Рішення

від 10.09.2020 по справі 923/342/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року Справа № 923/342/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.

за участю представників судового процесу:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 01001,

м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДР 14360570

до відповідача: Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", Херсонська область, Генічеський район,

с. Новогригорівка, вул. Молодіжна, 22, код ЄДР 30812348

про стягнення коштів

Стислий виклад позовних вимог

Провадження у справі здійснюється за вимогами позивача про стягнення з відповідача 21125,74 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, нарахованих за період з 02.03.2019 по 09.06.2020 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Вимоги обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем договору банківського обслуговування від 29.01.2016, який складають заява відповідача про відкриття поточного рахунку, "Умови та Правила надання банківських послуг" та Тарифів банку.

Процесуальні дії у справі

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 13.04.2020.

У задоволенні клопотання про здійснення розгляду справи у спрощеному провадженні відмовлено, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 11.06.2020 суд, застосовуючи повноваження, надані ч.3 ст.177 ГПК України, продовжував строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

06.07.2020 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№1377/20 від 06.07.2020).

13.07.2020 суд ухвалив про здійснення розгляду позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 21 125,74 грн. за період з 02.03.2019 по 09.06.2020. Цією ухвалою продовжено строк підготовчого провадження.

21.07.2020 позивач звернувся до суду із заявою (вх.№5492/20 від 21.07.2020), у якій просив суд залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 3252,63грн., 2782,72грн. комісії та заборгованості за відсотками, що були нараховані до 02.03.2019.

28.07.2020 суд ухвалив залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення 2782,72 грн. заборгованості по комісії, 3252,63 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, розраховані станом на 17.03.2020.

21.07.2020 позивачем подано клопотання про огляд веб-сайту та фіксування змісту розділу 3.2.1 Умов та правил надання банківських послуг та тарифи, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" за посиланням https://privatbank.ua/terms, та змісту Статуту, посилаючись на ч.1 ст.82 ГПК України.

Суд, розглянувши клопотання позивача, ухвалою від 28.07.2020 відмовив у його задоволенні.

Обставини, наведені позивачем підставою позову

29.01.2016 ПП "ПСП "Новогригрівське" в особі директора підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Підписавши заяву, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, та складають договір банківського обслуговування б/н від 29.01.2016.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнту, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг , банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікованнй номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2,1.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг .

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 1000000,00 грн.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.2.1.4.1.4 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь- якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач станом на 17.03.2020 року має заборгованість -321761,10 грн. яка складається з наступного:

-278272,26- заборгованість по тілу кредиту;

-37453,49 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;

-2782,72 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

-3252.63 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Заперечення відповідача

У відзиві, поданому суду 28.07.2020, відповідач зазначає про сплату заборгованості за кредитом у повному обсязі. На підтвердження надано копії платіжних доручень про перерахування коштів на загальну суму 1060000грн. у період з 11.09.2019 по 29.11.2019 включно.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: факт укладення сторонами договору кредиту, факт надання банком кредиту, розмір неповерненого кредиту станом на 02.03.2019, розмір процентної ставки за кредитом, факт несплати відповідачем процентів за користування кредитом та його розмір.

Враховуючи, що розмір процентів за користування кредитом пов`язаний із сумою кредиту (арифметичний розрахунок процентів за користування кредитом враховує розмір кредиту на час здійснення розрахунку), суд дійшов висновку, що по-перше, необхідно встановити наявність чи відсутність факту користування відповідачем кредитними коштами у період здійснення нарахування процентів та розмір кредиту.

Між тим, дослідження цих обставин має суттєве значення для висновку суду, чи наявний обов`язок відповідача зі сплати процентів та визначення розміру такого зобов`язання.

Оцінка доводів позивача та поданих на обгрунтування підстав позову доказів

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, підставою для нарахування процентів є укладений договір банківського обслуговування, в межах якого було встановлено кредитний ліміт, та виконання банком зобов`язання із надання відповідачу кредиту у сумі 1000000грн.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 29.01.2016 року ПП "ПСП "Новогригорівське" в особі директора підписано заяву про відкриття рахунку та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ( а.с. 14 та зворотний бік).

За твердженнями позивача, підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", що розміщені в мережі Інтернет на сайті privatbank.ua, Тарифів банку, які разом із заявою про відкриття рахунку складають договір банківського обслуговування, та підприємство взяло на себе зобов`язання виконувати умови, які викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 ЦК України).

В обгрунтування доказів встановлення та збільшення кредитного ліміту банк посилається на довідку про розміри встановлених кредитних лімітів клієнту - ПП "ПСП "Новогригорівське", в якій зазначено про встановлені кредитні ліміти на рахунок № НОМЕР_1 , які змінювались. Остання зміна відбулась 11.01.2018 зі встановленням кредитного ліміту 1000000грн. (а.с.33)

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановленні законом.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1,2 ст. 1056-1 ЦК України).

Як вбачається із заяви про відкриття рахунку від 29.01.2016, процентна ставка не зазначена ( а.с. 14 зворотній бік).

Як вказує позивач, умови кредитного договору визначені Умовами та правилами надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач у спосіб підписання заяви про приєднання до цих Умов та правил, яка містить умову щодо обов`язку відповідача виконувати умови, викладені в цих Умовах та правилах.

Правовим обгрунтуванням своєї позиції наводить норми ч.2 ст.639 ЦК України, відповідно до якої якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Проте, суд вказує, що частиною 1 ст.639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Вимоги щодо укладення договору кредиту у письмові формі встановлені ч.1 ст.1055 ЦК України та ч.2 ст.345 ГК України.

Позивачем до матеріалів справи наданий витяг з Умов та правил надання банківських послуг, а саме розділу 3 - вид кредиту "Кредитний ліміт на поточний рахунок корпоративного клієнта".

Дослідженням цього витягу встановлено відсутність підтвердження часу створення (затвердження) Умов та правил надання банківських послуг, що унеможливлює з`ясування істотних умов щодо яких сторони досягли згоди і які обов`язкові для договорів кредиту: сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Розділ Умов та Правил 3.2.1.4 "Порядок розрахунків" містить значний перелік умов щодо встановлення розміру процентів річних, що передбачаються до сплати за користування кредитом, за наявності певних обставин: періоду видачі кредиту, виду кредиту (для корпоративних клієнтів, клієнтів аграрного сектору економіки, забезпечений кредит, не забезпечений кредит), зміна відсотків також встановлена у разі віднесення кредиту до статусу простроченого.

Аналіз розрахунку заборгованості за договором б/н від 08.02.2016, станом на 09.06.2020 (а.с.145-156) свідчить про те, що у періоді, за який нараховані відсотки до стягнення - з 02.03.2019 по 09.06.2020 (а.с.155), нарахування відсотків річних здійснено за ставками 21% та 42%.

При цьому, співставляючи встановлені дані із даними наданого витягу з Умов та правил щодо порядку розрахунків, з`ясувалося про відсутність такої умови встановлених відсотків річних за користування кредитом.

Не може оцінюватися доказом встановлення розміру кредиту довідка про розміри встановлених кредитних лімітів (а.с.33) з огляду на відсутність підпису відповідача.

Також матеріали справи не містять друкованого примірника Умов та Правил, затверджених на час виникнення спірних правовідносин, із конкретними запропонованими умовами відповідачу щодо надання кредиту, підписаного сторонами - банком та відповідачем.

У заяві позичальника від 29.01.2019 про приєднання до Умов та правил процентна ставка не зазначена.

Отже, неможливо встановити, які саме умови надання кредиту, а саме ( виходячи із предмету позову): розмір процентів за користування кредитом запропоновані відповідачу та погоджені з ним.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) наведений правовий висновок про те, що оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювались самим банком з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору застосовується до умов щодо послідовності виконання зобов`язань, що викладені у п.3.2.1.4.10 наданого до справи витягу з Умов та правил надання банківських послуг.

У цьому контексті суд надає оцінку у сукупності :

- доказам відповідача про перерахування коштів банку (додані до відзиву, а.с.159-162);

- даним розрахунку заборгованості за спірний період (а.с.155).

Платіжним дорученням №7 від 11.09.2019 відповідачем перераховано банку 500000грн.

Як свідчить розрахунок заборгованості кошти банком зараховані у погашення:

- пені у сумі 159654,63грн. - при розрахованій пені на час здійснення оплати у розмірі 159654,63грн.,

- процентів 42% у сумі 112207,44грн. - при розрахованих на час здійснення оплати у розмірі 157898,72грн.,

- кредиту у сумі 228137,93грн. - за наявності боргу у 991492,61грн.

Перераховані відповідачем банку 500000грн. платіжним дорученням №13 від 24.09.2019 зараховані у наступних частинах:

- пені у сумі 9128,81грн. - при розрахованій пені на час здійснення оплати у розмірі 9128,81грн.,

- процентів 42% у сумі 5788,77грн. - при розрахованих на час здійснення оплати у розмірі 57268,83грн.,

- кредиту у сумі 485082,42грн. - за наявності боргу у 763354,68грн.

За відсутності погоджених сторонами конкретних запропонованих умов надання кредиту відповідачу неможливо встановити підстави для здійснення пропорційного, у черговості зарахування коштів у погашення зобов`язань.

Аналогічний висновок слідує також при досліджені порядку зарахування сплачених відповідачем коштів платіжними дорученнями №172 від 22.11.2019 та №178 від 29.11.2019 у сумах 20000грн та 40000грн відповідно.

Не оцінюється доказом у справі роздруківка "Виписка з 01.01.2014 до 02.04.2020 рахунок № НОМЕР_1 Новогригорівське ПСП", що міститься на а.с.110-144, оскільки не містить реквізитів документу, зрозумілих українською мовою назв стовпчиків у таблиці, та як наслідок неможливо встановити зміст (операція), структуру (із чого складаються) кількісних показників, наведених у певній хронології.

Також суд вказує, що ця роздруківка здійснена, починаючи з 01.01.2014, коли як у позовній заяві позивач вказує про виникнення спірних правовідносин з моменту підписання відповідачем заяви про відкриття рахунку (із цієї роздруківки можна здійснити висновок, що правовідносини за договором банківського рахунку виникли між сторонами раніше, ніж 29.01.2016) та заяви про приєднання до Умов та правил, тобто з 29.01.2016.

Дані за роздруківкою, що розглядається, закінчуються датуванням 02.04.2020, при тому, що позовні вимоги заявлені за період з 02.03.2019 до 02.06.2020, тобто не містять повної інформації за період дослідження.

Висновки

З огляду на зазначене вище, суд не бере до уваги наданий позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки останній не є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Оскільки відповідач не заперечував проти факту користування кредитними коштами, та враховуючи предмет позову, суд зазначає про достатність висновків щодо відсутності узгодження з відповідачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, зокрема, розміру процентів за користування кредитом, порядку погашення зобов`язань за кредитом.

За обставин відсутності доказів погодження сторонами кредитного договору порядку зарахування коштів на виконання зобов`язань відсутні підстави для здійснення висновку стосовно розміру боргу за кредитом на певну дату (як про це зазначається у розрахунку заборгованості), навіть за умови визнання відповідачем факту користування кредитними коштами.

Тому суд виходить із мотиву достатності здійсненого аналізу фактичних обставин та поданих доказів у сукупності із застосованими нормами права, які регулюють спірні правовідносини, що за логікою узагальнення приводить до висновку про недоведення позивачем наявності у відповідача боргу за процентами за користування кредитом у розмірі, заявленому до стягнення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позову судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 14.09.2020

Суддя Н.А. Павленко