СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2020 р. Справа № 917/1729/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Дучал Н.М. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.
секретар судового засідання Рудик Т.С.
за участю представників:
від позивача: не з`явився
від відповідача: Мільгевська Я.В., ордер, адвокат
від третьої особи : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Міськрембуд № 2", м. Полтава (вх. № 1141 П/1)
на рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 р., повний текст рішення складено та підписано 16.03.2020 р. (суддя Паламарчук В.В.)
у справі № 917/1729/19,
за позовом Приватного підприємства "Алан-Зем", м. Полтава
до Комунального підприємства Полтавське комунальне підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Міськрембуд № 2", м. Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Полтава,
про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої джерелом підвищеної небезпеки в розмірі 182 551,18 грн.,
ВСТАНОВИВ.
Приватне підприємство "Алан-Зем" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства Полтавське комунальне підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Міськрембуд №2" про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої джерелом підвищеної небезпеки в розмірі 182 551,18 грн.
В обгрунтування заявлених вимог позивачем зазначено про завдання працівником відповідача, ОСОБА_1 , позивачеві збитків, шляхом пошкодження транспортного засобу позивача під час скоєння ДТП.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.10.2019р. відкрито провадження у справі № 917/1729/19 в порядку загального позовного провадження; ухвалою від 07.11.2019р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_1 .
Відповідачем протягом розгляду справи було заявлено про застосування строку позовної давності, в обґрунтування якого зазначено, що перебіг строку позовної давності розпочався з дня настання дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі №917/1729/19 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Комунального підприємства Полтавське комунальне підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Міськрембуд № 2" на користь Приватного підприємства "Алан-Зем" 182551,18 грн. - майнової шкоди (збитків), 2738,27 грн. - судового збору.
Рішення мотивовано обгрунтованістю заявлених вимог. Суд виходив з доведення вини третьої особи у завданні майнової шкоди джерелом підвищеної небезпеки та встановлення факту перебування третьої особи у трудових відносинах з відповідачем.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності до даних правовідносин, вважаючи його необґрунтованим, оскільки станом на 27.07.2017 р. ПП "Алан-Зем" зверталось до господарського суду Полтавської області із позовом до Комунального підприємства Полтавське комунальне підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Міськрембуд №2" про відшкодування шкоди (справа 917/1327/17), але позовна заява була повернута позивачу ухвалою суду від 28.07.2017 р. На підставі ч. 2 ст.264 Цивільного кодексу України, строк позовної давності перервався і розпочався заново.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Полтавське комунальне підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Міськрембуд № 2" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить задовольнити клопотання та застосувати до позовної заяви Приватного підприємства "Алан-Зем" до Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Міськрембуд № 2" про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої джерелом підвищеної небезпеки, строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі; скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі № 917/1729/19 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апелянт наполягає, що висновки суду про переривання перебігу строку позовної давності є передчасними та зроблені за умов поверхового, неповного дослідження обставин справи; положення ч.2 ст.264 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Наголошує, що позивачу було відомо про особу, яка завдала збитки підприємству ще 27.07.2017, під час звернення до господарського суду Полтавської області з позовом до ПКПСРБУ Міськрембуд № 2 про відшкодування шкоди в рамках справи № 917/1327/17. Проте, судом першої інстанції не взято до уваги, що вищезазначену позовну заяву було повернуто позивачу і провадження у справі № 917/1327/17 так і не було відкрито, у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати про переривання строку позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача шкоди, завданої позивачеві внаслідок ДТП.
Наполягає, що перебіг строку позовної давності слід обраховувати з дня настання ДТП, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 сформовано колегію Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.
За результатами усунення недоліків, встановлених ухвалою від 21.04.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Міськрембуд № 2" на рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі № 917/1729/19.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 917/1729/19 призначено розгляд апеляційної скарги Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Міськрембуд № 2" на рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 р. у справі № 917/1729/19 на 14.07.2020 об 11:30 год.
У зв`язку з перебуванням члена колегії судді Гетьмана Р.А. на час судового засідання у відпустці, справу направлено на повторний автоматизований розподіл, за результатами якого протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Россолов В.В., Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 розгляд апеляційної скарги Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Міськрембуд № 2" на рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі № 917/1729/19 відкладено на 08.09.2020 року об 11:30 год.
У зв`язку з перебуванням члена колегії судді Склярук О.І. на час судового засідання у відпустці, справу направлено на повторний автоматизований розподіл, за результатами якого протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Гетьман Р.А., Россолов В.В.
У судових засіданнях представник апелянта підтримував доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.
Позивач та третя особа не скористалися правом участі представника в судових засіданнях апеляційної інстанції, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися шляхом надсилання процесуальних документів по справі на адреси, що містяться у справі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; ухвали суду оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Явка представників в судове засідання не визнавалася обов`язковою.
Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України, участь представника у судовому засіданні є правом учасника справи, а не його обов`язком.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як свідчить постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2016 у справі № 554/131/16-п, яку залишено без змін постановою по справі про адмінправопорушення апеляційного суду Полтавської області від 24.02.2017, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія АП2 № 181994 від 11.01.2016 року встановлено, що об 11 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 керувала автомобілем ІЖ-2717 д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Жовтнева в м. Полтава, на перехресті з вул. Червоноармійська не впоралася з керуванням, виїхала на смугу зустрічного руху та скоїла зіткнення з автомобілем Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався назустріч. Внаслідок пригоди автомобілі отримали технічні пошкодження, чим порушила п.п. 12.1., 11.4. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 КУаП України.
Відповідно до висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 387/388 від 25.08.2016року в даній дорожній ситуації дії водія автмобіля ІЖ-2717 ОСОБА_1 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з ДТП.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 26.10.2016 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 124 КУпАП Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна .
На замовлення позивача (у лютому 2016 року), ФОП ОСОБА_3 проведено експертне дослідження для встановлення розміру збитків, спричинених пошкодженнями, отриманими внаслідок ДТП, за результатами якого складено Звіт №32/03/16 від 09.03.2016 про оцінку вартості (розміру) збитків, причинених пошкодженням транспортного засобу, згідно з яким вартість (розмір) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 182 551,18 грн.
У позовній заяві позивач наголошує, що після проведення експертного дослідження, ним за власний кошт відновлено пошкоджений автомобіль до робочого стану, з підстав необхідності транспортного засобу для подальшого забезпечення здійснення господарської діяльності підприємства.
На підтвердження відновлення транспортного засобу Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем надано Акт надання послуг №8 від 04.04.2016 року на загальну суму 96 410,00грн. (виконавець фізична особа-підприємець Шарапа Ю.Г. (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2019 у справі № 554/9569/17 за позовом ПП Алан-Зем до ОСОБА_1 про стягнення вартості збитків, спричинених пошкодженням автомобіля Шкода Октавія А5 реєстраційний номер НОМЕР_2 у сумі 182551,18грн., яким відмовлено позивачеві у задоволенні позову (залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 17.04.2019), встановлено, що автомобіль Шкода Октавія А5 д.н.з. НОМЕР_2 належить ПП Алан-Зем на праві приватної власності. Вказаний автомобіль був закріплений за працівником ПП Алан-Зем ОСОБА_4 та 11.01.2016 року перебував під його керуванням.
На момент дорожньо-транспортної пригоди 11.01.2016 року автомобіль ІЖ-2717 д.н.з. НОМЕР_1 , керування яким здійснювала ОСОБА_1 , перебував у користуванні Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління Міськрембуд №2 на підставі договору №1/2 про тимчасове безоплатне користування автотранспортним засобом від 01.02.2013 року, з яким ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу за січень 2016 року, трудовою книжкою ОСОБА_1 , наказом №5 від 28.09.2006 року, наказом №21 від 30.12.2015 року, подорожнім листом службового автомобіля з додатками, актом прийому-передачі автомобіля від 01.02.2013 року, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, довідкою про тривалість робочого часу на ПК ПС РБУ Міськрембуд №2 .
Наведені документи долучені судом до справи 15.01.2019, про що свідчить ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2019 у справі № 554/9569/17.
Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі № 554/9569/17, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу, керуючи яким спричинила шкоду автомобілю позивача. При цьому, суд дійшов висновку, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм .
Як свідчить лист ТДВ СК "Альфа-Гарант" №12/1024 від 21.03.2017р., на час ДТП цивільна відповідальність власника автомобіля під керуванням ОСОБА_1 не була застрахована, оскільки рішенням господарського суду Полтавської області від 23.02.2017 по справі №917/2075/16 договір страхування (поліс) АЕ 6341423 визнано недійсним.
Враховуючи зазначені обставини позивач, посилаючись на положення статей 22, 1166, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, звернувся до господарського суду Полтавської області із позовом про стягнення з відповідача 182551,18 грн. на відшкодування майнової шкоди, спричиненої йому працівником відповідача внаслідок ДТП.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1,2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За положеннями частини 1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою ( п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України).
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1ст.1187 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, за загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки.
Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.
Тобто, володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом.
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (водій, машиніст, оператор тощо) (п.4 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди ).
Виходячи з положень ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" у разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлюваного ремонту.
Враховуючи наведене, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до Звіту № 32/03/16 від 09.03.2016, виконаного ФОП Швацький В.М. розмір збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_2 , складає 182 551,18 грн., ідентифікаційний код НОМЕР_4 , власник ПП Алан Зем .
У Звіті зазначено, що за результатами складення калькуляції відновлювального ремонту отримана реальна вартість відновлювального ремонту, яку власник ТЗ має сплатити при проведенні робіт на сертифікованій СТО, що має необхідне обладнання для проведення даного виду робіт та відповідний кваліфікований персонал, який зможе забезпечити необхідну якість відновлювального ремонту. У разі ремонту ТЗ на СТО, яка не відповідає наведеним вимогам, вартість ремонту, та відповідно вартість (розмір) збитків, змінюються.
Проте, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оцінним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, витрачену на відновлення транспортного засобу.
При цьому, на підтвердження відновлення транспортного засобу Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем надано Акт надання послуг №8 від 04.04.2016 року на загальну суму 96 410,00грн. (виконавець фізична особа-підприємець Шарапа Ю.Г. (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), що свідчить про реальний розмір збитків позивача у розмірі 96 410,00 грн.
Враховуючи наведене, доведення матеріалами справи, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди джерелом підвищеної небезпеки з вини ОСОБА_1 , яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем, що перебував у відповідача на підставі договору оренди, та факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про обгрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 96 410,00 грн.
Доказів понесення витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу на суму 86 141,18грн. позивачем до справи не надано, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності слід зазначити наступне.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України).
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначав, що про порушення свого права він дізнався в момент ДТП, однак, про особу, яка є відповідальною за завдані збитки позивачу стало відомо 15.01.2019, з ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2019 у справі № 554/9569/17, якою долучені відповідні документи до справи, та з рішення суду від 15.01.2019 у справі № 554/9569/17.
Матеріали розглядуваної справи № 917/1729/19 не містять доказів на підтвердження наявності у позивача, до прийняття Октябрським районним судом м. Полтави ухвали від 15.01.2019 та рішення від 15.01.2019 у справі № 554/9569/17, відомостей про особу, яка відповідно до ст.1187 Цивільного кодексу України має відповідати за спричинену позивачеві шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, яким є Полтавське комунальне підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Міськрембуд №2", оскільки документи на підтвердження перебування автомобіля ІЖ-2717д.н.з. НОМЕР_1 у користуванні Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Міськрембуд №2" на підставі договору про тимчасове безоплатне користування автотранспортним засобом, та документи про перебування ОСОБА_1 в трудових (службових) відносинах з відповідачем, долучені до справи № 554/9569/17 ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2019 за клопотанням ОСОБА_1 про поновлення строку для приєднання доказів до справи.
В постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 26.10.2016року в адміністративній справі № 554/131/16-п відсутнє зазначення про перебування автомобіля в оренді у Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Міськрембуд №2", а також, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ІЖ-2717 д.н.з. НОМЕР_1 , перебувала у трудових відносинах з Полтавським комунальним підрядним спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням "Міськрембуд №2.
Господарський суд Полтавської області, повертаючи ухвалою від 28.07.2017 у справі № 917/1237/17 позовну заяву ПП Алан-Зем до Полтавського комунального підрядного ремонтно-будівельного управління Міськрембуд №2 про відшкодування шкоди (в якій вказано про вину громадянки ОСОБА_1 в скоєнні ДТП), зазначив, окрім іншого, про відсутність в позовній заяві посилання на обставини в підтвердження виникнення зобов`язань по відшкодуванню шкоди саме у відповідача Полтавського комунального підрядного ремонтно-будівельного управління Міськрембуд №2 .
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що строк позовної давності для звернення до суду з позовом до Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Міськрембуд №2" позивачем не пропущений.
Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010(Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За результатами апеляційного провадження, Східним апеляційним господарським судом встановлено нез`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі 917/1729/19 в частині стягнення з Комунального підприємства Полтавське комунальне підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Міськрембуд № 2" на користь Приватного підприємства "Алан-Зем" 86 141,18 грн. - майнової шкоди (збитків), 1292,19 грн. - судового збору, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимог в цій частині.
В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі 917/1729/19 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі №917/71729/19 покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Міськрембуд № 2", м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі № 917/1729/19 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 (повний текст складено 16.03.2020) у справі № 917/1729/19 скасувати в частині стягнення з Комунального підприємства Полтавське комунальне підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Міськрембуд № 2" на користь Приватного підприємства "Алан-Зем" 86 141,18 грн. - майнової шкоди (збитків), 1292,19 грн. - судового збору.
Прийняти в цій частині нове рішення у справі № 917/1729/19, яким відмовити приватному підприємству "Алан-Зем" у задоволенні позову про стягнення 86 141,18 грн. майнової шкоди.
В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 05.03.2020 у справі № 917/1729/19 залишити без змін.
Стягнути з Приватного підприємства "Алан-Зем" на користь Полтавського комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Міськрембуд № 2" 1938,28 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.
Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.09.2020.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2020 |
Оприлюднено | 15.09.2020 |
Номер документу | 91526678 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Дучал Наталя Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні