Ухвала
від 07.09.2020 по справі 305/1188/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 305/1188/19

провадження № 61-12306ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Кобилецько-Полянської селищної ради, обласного об`єднання Церков Євангельських християн баптистів, Помісної церкви (релігійна громада) Євангельських християн баптистів, ОСОБА_2 , третя особа - Рахівська державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування недійсним, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала 12 серпня 2020 року до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2020 року.

На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ № 460-IX від 15 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Окрім цього, у порушення пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу.

Особа, яка подає касаційну скаргу, у клопотанні (прохальній частині касаційної скарги) просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Разом з тим, постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2020 року рішення Рахівського районного суду від 20 грудня 2019 року змінено, виклавши мотивувальну частину відмови у позові в редакції постанови, резолютивну частину рішення Рахівського районного суду від 20 грудня 2019 року залишено без змін. При цьому, ОСОБА_1 не вказує чи погоджується він з рішенням Рахівського районного суду від 20 грудня 2019 року.

ОСОБА_1 необхідно уточнити клопотання касаційної скарги щодо рішення суду першої інстанції та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.

Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості інших учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2020 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення07.09.2020
Оприлюднено11.09.2020
Номер документу91460716
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —305/1188/19

Постанова від 21.04.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Ухвала від 04.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Ухвала від 18.01.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Ухвала від 13.11.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Постанова від 20.07.2020

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 07.09.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Дундар Ірина Олександрівна

Ухвала від 14.02.2020

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Ухвала від 12.02.2020

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Мацунич М. В.

Рішення від 20.12.2019

Цивільне

Рахівський районний суд Закарпатської області

Марусяк М. О.

Рішення від 20.12.2019

Цивільне

Рахівський районний суд Закарпатської області

Марусяк М. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні