Ухвала

від 11.09.2020 по справі 750/910/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 750/910/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/230/20 Категорія - ч. 3 ст. 212 КК України. Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

сторін кримінального провадження

обвинуваченого ОСОБА_6

його захисника адвоката ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 32015270000000054 від 18 вересня 2015 року, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 грудня 2019 року,

щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з вищою освітою, тепер одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_9 засуджений за ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на 2 роки з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене покарання у вигляді штрафу в розмірі 340 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на 2 роки з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ГУ ДФС у Чернігівській області 4 329 418 гривень завданих збитків.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави 66 541,40 гривень процесуальних витрат на залучення експертів.

Питання про долю речових доказів і документів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_9 , перебуваючи з 17 лютого 2015 року по 08 квітня 2016 року, на посаді директора TOB «ЛП Паливно-енергетична компанія» (далі - TOB «ЛП ПЕК») (код ЄДРПОУ 39351131) зареєстроване Чернігівським міським управлінням юстиції за юридичною адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 129 (№10641020000011469 від 14.08.2014), яке взяте на податковий облік в органах державної податкової служби за №252614102239/12275 від 15.08.2014 та яке зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.03.2015, про що видано свідоцтво №200208010 та присвоєно індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , застосував схему ухилення від сплати податків шляхом відображення в податковому обліку безтоварних операцій із суб`єктами господарювання з ознаками фіктивності, внаслідок чого ухилився від сплати ПДВ за квітень, травень та червень 2015 року в особливо великих розмірах.

На виконання злочинного наміру, у 2015 році, більш точний час слідством не встановлений, ОСОБА_9 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, отримав від невстановлених слідством осіб, первинні бухгалтерські документи, а саме: договори, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, в яких зафіксовані дані про нібито придбання службовими особами TOB «ЛП ПЕК» насіння соняшнику у службових осіб ПСП «Огульчанське» (код ЄДРПОУ 30486854) та ФГ «Крокос» (код ЄДРПОУ 34174040), а також олії соняшникової та транспортних послуг у TOB «Ла-Пас» (код ЄДРПОУ 39715504), які мають ознаки фіктивності.

У подальшому, ОСОБА_9 , з метою ухилення від сплати податків, передав бухгалтеру підприємства ОСОБА_11 первинні бухгалтерські документи по начебто взаємовідносинах з ПСП «Огульчанське», ФГ «Крокос» та TOB «Ла-Пас» для використання в бухгалтерському та податковому обліках, достовірно знаючи, що насіння соняшнику, олію соняшникову та транспортні послуги у вказаних підприємств не купував, а фактично вказані товари та послуги були придбані у невстановлених слідством осіб.

Бухгалтер TOB «ЛП ПЕК» ОСОБА_11 , не будучи обізнаною про справжні результати фінансово-господарської діяльності підприємства, відобразила в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2015 року (18.05.2015), травень 2015 року (21.06.2015) та червень 2015 року (17.07.2015) дані податкових накладних, які містять недостовірні відомості щодо придбання насіння соняшнику у ПСП «Огульчанське» та ФГ «Крокос», олії соняшникової та транспортних послуг у ТОВ «Ла-Пас» та віднесла до складу податкового кредиту підприємства суму ПДВ в розмірі 6 619 173, 17 грн., а саме:

- за квітень 2015 року ПДВ в сумі - 1 011 379 грн. (ПСП «Огульчанське»);

- за травень 2015 року ПДВ в сумі - 5 323 313 грн. (ПСП «Огульчанське» та ТОВ «Ла-Пас»);

- за червень 2015 року ПДВ в сумі - 284 481, 17 грн. (ФГ «Крокос»).

При цьому, ОСОБА_9 було достовірно відомо, що за нормами чинного законодавства віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємством можливе лише у разі фактичного отримання товарів та послуг від ПСП «Огульчанське», ФГ «Крокос» та TOB «Ла-Пас».

В подальшому, ОСОБА_9 достовірно знаючи, що складена у період за квітень- червень 2015 року податкова звітність, а саме: податкові декларації TOB «ЛП Паливно-енергетична компанія» за квітень 2015 року (18.05.2015), травень 2015 року (21.06.2015) та червень 2015 року (17.07.2015) містять неправдиві відомості щодо сум податкового кредиту та проведення господарських операцій з ПСП «Огульчанське», ФГ «Крокос» та TOB «Ла-Пас», перебуваючи у невстановленому слідством місці, підписав вказані податкові декларації, надавши їм юридичного значення. В подальшому, підписані ОСОБА_9 податкові декларації TOB «ЛП ПЕК», як офіційні документи, подавалися за кожний звітний період до ДПІ в м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області.

Таким чином, способом ухилення від сплати податків є відображення ОСОБА_9 в бухгалтерському та податковому обліках недостовірних відомостей з придбання насіння соняшнику, олії соняшникової та транспортних послуг у ПСП «Огульчанське», ФГ «Крокос» та TOB «Ла-Пас» та безпідставне завищення суми податкового кредиту .

Так, ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, на порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПКУ, в результаті відображення в податковому обліку ТОВ «ЛП ПЕК» безтоварних операцій з придбання товарів та послуг у ПСП «Огульчанське», ФГ «Крокос» та TOB «Ла-Пас», безпідставного завищення податкового кредиту у сумі 6 619 173, 17 грн., занизив податкові зобов`язання з податку на додану вартість TOB «ЛП ПЕК», тобто умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за період квітень-червень 2015 року у сумі 4 329 418 грн., яка більш ніж в 5 000 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_10 просить вирок суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях її підзахисного складу інкримінованих злочинів, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведено, хто саме з посадових осіб вносив у податкові декларації завідомо неправдиві відомості з метою ухилення від сплати податків, чи був обізнаний про це ОСОБА_9 .

Так, з 17 лютого 2015 року по 08 квітня 2016 року ОСОБА_9 перебував на посаді директора ТОВ «ЛП ПЕК». Між даним товариством та ПСП «Огульчанське» 07 квітня 2015 року був укладений договір на поставку насіння соняшника. Від представників ПСП «Огульчанське» ОСОБА_9 отримував первинні бухгалтерські документи та передавав їх бухгалтеру для проведення розрахунків.

Отже, враховуючи норми п. 1 ст. 9, ч. 8 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 204, 215, 527 та ст. 545 Цивільного кодексу України, та фактичні обставини справи ТОВ «ЛП ПЕК» належним чином виконало умови договорів, укладених з ПСП «Огульчанське», що оформлені відповідними первинними документами.

Висновки експерта в тій частині, що ОСОБА_12 директору ПСП «Огульчанське» не належать підписи в первинних документах по взаємовідносинам з ТОВ «ЛП ПЕК» свідчать лише про те,що вказані документи не містять встановлених фактів на підтвердження ухилення обвинуваченого від сплати податків, підроблення офіційних документів та їх видачу, в тому числі і не доводять наявності у обвинуваченого умислу на вчинення інкримінованих йому злочинів, а відтак, вказані висновки експерта не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Свідок ОСОБА_11 вказувала на те, що директор передавав їй податкові накладні та первинні документи, отримані від контрагентів, вона їх перевіряла в ЄРПН та включала в суму податкового кредиту, сумнівів щодо недобросовісності контрагентів та належності ведення господарської діяльності в ТОВ «ЛП ПЕК» у неї не виникало. При цьому, жодних вказівок з приводу ведення господарської діяльності вона від директора не отримувала, так як він не володіє спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку та звітності.

Звертає увагу, що Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було проведено дві позапланові перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.08.2015. Жоден з актів ОСОБА_9 не підписував, так як на той час вже не був директором ТОВ «ЛП ПЕК», акти йому не надсилались для ознайомлення, а тому він був позбавлений можливості оскаржити акти перевірок.

При цьому, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області не було проведено зустрічних перевірок з питань з`ясування дійсності фінансово-господарських операцій між ТОВ «ЛП ПЕК» та ПСП «Огульчанське», ФГ «Крокус», ТОВ «Ла-ПАС», висновки таких перевірок не надавались суду та не були враховані експертом під час проведення експертизи.

Не погоджується з поставленими на вирішення експертів питаннями, де слідчий намагається перевірити не фінансово-господарську діяльність ТОВ «ЛП ПЕК» з контрагентами, а перевіряє на відповідність висновки актів позапланових документальних перевірок за умови безтоварності операцій, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 242 КПК України, в якій зазначено про недопустимість призначення експертизи з метою з`ясування питань права.

Апелянт звертає увагу, що висновки експертизи ґрунтуються виключно на припущеннях, де експерти вказали, що за певних умов буде можливо говорити про злочин, але наявність цих самих умов не було доведено.

В той же час, ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. В наявних матеріалах справи не встановлено, хто саме з посадових осіб вносив у податкові декларації завідомо неправдиві відомості з метою ухилення від сплати податків та чи знав про це обвинувачений, підписуючи декларації.

Органом досудового розслідування не були витребувані другі примірники податкових накладних, які повинні зберігатись у продавців контрагентів і відповідно експертиза по них не проводилась. Отже, відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Про факти умисного ухилення від сплати податків чи службового підроблення ОСОБА_9 матеріали справи не містять жодного доказу, не доведено як подію кримінальних правопорушень так і винуватість обвинуваченого.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, постановити новий, яким ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 366 КК України призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на 1 рік.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд всупереч вимог ст. 374 КК України, не призначив обов`язкове додаткового покарання і не мотивував, чому його не призначив з посиланням на норму кримінального закону.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, просили про скасування вироку та закриття провадження по справі, прокурора, який заперечував проти доводів сторони захисту, при цьому, підтримав подану апеляційну скаргу про посилення покарання, шляхом призначення додаткового покарання за ч. 1 ст. 366 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час перебування ОСОБА_9 на посаді директора ТОВ «ЛП Паливно-енергетична компанія» з 17 лютого 2015 року по 08 квітня 2016 року, був завищений податковий кредит за квітень 2015 року ПДВ в сумі - 1 011 379 грн. (ПСП «Огульчанське»);- за травень 2015 року ПДВ в сумі - 5 323 313 грн. (ПСП «Огульчанське» та ТОВ «Ла-Пас»);- за червень 2015 року ПДВ в сумі - 284 481, 17 грн. (ФГ «Крокос»).

Договори купівлі насіння соняшнику від імені ТОВ «ЛП Паливно-енергетична компанія» підписував обвинувачений ОСОБА_9 як директор товариства, а також специфікації, видаткові накладні.

Згідно податкових накладних ТОВ «ЛП Паливно-енергетична компанія» протягом квітня-травня 2015 придбала у ПСП «Огульчанське» соняшник у кількості 2161,22 тони, тоді як такого підприємства за вказаною адресою не існує, так само як і земельних площ, необхідних для вирощування соняшника, а директор ОСОБА_12 , від імені якого підписані договори купівлі- продажу соняшника, специфікації, видаткові накладні, заявив, що у 2014 році продав свої паспортні данні та ідентифікаційний код і до ПСП «Огульчанське» немає ніякого відношення.

Більш того, товарно-транспортні накладні на перевезення соняшнику були оформлені з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207, що не дозволяє ідентифікувати ні автомобіля перевізника, ні встановити фізичних осі, які перевозили товар. Автомобіль MAN НОМЕР_2 ОСОБА_13 продала 09.04.2015 року, зняла з реєстрації в ДАІ та номерний знак, в той час як у товарно-транспортних накладних цей автомобіль значиться під тим самим номером, що і у попереднього власника.

Орендодавці, які значяться в документах, як такі що передали ріллю в оренду ПСП «Огульчанське» в с. Огульці Харківської області, 29 осіб померли. ПСП «Огульчанське» припинило свою діяльність ще у 2010 році. На орендованих ним землях почало працювати ТОВ «Огульчанське Плюс», яке зі своїх виробничо складських приміщень насіння соняшника ТОВ «ЛП Паливно-енергетична компанія» не відпускало.

Директор ТОВ «Ла-Пас» ОСОБА_14 про договір закупівлі олії у кількості 1000 тон, укладений з ТОВ «ЛП Паливно-енергетична компанія» вперше почув від працівників податкової поліції, ніяких документів фінансово-господарської діяльності він не підписував, податкових накладних не складав. У ТОВ «Інтекс Груп» ніколи ТОВ «Ла-Пас» олії соняшникової нерафінованої та транспортних послуг не купувало.

Виписка з банківських рахунків ТОВ «Ла-Пас» вказує на те, що розрахунки з ТОВ «Інтекс Груп» не проводилися.

ФК «Крокос» у 2014 році соняшнику не вирощувало і ТОВ «ЛП Паливно-енергетична компанія» не продавало і договорів не укладало.

Доводи сторони захисту про безпідставність обвинувачення через те, що Головним управлінням ДФС у Чернігівській області не було проведено зустрічних перевірок з питань з`ясування дійсності фінансово-господарських операцій між ТОВ «ЛП ПЕК» та ПСП «Огульчанське», ФГ «Крокус», ТОВ «Ла-ПАС», висновки таких перевірок не надавались суду та не були враховані експертом під час проведення експертизи, не заслуговують на увагу та спростовуються зібраними доказами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тому, договір, специфікація, податкові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Твердження захисту, що ОСОБА_9 не був обізнаний про безтоварність операції, не відповідають дійсності. Згідно накладних та договорів обвинувачений купував десятки тон зерна на суму більше 20 млн. гривень, тоді як ТОВ «ЛП Паливно-енергетична компанія» він купив з нульовим балансом, на рахунках якого не було коштів та ніякого майна і тільки на проведення цих угод, після яких інша фінансово-господарська діяльність не проводилася.

Відсутність товарів та послуг у їх продавців, а також не справжність підписів у видаткових та товарно-транспортних накладних, прямо вказують на те, що обвинувачений діяв у спосіб, направлений на ухилення від сплати податків.

Критика стороною захисту зібраних доказів, а саме, що до проведення перевірок не залучався обвинувачений, який 08.04.2016 продав свою частку в ТОВ «ЛП ПЕК» громадянину ОСОБА_15 і неодноразово змінював місце проживання, а також заперечення в необізнаності ОСОБА_16 про походження товарів і обставини видачі на них документів, ретельно перевірялися судом першої інстанції і спростовані наведеними у вироку доказами. Крім того, реальне проведення відображених у первинних документах та в деклараціях з податку на ПДВ, угод з продажу та перевезення товарів, було неможливим як з боку ТОВ «ЛП ПЕК», так і ПСП «Огульчанське», ФГ «Крокос» та TOB «Ла-Пас», у яких як товарів, так і транспорту для його перевезення не було, так само як і документів про їх відвантаження чи продаж обвинуваченому.

На відміну від свідка ОСОБА_17 , яка працювала головним бухгалтером ТОВ «ЛП ПЕК», і в обов`язки якої входило тільки оформлення податкових та бухгалтерських документів, обвинувачений ОСОБА_16 був зацікавлений в несплаті податків, оскільки він не тільки був директором за наказом, а й власником товариства, частку якого в розмірі 97,83 відсотки придбав у ОСОБА_18 , що підтверджується протоколом загальних зборів учасників товариства від 08.05.2015 протокол № 5 та новою редакцією Статуту ТОВ «ЛП ПЕК» від 08.05.2015.

Разом з тим, декларації з податку на додану вартість на підставі договорів, специфікацій та видаткових накладних, наданих обвинуваченим ОСОБА_16 як директором, складала свідок ОСОБА_17 , як спеціаліст в галузі бухгалтерського обліку.

Згідно обвинувачення, визнаного судом доведеним за ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_16 обвинувачується у внесенні в офіційні документи, а саме в податкові декларації з ПДВ ТОВ «ЛП ПЕК» за квітень, за травень та за червень 2015 року неправдивих відомостей, в той час, як ці декларації заповнювала головний бухгалтер на підставі, як вона вважала, справжніх первинних документів і підписувала разом з ОСОБА_16 .

Акти перевірок ТОВ «ЛП ПЕК» від 09.08.2016 та від 19.08.2017, а також висновки судово-економічної експертизи від 20.12.2017 року свідчать про те, що подання декларацій з ПДВ ТОВ «ЛП ПЕК» за квітень, травень та червень 2015 року на підставі безтоварних договорів про поставку, про надання транспортних послуг, специфікацій, видаткових накладних, було способом ухилення від сплати податку на додану вартість і повністю охоплюється складом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, і окремої кваліфікації за ч.1 ст. 366 КК України, не потребують.

Критика апелянтами висновку судово-економічної експертизи від 20.12.2017 року ( том 2 а. с. 43-84), як такої що була проведена з питання права є не обґрунтованою, навпаки експерт підсумувала відомості в усіх первинних документах та актах перевірки з точки зору їх відповідності вимогам закону та зробила висновки щодо порушень у податковому обліку.

Заява ОСОБА_16 , що він був присутнім на заводі, коли прибували перші автомобілі з соняшником, з якого виготовлялася олія, яку він потім продавав, не спростовує пред`явленого обвинувачення. Насіння соняшника доставлялося на переробку але від невідомих постачальників і куплене невідомо ким та за якою ціною і до якого обвинувачений як директор ТОВ «ЛП ПЕК» не мав ніякого відношення.

Сукупність усіх зібраних доказів та їх аналіз поза розумним сумнівом доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_16 в ухиленні від сплати податку на додану вартість в сумі 4 329 418 грн., шляхом відображення в податковому обліку ТОВ «ЛП ПЕК» безтоварних операцій з придбання товарів та послуг у ПСП «Огульчанське», ФГ «Крокос» та TOB «Ла-Пас».

З урахуванням зменшення об`єму обвинувачення, сімейного стану обвинуваченого, який одружився, має родину, в якій народилася дитина, при застосуванні конфіскації всього майна, необхідно виключити конфіскацію житла.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 408, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 грудня 2019 року щодо ОСОБА_9 змінити. Виключити з обвинувачення кваліфікацію дій за ч. 1 ст. 366 КК України.

Кваліфікувати дії ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 212 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на 2 роки з конфіскацією всього майна засудженого, за виключенням житла.

У решті цей же вирок залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили після її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_19 ОСОБА_20 ОСОБА_21