Рішення

від 02.09.2020 по справі 908/1266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/46/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 Справа № 908/1266/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1266/20

за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожметалресурс" (69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська, буд. 31-В)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: Кравцов А.В. - довіреність № 2797 від 02.09.2019

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

25.05.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 28-22/10512 від 20.05.2020) Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжметалресурс" про стягнення 124307,55 грн. пені, 143563,87 грн. штрафу, всього 267871,42 грн.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 25.05.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1266/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2020 у справі № 908/1266/20 вказана позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

До суду 16.06.2020 від позивача надійшла письмова заява, якою усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2020 вказану позовну заяву суддею Мірошниченко М.В. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1266/20, присвоєно справі номер провадження 33/46/20, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.07.2020 відкладено підготовче засідання на 04.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.08.2020 підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до судового розгляду по суті на 02.09.2020. Також вказаною ухвалою прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 02.07.2020, та по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Таким чином, предметом спору у дійсній справі є вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжметалресурс" про стягнення 119947,60 грн. пені, 143563,87 грн. штрафу.

У судове засідання 02.09.2020 з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, причини неявки суду невідомі.

На підставі ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

У судовому засіданні 02.09.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем виконання зобов`язання з поставки продукції за договором поставки продукції № 460(7)19УК від 24.09.2019 у строк, передбачений договором. Внаслідок вказаного, на підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував відповідачу 119947,60 грн. пені та 143563,87 грн. штрафу. Позов обґрунтований неналежним виконанням договору поставки продукції № 460(7)19УК від 24.09.2019, ст.ст. 509, 610, 611, 622 ЦК України.

Представник відповідача у підготовчі засідання та у судове засідання з розгляду справи не по суті не з`являвся, причини неявки суду невідомі. Ухвали суду отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

01.07.2020 від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом ухвалою від 02.07.2020. Разом з тим, відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмовий відзив на позов не подав.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожметалресурс"

(постачальник за договором, відповідач у справі) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (покупець за договором, позивач) укладений договір поставки продукції № 460(7)19УК, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (щебінь ф 5-20мм у кількості 3005 куб.м за ціною 568,75 без ПДВ, загальна сума 2050912,50 грн. з ПДВ) (пункт 1.1).

Строк поставки: жовтень-грудень 2019 (пункт 1.2). Поставка продукції здійснюється на умовах DDP (м. Енергодар, вул. Промислова, 133 (склад), відповідно до правил Інкотермс 2010 (пункт 4.1).

Згідно п. 1.4 у разі постачання товару залізничним транспортом сторони допускають толеранс (допустиме відхилення) поставки товару від погодженого обсягу поставки, але не більше ніж +- 10% у разі, якщо поставка товару у вказаній кількості виявиться неможливою з технічних причин (відхилення ваги внаслідок норм навантаження залізничних вагонів). Таке відхилення не розцінюється сторонами як порушення зобов`язань зі сторони постачальника. У такому разі розрахунок проводиться за фактично поставлену кількість товару виходячи з встановленої даним договором ціни, за умови, якщо вартість фактично поставленого товару не перевищує вартості договору.

За умовами п.п. 3.1, 3.2 загальна вартість продукції за договором складає 2050912,50 грн. з ПДВ. Оплата за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки продукції. Оплата покупцем частини вартості продукції у розмірі ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках та порядку.

Відповідно до п. 7.2 за порушення вказаних строків поставки або недопоставку продукції постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості продукції по якій допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення більше 30 (тридцяти) днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов`язань (п. 7.3.).

Згідно п. 11.1 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Строк дії даного договору - протягом 12 місяців з дати укладання.

Відповідач укладення договору поставки № 460(7)19УК від 24.09.2019 не заперечив.

З матеріалів справи слідує, що за умовами договору № 460(7)19 УК від 24.09.2019 відповідач поставив позивачу продукцію (щебінь ф 5-20 мм):

- за видатковою накладною № 5 від 13.02.2020 у кількості 1636,40 куб.м на загальну суму 1116843,00 грн.;

- за видатковою накладною № 8 від 19.03.2020 у кількості 778,20 куб.м на загальну суму 531121,50 грн.;

- за видатковою накладною № 9 від 19.03.2020 у кількості 472,10 куб.м на загальну суму 322208,26 грн.

Таким чином, відповідач поставив позивачу продукцію у загальній кількості 2886,70 куб.м на загальну суму 1970172,76 грн.

Позивач 01.04.2020 направив відповідачу претензію вих. № 28-23/7027, в якій зазначив про не здійснення відповідачем поставки продукції за договором № 460(7)19 УК від 24.09.2019 у кількості 118,3 куб.м на загальну суму 80739,74 грн. Вимагав виконати умови вказаного договору, а саме: здійснити поставку продукції (щебінь) у кількості 118,3 куб.м на загальну суму 80739,74 грн.; перерахувати 120997,22 грн. пені та 143563,87 грн. штрафу.

Відповідь на претензію у матеріалах справи відсутня.

Натомість, листом від 04.05.2020 вих. № 04/05-1 відповідач, з посиланням на пункт 1.4 договору, просив вважати договір № 460(7)19 УК від 24.09.2019 виконаним у повному обсязі, оскільки сума недопоставки по договору складає 80739,74 грн., що входить в межі допустимого за договором відхилення. Також просив даний лист вважати невід`ємною частиною договору поставки № 460(7)19 УК від 24.09.2019.

У позовній заяві та у заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначив про прийняття ним вказаного вище толерансу (допустимого відхилення) поставки товару від погодженого обсягу поставки, оскільки цей толеранс не більше ніж +- 10%.

Позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просив, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача на його користь 119947,60 грн. пені та 143563,87 грн. штрафу, нарахованих згідно пункту 7.2 договору № 460(7)19 УК.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ст. 664 ЦК).

У пункті 1.2 договору № 460(7)19УК сторони визначили строк поставки: жовтень-грудень 2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Враховуючи наведені приписи законодавства суд приходить до висновку, що останнім днем для виконання зобов`язання з поставки продукції за договором № 460(7)19УК є 31.12.2019 включно.

Як слідує з матеріалів справи, поставка продукції відбулася з порушенням строків, встановлених договором, а саме: продукція була поставлена 13.02.2020 на суму 1116843,00 грн. за видатковою накладною № 5, продукція була поставлена 19.03.2020 на суму 531121,50 грн. за видатковою накладною № 8, продукція була поставлена 19.03.2020 на суму 322208,26 грн. за видатковою накладною № 9.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 даної статті).

У пункті 7.2 договору сторони визначили, що за порушення вказаних строків поставки або недопоставку продукції постачальник зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості продукції по якій допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення більше 30 (тридцяти) днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Позовна вимога про стягнення пені та штрафу визнається судом обґрунтованою та законною.

Перевіривши розрахунки розміру пені та штрафу, зроблені позивачем, суд визнає їх неправильними.

Так, позивач нараховує пеню за період з 01.01.2020 по 12.02.2020 за видатковою накладною № 5 від 13.02.2020 на вартість недопоставленої продукції - 2050912,50 грн. та нараховує пеню за період з 14.02.2020 по 18.03.2020 за видатковими накладними №№ 8, 9 від 19.03.2020 на вартість недопоставленої продукції - 934069,50 грн.

Однак, як зазначив позивач, та встановлено судом, відповідач поставив з порушенням строків, передбачених договором, продукцію на загальну суму 1970172,76 грн. за видатковими накладними, що перелічені вище. Разом з тим, як зазначив позивач, продукція на загальну суму 80739,74 грн., що не була поставлена відповідачем, прийнята сторонами як толеранс відповідно до пункту 1.4 договору.

В матеріалах справи наявна копія листа від 04.05.2020 вих. № 04/05-1 відповідача, згідно якого, з посиланням на пункт 1.4 договору, просив вважати договір № 460(7)19 УК від 24.09.2019 виконаним у повному обсязі, оскільки сума недопоставки по договору складає 80739,74 грн., що входить в межі допустимого за договором відхилення. Позивач вказану недопоставку продукції прийняв як толеранс, про що зазначив, зокрема у позовній заяві та у заяві про уточнення позовних вимог.

Таким чином, пеню слід нараховувати на суму 1970172,76 грн. за період з 01.01.2020 по 12.02.2020 (43 дні) (пеня за вказаний період становить 84717,43 грн.) та слід нараховувати пеню на суму 853329,76 грн. за період, що визначений позивачем, з 14.02.2020 по 18.03.2020 (34 дні) (пеня за вказаний період становить 29013,21 грн.). Відтак, з відповідача на користь позивача стягується 113730,64 грн. пені. У стягненні 6216,96 грн. пені судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову у цій частині.

З урахуванням викладеного вище, штраф слід нараховувати на суму 1970172,76 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 137912,09 грн. штрафу. У стягненні 5651,78 грн. штрафу судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову у цій частині.

На підставі викладеного, позов задовольняється судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується 3774,64 грн. судового збору.

У зв`язку з наявністю клопотання позивача про повернення з державного бюджету 65,40 грн. судового збору через зменшення розміру позовних вимог, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про повернення позивачу з державного бюджету 65,40 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням № 6896 від 15.05.2020.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожметалресурс" (69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська, буд. 31-В, код ЄДРПОУ 40898748) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964, IBAN НОМЕР_1 в АБ Укргазбанк ) 113730 (сто тринадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 64 коп. пені, 137912 (сто тридцять сім тисяч дев`ятсот дванадцять) грн. 09 коп. штрафу, 3774 (три тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 64 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постановити ухвалу про повернення Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" з Державного бюджету України 65,40 грн. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 14 вересня 2020.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко