Рішення

від 18.01.2008 по справі 2-39/2008

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-39

2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2008 року     м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді: Рудики Л.Д.

при секретарі: Турчик С.Л.

за участю представника Сарненської міської ради: ОСОБА_1

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_4 справу за позовом прокурора Сарненського району в інтересах держави в особі Сарненської міської ради до ОСОБА_5 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Сарненського району в інтересах держави в особі Сарненської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_5, в якому просить зобов»язати відповідача привести у придатний для використання стан самовільно зайняту ним земельну ділянку орієнтовною площею 0,04 га та повернути її за належністю міській раді. Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що спірна земельна ділянка є державною власністю, відноситься до земель житлової та громадської забудови м.Сарни, однак, ОСОБА_5 використовує її без набуття права власності чи права користування та встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити, оскільки ОСОБА_5 користується земельною ділянкою орієнтовною площею 0,04 га без правовстановлюючих документів, за самовільне зайняття земельної ділянки відповідач притягувався до адміністративної відповідальності, постанови про накладення адміністративних стягнень він не оскаржував.

Представник Сарненської міської ради ОСОБА_1 позов підтримала, пояснила, що згідно рішення Сарненської міської ради від 23.10.1996 р. ОСОБА_5 надано земельну ділянку площею 0,22 га, а у листопаді 2006 року відповідач звернувся із заявою до органу місцевого самоврядування про відведення йому 0,04 га землі для обслуговування житлового будинку, в чому відповідачеві було відмовлено.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила, що у ОСОБА_5 є виписка з протоколу засідання правління колгоспу ім.Ватутіна с.Доротичі від 21.06.1956 року про виділення йому присадибної ділянки 0,25 га.

Представник відповідача ОСОБА_2    вважає    позов безпідставним посилаючись на те, що ОСОБА_5 має право власності на земельну ділянку 0,25 га по набувальній давності.

Суд, заслухавши прокурора, представника Сарненської міської ради, представників відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з»ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є необгрунтованими та недоведеними у судовому засіданні, тому не підлягають до задоволення.

Згідно копії виписки з протоколу засідання правління колгоспу ім.Ватутіна с.Доротичі від 21.06.1956 року ОСОБА_5 виділено присадибну ділянку для будівництва житлового будинку - 0,25 га.

Таким чином, ОСОБА_5 з 1956 року відкрито, добросовісно та безперервно користується вказаною земельною ділянкою. Належність та допустимість вищезазначеного письмового доказу ніким із учасників процесу не оспорювалась. Прокурор не погодився з рішенням правління колгоспу, тому що відповідач має державний акт про право власності лише на 0,22 га землі. Представник Сарненської міської ради ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_5 не надавав міській раді виписку з протоколу правління колгоспу.

Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_4 - державного інспектора Сарненського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в частині достовірності проведених ним вимірів та обчислення площі 0,04 га пригородженої земельної ділянки ОСОБА_5, а також складену свідком план-схему самовільно зайнятої земельної ділянки, оскільки Управління з контролю за використанням та охороною земель не має ліцензії на проведення обміру земельних ділянок, державний інспектор не наділений повноваженнями по встановленню та уточненню площі спірної земельної ділянки, що підтверджується повідомленням Управління від 25.10.2007 року.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожен окремо пояснили, що вони винесли постанови від 26.12.2006 року та 12.03.2007 року про накладення адміністративних стягнень відносно ОСОБА_5 у вигляді штрафу за самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,04 га та невиконання приписів посадових осіб про її звільнення.

Згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачем не надано суду доказів самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_5, не надані документи на обгрунтування точної площі спірної земельної ділянки, оскільки в позові зазначено орієнтовну площу 0,04 га землі, суду не надано державний акт на земельну ділянку площею 0,22 га, яку використовує відповідач, тому позов є не доведеним та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 38, 81, 118, 119, 152 ЗК України, ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову прокурора Сарненського району в інтересах держави в особі Сарненської міської ради до ОСОБА_5 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.