Рішення

від 21.08.2020 по справі 761/4147/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/4147/15-ц

Провадження № 2/761/4328/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Валовій Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Родовід Банк до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю РЕД , про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів,

встановив:

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство Родовід банк (надалі - ПАТ Родовід банк ) звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило суд визнати недійсними з моменту укладення попередній договір від 03 квітня 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕД (надалі - ТОВ РЕД ) та Відкритим акціонерним товариством Родовід банк , договір оренди від 18 лютого 2009 року, укладений між ТОВ РЕД та ВАТ Родовід Банк , застосувати наслідки визнання договору оренди недійсним і стягнути з ОСОБА_1 на його користь 18 458 420,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ РЕД , яке діяло на підставі договору комісії від 14 вересня 2006 року, укладеного із Закритим акціонерним товариством Європейський банк раціонального фінансування (далі - ЗАТ ЄБРФ ), та ВАТ Родовід Банк був укладений попередній договір, за яким сторони зобов`язались укласти договір оренди приміщень площею 5 225,8 кв. м. з влаштуванням паркінгу в будинку АДРЕСА_1 протягом одного року після введення в експлуатацію та проведення ремонтно-оздоблювальних робіт.

19 грудня 2008 року ЗАТ ЄБРФ продав вищевказану будівлю ОСОБА_2 .

18 лютого 2009 року між ЗАТ ЄБРФ , яке діяло від імені власника за договором комісії, та ВАТ Родовід банк укладено договір оренди вищевказаного приміщення.

21 травня 2009 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1 . Додатковою угодою № 4 від 09 березня 2010 року замінено орендодавця в договорі оренди на ОСОБА_1 . Під час проведення судово-технічних експертиз в рамках кримінальної справи № 1-1710/11 (№ 594) встановлено невідповідність дат укладення оспорюваних договорів датам їх підпису та проставленим на них печаток, має місце виконання підписів поверх проставлених печаток та підробка підписів, що дає позивачу підстави вважати їх недійсними. На думку позивача, про недійсність оспорюваних угод свідчить також зазначення в інших договорах за участі ОСОБА_1 (договорі дарування від 21 травня 2009 року, іпотечному договорі від 01 вересня 2009 року) про відсутність оренди вищевказаного будинку на час укладення цих договорів, а також заборона договором іпотеки від 01 вересня 2009 року без згоди іпотекодержателя передавати будинок в оренду. Позивач вважає, що об`єкт оренди не передавався орендарю, оспорювані договори були укладені без мети створення правових наслідків, обумовлених в цих договорах, а виключно з метою прикриття виведення грошових коштів на користь ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, позивач вважає укладені зазначені вище оспорювані договори фіктивними та просить визнати їх недійсними.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2014 р. відкрито провадження (том 2, а.с. 14).

Заочним рішенням від 14.08.2014 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі у зв`язку із недоведеністю позовних вимог (том 2, а.с. 114-117).

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01.10.2014 р. апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Родовід банк відхилено, а заочне рішення залишено без змін (том 2, а.с. 154-159).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ПАТ Родовід Банк не надало суду будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ЗАТ Європейський банк раціонального фінансування , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мали наміру досягти певних правових наслідків при вчиненні правочинів (попереднього договору від 03 квітня 2007 року та договору оренди від 18 лютого 2009 року), оскільки за вказаними договорами здійснювалося передавання майна, ремонт приміщень, вносились орендні платежі, що свідчить про їх виконання та досягнення передбачених ними наслідків. Сам по собі факт підписання сторонами договорів заднім числом не може свідчити про фіктивність договорів за наявності доказів, які підтверджують наявність правових наслідків за укладеними договорами.

Проте з такими висновками судів не погодився Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 21.01.2015 р. (провадження №6-40211св14, реєстраційний номер рішення: 42440448) касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід банк задоволено частково, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2014 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01.10.2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (том. 2, а.с. 190-193).

Як вбачається із висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доказам, які містяться у матеріалах справи, а саме: висновкам судово-технічної експертизи документів у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, договору дарування від 21 травня 2009 року та іпотечному договору від 01 вересня 2009 pоку. Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що стало підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції (том 2, а.с. 193).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2015 р. позов Публічного акціонерного товариства Родовід банк до ОСОБА_1 , ТОВ РЕД про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення попередній договір від 03 квітня 2007р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕД (ідентифікаційний код 30577485) та Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк (ідентифікаційний код 14349442). Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди від 18 лютого 2009р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕД (ідентифікаційний код 30577485) та Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк (ідентифікаційний код 14349442). Застосовано наслідки недійсності правочину за договором оренди від 18 лютого 2009р. укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕД (ідентифікаційний код 30577485) та Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк (ідентифікаційний код 14349442), стягнувши з ОСОБА_1 (ІПН. НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк (код ЄДРПОУ 14349442) 18458420 /вісімнадцять мільйонів чотириста п`ятдесят вісім тисяч чотириста двадцять/ грн. 12 коп. При вирішенні справи по суті судом враховані та застосовані висновки касаційної інстанції, викладені в ухвалі суду від 21 січня 2015р. (а.с. 190 -193 т. 2), про те, що в матеріалах справи містяться засвідчені належним чином копії висновків судово-технічних експертиз у кримінальній справі № 1-1710/11 (№ 594) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України (том. 3, а.с. 39-45).

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04.04.2016 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду від 25.05.2015 року залишено без змін. Як вбачається з ухвали апеляційного суду, визнаючи недійсним попередній договір та договір оренди, застосовуючи наслідки недійсності правочину, стягуючи з ОСОБА_1 на користь позивача 18458420,12 грн., що були перераховані позивачем з посиланням на договір оренди, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1 ст. 215 ЦК України про те, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, ст. 234 ЦК України про те, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, змістом ч. 1-3 ст. 216 ЦК України, про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю та ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, про те, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно, вказуючи, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (том 3, а.с. 139-143).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.10.2016 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2015 р. та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до вказаної ухвали, вирішуючи спір по суті позовних вимог, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що спір фактично виник між юридичними особами з приводу укладення договорів, які є предметом позову. З огляду на те, що спір щодо недійсності оспорюваних правочинів виник між юридичними особами і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд касаційної інстанції у касаційному порядку не перевіряв в межах касаційної скарги законність та обґрунтованість судових рішень, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права. При цьому зазначено про те, що позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_1 щодо стягнення безпідставно набутих коштів, як наслідок укладення фіктивних правочинів, мають самостійний характер відносно вимог про визнання оспорюваних договорів недійсними, що свідчить про відсутність спільності предмета позову. Водночас, судом зазначено, що вирішення судом позовних вимог у цій частині безпосередньо залежать від вирішення спору, який виник між ТОВ РЕД та ПАТ Родовід Банк щодо недійсності оспорюваних правочинів і є похідними від цих вимог (том 3, а.с. 187-189).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2017 р. провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Родовід банк до ОСОБА_1 , ТОВ РЕД про визнання договорів недійсним та застосування наслідків недійсності правочинів закрито в частині вимог до ТОВ РЕД , оскільки позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, враховуючи те, що спір виник між Публічним акціонерним товариством Родовід Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю РЕД , які є юридичними особами (том 3, а.с. 206-207).

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16.03.2017 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід банк залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2017 року залишено без змін (том 3, а.с. 147-149).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід банк задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 березня 2017 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Як вбачається із вказаної постанови, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вирішення за правилами господарського судочинства цього спору в частині позовних вимог до комісіонера, який є юридичною особою, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до комітента, який є фізичною особою, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову та доказів здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності (том 4, а.с. 130-139).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року цивільну справу прийнято до провадження судді Саадулаєва А.І. (том 4, а.с. 138-139).

12 червня 2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача (АТ Родовід Банк ) - заступника начальника Управління судового провадження та стягнення заборгованості Юридичного департаменту банку Салівона В.І., який діє на підставі довіреності №187 від 29 травня 2020 року, про витребування доказів, а саме: засвідченої належним чином копії вироку Подільського районного суду м. Києва від 06 квітня 2017 року у справі №758/3745/17. Ухвалою Шевченківського районного суду вказане клопотання задоволено.

В судове засідання, яке відбулось 21 серпня 2020 року, учасники справи не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Від представника позивача, АТ Родовід Банк - Салівона В.І., на адресу суду надійшла заява, про розгляд справи без участі представника позивача.

Обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до попереднього договору від 03 квітня 2007 року який був укладений між ТОВ РЕД , яке діяло на підставі договору комісії від 14 вересня 2006 року, укладеного із ЗАТ ЄБРФ , та ВАТ Родовід банк , сторони зобов`язалися укласти договір оренди приміщень, що розташовані в будинку АДРЕСА_1 , протягом одного року після їх введення в експлуатацію та проведення оздоблюваних робіт під ключ (том 1, а.с. 74).

Згідно з пунктом 4 попереднього договору сторони погодили, що основними умовами основного договору оренди є: цільове використання - для здійснення статутної діяльності орендаря, орендні платежі будуть сплачуватись щомісячно в розмірі 610,00 грн за 1 кв. м з урахуванням індексації, площа об`єкта не менше 5 тис. кв. м, порядок амортизаційних відрахувань, ціна об`єкта - визначається незалежним експертом на момент укладення основного договору (том 1, а.с. 74-75).

Відповідно до договору купівлі-продажу адміністративного будинку з влаштуванням паркінгу від 19 грудня 2008 року, який був укладений між ЗАТ ЄБРФ (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), ЗАТ ЄБРФ відчужило ОСОБА_2 адміністративний будинок з влаштуванням паркінгу, позначений під літерою А , загальною площею 6 124,40 кв. м, що розташований в будинку АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 115).

Відповідно до договору комісії від 26 грудня 2008 року між ТОВ РЕД (комісіонер), ЗАТ ЄБРФ (старий комітент) та ОСОБА_2 (комітент) у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу від 19 грудня 2008 року між старим комітентом та комітентом комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату від свого імені за рахунок комітента здійснити дії щодо укладання договору оренди приміщення, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 100-104).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору оренди від 18 лютого 2009 року, укладеного між ТОВ РЕД (орендодавець) та ВАТ Родовід Банк (орендар) на виконання попереднього договору від 03 квітня 2007 року, орендодавець зобов`язався передати орендареві, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , площею 5 225,8 кв. м. (том 1, а.с. 81)

Відповідно до договору дарування від 21 травня 2009 року ОСОБА_2 передала безоплатно у власність ОСОБА_1 адміністративний будинок з влаштуванням паркінгу, позначений на плані літерою А , загальною площею 6124,40 кв. м, що розташований в будинку АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 105-106).

Відповідно до договору комісії від 21 травня 2009 року, укладеного між ТОВ РЕД (комісіонер), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (комітент), комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату від свого імені та за рахунок комітента здійснити дії з належного оформлення прав комітента у відносинах з орендарем ВАТ Родовід банк щодо споруди, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , в тому числі з оплати орендних платежів.

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 03 вересня 2009 року, укладеної між ТОВ РЕД та ВАТ Родовід банк до договору оренди від 18 лютого 2009 року, сторони визначили, що на виконання пункту 5.7 розділу 5 договору сплата авансом орендної плати за перший і останній місяці користування об`єктом здійснюється орендарем у строк не пізніше 15 вересня 2009 року безпосередньо власнику орендних приміщень ОСОБА_1 (том 1, а.с. 95).

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 09 березня 2010 року до договору оренди від 18 лютого 2009 року, укладеної між ПАТ Родовід банк , ТОВ РЕД та ОСОБА_1 сторони дійшли згоди про заміну сторони у договорі оренди від 18 лютого 2009 року, у зв`язку з чим усі права і обов`язки орендодавця за договором оренди від 18 лютого 2009 року переходять від ТОВ РЕД до ОСОБА_1 (том 1, а.с. 97)

Відповідно до зведеного меморіального ордера за період з 01 вересня 2009 року по 04 березня 2010 року на користь власника орендованих приміщень ОСОБА_1 перераховано кошти за оренду приміщень в сумі 18 458 420,12 грн. (том 1, а.с. 99).

Актом Головного контрольно-ревізійного управління України від 27 квітня 2010 р. № 05-21/59 встановлено, що станом на 23 квітня 2010 р. в орендованому приміщені за адресою: АДРЕСА_1 проводяться ремонтні роботи та приміщення не використовується за цільовим призначенням (том 1, а.с. 120-130).

23 квітня 2010р. працівниками ревізійної групи складено Акт огляду приміщення, орендованого ПАТ Родовід Банк , яким зафіксовано, що на 8-9 поверхах приміщень, що є об`єктом оренди, проводилися ремонтні роботи, це підтверджує пояснення представника позивача, що працівники банку у приміщення будівлі не переїхали і орендованим приміщенням не користувалися, а об`єкт оренди фактично не було передано орендарю, тобто приміщення не використовувалось за цільовим призначенням, визначеним п. 2.1 договору оренди, в якості офісу позивача для розміщення його працівників та здійснення статутної діяльності (том 1, а.с. 131).

Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 5 ст. 411 ЦПК України, висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи висновки касаційної інстанції, викладені в ухвалі суду від 21 січня 2015р. (а.с. 190 -193 т. 2), суд бере до уваги наявні в матеріалах справи засвідчені належним чином копії висновків судово-технічних експертиз у кримінальній справі №1-1710/11 (№ 594) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Висновками судово-технічних експертиз у кримінальній справі № 1-1710/11 (№ 594) встановлено наступне:

- висновком № 5648/10-11 від 30 липня 2010р., що у 2-х примірниках попереднього договору від 03 квітня 2007 р. між ТОВ РЕД і ВАТ Родовід Банк , у 2-х примірниках додаткових угод № 1 від 22 грудня 2008 р. та № 2 від 16 лютого 2009 р. до цього договору; договорі оренди від 18 лютого 2009р. між ТОВ РЕД і ВАТ Родовід Банк , у додатку № 1 до нього, додаткових угодах № 1 від 18 лютого 2009 р. та № 2 від 25 лютого 2009 р. до договору оренди, акті від 25 лютого 2009 р. приймання - передачі до договору оренди; договорі від 26 грудня 2008 р. між ТОВ РЕД , ЗАТ ЄБРФ та ОСОБА_2 ; договорі від 25 травня 2009р. між ТОВ РЕД і ОСОБА_2 - відтиски печатки ТОВ РЕД внесені не в той час, якими вони відповідно датовані, а пізніше - після липня 2009 р.;

- висновком № 6357/10-11 від 17 серпня 2010 р., що у 2-х примірниках попереднього договору від 03 квітня 2007р. між ТОВ РЕД і ВАТ Родовід Банк підписи від імені ОСОБА_5 виконанні поверх відтисків печатки від імені ТОВ РЕД . У 2-х примірниках додаткової угоди № 2 від 16 лютого 2009 р. до попереднього договору від 03 квітня 2007 р., додаткових угод № 1 від 18 лютого 2009 р. та № 2 від 25 лютого 2009 р. до договору оренди від 18 лютого 2009 р. між ТОВ РЕД та ВАТ Родовід Банк , акті від 25 лютого 2009 р. приймання - передачі до договору оренди - підписи від імені ОСОБА_6 виконані відповідно поверх відтисків печатки від імені ТОВ РЕД ;

- висновком № 6511/10-11 від 31 серпня 2010 р., що у 2-х примірниках попереднього договору від 03 квітня 2007 р. між ТОВ РЕД і ВАТ Родовід Банк , у 2-х примірниках додаткових угод № 1 від 22 грудня 2008 р. та № 2 від 16 лютого 2009 р. до попереднього договору; договорі оренди від 18 лютого 2009р. між ТОВ РЕД і ВАТ Родовід Банк та у додатку № 1 від 18 лютого 2009 р. до нього; додаткових угодах № 1 від 18 лютого 2009 р. та № 2 від 25 лютого 2009 р. до договору оренди; акті від 25 лютого 2009 р. приймання-передачі до договору оренди - відтиски печатки ВАТ Родовід Банк нанесені не в той час, яким датовані документи, а пізніше - в травні 2009 р.;

- висновком № 6420/10-11 від 17 серпня 2010 р., що у 2-х примірниках додаткової угоди № 2 від 16 лютого 2009 р. до попереднього договору від 03 квітня 2007 р. між ТОВ РЕД та ВАТ Родовід Банк , договорі оренди від 18 лютого 2009 р. між ТОВ РЕД і ВАТ Родовід Банк та додатку № 1 до нього, додаткових угодах № 1 від 18 лютого 2009 р. та № 2 від 25 лютого 2009 р. до договору оренди, акті від 25 лютого 2009 р. приймання-передачі до договору оренди - підписи примірників додаткової угоди №1 від 22 грудня 2008 р. до попереднього договору, на останніх аркушах додаткової угоди № 2 від 16 лютого 2009 р. до попереднього договору, договору оренди від 18 лютого 2009 р. між ТОВ РЕД і ВАТ Родовід Банк та додатку № 1 до нього, додаткових угод № 1 від 18 лютого 2009 р. та № 2 від 25 лютого 2009р. до договору оренди, акту від 25 лютого 2009 р. приймання-передачі до договору оренди, а також на зворотному боці останніх аркушів попереднього договору від 03 квітня 2007 р. між ТОВ РЕД та ВАТ Родовід Банк , додаткової угоди № 1 від 22 грудня 2008 р. до попереднього договору, договору оренди від 18 лютого 2009 р. між ТОВ РЕД і ВАТ Родовід Банк , додаткових угод № 1 від 18 лютого 2009 р. та № 2 від 25 лютого 2009 р. до договору оренди - підписи від імені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 виконані відповідно поверх відтисків печатки від імені ВАТ Родовід Банк ;

- висновком № 6470/10 від 19 серпня 2010 р., що у договорі комісії від 14 вересня 2006 р. між ТОВ РЕД та ЗАТ ЄБРФ відтиск печатки ТОВ РЕД нанесений не 14 вересня 2006 р., яким часом датований документ, а пізніше - після червня 2009 р.;

- висновком № 6905/10-11 від 21 вересня 2010р., що у договорі комісії від 14 вересня 2006 р. між ТОВ РЕД та ЗАТ ЄБРФ відтиск печатки ЗАТ ЄБРФ нанесений не в той час, яким він датований, а пізніше - в березні 2009 р. Підпис від імені голови правління ЗАТ ЄБРФ ОСОБА_10 виконаний поверх відтиску печатки від імені ЗАТ ЄБРФ і друкованого тексту ЗАТ Європейський банк раціонального фінансування … Голова правління ОСОБА_10 , а текст ЗАТ Європейський банк раціонального фінансування ... Голова правління ОСОБА_10 вдрукований поверх відтиску печатки від імені ЗАТ ЄБРФ ;

- висновками № 6904/10-11 від 03 вересня 2010 р. та № 9143/10-11/9278/10-11 від 07 жовтня 2010р., що у договорі комісії від 26 грудня 2008 р. між ЗАТ ЄБРФ та ТОВ РЕД відтиск печатки останнього нанесений не в той час, яким він датований, а пізніше - після липня 2009 р.;

- висновком № 9098/10-11 від 15 жовтня 2010р., що підписи від імені голови правління ЗАТ ЄБРФ ОСОБА_10 на четвертому аркуші в графі Голова правління та у правій нижній частині 1-3 аркушів договору комісії від 14 вересня 2006 р. між ТОВ РЕД та ЗАТ ЄБРФ виконано не ОСОБА_10 , а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_10 .

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 06 квітня 2017 року у справі №758/3745/17, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, затверджено угоду про визнання винуватості від 07 березня 2017 року. Однак оскільки у вказаному кримінальному провадженні застосовано заходи безпеки, суд позбавлений можливості посилатися на обставини, встановлені вироком суду.

Оцінка обставин, встановлених судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 759 ЦК України та ст. 283 ГК України за договором оренди (найму) орендодавець передає або зобов`язується передати орендареві майно в користування за плату і на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Відповідно до висновку, викладеного в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 21.01.2015 р. (провадження №6-40211св14, реєстраційний номер рішення: 42440448), визнання договору недійсним у зв`язку з його фіктивністю має свої особливості, а саме: у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача (том. 2, а.с. 192).

Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 2/202/7607/14-ц, 6-1873цс16, реєстраційний номер рішення 62323979, суд зазначає, що у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

У справі, яка розглядається, суд дійшов висновку про те, що висновками судово-технічних експертиз підтверджено, що договір комісії від 14 вересня 2006 р., договір комісії від 26 грудня 2008 р., попередній договір, додаткові угоди до нього № 1 від 22 грудня 2008 р. та № 2 від 16 лютого 2009 р., договір оренди від 18 лютого 2009 р. між ТОВ РЕД і ВАТ Родовід Банк з додатком № 1 до нього, додаткові угоди до договору оренди № 1 від 18 лютого 2009 р. та № 2 від 25 лютого 2009 р., а також акт приймання-передачі до договору оренди від 25 лютого 2009 р., насправді оформлені сторонами значно пізнішою датою ніж вони датуються, тобто заднім числом .

Крім того, із зазначених висновків судово-технічних експертиз вбачається також, що договір комісії від 14 вересня 2006 року, укладений між ТОВ РЕД та ЗАТ Європейський банк раціонального фінансування , зі сторони ЗАТ Європейський банк раціонального фінансування підписано не головою правління ОСОБА_10 , а іншою особою, тобто волевиявлення ЗАТ Європейський банк раціонального фінансування на укладення з ТОВ РЕД договору комісії від 14 вересня 2006 pоку, який передбачав повноваження ТОВ РЕД на укладення договору оренди вказаного об`єкта, не було, і договір комісії від 14 вересня 2006 pоку, укладений між ЗАТ Європейський банк раціонального фінансування та ТОВ РЕД , та договір комісії від 26 грудня 2008 року, укладений між ЗАТ Європейський банк раціонального фінансування , ТОВ РЕД та ОСОБА_2 , підписано пізніше, ніж їх датовано.

Згідно з п. 4 договору дарування адміністративного будинку з влаштуванням паркінгу від 21 травня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко О.Ю., дарувальником ОСОБА_2 засвідчено, що будинок нікому не передано в оренду.

Відповідно до п. 2.1.1 іпотечного договору від 01 вересня 2009 pоку, укладеного між ВАТ Європейський банк раціонального фінансування та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипнко О.Ю., для забезпечення виконання зобов`язань за договором непоновлювальної кредитної лінії від 01 вересня 2009 року № 01-ФЛ/010909 на суму 7 млн. грн, ОСОБА_1 передала банку в іпотеку будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 47 157 880 грн, який відповідно до свідчення ОСОБА_1 на момент укладення договору іпотеки не був зданий в оренду.

Встановивши вказані обставини та оцінивши вказані докази, суд дійшов висновку про те, що укладення попереднього договору від 03 квітня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕД (ідентифікаційний код 30577485) та Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк (ідентифікаційний код 14349442) та укладення договору оренди від 18 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕД (ідентифікаційний код 30577485) та Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк (ідентифікаційний код 14349442) свідчать про наявність направлених дій сторін на укладення фіктивного правочину, оскільки об`єкт оренди фактично не було передано орендарю, правовідносини щодо оренди будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , обумовлені договором оренди та додатками до нього, фактично не існували, попередній договір, договір оренди, додаткові угоди до них, а також акт приймання-передачі до договору оренди від 25 лютого 2009р. були оформлені сторонами значно пізніше ніж вони датуються, а отже без наміру створення правовідносин оренди будівлі, договір комісії від 14 вересня 2006 року, укладений між ТОВ РЕД та ЗАТ Європейський банк раціонального фінансування , зі сторони ЗАТ Європейський банк раціонального фінансування підписано не головою правління ОСОБА_10 , а іншою особою. Вказані фіктивні правочини укладені умисно з метою введення в оману іншого учасника - позивача щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників, що й призвело до отримання коштів на загальну суму 18458420,12 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про недійсність попереднього договору та договору оренди, то слід застосувати наслідки недійсності правочину - договору оренди, і стягнути з відповідача-1 на користь позивача 18458420,12 грн., що були перераховані позивачем відповідачу-1 з посиланням на договір оренди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3654,0 грн., а з відповідача-2 - 243,6 грн. відповідно.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства Родовід Банк до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю РЕД про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення попередній договір від 03 квітня 2007 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕД (ідентифікаційний код 30577485) та Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк (ідентифікаційний код 14349442).

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди від 18 лютого 2009 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕД (ідентифікаційний код 30577485) та Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк (ідентифікаційний код 14349442).

Застосувати наслідки недійсності правочину за договором оренди від 18 лютого 2009 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕД (ідентифікаційний код 30577485) та Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк (ідентифікаційний код 14349442), стягнувши з ОСОБА_1 (ІПН. НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк (код ЄДРПОУ 14349442) 18458420 /вісімнадцять мільйонів чотириста п`ятдесят вісім тисяч чотириста двадцять/ грн. 12 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РЕД (код ЄДРПОУ 30577485) на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк (код ЄДРПОУ 14349442) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН. НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк (код ЄДРПОУ 14349442) судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: