Рішення

від 01.09.2020 по справі 140/6524/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6524/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю представників позивача Степанцова О.Б., Матвіюка Т.В.,

представників відповідача Жиделяєвої Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТЛЕНД ГРУП» до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТЛЕНД ГРУП» (далі - ТзОВ РЕНТЛЕНД ГРУП , товариство, позивач) звернулося з позовом до Міністерства енергетики та захисту довкілля України про визнання протиправним та скасування рішення від 24.02.2020 № 15.1-вих/660-20 про відмову у видачі документа дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля), визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у ненаданні висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТЛЕНД ГРУП» , «Експлуатації Туропинського родовища пісків Турійського району Волинської області» та зобов`язання надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТЛЕНД ГРУП» , «Експлуатації Туропинського родовища пісків Турійського району Волинської області» , у визначений законом строк.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 128). 17.07.2020 ухвалою суду визначено про проведення судового розгляду справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання у даній справі на 12.00 год. 30.07.2020.

30.07.2020 ухвалою суду здійснено заміну відповідача у даній справі Міністерство енергетики та захисту довкілля України на його правонаступника - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - Міністерство, відповідач). Підготовче засідання відкладено на 11.00 год 14.08.2020. 14.08.2020 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 14.30 год. 01.09.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що товариством відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля здійснюється процедура оцінки впливу на довкілля планової діяльності, а саме експлуатації Туропинського родовища пісків Турійського району Волинської області.

Відповідно до вимог законодавства ТОВ РЕНТЛЕНД ГРУП в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (реєстраційний номер справи 2019212757) оприлюднено повідомлення про планову діяльність, звіт з оцінки впливу на довкілля, взято участь в громадському обговорені звіту з оцінки впливу на довкілля, яке забезпечував Уповноважений центральний орган - Міністерствоенергетики та захисту довкілля України. У встановлений Законом України Про оцінку впливу на довкілля термін (25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення) висновок з оцінки впливу на довкілля від ТОВ РЕНТЛЕНД ГРУП не отримало.

24 лютого 2020 року в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (реєстраційний номер справи 2019212757) оприлюднено рішення відповідача про відмову у видачі висновку, а саме лист №15.1-ВИХ/660-20 від 24.02.2020 за підписом начальника Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки Міністерства енергетики та захисту довкілля України на бланку вказаного управління.

Позивач заперечує щодо згаданого рішення відповідача про відмову у видачі висновку та вважає його протиправним в зв`язку з тим, що воно винесено всупереч вимогам Закону України Про оцінку впливу на довкілля , Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року № 1026 (далі - Порядок № 1026), а саме, що видача такого висновку є обов`язком Міністерства, а відмова в його наданні може мати місце виключно з підстав, що передбачені Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Зокрема, позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру. Як визначено в ч. 5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:-подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;-виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;-негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" не встановлено інші чи додаткові підстави для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, виключеними підставами для відмови у наданні такого документа є лише ті, що наведені в ч. 5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

У рішенні про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, відсутні будь-які належні підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, які передбачені ч. 5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

В листі №15.1-ВИХ/660-20 від 24.02.2020 не наведено й не обґрунтовано факту подання ТзОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, або факту виявлення в поданих документах недостовірних відомостей, або отримання негативного висновку за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Позивач вважає, що відповідно до вимог ч.1-4 ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля відповідач був зобов`язаний оформити такий висновок.

Крім цього, вважає, що відмова оформлена не уповноваженою особою, оскільки підписана не Міністром чи заступником, а лише начальником Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. З врахуванням наведеного, просить позов задовольнити в повному об`ємі.

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 130-138) позовні вимоги заперечив та зазначив, що представлені дані звіту ТзОВ РЕНТЛЕНД ГРУ з оцінки впливу на довкілля не давали можливість дослідити вплив на довкілля при плановій діяльності, а саме експлуатації Туропинського родовища пісків Турійського району Волинської області, у зв`язку з чим, відповідачем було надано відмову у видачі документа дозвільного характеру - висновку з оцінки впливу на довкілля.

Також, вказує на те, що звіт позивача не містить повні дані, передбачені чинним законодавством України, а саме Законом України Про оцінку впливу на довкілля , порушено строки проведення громадського обговорення.

Зазначили, що Міністерством повністю дотримано вимоги чинного законодавства при винесенні відмови у видачі звіту, вона підписана уповноваженою на те особою. Вказують на те, що видача такого звіту є виключною компетенцією Міністерства.

У зв`язку з чим, відповідач вважає свої дії та рішення правомірними й обґрунтованими, та просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач у відповіді на відзив (а.с.151-155) позовні вимоги підтримав із підстав викладених у позові та ще раз наголосив, на тому що відмова у видачі звіту не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, є необґрунтованою та не відповідає фактичним обставинам справи.

У поданих запереченнях (а.с. 181-188) відповідач наголосив на правомірності своїх дій щодо відмови у видачі звіту.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти позовних вимог заперечила, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 08.02.2019 в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля за номером 2019212757 оприлюднено повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, а саме промислової експлуатації Туропинського родовища пісків, розташованого в Турійському районі Волинської області (а.с.14-19).

Листом від 28.03.2019 № 7/1986-19 Міністерство повідомило товариство, що з моменту офіційного оприлюднення зазначеного повідомлення розпочато офіційну процедуру оцінки впливу на довкілля, та те що з моменту оприлюднення до відповідача ненадходили зауваження та пропозиції до обсягу дослідження та рівня деталізації, що підлягає включенню до звіту про оцінку впливу на довкілля планової діяльності (а.с.20).

Також в реєстрі оприлюднено звіт з оцінки впливу на довкілля (а. с. 21-101).

ТзОВ РЕНТЛЕНД ГРУП опубліковано оголошення про проведення громадських слухань та результати їх проведення (протокол) (а.с. 108-110, 119-120).

Листом від 24.02.2020 № 15.1-вих/660-20 Міністерство енергетики та захисту довкілля України (а.с. 9-12) на підставі п.13 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування впливу на довкілля, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1026 від 13.12.2017 (далі -Порядок № 1026) та ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності відмовило у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля позивачу. Підстава: надано неповні відомості про впливи на довкілля планової діяльності, що не дають можливості визначити допустимість чи обґрунтувати недопустимість провадження даної планової діяльності і визначити екологічні умови її провадження.

Відповідач вказує на неможливість з наведеної у звіті інформації з ОВД з планової діяльності не дають можливості у повній мірі дослідити вплив на довкілля при реалізації планової діяльності Товариством, не дотримано вимоги Постанови КМ України № 989 від 13.12.2017, якою затверджено Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля - вони проведені раніше ніж через 10 робочих днів з дня оприлюднення оголошення.

Також висловлено наступні зауваження:

1. Звіт з ОВД має містити опис виправданих альтернатив, географічного або технологічного характеру. Проте в розділі 2 Звіту альтернативи не було розглянуто.

2. Розділ 3 Опис поточного стану довкілля Звіту не містить інформації щодо опису ймовірної зміни довкілля без провадження планової діяльності, в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань.

3. Розділ 24 Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планової діяльності та її альтернативних матеріалів Звіту з ОВД не містять інформації щодо опису факторів довкілля альтернативних варіантів планової діяльності.

4. У представлені документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля відсутні підтверджуючі відомості щодо наявності або відсутності видів рослин, тварин занесених до Червоної книги України.

5. Суперечливим є твердження на ст. 21 Звіту з ОВД щодо відстані до р. Турія від ділянки № 1, оскільки за даними Google вона складає 90 м., а в звіті зазначено 100 м.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів установлює Закон України Про оцінку впливу на довкілля .

Відповідно до визначень, наведених у ст.1 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Уповноважений територіальний орган - обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів.

Уповноважений центральний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як визначено в ч.1 ст.2 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до ст.ст.5, 6 та 14 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ; 2)проведення громадського обговорення відповідно до ст.ст.7, 8 та 14 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ; 3)аналіз уповноваженим органом відповідно до ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4)надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого п.3 ч.1 ст.2 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ; 5)врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до ст.11 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Частиною 1 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної ч.ч.2 і 3 цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Суд у цьому контексті відзначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включено, видобувну промисловість, а саме: видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням.

Тому відповідно до ч.4 ст.3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами 2 і 3 цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з ч. 6 цієї ж статті, забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Отже, для провадження планованої діяльності по промисловій експлуатації Туропинського родовища пісків товариству потрібно пройти процедуру оцінки впливу такої діяльності на довкілля.

На виконання зазначеної норми, ТзОВ РЕНТЛЕНД ГРУП в Єдиному реєстрі оприлюднено повідомлення про планову діяльність та Звіт з оцінки впливу на довкілля.

Надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля (який повинен ураховувати результати аналізу інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації) є однією з ланок здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (як це передбачено ст.2 Закону України Про оцінку впливу на довкілля ).

Питання надання висновку з оцінки впливу на довкілля регламентується ст. 9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Так, як визначено в ч.1 цієї статті, уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Частинами 3-5 цієї ж статті передбачено, що при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Відповідно до ч.ч.6-9 ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених ч.ч.3, 4 ст.5 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , - уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня його прийняття у спосіб та в порядку, визначені ст.4 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

Висновок з оцінки впливу на довкілля та інші результати оцінки впливу на довкілля протягом п`яти років з дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності можуть бути використані для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження.

Частиною 10 ст.9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , встановлено, що порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №1026.

Пунктом 6 Порядку № 1026 встановлено, що ісля подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля суб`єкт господарювання подає уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 Закону, - уповноваженому центральному органу у форматі Adobe Portable Document Format (PDF) через електронний кабінет Реєстру та протягом трьох робочих днів з дня подання через електронний кабінет Реєстру у письмовій формі на паперових носіях - уповноваженому територіальному органу або уповноваженому центральному органу (за допомогою засобів поштового зв`язку поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення) такі документи для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля: оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 3;звіт з оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог, наведених у додатку 4;відомості (документи, матеріали), що підтверджують факт та дату опублікування, розміщення або оприлюднення в інший спосіб суб`єктом господарювання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, якщо такі вже опубліковані, або договір з друкованими засобами масової інформації про опублікування таких документів, а також документ, що підтверджує внесення плати за проведення громадського обговорення.

Зокрема, п.12 Порядку №1026 визначено, що за результатами розгляду документів, поданих суб`єктом господарювання для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 5. Відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля або його анулювання здійснюється згідно з вимогами Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Згідно з додатком до Закону України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Суд зазначає, що відповідно до норм Закону України Про оцінку впливу на довкілля , Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №1026, надання компетентним суб`єктом владних повноважень документу дозвільного характеру - висновку з оцінки впливу на довкілля є його обов`язком, а відмова в його наданні може мати місце виключно з підстав, що передбачені Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.

Як визначено в ч. 5 ст.4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:-подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;-негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Оскільки, Законом України Про оцінку впливу на довкілля не встановлено інші чи додаткові підстави для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, виключеними підставами для відмови у наданні такого документа є лише ті, що наведені в ч.5 ст.4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності . При цьому, відмову з інших мотивів слід вважати протиправною в силу законодавчого припису.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до п.6 Порядку № 1026 на адресу відповідача направлено всі необхідні документи ним передбачені для отримання висновку з ОВД.

Відмовляючи у видачі висновку Міністерство керувалося вимогами частини 5 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , оскільки у звіті з ОВД надано неповні відомості.

Однак, з таким твердженням суд не погоджується враховуючи наступне.

Як вже зазначалося вище, Законом передбачено чіткі підстави для відмови у наданні висновку.

На думку суду в листі від 24.02.2020 № 15.1-вих/660-20, яким було оформлено відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, відсутні будь-які належні підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, які передбачені ч.5 ст.4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , а також і в ході судового розгляду даного спору відповідачем не доведено, що вчинена ним відмова, у частині підстав для її прийняття відповідає зазначеній нормі закону.

Зокрема не було встановлено факту подання ТзОВ РЕНТЛЕНД ГРУП пакету неповного документів, виявлення в документах недостовірних відомостей, або отримання негативного висновку за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Не зазначення певної інформації в самому Звіті з ОВД не може, виходячи із норм чинного законодавства, трактуватися як неподання неповного пакету документів.

Крім того, аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відмова у видачі висновку підписана не уповноваженою на те особою.

Зокрема, вказаний лист підписано начальником Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної оцінки М.Тіщенкової.

Частиною 1 статті 9 Закону України Про охорону довкілля визначено, що уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля.

Пунктом 12 Порядку № 1026 чітко зазначено, що висновок з ОВД підписується двома особами керівником структурного підрозділу та заступником міністра.

Форма відмови у видачі висновку та її має підписувати нормами чинного законодавства непередбачено.

Однак суд вважає, що виходячи із загальних положень вищевказаних норм законодавства, і відмова у видачі висновку повинна бути підписана двома особами -керівником структурного підрозділу і заступником міністра, який і представляє уповноважений центральний орган.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що керівник структурного підрозділу уповноважений на підписання відмови враховуючи наступне.

Відповідно до п.1.2. Положення про Управління оцінки впливу на довкілля та стратегічної оцінки (далі -Управління), є самостійним підрозділом Мінекоенерго, яке забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки.

Пунктом 3.9. Положення визначено, що Управління здійснює відповідно до законодавства оцінку впливу на довкілля.

Як встановлено в п. 5.6. Положення, начальник управління має право підписувати і візувати документи, що відносяться до управління.

Тобто, виходячи із змісту вказаних положень дійсно управління здійснює оцінку впливу на довкілля, однак вказане вона здійснює як структурний підрозділ Міністерства. Управління не є уповноваженим центральним органом на видачу висновків чи відмову у їх видачі, таким органом є саме Міністерство.

Тому і підписувати відмову у видачі висновку повинна уповноважена особа центрального органу спільно із керівником структурного підрозділу, чого в даному випадку не має.

Що стосується висловлених у листі від 24.02.2020 зауважень, то суд зазначає наступне.

Ні вимогами Закону України Про охорону довкілля , ні Порядком № 1026 висловлені у листі -відмові зауваження не є підставою для відмови у видачі висновку.

Згідно з п.9 Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, затвердженого Постановою КМ України № 989 від 13.12.2017 громадські слухання проводяться не раніше ніж через десять робочих днів з дня оприлюднення уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

Із досліджених в ході судового розгляду справи матеріалів, що відповідні оголошення були опубліковані 31.10.2020, тобто більше як за 10 робочих днів до обговорення. Отже товариством зазначену норму не порушено.

Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідальним по організації громадських обговорень відповідно до укладеного договору був саме відповідач.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, будь-яких зауважень з приводу Звіту ОВД після його опублікування не надходило, враховуючи значний період часу з моменту його опублікування до громадського обговорення.

Щодо наявності у Звіті підтверджуючих відомостей про наявність чи відсутність видів рослин чи тварин віднесених до червоної книги, відповідний Закон такої вимоги не містить.

По опису виправданих альтернатив, географічного або технологічного характеру, то на ст.16-17 звіту зазначено, яка інша альтернатива розглядалася і чому вона не може бути взята до уваги.

У Звіті не наведено опису ймовірної зміни довкілля без провадження планової діяльності, в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань, по тій причині як стверджує позивач.. що на даний час по наявній інформації та наукових знань, такі зміни передбачити неможливо.

Відносно відсутності у Звіті опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планової діяльності та її альтернативних матеріалів Звіту з ОВД не містять інформації щодо опису факторів довкілля альтернативних варіантів планової діяльності, то суд зазначає, що в Розділі 2 Звіту такі обставини зазначенні. Що стосується ненаведених факторів довкілля по альтернативних варіантах, то враховуючи ту обставину, що альтернативний варіант було відхилено, то і в Звіті вони не описувалися.

Суперечливим є твердження на ст. 21 Звіту з ОВД щодо відстані до р.Турія від ділянки № 1, оскільки за даними Google вона складає 90 м., а в звіті зазначено 100 м.

Що стосується суперечливого твердження по відстані до річки Турія, то суд зазначає, що при визначенні такої відстані позивачем та відповідачем бралися до уваги різні картографічні матеріали щодо визначення відстаней, а відтак можливі різні значення її вимірювання.

У даному випадку рішення суб`єкта владних повноважень свідчить про безпідставне застосування ним норм права, без належного регламентування свого розсуду приписами закону. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що необмежена дискреція органів влади є свавіллям і вона повинна регламентуватися певними чіткими законодавчими нормами, зокрема, у рішенні в справі Маестрі проти Італії Суд зазначив, що внутрішнє законодавство … повинно передбачати заходи правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів в права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які зачіпають фундаментальні права, надання органам влади необмеженого розсуду при здійсненні своєї влади суперечило би одному з основних принципів демократичного суспільства, який закріплений у Конвенції, - принципу верховенства права .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене, відмова відповідача в наданні суб`єкту господарювання необхідного документа дозвільного характеру не відповідає вимогам ч.5 ст.4-1 Закону України Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності та Порядку №1026, є протиправною та підлягає скасуванню, а позов цій частині до задоволення.

Оскільки рішення відповідача про відмову у видачі висновку є протиправним, підлягає до задоволення вимога позивача про зобов`язання вчинити дії, а саме Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТЛЕНД ГРУП» , «Експлуатації Туропинського родовища пісків Турійського району Волинської області» .

При цьому, суд враховує вимоги ч.1 ст.9 Закону України Про охорону довкілля , відповідно до якої центральний уповноважений орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, де визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Тобто, за відсутності підстав для відмови у видачі висновку визначених Законом України Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності , видача такого висновку уповноваженим органом є обов`язковою.

З наведених вище норм законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що за конкретних умов і обставин відповідач позбавлений дискреції при вирішенні питання щодо видачі висновку з оцінки впливу на довкілля.

Так, відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Водночас, повноваження не є дискреційними, коли існує лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі існування певних чітко визначених законодавством умов, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний вчинити конкретні дії, а в разі, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Вказане кореспондує нормі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на ефективний засіб юридичного захисту, тобто такий, що призводить до потрібних результатів і наслідків, дає найбільший ефект.

У рішенні в справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. А в рішенні в справі Афанасьєв проти України Суд вказав на те, що засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Відтак, зважаючи на не доведення суб`єктом владних повноважень існування тих виключних обставин, які можуть бути перешкодою для видачі документа дозвільного характеру (тобто підставою для відмови в його видачі), останній зобов`язаний надати такий документ, оскільки він не має розсуду щодо вибору поміж кількома правомірними варіантами свого рішення.

Не надавши ж такого документа дозвільного характеру, відповідач допустив протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим, його слід зобов`язати до вчинення відповідного правомірного рішення, що є ефективним заходом захисту прав та інтересів позивача.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач. При цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішень у відповідності до вимог, встановлених ч.2 ст.19 Основного Закону та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов є підставним й підлягає до задоволення.

Не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства, яка полягає у невидачі висновку з оцінки впливу на довкілля, враховуючи наступне.

Судом при вирішенні вказаного позову надано правову оцінку рішенню відповідача про відмову у видачі Звіту ОВД та визнано його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Наслідком визнання такого рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Крім того, наявність прийнятого суб`єктом владних повноважень за результатами розгляду питань, які віднесені до його компетенції рішення виключає у нього наявності бездіяльності, оскільки вона передбачає саме невчинення ним відповідно до покладених на нього обов`язків дій, чого в даному випадку не має.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Тому враховуючи вищезазначене та те, що позов задоволено частково, з відповідача слід стягнути на користь позивача 2102,00 грн. сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених вимог, а іншу частину витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 24.02.2020 № 15.1-вих/660-20 про відмову у видачі документа дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля).

Зобов`язати Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТЛЕНД ГРУП» , «Експлуатації Туропинського родовища пісків Турійського району Волинської області» .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТЛЕНД ГРУП» судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТЛЕНД ГРУП» (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Коперника, 8а, кабінет 4, код ЄДРПОУ 42714605).

Відповідач: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 43672853).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 11.09.2020