Постанова

від 01.09.2020 по справі 910/18285/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2020 р. Справа№ 910/18285/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

За участю представників:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Фурман О.І. ( довір. від 09.06.2020);

Від третьої особи: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020

у справі № 910/18285/19 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Павліс"

про визнання недійсним договору від 26.10.2016 № 4П15117И/П

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі №910/18285/19 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтон ЛТД до Акціонерного Товариства Комерційного банку Приватбанк , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Павліс про визнання недійсним договору від 26.10.2016 №4П15117ИИ/П.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- позивачем не доведено, що представниками банка повідомлялись відомості, які не відповідають дійсності, або що представники банка замовчували обставини, що мали істотні значення для правочину (відсутність забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором №4П15117И);

- позивачем не наведено наявності умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману, і сам факт обману.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- у зв`язку з невиконанням АТ КБ Приватбанк умов п.8 та п.10 договору поруки, стає очевидним, що банк не мав на меті передати ТОВ Брайтон ЛТД документи, що підтверджували наявність забезпечення зобов`язань ТОВ Павліс у вигляді цінних для позивача активів, а лише використовувало інформацію про такі активи для спонукання ТОВ Брайтон Лтд укласти кредитний договір та спірний договір поруки з метою реалізації плану трансформації , чим вів позивача в оману щодо істотних умов договору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтон ЛТД , розгляд справи призначено до розгляду на 01.09.2020.

Від відповідача (31.08.2020) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що:

- позивач помилково та навмисно стверджує про мету укладення ним кредитного договору, вважаючи його наслідком необхідності укладення договору поруки, в той час як всі докази, наявні в матеріалах справи підтверджують зворотне - отримання кредиту позивачем відбулось для фінансування його поточної діяльності, а укладення договору поруки позивачем відбулось не внаслідок отримання ним кредиту, а внаслідок вільного волевиявлення позивача, здійсненого ним в порядку ст. 627 ЦК України.

01.09.2020 в судове засідання не з`явилися представники позивача та третьої особи.

При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача та третьої особи судової колегією встановлено, що:

- позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення;

- щодо третьої особи судовою колегією враховано, що відповідачу відправлення (ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020) за номером 0411631240690 не вручено під час доставки.

Враховуючи належне повідомлення позивача та третьої особи про час та місце розгляду справи, також те, що неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги у справі по суті, про причини неявки суд не був повідомлений, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників позивача та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судовою колегією встановлено.

21.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Брайтон ЛТД звернулося до банку з заявкою на отримання кредиту у сумі 4 100 000 000грн., з терміном позики до 28.10.2024, цільовим призначенням позики - фінансування поточної діяльності, видом позики - відновлювальна кредитна лінія, джерела погашення - за рахунок основної діяльності.

Відповідно до техніко-економічного обґрунтування повернення кредитних коштів від 21.10.2016 метою кредитування є фінансування поточної діяльності.

Загальними зборами засновників ТОВ Брайтон Лтд 26.10.2016 прийнято рішення, оформлене протоколом №1, згідно з яким у зв`язку з недостатньою кількістю оборотних коштів та для забезпечення діяльності товариства зборами вирішено укласти з банком кредитний договір з кредитним лімітом на суму 4100000000грн. та надати повноваження директору товариства щодо підписання такого кредитного договору.

26.10.2016 між ТОВ Брайтон ЛТД , як позичальником, та Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк укладено кредитний договір, за умовами якого: вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія (кредит, що надається позичальнику частинами або повністю до дати, зазначеної у пункті А.3 Кредитного договору, у межах ліміту Кредитного договору, у тому числі після часткового або повного погашення за кредитом, таким чином, щоб фактична заборгованість за кредитом не перевищувала встановлений ліміт кредитного договору) (пункт А.1 кредитного договору); ліміт кредитного договору - 4 100 000 000грн. на такі цілі: фінансування поточної діяльності; у разі виникнення заборгованості позичальника перед банком з відшкодування витрат згідно з підпунктом 2.2.13 пункту 2.2 кредитного договору ліміт збільшується на відповідну суму заборгованості, на цілі з відшкодування витрат відповідно до підпункту 2.1.5 пункту 2.1 кредитного договору (пункт А.2 кредитного договору); термін повернення кредиту - 22.10.2024 (пункт А.3 кредитного договору); банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у формі згідно з пунктом А.1 кредитного договору з лімітом і на цілі, зазначені у пункті А.2 кредитного договору, не пізніше 5 (п`яти) днів з моменту, вказаному у абзаці третьому підпункту 2.1.2 пункту 2.1 кредитного договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди у визначені кредитним договором терміни (пункт 1.1 кредитного договору).

26.10.2016 між ТОВ Брайтон ЛТД , як поручителем, та банком укладено договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Павліс" своїх зобов`язань за: Кредитним договором №4П15117И, а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до Кредитного договору №4П15117И.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язку боржника за Кредитним договором №4П15117И з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, згідно з Кредитним договором №4П15117И (пункт 2 договору поруки).

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором №4П15117И боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору №4П15117И (пункт 4 договору поруки).

У випадку невиконання боржником обов`язку, передбаченого пунктом 1 договору поруки, кредитор надсилає на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов`язання (пункт 5 договору поруки).

Поручитель зобов`язаний виконати обов`язок, вказаний у письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної у пункті 5 договору поруки (пункт 6 договору поруки).

У випадку порушення поручителем зобов`язання, передбаченого пунктом 6 договору поруки, кредитор та поручитель дійшли згоди, що кредитор має право в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №4П15117И здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунках у банку; договірне списання грошових коштів, згідно з умовами даного пункту, оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату договору поруки (пункт 7 договору поруки).

Згідно з п.8 договору поруки, до поручителя, який виконав обов`язки боржника за кредитним договором №4П15117И, переходять всі права кредитора за кредитним договором №4П15117И і договором(-ами) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором №4П15117И у частині виконаного зобов`язання.

Кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором №4П15117И передати поручителю впродовж 5 (п`яти) робочих днів банка з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором №4П15117И (пункт 10 договору поруки).

Так, платіжним дорученням від 31.10.2016 №433 позивачем перераховано банку 597 703 192,78 грн. з призначенням платежу "Исполнение обязательств по кред.договору №4П15117И от 16.12.2015 согласно договора поручительства №4П15117И/П от 26.10.16".

Перерахування позивачем вказаних коштів відповідачу також підтверджено звітом з дебетових і кредитових операцій за рахунком позивача (відкритим у Банку) за період з 31.10.2016 по 31.10.2016.

Вимогою від 13.03.2018, яка отримана відповідачем 14.03.2018 №746 згідно з печаткою вхідної кореспонденції банка, позивач, зокрема, просив надати відомості про розмір заборгованості ТОВ "Павліс" перед відповідачем за кредитним договором №4П15117И станом на 31.10.2016 та на день виконання цієї вимоги, на яку банк відповіді не надав.

У серпні 2017 року позивач звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про зобов`язання останнього передати позивачу документи, які підтверджують обов`язок ТОВ "Павліс" перед банком за кредитним договором №4П15117И.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2017 зі справи №910/14055/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Підставами для відмови у задоволенні позову у справі №910/14055/17 стало те, що ні умовами договору поруки, ані чинним законодавством України не передбачено обов`язку кредитора передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обов`язок боржника.

Також у серпні 2017 року позивачем подано до господарського суду міста Києва позов до Банка і ТОВ "Павліс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Банка - НБУ і Міністерство фінансів України, про визнання права та визнання відсутності права.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2017 зі справи №910/14059/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Підставами для відмови у задоволенні позову у справі №910/14059/17 стало таке:

- цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом, натомість, предмет позову про визнання права та визнання відсутності права - не передбачений як спосіб захисту чинним законодавством, що позбавляє суд можливості захистити права позивача;

- вимоги позивача про визнання права та визнання відсутності права є вимогою про встановлення юридичних фактів, що може бути предметом розгляду справи судом в порядку цивільного судочинства;

- позивачем не подано жодних доказів на підтвердження того, що відповідачі заперечують чи оспорюють факт сплати позивачем коштів на підставі договору поруки;

- перехід до поручителя прав кредитора у зобов`язанні після виконання ним обов`язку боржника відбувається в силу прямої вказівки частини другої статті 556 ЦК України;

- позивач в порушення вимог статті 33 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ТОВ "Павліс" не визнає факту сплати позивачем коштів в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором №4П15117И, а також доказів в обґрунтування обставин, з якими чинне законодавство пов`язує момент переходу прав та обов`язків кредитора до поручителя за зобов`язаннями, забезпеченими порукою.

У листопаді 2017 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Банка, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Товариства - ТОВ "Павліс", про розірвання договору поруки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.04.2018 зі справи №910/20218/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 і постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Підставами для відмови у задоволенні позову у справі №910/20218/17 стало те, що позивачем не було належним чином доведено порушень банком умов договору поруки та завданої цими порушеннями шкоди, внаслідок яких значною мірою позивач був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору поруки, а також не доведено, що внаслідок неотримання копій документів згідно з договором поруки позивачем понесені збитки.

Частинами першою і другою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про електронні довірчі послуги" до складу електронних довірчих послуг входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов`язаних з цими послугами.

Кожна послуга, що входить до складу електронних довірчих послуг, може надаватися як окремо, так і в сукупності.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Частинами першою і другою статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частинами першою і другою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частинами першою і другою статті 556 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до частин першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

При вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарський суд повинен мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Згідно з пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що у зв`язку з невиконанням АТ КБ Приватбанк умов п.8 та п.10 договору поруки, стає очевидним, що банк не мав на меті передати ТОВ Брайтон ЛТД документи, що підтверджували наявність забезпечення зобов`язань ТОВ Павліс у вигляді цінних для позивача активів, а лише використовувало інформацію про такі активи для спонукання ТОВ Брайтон Лтд укласти кредитний договір та спірний договір поруки з метою реалізації плану трансформації , чим вів позивача в оману щодо істотних умов договору, не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на те, що позивачем не доведено, що відповідачем вчинялись певні винні, навмисні дії, що свідчили б про намагання банка запевнити позивача про такі властивості й наслідки договору поруки, які насправді наступити не можуть.

Крім того, як вбачається з протоколу загальних зборів засновників позивача від 26.10.2016 №1, порядком денним загальних зборів було укладення з відповідачем кредитного договору на суму 4100 000000грн. для фінансування поточної діяльності позивача.

Жодних посилань/згадувань/рішень в частині необхідності укладення кредитного договору/договорів поруки з метою отримання прибутку у вигляді продажу/отримання у власність позивачем майна, переданого як забезпечення за "старими" кредитами, у вказаному протоколі не міститься, так само, як і не міститься будь-яких згадок і даних щодо такого майна (його оцінки, наявності тощо), а також інформації щодо трансформації кредитного портфелю банку.

Відповідно до техніко-економічного обґрунтування повернення кредитних коштів від 21.10.2016 метою кредитування позивача є фінансування поточної діяльності.

Згідно з заявкою на отримання кредиту від 21.10.2016 цільовим призначенням позики є фінансування поточної діяльності підприємства; джерела погашення - за рахунок основної діяльності.

Жодних посилань на трансформацію/майно/забезпечення за первісними кредитами - вказані документи не містять, так само, як і не містять посилань на договори поруки, які позивач помилково ототожнює з умовами/підставами отримання ним кредиту та бажаними наслідками - отримання за такими договорами поруки прибутку (в тому числі за оспорюваним договором).

Крім того, жоден пункт кредитного договору не містить згадок про трансформацію, необхідність укладення позивачем оспорюваного договору поруки та щодо інших обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено наявності умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману, і наявності самого факту обману.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі № 910/18285/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18285/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 10.09.2020

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова