Ухвала

від 09.09.2020 по справі 344/7346/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/7346/19

Провадження № 2/344/731/20

У Х В А Л А

09 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Бородовського С.О.,

секретаря Грегулецької Х.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

адвоката Говзан М.М.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

третя особа ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Муніципальна варта , третя особа без самостійних вимог на предмет спору начальник КП Муніципальна варта Прусак А.С. про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

10/03/2020 рішенням Івано-Франківського міського суду визнано незаконним та скасовано наказ начальника Комунального Підприємства Муніципальна варта № 70 про звільнення з роботи від 25/03/2019; поновлено ОСОБА_1 на роботі - на посаді заступника начальника-начальника відділу охорони об`єктів комунального майна Комунального Підприємства Муніципальна варта з 25/03/2019; стягнуто з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25/03/2019 по 10/03/2020, з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів; стягнуто з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 5000 гривень; рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць звернуто до негайного виконання; стягнуто з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537), на користь держави (з зарахуванням на рахунок: UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Так за змістом прохальної частини позовної заяви позивач просив суд: стягнути з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25/03/2019 по 10/03/2020, з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів.

Судом постановлено резолюцію стягнути з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25/03/2019 по 10/03/2020, з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів.

Отже резолютивна частина судового рішення повністю відповідає прохальній частині та заснована саме на ній.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Таким чином процесуальним законом визначено суб`єктний склад учасників судового розгляду, яким надано компетенцію на вирішення питання щодо ухвалення додаткового судового рішення за вказаним предметом.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України встановлено правові підстави ухвалення додаткового рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Отже відсутні будь-які правові підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Таким чином додаткове судове рішення не може змінювати судове рішення що вже ухвалено.

Крім цього визначення порядку і способу виконання судового рішення теж не здійснюється в порядку ухвалення додаткових рішень.

Крім цього ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19/05/2020 запропоновано позивачу подати до суду: довідку (відомості) про доходи отримані за період з 01/01/2019 по 25/03/2019, обґрунтований розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та надати письмові пояснення, якими висловити вмотивовану правову позицію, з приводу підтримання чи заперечення ухвалення додаткового рішення у справі; Комунальне підприємство Муніципальна варта , в особі Голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства Муніципальна варта Прусак А.С. подати до суду: довідку про нараховану заробітну плату позивача за період з 01/01/2019 по 25/03/2019, обґрунтований розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в разі наявності заперечення з приводу розрахунку наданого позивачем та надати письмові пояснення, якими висловити вмотивовану правову позицію, з приводу підтримання чи заперечення ухвалення додаткового рішення у справі.

В судовому засіданні представник позивача просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 171416 гривень на підставі наданого ним розрахунку, вихідні дані якого взято з відомостей Пенсійного фонду України, про суму нарахованого податку з доходу фізичних осіб.

Відповідач в судовому засіданні заперечив вимоги позивача, вказав що зазначені відомості з Пенсійного фонду України не є належним доказом суми здійснених нарахувань з заробітної плати, вихідні дані надані позивачем помилкові, кількість обчислених позивачем днів є помилковою, оскільки позивачем враховано святкові та вихідні дні, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 105007,20 гривень.

Учасниками справи подано суду взаємосуперечливі розрахунки суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в частині обчислення середньоденної заробітної плати та кількості днів вимушеного прогулу. При цьому жодним з учасників спору не подано суду Довідки про нараховану заробітну плату позивачу за період, що передував звільненню з роботи.

Розрахунок позивача здійснено з порушенням встановленого Постановою Кабінету Міністрів України №100, за періодом обчислення середнього заробітку сумарно за три місяці, що передували звільненню.

Таким чином сторонами не виконано їх обов`язку щодо подання суду доказів, що відповідають встановленим процесуальним законом критеріям належності та допустимості, подані розрахунки не підтверджуються належними засобами доказування, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а саме питання в цій частині належить вирішувати на стадії виконання судового рішення.

Відповідно до змісту ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, процесуальним законом не забезпечено можливість учаснику справи здійснювати перекладення обов`язків щодо збирання доказів на суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже позивач несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.

Резолютивна частина судового рішення від 10/03/2020 абсолютно точно відображає прохальну частину позовної заяви. Саме про ухвалення такої резолютивної частини судового рішення позивач просив суд.

Суду не належить компетенція на самостійне визначення суми боргу, або суми стягнення на власний розсуд.

На основі принципів диспозитивності і змагальності суд саме перевіряє розрахунки позивача і відповідача, а не виконує замість них їх обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Оскільки спір розглянуто в межах заявлених вимог позивачем, ухвалення додаткового рішення не обґрунтовано належними правовими підставами та суперечить змісту процесуального закону.

Крім цього в ст. 126 Конституції України незалежність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд, -

П О С Т А Н О В И В:

в ухваленні додаткового рішення відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня його проголошення.

Суддя С.О. Бородовський