Ухвала

від 11.09.2020 по справі 440/4959/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 вересня 2020 рокум. ПолтаваСправа №440/4959/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Голови Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 8.09.2020 надійшов позов ОСОБА_1 до Голови Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області ОСОБА_2, у якому позивач просила:

визнати протиправною бездіяльність голови Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області ОСОБА_2, що полягає в залишенні без розгляду клопотання позивача від 8.07.2020;

зобов`язати голову Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області ОСОБА_2 забезпечити розгляд клопотання ОСОБА_1 від 8.07.2020 у встановленому законом порядку та надати обґрунтовану письмову відповідь;

стягнути моральну шкоду в розмірі 16000,00 грн;

притягнути голову Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Суд враховує, що прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 окрім іншого містить вимогу про прийняття рішення про притягнення голови Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу.

За змістом пунктів 4, 5 частини п`ятої цієї статті, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте позовна заява не містить обґрунтування згаданої вище позовної вимоги.

Разом з цим, суд звертає увагу позивача на те, що така вимога не відповідає способам захисту прав фізичної особи у сфері публічно-правових відносин, що визначені у частині першій статті 5, частині другій статті 245 КАС України, а ухвалення судом рішення про притягнення суб`єкта владних повноважень до адміністративної відповідальності не входить до завдань адміністративного судочинства, що визначені у частині першій статті 2 КАС України.

А відтак, позовна заява у означеній частині не відповідає вимогам процесуального закону, позаяк не містить обґрунтування вимог позивача, зокрема, викладу обставин та зазначення підстав, з якими ініціатор звернення пов`язує порушення своїх прав.

Крім того, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Предметом позову є вимоги немайнового характеру.

При цьому, вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити дії розцінюються судом як одна позовна вимога немайнового характеру, оскільки вони пов`язані підставами виникнення спору.

Отже, в цій частині позову судовий збір становитиме 840,80 грн (2102,00 грн х 0,4).

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди судовий збір не сплачується на підставі приписів пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір".

Також суд враховує, що позов також містить вимогу про прийняття рішення щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу, що розцінюється судом як вимога немайнового характеру, а тому судовий збір за подання позову в цій частині становитиме 840,80 грн (2102,00 грн х 0,4).

Таким чином, загалом позивач мала сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Однак, матеріали позову доказів сплати судового збору не містять.

Натомість позивач разом з позовною заявою подала до суду заяву про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 133 КАС України, статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Надаючи оцінку цій заяві, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду, зокрема, звільнити позивача від сплати судового збору.

Разом з цим, законодавцем визначено, що підставою для ухвалення судом відповідного рішення є незадовільний майновий стан сторони. Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір за звернення до суду. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, доводи заявника щодо необхідності звільнення від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для звільнення її від сплати судового збору.

Зокрема, ініціатором звернення не надано доказів відсутності у неї будь-яких джерел доходів (відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків).

Окрім того, як визначено частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте позовна заява та додані до неї матеріали не містять доказів наявності визначених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

За таких обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання цього позову наразі належить відмовити.

Отже, позовна заява не відповідає вимогам частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:

заяви з обґрунтуванням позовної вимоги про прийняття рішення щодо притягнення голови Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу або заяви про уточнення позовних вимог в частині приведення зазначеної вимоги до наведених вище положень КАС України;

документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн за кожну позовну вимогу немайнового характеру за реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код отримувача 38019510; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA518999980313141206084016002; призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд

або доказів на підтвердження наявності визначених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору (відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за 2019 рік).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви її буде повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Суддя О.О. Кукоба