої вимоги щодо стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди, тому суд вважає, що в цій частині вимог має бути відмовлено за їх недоведеністю.

Крім того, апеляційний суд відхиляє посилання позивача, як на підставу своїх вимог про те, що його звільнення, як керівника установи відбулося з порушенням чинного законодавства, оскільки не було згоди на те профспілкового комітету, як таке що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ст. 43-1 КЗпП України.

Також не знайшли свого належного підтвердження доводи позивача та висновки суду першої інстанції щодо того, що позивача було звільнено в ході ліквідації навчального закладу, в якому він працював директором, оскільки з наданих сторонами доказів по справі вбачається, що позивача звільнено з посади директора ОСОБА_4 закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради Маньківського району, при цьому згідно до рішення Буцької селищної ради Маньківського району від 15.08.2019 року за № 24-13/VІІ ліквідовано Буцьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступеню Маньківської районної ради , директором якої він на момент ліквідації цієї установи не був .

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 18.06.2020 у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Крім того, згідно п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України дану постанову апеляційного суду в частині поновлення працівника на роботі слід допустити до негайного виконання.

На підставі ст.141 ЦПК України з обох відповідачів на користь позивача слід стягнути по 1500,00 грн. у відшкодування понесених витрат на правову допомогу адвоката, які належним чином підтверджуються наявними у справі доказами - договором про надання правових послуг адвоката від 23.12.2019 та розрахунком суми гонорару від 26.12.2019. Також з відповідачів з кожного окремо до державного бюджету слід стягнути по 4381,71 грн. судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій , виходячи з наступного розрахунку: суд першої інстанції - 1921*04*3+(2000 + 118017,43)*1%, апеляційний суд - 1921*04*3+(2000 + 118017,43)*1%*150%.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - задовольнити частково.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 18.06.2020 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради Маньківського району, ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ освіти і науки Маньківської РДА та Маньківської районної організації профспілки працівників освіти і науки, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Скасувати п.5рішення сесії Буцької селищної ради №25-5/VII Про створення освітнього округу Буцької селищної ради, надання статусу опорного закладу освіти та реорганізацію закладів освіти на території Буцької селищної ради про звільнення ОСОБА_1 .

Скасувати розпорядження голови Буцької селищної ради Маньківського району від 18.12.2019 №88-ОС про припинення повноважень ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на роботі як директора Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради Маньківського району.

Стягнути з виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського району на користь ОСОБА_1 118017,43 грн. в якості середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з відрахуванням при виплаті усіх податків, зборів та обов`язкових платежів, що передбачені законодавством України.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Буцької селищної ради Маньківського району на користь ОСОБА_1 1500,00 грн. у відшкодування понесених витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500,00 грн. у відшкодування понесених витрат на правову допомогу.

Стягнути з Буцької селищної ради Маньківського району до державного бюджету 4381,71 грн. судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету 4381,71 грн. судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Допустити дане судове рішення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі як директора Буцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Буцької селищної ради Маньківського району та в частині виплати ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 10.09.2020.

Суддя-доповідач

Судді