Постанова

від 14.09.2020 по справі 621/378/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 вересня 2020 року

м. Харків

справа № 621/378/18

провадження № 22ц/818/1345/20

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Огар І.Ю.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за зустрічним позовом) - Таранівська сільська рада Зміївського району Харківської області,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

представники - Сергієнко Світлана Михайлівна, ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області та ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року в складі судді Овдієнка В.В.,

у с т а н о в и в:

В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що вона є власницею нежитлової будівлі АДРЕСА_1 . Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,0230 га (кадастровий номер 6321786001:01:001:0178) та складається з нежитлової будівлі літ. А-2 площею 269 кв м, огорожі № 1, зливної ями № 2, замощення № 3.

Рішеннями Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області ХХУ1 сесії У1 скликання від 17 квітня 2013 року № 368-У1 та ХХУШ сесії У1 скликання від 26 червня 2013 року № 418-У1 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель сільськогосподарського призначення (угіддя-пасовища) в межах населеного пункту, що перебувають у запасі комунальної власності, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд загальною площею 0,0477 га (кадастровий номер 6321786001:01:001:0330), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 23 липня 2013 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (індексний номер 6671781), на підставі якого за ним зареєстровано право власності на земельну ділянку.

Рішенням Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області П-ї сесії УП скликання № 36-УП від 27 листопада 2015 року їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Однак під час розробки проекту землеустрою у вересні 2016 року їй стало відомо, що зливна яма № 2 та частина нежитлової будівлі площею 0,5 м. розташовані на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила визнати недійсним рішення Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області ХХУШ сесії У1 скликання від 26 червня 2013 року № 418-У1 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення та передання у власність ОСОБА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23 липня 2013 року (індексний номер 6671781) та вилучити з Державного земельного кадастру кадастрові номери 6321786001:01:001:0330, 6321786001:01:001:017 щодо вказаних земельних ділянок.

27 березня 2018 року ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Відзив, з урахуванням уточнень, мотивовано тим, що огорожа № 1 та зливна яма № 2 розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 . При цьому загальна площа придбаних ОСОБА_1 нежитлової будівлі літ. А-2, огорожі № 1, зливної ями № 2 та замощення № 3 перевищує площу земельної ділянки № НОМЕР_1 за вказаною адресою .

22 березня 2018 року Таранівська сільська рада Зміївського району Харківської області подала відзив на позовну заяву, в якому просила позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Відзив мотивовано безпідставністю позовних вимог, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6321786001:01:001:0178 має площу 0,0230 га та розміри 17,00 м х 13,50 м, нежитлова будівля має розміри 17,12 м х 10,47 м., зливна яма розташована на відстані 3,50 м від будівлі. Тобто розміри самої нежитлової будівлі перевищують розміри земельної ділянки. Комунальним підприємством Зміївське бюро технічної інвентаризації (далі - КП Зміївське БТІ ) в 2008 році проводились роботи по інвентаризації об`єктів нерухомості на земельній ділянці АДРЕСА_1 і в схематичному плані та експлікації переліку об`єктів спеціалістом КП Зміївське БТІ ОСОБА_4 було вказано, що зливна яма розташована за межами вказаної земельної ділянки , однак зливна яма була введена в реєстр права власності на нерухоме майно. Зазначає, що станом на 23 березня 2018 року від ОСОБА_1 не надходило до Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області клопотань про затвердження будь-якої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

04 червня 2008 року ОСОБА_5 - представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області подала відзив на позовну заяву, в якому просила позов ОСОБА_1 в частині вилучення з Державного земельного кадастру кадастрових номерів земельних ділянок залишити без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що згідно з вимогами статті 15 Закону України Про державний земельний кадастр кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставами для скасування кадастрового номера.

В червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Таранівська сільська рада Зміївського району Харківської області та Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Зустрічна позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що первинною підставою для реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що розташоване на земельній ділянці АДРЕСА_1 , є рішення Господарського суду Харківської області від 11 грудня 2008 року, залишене без змін ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 року, яким за фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_7 визнано право власності на нежитлову будівлю літ. А-2 за вказано адресою. Цим рішенням суду не визнавалося право власності на огорожу № НОМЕР_2 , зливну яму № 2 та замощення № 3. Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи № 2830 на будинок АДРЕСА_1 зливна яма знаходиться за межами земельної ділянки, що перебувала у власності ФОП ОСОБА_7 . Зазначає, що зливна яма № 2 не відповідає Санітарним правилам утримання територій населених місць, затверджених наказом № 4690-88 від 05 серпня 1988 року, сама ОСОБА_7 підписала акт встановлення-погодження меж земельної ділянки, а технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки на теперішній час не затверджена.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просив усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 засипати (знищити) зливну яму, що розташована на земельній ділянці АДРЕСА_1 .

30 серпня 2018 року ОСОБА_8 - представник ОСОБА_1 подала відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просила залишити зустрічний позов ОСОБА_2 без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що Таранівській сільській раді Зміївського району Харківської області було відомо про те, що зливна яма та замощення розташовані за межами земельної ділянки, яка надавалась в оренду ОСОБА_7 Технічний паспорт від 12 листопада 2008 року на нежитлову будівлю, яка розташована на земельній ділянці АДРЕСА_1 , складений спеціалістом КП Зміївське БТІ Пивовар Т.В., був предметом судового розгляду під час вирішення спору Господарським судом Харківської області, залишеного без змін ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 року.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення. Визнано недійсним рішення ХХУШ сесії У1 скликання Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області від 26 червня 2013 року № 418-У1 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення та передання у власність ОСОБА_2 . Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23 липня 2013 року (індексний номер 6671781) та вилучено з Державного земельного кадастру кадастровий номер 6321786001:01:001:0330 щодо земельної ділянки загальною площею 0,0477 га (кадастровий номер 6321786001:01:001:0330), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позов ОСОБА_1 в частині вилучення з Державного земельного кадастру кадастрового номеру 6321786001:01:001:017 щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , залишено без задоволення. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 набула право власності на об`єкт нерухомого майна, до складу якого входить зливна яма № 2, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12 листопада 2015 року приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В. за реєстровим № 2579. При цьому землевпорядна документація на земельну ділянку, що передана у власність ОСОБА_2 , не містить даних про наявність на цій земельній ділянці зливної ями. Отже, станом на час прийняття Таранівською сільською радою Зміївського району Харківської області рішення про видачу ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 за вказаною адресою ця земельна ділянка не була вільною від забудов, оскільки на ній вже знаходилась зливна яма, право власності на яку в установленому законом порядку зареєстровано за ОСОБА_1 .

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині, суд першої інстанції вважав, що у разі зміни меж земельної ділянки відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без зміни кадастрового номеру.

02 січня 2020 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 та відмови в задоволенні його зустрічного позову та ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з даними інвентаризаційної справи огорожа, зливна яма та замощення знаходились поза межами земельної ділянки, яка надавалась в оренду ОСОБА_7 . За рішенням Господарського суду Харківської області від 11 грудня 2008 року (справа № 29/579-08), залишеним без змін ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 року, ОСОБА_7 набула право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю літ. А-2 загальною площею 269 кв. м., право власності на господарські будівлі та споруди судом за ОСОБА_7 не визнавалось, а ОСОБА_1 не надано доказів введення нежитлового приміщення в експлуатацію. Вважає, що внесення реєстратором КП Зміївське БТІ до реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про право власності на господарські будівлі і споруди, крім нежитлової будівлі літ. А- площею 269 кв. м., не свідчить про реєстрацію зливної ями на належній саме йому земельній ділянці.

10 січня 2020 року Таранівська сільська рада Зміївського району Харківської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 та відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що зливна яма не могла ввійти до переліку об`єктів нерухомості на земельній ділянці АДРЕСА_1 , тому не можна вважати, що права ОСОБА_1 , яка придбала нежитлову будівлю на підставі договору купівлі-продажу за цією адресою, порушені. Незважаючи на дані технічного паспорту, в якому було зазначено, що огорожа, зливна яма та замощення знаходяться за межами земельної ділянки АДРЕСА_1 , зливна яма була введена КП Зміївське БТІ в реєстр права власності на нерухоме майно. На підставі рішення суду за ОСОБА_7 визнано право власності лише на нежитлову будівлю, тому за ОСОБА_1 безпідставно зареєстровано право власності на інші об`єкти, окрім нежитлової будівлі, за вказаною адресою.

Зазначає, що між ОСОБА_1 та Таранівською сільською радою Зміївського району Харківської області не укладено договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321786001:01:001:0178, яка є землею житлової та громадської забудови, що перебуває у запасі комунальної власності. Рішення про поновлення договору оренди щодо цієї земельної ділянки Таранівською сільською радою Зміївського району Харківської області не приймалось.

Крім того вважає, що ОСОБА_1 обрано неправильний спосіб захисту, оскільки вирішення першочергових проблем із земельними ділянками, що мають перетин (накладання), зміщення на публічній кадастровій карті, відбувається не шляхом вилучення або скасування кадастрових номерів, а внесення оновлених (уточнених) даних по цим земельним ділянкам.

04 лютого 2020 року та 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_2 та Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області , в яких просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзиви мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області рішення суду першої інстанції не оскаржило, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області П сесії У скликання від 18 травня 2006 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_7 для будівництва перукарні ОСОБА_7 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають в запасі с. Таранівка Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0230 га (а. с. 42 т. 1).

Рішенням Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області У сесії У скликання від 21 вересня 2006 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 для будівництва перукарні по АДРЕСА_1 в оренду з правом послідуючого викупу ОСОБА_7 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва перукарні за вказаною адресою в оренду з правом послідуючого викупу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебуває в запасі с. Таранівка Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області. ОСОБА_7 надано в оренду земельну ділянку площею 0,0230 га, у тому числі - 0,0230 га - забудовані землі із земель запасу громадської та житлової забудови с. Таранівка Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області, строком на 10 років з правом послідуючого викупу (а. с. 43 т. 1).

29 травня 2007 року між Таранівською сільською радою Зміївського району Харківської області та ОСОБА_7 укладено договір оренди, який був зареєстрований у Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040769100002 (а. с. 49-51 т. 1).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11 грудня 2008 року (справа № 29/579-08), залишеним без змін ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 року, позов ФОП ОСОБА_7 задоволено. За ФОП ОСОБА_7 визнано право власності на нежитлову будівлю (перукарню) літ. А-2 по АДРЕСА_1 (а. с. 59 т. 1).

Під час вирішення спору судом було досліджено, зокрема, технічний паспорт на нежитлову будівлю (перукарню) літ. А-2 по АДРЕСА_1 , виготовлений КП Зміївське БТІ 12 листопада 2008 року.

Право власності ФОП ОСОБА_7 зареєстровано КП Зміївське БТІ 10 листопада 2009 року, реєстраційний номер 26874214, номер запису 20 в книзі 1н (а. с. 63 т. 1).

Із реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що нежитлова будівля за вказаною адресою складається з нежитлової будівлі (перукарні) з керамзитоблоку площею 269,0 кв. м., залізобетонної огорожі, зливної ями з цегли, замощення з бетонної плитки.

Рішенням Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області ХХУ1 сесії У1 скликання від 17 квітня 2013 року № 368-У1 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 Осмоловському надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель сільськогосподарського призначення (угіддя - пасовища) в межах населеного пункту, що перебувають у запасі комунальної власності Таранівської сільської ради, загальною площею 0,0477 га, що розташована по АДРЕСА_1 (а. с. 14 т. 1).

Рішенням Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області ХХУШ сесії У1 скликання від 26 червня 2013 року № 418-У1 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення у власність ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд загальною площею 0,0477 га, кадастровий номер 6321786001:01:001:0330, що розташована за вказаною адресою (а. с. 10 т.1).

Реєстраційною службою Зміївського районного управління юстиції Харківської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23 липня 2013 року, індексний номер 6671781, згідно з яким власником земельної ділянки з кадастровим номером 6321786001:01:001:0330, загальною площею 0,0477 га, по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а. с. 24-25 т. 1).

Нежитлова будівля (перукарня) по АДРЕСА_1 була відчужена ОСОБА_7 .

Рішенням Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області LШ сесії У1 скликання від 25 травня 2015 року Про дострокове припинення дії договору оренди у зв`язку з добровільною відмовою та зі зміною власника нежитлової будівлі (купівля-продаж майна) припинено право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6321786001:01:001:0178, загальною площею 0,0230 га, наданої ФОП ОСОБА_7 в оренду для будівництва перукарні по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим договір оренди втратив чинність (а. с. 52-53 т. 1).

20 листопада 2015 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_9 , від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_10 на підставі довіреності, посвідченої 28 листопада 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчим І.О. за реєстровим № 2454, передав у власність ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В. за реєстровим № 2579 (а. с. 36-37 т. 1).

В договорі купівлі-продажу зазначено, що на земельній ділянці площею 0,0230 га, кадастровий номер 6321786001:01:001:0178, розташована нежитлова будівля з керамзитоблоку літ. А-2 , загальною площею 269 кв. м., огорожа № 1, зливна яма № 2, замощення № 3.

Рішенням Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області П сесії УП скликання від 27 листопада 2015 року № 36-УП Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в оренду ОСОБА_1 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в оренду для будівництва і обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності Таранівської сільської ради, загальною площею 0,0230 га, що розташована по АДРЕСА_1 (а. с. 28 т. 1).

У частині першій статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Згідно з частиною шостою статті 16 Закону України Про Державний земельний кадастр (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

У справі, яка переглядається, встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,0477 га, що розташована по АДРЕСА_1 , яка надавалась ОСОБА_2 на підставі рішення ХХУ1 сесії У1 скликання Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області від 17 квітня 2013 року № 368-У1 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , не була вільною, оскільки право власності на нежитлову будівлю, яка складається з нежитлової будівлі (перукарні) з керамзитоблоку площею 269,0 кв. м., залізобетонної огорожі, зливної ями з цегли, замощення з бетонної плитки, АДРЕСА_1 було зареєстровано КП Зміївське БТІ належним чином за ФОП ОСОБА_7 на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 11 грудня 2008 року (справа № 29/579-08), залишеного без змін ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 січня 2009 року. При цьому дії КП Зміївське БТІ Таранівською сільською радою Зміївського району Харківської області та ОСОБА_2 не оскаржено.

У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним рішення Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області від 26 червня 2013 року ХХУШ сесії У1 скликання № 418-У1 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення та передання у власність ОСОБА_2 , визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23 липня 2013 року (індексний номер 6671781) та вилучення з Державного земельного кадастру кадастрового номера 6321786001:01:001:0330 щодо земельної ділянки загальною площею 0,0477 га (кадастровий номер 6321786001:01:001:0330), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, ОСОБА_2 , зокрема, обґрунтував свої вимоги тим, що зливна яма № 2 не відповідає Санітарним правилам утримання територій населених місць, затверджених наказом № 4690-88 від 05 серпня 1988 року.

Згідно з пунктом г частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до частини першої статті 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зливна яма № 2 не відповідає Санітарним правилам утримання територій населених місць, затверджених наказом № 4690-88 від 05 серпня 1988 року , матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, правові підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 відсутні.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційні скарги задоволенню не підлягають, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 15 вересня 2020 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.В.Бурлака

В.Б.Яцина