Постанова

від 09.09.2020 по справі 478/777/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа №478/777/17

провадження №61-21656св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Дар Ланів про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування рішення про їх державну реєстрацію, за касаційною скаргою приватного підприємства Дар Ланів на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 листопада

2019 року у складі колегії суддів: Коломієць В. В. , Данилової О. О.,

Шаманської Н.О. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватнепідприємство Дар Ланів ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог позовних вимог

1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до приватного підприємства Дар Ланів (далі - ПП Дар Ланів ) з позовом, у якому просила: визнати недійсними договори оренди земельної ділянки, укладені 20 січня 2015 року та 02 серпня 2016 року від імені ОСОБА_1 з ПП Дар Ланів , зареєстровані реєстраційною службою Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області 11 лютого 2015 року індексний № 19266712 і

11 серпня 2016 року індексний № 30885996 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 29 грудня 2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 5,9817 га з кадастровим номером 4823684200:01:000:0101, яка розташована на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3. 18 лютого 2014 року ОСОБА_1 з фермерським господарством

Курінна І. В. уклала договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки, який припинено у 2015 році внаслідок ліквідації вказаного господарства.

4. На початку 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 , яка є засновником та директором ПП Дар Ланів , з вимогою звільнити земельну ділянку, однак остання надала копію договору оренди землі

від 20 січня 2015 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з ПП Дар Ланів , який зареєстровано 11 лютого 2015 року (індексний № 19266712), строком на 5 років.

5. З приводу підроблення підпису ОСОБА_1 на договорі оренди

від 20 січня 2015 року було порушене кримінальне провадження

№ 12016150270000489 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України від 28 липня

2016 року. У ході проведення слідчих дій у ОСОБА_2 виявили ще один договір оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, укладений від її імені з ПП Дар Ланів , датований 02 серпня 2016 року, який пройшов державну реєстрацію 11 серпня 2016 року (індексний № 30885996), строком на 10 років.

6. Посилаючись на відсутність своєї згоди на укладення наведених вище договорів оренди землі від 20 січня 2015 року та від 02 серпня 2016 року з

ПП Дар Ланів , та на підробку її підпису під зазначеними договорами, позивач просила позов задовольнити.

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області

від 06 вересня 2019 року в складі судді Томашевського О. О. в задоволенні позову відмовлено.

8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів щодо непідписання нею договору оренди землі від 02 серпня 2016 року, а тому дійсність цього договору не спростована.

9. Факт непідписання ОСОБА_1 договору оренди землі від 20 січня

2015 року встановлений та підтверджений судовим рішенням у рамках кримінального провадження, а тому підробка цього договору є доведеною, проте місцевий суд не вбачав правових підстав для визнання його недійсним, оскільки це не є належним способом захисту прав з огляду на припинення дії цього договору в зв`язку із укладанням договору оренди землі від 02 серпня 2016 року.

10. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації спірних договорів, суд першої інстанції виходив із того, що такі вимоги мають похідний характер від основних вимог щодо недійсності договорів.

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції

11. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 листопада

2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 06 вересня

2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 20 січня

2015 року від імені ОСОБА_1 з ПП Дар Ланів , зареєстрований

11 лютого 2015 року реєстраційною службою Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області, індексний № 19266712.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 02 серпня 2016 року від імені ОСОБА_1 з ПП Дар Ланів , зареєстрований

11 серпня 2016 року реєстраційною службою Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області, індексний № 30885996.

Стягнуто з ПП Дар Ланів на користь ОСОБА_1 17 527 грн на відшкодування судових витрат.

12. Постанова апеляційного суду мотивована доведеністю вимог про недійсність оспорених договорів оренди землі на підставі частини третьої статті 203 ЦК України та частини першої статті 215 ЦК України, у зв`язку з відсутністю волевиявлення у орендодавця ОСОБА_1 на їх укладення.

13. Апеляційний суд також дійшов висновку, що вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію спірних договорів оренди не є необхідним для ефективного відновлення її прав, оскільки судове рішення про визнання недійсними спірних договорів оренди земельної ділянки є підставою для скасування державної реєстрації права ПП Дар Ланів орендувати належну позивачці земельну ділянку, а тому не потрібно окремо судовим рішенням скасовувати записи про державну реєстрацію спірних договорів оренди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року, ПП Дар Ланів просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції не обґрунтував підстави, для визнання договору оренди землі від 20 січня 2015 року, який був первинним договором щодо земельної ділянки, на яку в подальшому було укладено інший договір від 02 серпня 2016 року. Не врахував, що укладення договору від 02 серпня 2016 року фактично припинило чинність попереднього договору, а наявність кримінального провадження, яким підтверджено факт підробки підпису в договорі від 20 січня 2015 року, робить його нікчемним, тобто таким, який не підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Доводи інших учасників справи

16. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечила проти доводів касаційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції, відмовлено ПП Дар Ланів в задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року до закінчення касаційного провадження.

18. Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку

від 29 грудня 2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 5,9817 га з кадастровим номером 4823684200:01:000:0101, яка розташована на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з цільовим призначенням -ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 лютого 2014 року № 18048077 в цей день був зареєстрований укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством Курінна І. В. договір оренди належної позивачу

ОСОБА_1 земельної ділянки строком на 5 років.

21. У подальшому, як пояснили сторони, через ліквідацію ФГ Курінна І. В. наведений вище договір оренди було припинено.

22. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11 лютого 2015 року в цей день було проведено реєстрацію договору оренди належної позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки, укладений 20 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПП Дар Ланів , строком оренди на п`ять років.

23. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 лютого 2017 року державна реєстрація укладеного

02 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ПП Дар Ланів договору оренди належної позивачу земельної ділянки строком на 10 років була проведена

11 серпня 2016 року.

24. Згідно з висновком почеркознавчої експертизи від 25 жовтня 2017 року відповісти на поставлене на вирішення експертизи питання не виявилось можливим, оскільки при порівнянні підпису від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець в договорі оренди землі від 02 серпня 2016 з експериментальними та вільними зразками підпису ОСОБА_1 були встановлені збіги і розбіжності загальних і окремих ознак, які у своїй сукупності малоінформативні та нечисленні, що не дозволяє зробити висновок про наявність або відсутність тотожності навіть у ймовірній формі.

25. За результатами проведеної додаткової судово-почеркознавчої експертизи від 01 червня 2018 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець у договорі оренди землі від 02 серпня 2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та ПП Дар Ланів виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець у договорі оренди землі від 02 серпня 2016 року, який укладено між

ОСОБА_1 та ПП Дар Ланів виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

26. Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2018 року у справі № 478/1378/18, провадження 1-кп/481/166/2018, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від імені ПП Дар Ланів склала (підробила) договір оренди землі від 20 січня 2015 року між ПП Дар Ланів та ОСОБА_1 , підписавши його від імені орендодавця ОСОБА_1 . Цією ухвалою звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною другою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

27. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

28. Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

29. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

30. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

31. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

32. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

33. За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

34. Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

35. Предметом спору у цій справі є визнання недійсними договору оренди землі і державної реєстрації та скасування державної реєстрації.

Щодо позовних вимог про визнання договору оренди землі недійсним

36. Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

37. Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

38. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

39. Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

40. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

41. За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

42. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

43. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

44. Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

45. Звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1 , як на підставу для його задоволення, посилалася на те, що вона ніколи не мала волевиявлення на укладення оспореного нею договору оренди землі та не підписувала його.

46. Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

47. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

48. За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається в письмовій формі.

49. За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

50. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга статті 15 Закону України Про оренду землі ).

51. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

52. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

53. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

54. Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

55. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

56. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

57. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

58. У справі, що розглядається, позивач звернулася з вимогою про визнання недійсним договору оренди, посилаюсь на те, що цей договір не підписувала, умови його не погоджувала, тож відповідач безпідставно стверджує про укладення договору оренди на умовах зазначеного договору, підписаного невстановленою особою замість позивача.

59. Апеляційний суд повно та достеменно встановили обставини справи, за якими спірні договори позивач не підписувала та, відповідно, істотних умов цих договорів не погоджувала.

60. Належним доказом непідписання ОСОБА_1 договору оренди землі від 20 січня 2015 року є обставини, встановлені ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2018 року у справі

№ 478/1378/18, провадження 1-кп/481/166/2018 про звільнення від кримінальної відповідальності за частиною другою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, якою встановлено, що ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від імені

ПП Дар Ланів склала (підробила) договір оренди землі від 20 січня 2015 року між ПП Дар Ланів та ОСОБА_1 , підписавши його від імені орендодавця ОСОБА_1 .

61. У силу положень частини шостої статті 82 ЦПК України вказана ухвала має преюдиційне значення.

62. На підтвердження непідписання ОСОБА_1 договору оренди землі

від 02 серпня 2016 року належним доказом в розумінні положень статей 77-79 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважав висновок додаткової судово-почеркознавчої експертизи від 01 червня 2018 року, згідно з яким підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець не ОСОБА_1 , а іншою особою, так як він є однозначним і категоричним, достатньо обґрунтованим, не суперечить іншим матеріалам справи, а тому не викликає сумнівів у його правильності.

63. Апеляційний суд також встановив, що жодного висновку почеркознавчої експертизи, який би підтвердив факт підписання спірних договорів позивачкою, матеріали справи не містять.

64. Стороною відповідача також не спростовано саме факт непідписання

ОСОБА_1 оспорених нею договорів оренди.

65. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

66. Таким чином, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

67. За викладених обставин позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі не підлягають задоволенню з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання недійсною державної реєстрації договору оренди та її скасування

68. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування рішень, записів про державну реєстрацію спірних договорів оренди, апеляційний суд виходив із того, що не потрібно окремо судовим рішенням скасовувати записи про державну реєстрацію спірних договорів оренди, оскільки судове рішення про визнання недійсними спірних договорів оренди земельної ділянки є підставою для скасування державної реєстрації права оренди

ПП Дар Ланів .

69. Проте такий висновок не ґрунтується на законі.

70. У силу вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

71. Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю

між ОСОБА_1 та ПП Дар Ланів спору про право оренди на вказану вище земельну ділянку, оскільки, орендодавцем ОСОБА_1 договори оренди не підписувались, тому він є неукладеним, а державна реєстрація таких правочинів порушує права власника майна на користування та розпорядження власністю.

72. Вказана вимога свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин, тому ця позовна вимога правильно заявлена в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

73. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

74. Як встановлено судами, оспорені договори оренди землі зареєстровані в установленому законом порядку.

75. Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

76. Власником спірної земельної ділянки (кадастровий номер 4823684200:01:000:0101 ) на час подання позову є ОСОБА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку

від 29 грудня 2003 року, що відповідає вимогам ЦК України, ЗК України.

77. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

78. Разом з тим, реєстрація неукладених між сторонами договорів оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю -земельною ділянкою загальною площею 5,9817 га, яка розташована на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

79. Отже, реєстрація права оренди ПП Дар Ланів на вищевказану земельну ділянку за неукладеними договорами не відповідає вимогам закону.

80. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

81. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

82. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

83. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

84. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди щодо спірної земельної ділянки.

85. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу про скасування державної реєстрації (запису про проведену державну реєстрацію) договорів оренди земельної ділянки.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

86. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

87. Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

88. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 412 ЦПК України).

89. З огляду на викладене касаційна скарга приватної агрофірми Промінь підлягає частковому задоволенню. Оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

90. Ураховуючи те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи в частині вирішення позовної вимоги про скасування державної реєстрації встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в цій частині підлягають скасуванню з прийняттям у цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог .

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу приватного підприємства Дар Ланів задовольнити частково.

2. Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області

від 06 вересня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року в частині визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки загальною площею 5,9817 га з кадастровим номером 4823684200:01:000:0101, яка розташована на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладені 20 січня 2015 року та 02 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством Дар Ланів скасувати, у цій частині прийняти нову постанову про відмову в задоволенні цих вимог.

3. Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області

від 06 вересня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року в частині вирішення позовних про скасування державної реєстрації скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення вказаної вимоги.

Скасувати запис про проведену реєстраційною службою Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області 11 лютого 2015 року державну реєстрацію договору оренди від 20 січня 201 року, укладеного між ОСОБА_1 та приватним підприємством Дар Ланів щодо оренди земельної ділянки загальною площею 5,9817 га, що належить ОСОБА_1 та розташована на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, індексний № 19266712.

Скасувати запис про проведену реєстраційною службою Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області 11 серпня 2016 року державну реєстрацію договору оренди від 02 серпня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та приватним підприємством Дар Ланів щодо оренди земельної ділянки загальною площею 5,9817 га, що належить ОСОБА_1 та розташована на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, індексний № 30885996.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

І. М. Фаловська