Рішення

від 10.12.2020 по справі 440/4959/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/4959/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Черкаського Миколи Олександровича, Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Голови Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Черкаського Миколи Олександровича (надалі також відповідач) /а.с. 24-30/, у якому просила:

визнати протиправною бездіяльність голови Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Черкаського Миколи Олександровича, що полягає в залишенні без розгляду клопотання позивача від 08.07.2020;

зобов`язати голову Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Черкаського Миколи Олександровича забезпечити розгляд клопотання ОСОБА_1 від 08.07.2020 у встановленому законом порядку та надати обґрунтовану письмову відповідь;

стягнути моральну шкоду в розмірі 16000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що перешкоджає в реалізації позивачем свого права на отримання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації.

2. Позиція відповідачів.

Відповідачі позов не визнали.

03.11.2020 судом одержано відзив Максимівського сільського голови Черкаського М.О., у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 37-40/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що клопотання ОСОБА_1 про надання у власність земельної ділянки кадастровий номер 5321683402:02:001:0225 розглянуте по суті та рішенням тридцять шостої сесії сьомого скликання Максимівської сільської ради від 04.09.2020 відмовлено у його задоволенні, оскільки бажана земельна ділянка надана у власність іншій особі.

3. Інші заяви учасників справи.

11.11.2020 судом одержано відповідь на відзив /а.с. 57-58/, у якій позивач наголошувала на порушенні сільською радою строку розгляду її клопотання про надання дозволу на розробку землевпорядної документації.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості співвідповідача залучено Максимівську сільську раду Карлівського району Полтавської області.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

А відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

14.07.2020 відповідачем одержано клопотання ОСОБА_1 від 08.07.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5321683402:02:001:0225 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області /а.с. 43/. До заяви додані графічний матеріал із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копії паспорта, ідентифікаційного номера /а.с. 44-49/.

04.09.2020 на тридцять шостій сесії сьомого скликання сільською радою прийняте рішення, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації, оскільки обрана земельна ділянка (кадастровий номер 5321683402:02:001:0225) рішенням тридцять третьої сесії сьомого скликання від 09.06.2020 надана у власність іншій особі /а.с. 42/.

Поряд з цим, посилаючись на протиправну бездіяльність сільського голови щодо нерозгляду клопотання, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

У силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У силу частин першої, третьої статті 12 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста; очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є перевірка наявності фактів бездіяльності Максимівського сільського голови Черкаського М.О. щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що у цій справі позивач звернулась з клопотанням на ім`я сільського голови, у якому просила вирішити питання про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в межах норм безплатної приватизації.

Суд встановив, що клопотання позивача від 08.07.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою надійшло до Максимівської сільської ради 14.07.2020, а розглянуте по суті 04.09.2020 на тридцять шостій сесій сьомого скликання сільської ради з ухваленням рішення про відмову у його задоволенні.

Отже, як на момент звернення позивача до суду з цим позовом, так і на дату розгляду справи судом, клопотання ОСОБА_1 від 08.07.2020 розглянуте по суті.

Рішення Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області від 04.09.2020 "Про виділення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " вважається прийнятим у передбаченій законом формі (належним чином оформленим) та органом, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання.

Правомірність зазначеного рішення не є предметом цього спору.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності голови Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Черкаського М.О., що полягає в залишенні без розгляду клопотання позивача від 08.07.2020, та зобов`язання забезпечити розгляд її клопотання у встановленому законом порядку з наданням обґрунтованої письмової відповіді, не можуть бути задоволені, оскільки на момент розгляду справи судом клопотання позивача від 08.07.2020 розглянуте по суті Максимівською сільською радою.

Посилання позивача на порушення сільським головою строку розгляду її клопотання суд визнає помилковими, оскільки розгляд порушеного ОСОБА_1 питання відноситься до виключної компетенції сільської ради.

До того ж, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Максимівської сільської ради від 09.06.2020 земельну ділянку кадастровий номер 5321683402:02:001:0225 передано у власність гр. ОСОБА_2 , яка 03.09.2020 зареєструвала право приватної власності на цю земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено інформацію з Реєстру від 30.10.2020 №230343006 /а.с. 50-51/.

З урахуванням цих обставин, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що як на момент звернення позивача з клопотанням від 08.07.2020 на ім`я Максимівського сільського голови, так і на момент розгляду цього клопотання Максимівською сільською радою 04.09.2020 земельна ділянка кадастровий номер 5321683402:02:001:0225 не відносилась до земель комунальної власності, а тому у відповідача були відсутні підстави для розпорядження нею шляхом надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Посилання позивача на порушення Максимівським сільським головою її конституційного права на розгляд звернення суд визнає недоречними, оскільки спірні відносини урегульовані Земельним кодексом України, яким розгляд порушеного позивачем питання віднесено до компетенції сільської ради.

За таких обставин, у задоволенні позову у цій частині належить відмовити.

Так само суд не знаходить підстав для задоволення у межах цього провадження вимог про стягнення з Максимівського сільського голови моральної шкоди у розмірі 16000,00 грн, адже зазначена вимога є похідною від вимог про вирішення публічно-правового спору, у задоволенні яких судом відмовлено.

Отже, у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач звільнена від сплати судового збору ухвалою суду від 12.10.2020.

Відповідачі доказів понесення судових витрат до суду не надали.

А тому, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Голови Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Черкаського Миколи Олександровича, Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба