Постанова

від 10.09.2020 по справі 685/1278/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 685/1278/18

Провадження № 22-ц/4820/1469/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю представників сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП в особі Філії Рідний край про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області в складі судді Бараболі Н.С. від 01 липня 2020 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , якій належала на праві власності земельна ділянка площею 2,80 га, розташована на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області.

07.03.2017 року на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом позивач став власником земельної ділянки і виявив, що з 2011 року земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача на підставі сфабрикованого договору оренди землі № 90 від 01 липня 2011 року.

Рішенням Теофіпольського районного суду від 11 грудня 2017 року договір визнано недійсним та зобов`язано повернути позивачеві земельну ділянку, постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року залишено без змін.

14 серпня 2018 року відповідач примусово виконав рішення суду.

Оскільки відповідач з липня 2011 року по 14 серпня 2018 року незаконно володів, користувався земельною ділянкою та отримував доходи, розмір яких за підрахунком позивача становив 80000 грн. за рік, а за весь період незаконного користування, тобто, 7 років, дохід становить 560000 грн.

Тому просив стягнути з ПАТ Зернопродукт МХП на його користь 560000 грн. доходу, який це товариство одержало або могло одержати від незаконного володіння та користування належною ОСОБА_1 земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,80 га, що розташована на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області за період з 01 липня 2011 року до 14 серпня 2018 року.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 01 липня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП в особі Філії Рідний край приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та необґрунтоване, і постановити нове судове рішення про задоволення позову. На його думку, судове рішення постановлено без повного та всебічного з`ясування обставин справи. Судом не витребувано дані від відповідача про отриманий ним дохід від використання земельної ділянки позивача за період 2011-2018 років. Хибним є твердження суду про ненадання розрахунку доходів позивачем, оскільки такий розрахунок містить позовна заява. Не відповідає дійсності і твердження суду про те, що сторона позивача не клопотала про витребування у відповідача доказів отриманого ним доходу від використання ділянки позивача, бо таке клопотання зазначено у позові і ці докази витребувано ухвалою суду, яка не виконана відповідачем.

У відзиві ПАТ Зернопродукт МХП просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну. Позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування розміру доходу, який він просив стягнути з відповідача. Заявлене клопотання позивача не відповідало вимогам ч.2 ст. 84 ЦПК - не зазначалося, які саме докази слід витребувати, які заходи вживалося позивачем для їх отримання.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 306 від 07.03.2017 року є власником земельної ділянки площею 2,7961 га з кадастровим номером 6824785000:04:004:0203, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Земельною ділянкою, власником якої є позивач, користувався відповідач ПрАТ Зернопродукт МХП на підставі договору оренди землі від 01 липня 2011 року, зареєстрованого 28 березня 2012 року у відділі Держкомзему Теофіпольського району, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ Зернопродукт МХП строком на 10 років.

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року №685/486/17, що набрало законної сили, визнано недійсним договір оренди від 01 липня 2011 року земельної ділянки площею 2,80 га з кадастровим номером 6824785000:04:004:0203, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району, сторонами якого зазначено ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП . Зобов`язано Приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області.

Згідно акта державного виконавця від 14 серпня 2018 року зобов`язано ПАТ Зернопродукт МХП повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області.

З врахуванням обставин, встановлених рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року, актом державного виконавця Теофіпольського районного відділу ДВС, земельна ділянка, належна позивачу ОСОБА_1 , фактично перебувала в користуванні ПрАТ Зернопродукт МХП з 01 липня 2011 року по 14 серпня 2018 року.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з недоведеності розміру доходу, які відповідач одержав або міг одержати від земельної ділянки позивача. Позивач надав інформацію про середню урожайність окремих с/г культур в Теофіпольському районі, проте не надано доказів ринкової ціни сільгосппродукції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦК України власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Згідно з ч.ч. 1-2 статті 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За змістом ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами , письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд першої інстанції правильно констатував, що позивач не навів розрахунку доходів, отриманих відповідачем, а також не надав відповідних доказів на підтвердження розрахунку.

Твердження позивача в позовній заяві, що за його підрахунком розмір річного доходу відповідача за користування його ділянкою становить 80000 грн., не містить такого підрахунку і не ґрунтується на доказах.

Надана позивачем інформація про середню урожайність окремих сільгоспкультур в Теофіпольському районі не є достатнім доказом на підтвердження доходів, які одержав чи міг одержати відповідач, за відсутності даних про те, які саме культури вирощувалися кожного року у період 2011-2018 років на земельному масиві, що включає земельну ділянку позивача, та їх ринкову вартість у відповідний період.

В свою чергу позивач не заявляв клопотання про витребування відповідних доказів у відповідача.

Заявлене клопотання позивача про витребування доказів не відповідало вимогам ч.2 ст. 84 ЦПК - не зазначалося, які саме письмові докази (документи) слід витребувати у відповідача.

На виконання ухвали суду про витребування доказів відповідач повідомив про те, що не веде облік доходів у розрізі земельних ділянок (середньостатистичний дохід від використання 1 га землі), тому не може надати інформацію про отриманий дохід від використання земельної ділянки, належної позивачу.

Попри це, позивачем не заявлялися клопотання про витребування інших доказів у відповідача.

Відтак суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові, посилаючись на недоведеність обставин, які підлягали доказування в цій справі.

Такі висновки цілком відповідають правовим позиціям, висловленим Верховним Судом у постановах від 29 травня 2019 року (справа № 686/25057/17), від 10 червня 2020 року (справа № 686/19695/16-ц), від 12 серпня 2020 року (справа № 686/25055/17).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 01 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 11 вересня 2020 року.

Судді Л.М. Грох

О.І. Талалай

Т.В. Спірідонова