Ухвала

від 27.08.2020 по справі 2610/17191/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/17191/2012

Провадження № 6/761/1042/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Саадулаєва А.І., при секретарі: Валовій Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А.П. (місцезнаходження: 03186, м. Київ, вул. Антонова авіаконструктора, 4 кв.109), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (місце знаходження: м. Київ, вул. Лескова, 9),

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А.П., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 .

Вимоги подання обґрунтовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А.П. перебуває виконавче провадження ВП № 55504294 від 11.01.2018 року з примусового виконання виконавчого листа № 2610/17191/2012 виданого 28.04.2014 Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 (ІДН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ЄДРПОУ 23494105) заборгованості за кредитним договором №014/2547/74/48378 від 01.11.2006 року в сумі 77 262 доларів США 67 центів, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 617 406,00 грн. та стягнення з ОСОБА_1 (ІДН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ЄДРПОУ 23494105) судового збору у розмірі 3219,00 грн.

11 січня 2018 року приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з розрахунком основної винагороди приватного виконавця та викликом приватного виконавця. Копії вказаних документів направлено боржнику за адресою визначеною виконавчим документом ( АДРЕСА_2 ).

05 лютого 2019 року на адресу приватного виконавця надійшли пояснення представника боржника - адвоката Малиневського П.П., в яких повідомлено приватного виконавця, що боржник не має достатньо майна та коштів для виконання судового рішення. Також надійшла декларація про доходи та майно боржника фізичної особи від 18.01.2019, якою боржник повідомив приватного виконавця, що він проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Також було повідомлено, що будь-яке майно (рухоме та нерухоме) за боржником на праві власності не зареєстроване, відомості про частку в статутному капіталі товариства, підприємства, організації - відсутні, відомості про вклади, активи та грошові кошти боржника -відсутні.

16 квітня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення представника боржника - адвоката Малиневського П.П., якими повідомлено приватного виконавця, що боржник майновими правами не володіє, компанія власник припинила свою діяльність.

Однак, відповідно до Договору Іпотеки № 6517 від 01.11.2006 року, як забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору виступають майнові права ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме: на нежитлові приміщення, загальною площею 107,3 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Тому, на думку приватного виконавця, боржник ОСОБА_1 ухиляється від належного виконання судового рішення та вживає всі можливі дії, які спрямовані на затягування та невиконання рішення суду. Будь-яких дій боржником на виконання не здійснено, Судове рішення до теперішнього часу боржником не виконане, боржник ухиляється від сплати боргу.

Боржник ОСОБА_1 про рішення суду обізнаний та свідомо ухиляється від його виконання, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення було встановлено, що боржник ОСОБА_1 є співзасновником (учасником) юридичної особи TOB MAPITA , код ЄДРПОУ 23240764, розмір внеску ОСОБА_1 до статутного підприємства : 25500,00 грн. (50% відсотків капіталу).

Оскільки боржник не виконав жодного зобов`язання покладеного на нього рішенням суду, приватний виконавець звернувся до суду із вказаним поданням.

Належно повідомлений про час і місце розгляду справи приватний виконавець в судове засідання не з?явився.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, згідно ч. 3 зазначеної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно із ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Як передбачено п.5 ч.1 ст. 6 вказаного Закону, підставою для тимчасового обмеження громадянина України у праві виїзду за кордон є факт його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ч.2 ст. 6 вказаного Закону, у разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, передбачено ст. 441 ЦПК України, у відповідності з якою тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Пунктом 19 ч.3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Тобто, зазначене звернення здійснюється в межах повноважень державного виконавця як посадової особи органу державної влади.

Зі змісту наведених вище норм закону вбачається, що можливість тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України пов`язана з ухиленням останнього від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Тому задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Суд звертає увагу, що положеннями законодавства передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Відповідно до положення ч.2-3 ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як підстава його вимог, підлягають доведенню. Відповідно до ст. 441 ЦПК України саме на виконавця покладається тягар доказування.

На момент звернення до суду з таким поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та підтверджуватися матеріалів виконавчого провадження.

Отже при зверненні до суду з вказаним поданням, виконавець повинен мотивувати таке, обставинами та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон та ухиляється від виконання зобов`язань.

Як вбачається із матеріалів подання, 05 лютого 2019 року на адресу приватного виконавця надійшли пояснення представника боржника - адвоката Малиневського П.П., в яких повідомлено приватного виконавця, що боржник не має достатньо майна та коштів для виконання судового рішення. Також надійшла Декларація про доходи та майно боржника фізичної особи від 18.01.2019, якою боржник повідомив приватного виконавця, що він проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Також було повідомлено, що будь-яке майно (рухоме та нерухоме) за боржником на праві власності не зареєстроване, відомості про частку в статутному капіталі товариства, підприємства, організації - відсутні, відомості про вклади, активи та грошові кошти боржника -відсутні.

16 квітня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення представника боржника - адвоката Малиневського П.П., якими повідомлено приватного виконавця, що боржник майновими правами не володіє, компанія власник припинила свою діяльність.

На думку приватного виконавця боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду та не вчиняє жодних дій, спрямованих на таке виконання у виконавчому провадженні.

Разом з цим суд відхиляє вказані твердження приватного виконавця за їх необґрунтованістю.

Ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, можуть бути будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Так, відповідно до роз`яснень, що містяться в Узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного суду України від 01 лютого 2013 року, особа, яка має не виконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Разом з тим як вбачається із матеріалів подання боржник не виконав зобов`язання покладеного на нього рішенням суду, у зв`язку із відсутністю у нього фінансової можливості, яка на думку суду є об`єктивною обставиною невиконання рішення суду, а тому не може свідчити про ухилення боржника від виконання рішення суду. Крім цього, як вбачається із змісту та матеріалів подання, інші обов`язки, покладені виконавцем боржник виконав, подавши декларацію, та інформуючи приватного виконавця щодо виконання рішення суду.

Окрім цього, матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, у розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України, на підтвердження факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду та підтвердження того, що боржник має намір виїхати за межі України, то заявником не доведено самого факту ухилення боржником від виконання судового рішення, а тому подання виконавця є безпідставним та необґрунтованим, а відтак відсутні підстави для ухвалення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Разом з тим, відмова у задоволенні подання не перешкоджає повторному зверненню державного виконання з таким самим поданням у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність у тимчасовому обмеженні боржника у праві виїзду за межі України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , ст.ст. 1, 18 Закону України Про виконавче провадження , ст. 441 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чижика А.П. (місцезнаходження: 03186, м. Київ, вул. Антонова авіаконструктора, 4 кв.109), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (місце знаходження: м. Київ, вул. Лескова, 9) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: