Постанова

від 09.09.2020 по справі 378/572/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 378/572/19

Головуючий у першій інстанції - Скороход Т.Н.

Номер провадження № 22-ц/824/6312/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником Поліщуком Валентином Вячеславовичем , на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 18 лютого 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства Чумацький шлях до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , треті особи: Ставищенська районна державна адміністрація Київської області та Київська обласна державна адміністрація про визнання протиправними та скасування наказів, скасування записів про державну реєстрацію земельної ділянки та витребування земельної ділянки із незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року ПП Чумацький шлях звернулось до суду із вказаним позовом, відповідно до якого просило визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-7972/36-15-СГ від 23 листопада 2015 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ; скасувати запис Відділу Держземагенства у Ставищенському районі Київської області від 12 листопада 2015 року про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, що розташована на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 808020632242); витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0893 га.

Вказані позовні вимоги підприємство мотивувало тим, що воно є орендарем за дійсним договором оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року, що зареєстрований у Ставищенському районному відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №5/2 від 26 червня 2003 року, який посвідчено державним нотаріусом Ставищенської державної нотаріальної контори Цимбалюк В.М. та сільським головою с. Винарівка Бутіним С.В .

Позивач вказував, що згідно даного договору оренди їх підприємству в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,1657 га, в тому числі забудованих земель під дорогами - 0,1657 га, із яких ділянка площею 0,0893 га (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса) ; ділянка площею 0,0302 га, в тому числі забудованих земель під дорогами - 0,302 га (територія виробничої бази ШЕД-624); площею - 0,0462 га, в тому числі забудованих земель під дорогами - 0,0462 га (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса) . При цьому будь яких обмежень в тому числі і прав третіх осіб на земельні ділянки відсутні. Термін оренди - 50 років з дати його державної реєстрації.

Позивач вказував, що в кінці грудня 2018 року невідома особа, як потім виявилось ОСОБА_1 , встановила тимчасові споруди на оспорюваній земельній ділянці та відмовилась звільнити її на прохання позивача, посилаючись на те, що у неї є оформлене право власності на оспорювану ділянку, власником якої вона стала на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 грудня 2018 року, укладеного з ОСОБА_3 .

Вказував, що за даним фактом позивач звернувся до органів Національної поліції, однак кримінального провадження за даним фактом відкрито не було, жодних роз`яснень надано також не було.

ПП Чумацький Шлях вказувало, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки вбачається, що ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 322428200:02:001:0055, що розташована за адресою Київська область Ставищенський район сільська рада Винарівська, яка накладається на оспорювану ділянку позивача. Таким чином, оспорювана земельна ділянка чи її частина одночасно перебуває в оренді позивача, однак також перебуває і у власності ОСОБА_1 у складі земельної ділянки площею 0,12 га та накладається на оспорювану земельну ділянку позивача.

Позивач вказував, що на підтвердження свого права власності ОСОБА_1 надала також копію наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-7972/36-15-СГ від 23 листопада 2015 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , яким було затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_3 на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області , а також надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,12 га для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області.

Таким чином, позивач вказував, що інформація про вилучення земельних ділянок, наданих йому в оренду на підставі договору оренди у відповідача відсутня, відсутні рішення про припинення права користування позивачем оспорюваною ділянкою, ним вчасно сплачувались встановлені державою податки, вважає оспорюваний наказ незаконним, прийнятим з перевищенням меж службових повноважень органом, який не уповноважений приймати такі рішення та розпоряджатись оспорюваною ділянкою, а також таким, що повинен бути визнаний недійсним з подальшим скасування державної реєстрації відповідного права власності на оспорювану ділянку та визнанням договору купівлі-продажу оспорюваної земельної ділянки недійсним, а тому позивач звернувся до суду першої інстанції для відновлення свого порушеного права.

14 лютого 2020 року представником позивача ПП Чумацький шлях було подано клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, проведення якої просив доручити акредитованим експертам ТОВ Експертно-дослідна служба України , на вирішення якої поставити питання: чи накладається (перетинаються) земельна ділянка з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055 на земельну ділянку загальною площею 0,0893 га (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса) , що знаходиться в оренді ПП Чумацький Шлях на підставі договору оренди від 23 червня 2003 року, що посвідчений державним нотаріусом Ставищенської державної нотаріальної контори Цимбал В.М., зареєстровано в реєстрі за № 1580; на скільки відсотків співпадає площа накладення (перетину) земельної ділянки з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055 з земельною ділянкою загальною площею 0,0893 га (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса) , що знаходиться в оренді ПП Чумацький Шлях на підставі договору оренди від 23 червня 2003 року, що посвідчений державним нотаріусом Ставищенської державної нотаріальної контори Цимбал В.М., зареєстровано в реєстрі за № 1580.

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 18 лютого 2020 року призначено земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ Експертно-дослідна служба України , яке розташоване в м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26Б, офіс 1105.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- За якими координатами фактично знаходиться земельна ділянка загальною площею, 0,0893 га (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса), що знаходиться в оренді ПП Чумацький Шлях на підставі договору оренди від 23 червня 2003 року, що посвідчений державним нотаріусом Ставищенської державної нотаріальної контори Цимбал В.М., зареєстровано в реєстрі за № 1580 та чи відповідають координати даним Проекту відведення земельних ділянок в оренду ПП Чумацький шлях для будівництва трьох підприємств торгівлі (кафе-бар) в межах Винарівської сільської ради, розробленого у 2002 році та технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,0893 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ПП Чумацький шлях на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області розробленої відповідно до договору №547 від 11 грудня 2019 року?

- За якими координатами фактично знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 (кадастровий номер 3224282000:02:001:0055), що розташована в адміністративних межах Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області та чи відповідають координати даним проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для індивідуального садівництва (згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області) на території Винарівської сільської ради (за межами населеного пункту) Ставищенського району Київської області, розробленого у 2015 році та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна?

- Чи мають земельні ділянки накладення, перетин?

- Який розмір, площа та межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), на який виникло накладення, перетин спірних земельних ділянок?

Провадження в справі зупинено на час проведення даної експертизи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - Поліщук В.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просив скасувати ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 18 лютого 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи її наступним.

Апелянт вважає, що судом винесено оскаржувану ухвалу після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду, тобто вже на стадії розгляду справи по суті, що є порушенням норм ст. 189-200 ЦПК України.

Окрім того, апелянт вказує, що відповідачем порушено строк на подання заяв та клопотань, та не заявлено клопотання про поновлення строку на подання таких, а судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі відповідно не було поновлено строк на подання клопотання про призначення експертизи.

Також апелянт вказує на те, що ОСОБА_1 до прийняття оскаржуваної ухвали вже було замовлено проведення експертизи з аналогічних питань.

На адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ПП Чумацький Шлях - адвоката Перникози Д.О. відповідно до якого вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою, безпідставною, а також поданою для затягування процесу розгляду справи, а тому просить залишити таку апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 18 лютого 2020 року - без змін, посилаючись на наступне.

Позивач вказує, що не виступав ініціатором проведення експертизи, проте представник позивача повідомляв, що готовий до призначення такої експертизи. Вказує також на те, що ініціатором проведення експертизи виступила сама відповідачка ОСОБА_1 , подавши до суду перелік питань, які виносяться на розгляд земельно-технічної експертизи ще 30 вересня 2019 року, однак дізнавшись, що всі витрати щодо проведення такої експертизи можуть покласти на відповідача, представник у судовому засіданні відкликав свій перелік та відмовився від проведення експертизи. Відтак, позивач вважає, що земельно-технічна експертиза вже могла бути проведена, якби представник ОСОБА_1 не намагався затягнути вирішення спору по суті та не відкликав заявлене ним же клопотання про призначення експертизи, подане у вигляді переліку питань.

Позивач вважає сумнівним твердження відповідача ОСОБА_1 щодо замовлення нею проведення експертизи з аналогічних питань до прийняття оскаржуваної ухвали, оскільки намір щодо проведення експертизи не є тотожним вказаному у пункті 2 статті 103 ЦПК України наданням сторонами у справі висновків експертів із цих самих питань, і наголошує, що у матеріалах справи відсутні будь-які висновки експертів з аналогічних питань на дату прийняття оскаржуваної ухвали.

Позивач вказує, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого, зваженого та законного рішення про необхідність проведення земельно-технічної експертизи та прийняв відповідну ухвалу, оскільки для правильного вирішення спору по суті необхідне застосування спеціальних знань у будівельно-технічній та землевпорядній галузях, без яких неможливо об`єктивно вирішити даний спір, а тому судом було визнано поважними причини не заявлення клопотання про призначення експертизи, а її проведення визнано обов`язковою для об`єктивного вирішення спору.

При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 , адвокат Поліщук В.В., підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. При цьому зазначив, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу на стадії розгляду справи по суті спору, допустив порушення норм процесуального законодавства, яким врегульовано порядок надання сторонами доказів, в тому числі і щодо права позивача заявляти клопотання про здобуття нових доказів - призначення експертизи. Так, при проведенні підготовчого засідання судом представнику позивача було роз`яснено право на подачу клопотання про проведення експертизи, однак представник позивача відмовився на даній стадії від призначення експертизи, і лише після з`ясування всіх обставин у судовому засіданні подав клопотання про призначення та проведення відповідної експертизи.

Представник позивача, Перникоза Д.О. заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. При цьому зазначив, що при проведенні судом першої інстанції підготовчого засідання у вказаній справі, представником відповідача подавалися до суду відповідні питання щодо проведення у вказаній справі судової земельно-технічної експертизи, що свідчить про згоду відповідача із тим, що вирішення вказаного спору об`єктивно та повно можливе лише після проведення у вказаній справі земельно-технічної експертизи, однак після роз`яснень судом положень щодо покладення на відповідача в подальшому витрат за проведення вказаної експертизи представник відповідача відмовився від проведення експертизи, заявивши що дану експертизу він замовить в індивідуальному порядку без відповідної ували суду. Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального законодавства щодо призначення вказаної експертизи на стадії розгляду справи по суті, а не на стадії підготовчого засідання вважає необґрунтованими, оскільки не проведення вказаної експертизи не дасть можливість суду вирішити вказаний спір повно та об`єктивно з врахуванням відсутності у суду спеціальних пізнань в галузі геодезії та картографії щодо розташування спірних земельних ділянок та їх можливого накладення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, суд першої інстанції постановляючи ухвалу про призначення експертизи мотивував своє рішення тим, що оскільки для перевірки доводів представника позивача та заперечень відповідачів потрібні спеціальні знання, то є правові підстави для призначення та проведення експертизи. Окрім того, вказано, що представник позивача просить суд доручити проведення земельно-технічної експертизи експертам ТОВ Експертно-дослідна служба України , оскільки її проведення буде забезпечено у місячний термін, а представник відповідача заперечує проти її призначення у вказаному товаристві та просить призначити її проведення експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України або Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, проте суд вказує, що доводи представника позивача є обґрунтованими, а доводи представника відповідача є поверхневими та безпідставними, а тому дійшов до висновку про задоволення поданого клопотання представника позивача про призначення по справі земельно-технічної експертизи.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про призначення у справі земельно-технічної експертизи відповідає з огляду на наступне.

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України установлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в статті 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту частини другої статті 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Крім того, відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Частиною першою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Отже, процесуальний обов`язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ (в цьому випадку - докази порушення права позивача на користування орендованого ним майна), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні, які саме перешкоди чиняться позивачу.

Зазначеного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі у справі № 573/1677/18 .

Відповідно до статті 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (стаття 7-1 Закону України Про судову експертизу ).

Згідно із ч.3 ст.102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно із положеннями ст.103 ЦПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Окрім того, відповідно до п. 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Щодо доводів апелянта про те, що представник позивача звернувся із вказаним клопотанням з порушенням норм процесуального права, то слід зазначити наступне.

Так, в матеріалах справи міститься перелік питань, що пропонуються ОСОБА_1 для винесення на експертизу, зареєстрований в районному суді 30 вересня 2019 року (а.с.208, т.2). Відповідно до вказаного документу вказано, що позивачем було подано клопотання про призначення земельно-технічної експертизи 16 вересня 2019 року, проте ОСОБА_1 заперечує лише щодо експертної установи, яку запропоновано позивачем, проте вказаний документ не містить заперечень щодо самої експертизи, а містить варіант запитань, які пропонує відповідач по справі винести на експертизу.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається того, що позивачем 16 вересня 2019 року було подано відмовне клопотання.

Апеляційний суд доходить висновку, що висновок земельно-технічної експертизи неможливо замінити іншими засобами доказування, що вже містяться в матеріалах справи, оскільки для правильного вирішення справи по суті спору необхідні спеціальні знання, зокрема й у землевпорядній галузі.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Даючи оцінки доводами апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства в частині призначення експертизи не на стадії підготовчого засідання, а при розгляді справи по суті, то колегія суддів враховує наступне.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду ( Perez de Raela Cavaniles v. Spain , Beles and others v. the Czech Republic , RTBF v. Belgium ).

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, з метою забезпечення правильного вирішення спору між сторонами, для всебічного та повного дослідження обставин справи, апеляційний суд доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Окрім того, твердження апелянта про те, що вказана ухвала лише затягуватиме судовий розгляд, оскільки ОСОБА_1 вже звернулась до експертної установи з метою отримання висновку експерта, колегією суддів відхиляється, оскільки надана копія заяви ОСОБА_1 , яка адресована ТОВ Український центр судових експертиз не містить жодних відміток, що дійсно вказана заява була подана й отримана експертною установою.

Окрім того, вказана підстава не відповідає вимогам статті 103 ЦПК України, зокрема вказане не можна рахувати як надання стороною по справі відповідного висновку експерта з тих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення по справі земельно-технічної експертизи, оскільки без залучення спеціальних знань неможливо встановити, чи накладаються земельна ділянка позивача із земельною ділянкою відповідача, що входить в предмет доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Поліщуком Валентином Вячеславовичем , залишити без задоволення.

Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 18 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови викладено 09 вересня 2020 року .

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв