ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/18285/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" - Яковенка Є.М.,
відповідача - акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - Фурманчука О.І.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Павліс" - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" (далі - ТОВ "Брайтон ЛТД", позивач)
на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2020 (суддя Марченко О.В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 (головуючий суддя Пашкіна С.А., судді Мартюк А.І. і Алданова С.О.)
зі справи № 910/18285/19
за позовом ТОВ "Брайтон ЛТД"
до акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
(далі - Банк, відповідач)
про визнання недійсним договору від 26.10.2016 №4П15117И/П,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Павліс" (далі - ТОВ "Павліс").
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про визнання недійсним договору поруки від 26.10.2016 №4П15117И/П (далі - Договір поруки).
2. Позов обґрунтовано, з посиланням на частину першу статті 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), укладенням Договору поруки внаслідок введення в оману позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення та постанову мотивовано недоведенням позивачем наявності умислу в діях позивача, істотності значення обставин, щодо яких позивача введено в оману, і наявності самої омани.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Брайтон ЛТД", зазначаючи про невідповідність висновку про відмову в задоволенні позову принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, просить скасувати оскаржувані судові рішення зі справи і передати останню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.07.2020 у справі №910/18007/19 щодо застосування статті 236, пункту 2 частини третьої та пункту 5 частини четвертої статті 238 ГПК України.
7. Відсутній висновок Верховного Суду щодо необхідності/можливості застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 74 ГПК України (у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою), при порушенні стороною договору поруки зустрічного зобов`язання за договором поруки (приховування предмета застави, надання якого було умовою укладання договору поруки та єдиним способом забезпечення прав поручителя) при розгляді справ про недійсність договорів поруки на підставі частини першої статті 230 Цивільного кодексу України.
8. Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень частини першої статті 230, частини першої статті 229 Цивільного кодексу України стосовно визнання договору недійсним у випадках, якщо інша сторона навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення за критерієм істотності значення обов`язку заставодержателя, щодо передачі поручителю документів, що посвідчують права заставодержателя на активи, якими забезпечені зобов`язання боржника.
9. Судами попередніх інстанцій порушено норми права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів; суд встановив обставини, що маються суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України).
Доводи інших учасників справи
10. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. 26.10.2016 ТОВ "Брайтон ЛТД" і Банком укладено кредитний договір № 416104Г, відповідно до якого позивач отримав кошти в сумі 4 100 000 000 грн. для фінансування своєї поточної господарської діяльності з метою отримання прибутку.
12. Також ТОВ "Брайтон ЛТД" як поручителем та Банком укладено Договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язання ТОВ "Павліс" за кредитним договором з Банком від 16.12.2015 №4П15117И (далі - Кредитний договір № 4П15117И), а саме з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до Кредитного договору.
13. Платіжним дорученням від 31.10.2016 №433 позивач перерахував Банку 597 703 192,78 грн. з призначенням платежу: "Исполнение обязательств по кред.договору №4П15117И от 16.12.2015 согласно договора поручительства №4П15117И/П от 26.10.16".
14. Вимогою від 13.03.2018 позивач просив Банк надати відомості про розмір заборгованості ТОВ "Павліс" перед Банком за Кредитним договором №4П15117И станом на 31.10.2016 та на день виконання цієї вимоги, на яку Банк відповіді не надав.
15. У серпні 2017 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про зобов`язання останнього передати позивачу документи, які підтверджують обов`язок ТОВ "Павліс" перед Банком за кредитним договором №4П15117И.
Рішенням названого суду від 10.10.2017 зі справи №910/14055/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018, у позові відмовлено.
16. Також у серпні 2017 року позивачем подано до господарського суду міста Києва позов до Банку і ТОВ "Павліс" (треті особи - Національний банк України і Міністерство фінансів України) про визнання права та визнання відсутності права.
Рішенням названого суду від 19.10.2017 зі справи № 910/14059/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, у позові відмовлено.
17. У листопаді 2017 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Банку (третя особа - ТОВ "Павліс") про розірвання договору поруки.
Рішенням названого суду від 16.04.2018, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду і Верховного Суду, у позові відмовлено.
18. Позивачем не доведено, що Банком вчинялись певні винні, навмисні дії, які свідчили б про намагання Банку запевнити позивача про такі властивості й наслідки Договору поруки, які насправді наступити не можуть.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
19. ЦК України:
частини перша статті 553:
- за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником;
частини перша, друга статті 556:
- після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника;
- до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання;
частина перша статті 229:
- якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом;
частина перша статті 230:
- якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
20. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):
частини перша, третя статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
- кожна сторона повинна довести обставини, що мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог, крім випадків, встановлених законом;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
21. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного Договору поруки як такого, що, на думку позивача, укладено внаслідок введення його (позивача) в оману.
22. Верховним Судом не може бути прийняте посилання скаржника в обґрунтування своїх вимог на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.07.2020 зі справи № 910/18007/19. Зазначеною постановою справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення справи та формування остаточного правового висновку в ній, адже за результатами нового розгляду можуть бути встановлені інші обставини справи, в залежності від яких і буде здійснено розгляд справи.
23. Водночас попередніми судовими інстанціями з`ясовано і скаржником у цих судових інстанціях не спростовано недоведеність ним наявності саме на час укладення оспорюваного договору тих обставин, з якими наведений припис частини першої статті 230 ЦК України пов`язує визнання правочину недійсним внаслідок введення в оману, в тому числі відсутності намірів у відповідача (Банку) виконувати свої зобов`язання за Договором поруки. Наведене унеможливлювало задоволення попередніми судовими інстанціями заявлених позовних вимог.
При цьому скаржником не обґрунтовано, що задоволення судом його клопотання про витребування у Банку договорів, укладених на забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором № 4П15117И, могло б підтвердити навмисне введення Банком позивача в оману на час укладення Договору поруки.
Тому у Верховного Суду й відсутні підстави для формування висновків щодо питання застосування норм права порушених скаржником у касаційній скарзі та зазначених у пунктах 7 і 8 цієї постанови.
24. Поряд з тим доводи касаційної скарги, пов`язані із встановленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції в силу припису частини другої статті 300 ГПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
26. За таких обставин касаційна інстанції вважає за необхідне, касаційну скаргу ТОВ "Брайтон ЛТД" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.
Судові витрати
27. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брайтон ЛТД" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі № 910/18285/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2021 |
Оприлюднено | 28.01.2021 |
Номер документу | 94417512 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні