Ухвала

від 20.10.2020 по справі 344/7346/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/7346/19

Провадження № 6/344/211/20

У Х В А Л А

20 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Бородовського С.О.,

секретаря Грегулецької Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву голови ліквідаційної комісії КП Муніципальна варта Прусак А.С. про відтермінування виконання судового рішення,-

В С Т А Н О В И В :

в заяві вказано, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 10/03/2020 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Комунального Підприємства Муніципальна варта № 70 про звільнення з роботи від 25/03/2019. Поновлено ОСОБА_1 на роботі - на посаді заступника начальника-начальника відділу охорони об`єктів комунального майна Комунального Підприємства Муніципальна варта з 25/03/2019. Стягнуто з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25/03/2019 по 10/03/2020, з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів. Стягнуто з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 5000 гривень. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць звернуто до негайного виконання. Стягнуто з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537), на користь держави (з зарахуванням на рахунок: UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок. Вказане рішення суду перебуває на примусовому виконанні, відповідач не погоджується з зазначеним судовим рішенням, подано апеляційну скаргу. Просив відтермінувати виконання судового рішення в зв`язку з ліквідацією юридичної особи відповідача. Вказує, що рішення суду щодо поновлення позивача на роботі виконати не можливо, оскільки усі штатні посадові одиниці скасовано, людей вивільнено. Просив відтермінувати виконання судового рішення на строк до шести місяців.

Сторони в судове засідання не з`явились,про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, клопотань щодо реалізації прав суду не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступні обставини.

10/03/2020 рішенням Івано-Франківського міського суду позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Комунального Підприємства Муніципальна варта № 70 про звільнення з роботи від 25/03/2019. Поновлено ОСОБА_1 на роботі - на посаді заступника начальника-начальника відділу охорони об`єктів комунального майна Комунального Підприємства Муніципальна варта з 25/03/2019. Стягнуто з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25/03/2019 по 10/03/2020, з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів. Стягнуто з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 5000 гривень. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць звернуто до негайного виконання. Стягнуто з Комунального Підприємства Муніципальна варта (ЄДРПОУ 40688537), на користь держави (з зарахуванням на рахунок: UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Відповідно до положень статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно ст.124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень. Відповідно до § 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції. Таким чином, усі ті гарантії, які передбачені в § 1 статті 6 Конвенції, повинні застосовуватися і на стадії виконання рішення. Однією з таких гарантій є встановлення розумного строку провадження, а отже, і розумного строку виконання рішення суду. Розумність строку виконання в кожній справі оцінюється окремо, враховуючи складність справи, поведінку заявника та державних органів.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби .

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України Про виконавче провадження .

Згідно статті 129-1Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження , при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Підстави для відстрочки виконання рішення повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами.

Процесуальним законом не встановлено в якості правової підстави для відтермінування виконання судового рішення перебування боржника на стадії ліквідації, при цьому на час ухвалення судового рішення та подання заяви боржник не ліквідований. Заявником не вказано на поважні причини не виконання судового рішення в період з ухвалення рішення по час подання заяви про відтермінування виконання судового рішення, тобто на протязі п`яти місяців.

За змістом норм ст. 236 КЗпП затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

В свою чергу відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеного в Постанові від 24.01.2019 р. у справі № 760/9521/15ц негайне виконання судового рішення полягає у тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватись. Виконання рішення вважається закінченим із дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. 104, 105, 110 ЦКУ ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це засновницькими документами в передбачених ними випадках, в результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав і обов`язків до інших осіб.

Згідно ст. 107 ЦК України юридична особа - правонаступник, до якої в результаті приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі.

Таким чином законом встановлено процедуру поновлення працівника на роботі в випадку ліквідації юридичної особи.

Відповідно до п.11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

В ст. 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Поняття зловживання представлене в статті 17 та статті 35§ 3 (a) (зловживання правом на індивідуальне звернення). Вона посилається на своє звичайне значення відповідно до загальної теорії права, а саме - шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене (Miroпubovs і інші проти Латвії, §§ 62 та 65; S.A.S. проти Франції [ВП], § 66).

В параграфі 68 рішення в справі Європейського суду з прав людини Birsan проти Румунії вказано, що ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямована на забезпечення демократій засобами боротьби з діями та діяльністю, які знищують або неналежним чином обмежують основні права та свободи незалежно від того, чи дії або діяльність здійснюються державою , групою або особою .

Зловживання правами національним законодавством та міжнародно-правовими зобов`язаннями України не гарантується.

Відповідно до зазначеного, суд -

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя С.О. Бородовський