Ухвала

від 08.09.2020 по справі 916/2240/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2240/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників:

від позивача: Танасійчук Г.М. - довіреність,

від відповідача 1: Куценко Я.М. - довіреність,

від відповідача 2: Демінська К.В. - довіреність,

від відповідача 3: не з`явився,

від відповідача 4: не з`явився,

від відповідача 5: не з`явився,

від відповідача 6: не з`явився,

розглядаючи справу №916/2240/20

за позовом: Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідачів: 1) Громадської організації Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (вул. Іцхака Рабіна, № 28, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 05508766);

2) Приватного підприємства Н.А.Ш.Н.А.П. (вул. Жуковського, № 26/28, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 38295050);

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Холдинг Юг (вул. Троїцька, № 45, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 40017465);

4) Державного реєстратора комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Мельник Тетяни Іванівни (пр-кт Адміральський, № 33-А, оф. 502 м. Одеса, 65059);

5) Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича (вул. Соборна, № 1, корп. А, смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н, Одеська обл., 67832);

6) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, № 6, м. Одеса, 65009)

про скасування рішень державного реєстратора, скасування реєстрації декларації та зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

03.08.2020 року Одеська міська рада звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів, в якому просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Мельник Тетяни Іванівни від 16.09.2019р. за індексним номером 48694700 про реєстрацію змін розділу щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1212965351101 про зміну площі об`єкта з 17,4 кв.м. на 241,8 кв.м., що є підставою для проведення державної реєстрації зміни до права власності громадської організації Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів ;

- скасувати рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича від 06.02.2019р. за індексним номером 51002963 про реєстрацію змін розділу щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1212965351101 про зміну площі об`єкта з 241,8 кв.м. на 420,4 кв.м., та запис про право власності від 05.02.2020р. № 35363545, що є підставою для проведення державної реєстрації зміни до права власності громадської організації Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів та підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності приватного підприємства Н.А.Ш.Н.А.П. ;

- скасувати рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича від 11.03.2020р. за індексним номером 51546698 та запис про право власності від 04.03.2020р. № 35871478, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Холдинг Юг ;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141200221778 щодо реконструкції диспетчерської літера А та основних приміщень літера Е, Ж автостоянки № 39, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: Одеська область, м. Одеса, Київський район, проспект Небесної сотні, 91-А;

- зобов`язати громадську організацію Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів , приватне підприємство Н.А.Ш.Н.А.П. , товариство з обмеженою відповідальністю Інвест Холдинг Юг звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні (Маршала Жукова), 91-А, на користь Одеської міської ради шляхом приведення об`єкта нерухомого майна - автостоянки № 39, за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 91-А, у відповідність до свідоцтва про право власності від 02.04.2009р. САС № 637299 та технічного паспорта від 07.02.2009р., виданого комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Дослідивши матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 916/2240/20 в частині позовних вимог Одеської міської ради до державного реєстратора комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Мельник Тетяни Іванівни, державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Отже, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням ст. 4 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.08.2019 року по справі № 914/804/18 дійшла висновку, що критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

Натомість, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Частиною першою статті 10 цього Закону передбачено, що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає реєстрації. Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (частина перша статті 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

У силу приписів статті 37 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

У справі, що розглядається, правовідносини виникли між Одеської міської ради та, зокрема, державними реєстраторами у зв`язку із прийняттям рішень про реєстрацію змін розділу щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1212965351101 про зміну площі об`єкта, що є підставою для проведення державної реєстрації зміни до права власності ГО Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів , ПП Н.А.Ш.Н.А.П. , ТОВ Інвест Холдинг Юг .

Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб`єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18).

Захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи в публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції.

Суд також звертає увагу на те, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій державного реєстратора та скасування його рішення не відповідають ефективним способам захисту прав та інтересів позивача, оскільки судове рішення про задоволення таких вимог не є підставою для внесення запису про право власності позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому" законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до підпункту 1 пункту б частини 1 статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, а саме: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно - будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Отже, суд приходить до висновку, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міськради є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює делеговані повноваження, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, які виникають під час виконання повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Отже Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області, як орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом приведення об`єкта нерухомого майна - автостоянки №39, за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 91-А, у відповідність до свідоцтва про право власності від 02.04.2009р. САС № 637299 та технічного паспорта від 07.02.2009р.. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини 1 статті 38 вказаного Закону у зв`язку з його невиконанням.

Враховуючи положення частини 4 статті 5 КАС України такий позов повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб`єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема такий орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно- правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Звертаючись до суду з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення об`єкта нерухомого майна - автостоянки №39, за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 91-А, у відповідність до свідоцтва про право власності від 02.04.2009р. САС № 637299 та технічного паспорта від 07.02.2009р., виданого комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості , і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Отже спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої палати Верховного суду від 11.04.2018р. у справі №161/14920/16-а, від 16.10.2018р. у справі №826/12543/16, від 10.04.2018р. у справі №1519/2-787/11.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що юрисдикція господарського суду на спір за позовом Одеської міської ради до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни, Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішень про реєстрацію змін розділу щодо об`єкта нерухомого майна, записів про право власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення об`єкта нерухомого майна - автостоянки №39, за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 91-А, у відповідність до свідоцтва про право власності та технічного паспорта, що заявлений на підставі статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , не поширюється, адже не підпадає під перелік справ, визначений статтею 20 ГПК України.

Разом з тим згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, суд приходить до висновку, що Державний реєстратор комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяна Іванівна, Державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецький Олександр Сергійович та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради діяли як суб`єкти владних повноважень, дії яких щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права.

Суд зазначає, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Зважаючи на наведене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовом Одеської міської ради до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни, Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішень державного реєстратора, скасування реєстрації декларації та зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Суд роз`яснює стороні, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 46, 76, 86, п.1 ч.1 ст.231, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі №916/2240/20 за позовом Одеської міської ради до Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни, Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішень державного реєстратора, скасування реєстрації декларації та зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку - закрити.

Ухвала набирає законної сили 08.09.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст ухвали складено 14.09.2020р.

Суддя О.В. Цісельський