Постанова

від 02.09.2020 по справі 914/201/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2020 р. Справа №914/201/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючий суддя: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

явка учасників справи:

від прокуратури: Сенів О.П. (посвідчення 054858 від 15.01.2020);

від позивача (кредитора): не з`явився;

від відповідача (боржника): не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

розглянув апеляційну скаргу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області за № 14.38/05-42-2459ВИХ-20 від 09.04.2020

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.03.2020 суддя: Петрашко М.М. м. Львів, повний текст ухвали складено - 23.03.2020

про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі № 914/201/18 про стягнення з Дідушицької сілської ради на користь Стрийської районної державної адміністрації Львівської області грошових коштів в сумі 1490000,00 грн. таким, що не підлягає виконанню

за позовом Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, м. Стрий

до відповідача Дідушицької сільської ради, с. Великі Дідушичі, Стрийський район

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 Фінансове управління Стрийської районної державної адміністрації, м. Стрий

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2 Гірненська сільська рада, с. Гірне, Стрийський район

про стягнення грошових коштів у сумі 1 490 000,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заявника.

06.03.2020 у Господарський суд Львівської області звернулася Дідушицька сільська рада із заявою №80 від 04.03.2020 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №914/201/18 таким, що не підлягає виконанню та про стягнення з Стрийської районної державної адміністрації Львівської області на користь Дідушицької сільської ради грошових коштів в сумі 1 490 000,00 грн. як таких, що безпідставно одержані стягувачем за виконавчим документом, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що спірний наказ видано судом першої інстанції до набрання законної сили рішення суду, з порушенням вимог ч. 4 ст. 327 ГПК України, а тому він не підлягав виконанню. Оскільки стягнення за спірним наказом уже відбулося повністю, то на підставі ч. 4 ст. 328 ГПК України заявник просить стягнути на його користь грошові кошти, які безпідставно одержані стягувачем за виконавчим документом.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.03.2020 заяву Дідушицької сільської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №914/201/18 задоволено частково. Наказ Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №914/201/18 про стягнення з Дідушицької сільської ради на користь Стрийської районної державна адміністрації Львівської області грошових коштів у сумі 1 490 000,00грн. (для повернення невикористаної субвенції), визнано таким, що не підлягає виконанню, з тих підстав, що місцевий господарський суд встановив відсутність обов`язку боржника за виконавчим документом, у зв`язку з його повним виконанням на підставі рішення суду першої інстанції.

В задоволенні вимоги про стягнення з Стрийської районної державної адміністрації Львівської області на користь Дідушицької сільської ради безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 1 490 000,00 грн. - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення з Стрийської районної державної адміністрації Львівської області на користь Дідушицької сільської ради безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 1490000,00 грн. обгрунтована тим, що дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2018 у справі №914/201/18 не змінює його суті, а тому в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що 1490000,00 грн. були безпідставно одержані Стрийською районною державною адміністрацією Львівської області на підставі наказу Господарського суду Львівської області, що був виданий на виконання рішення Господарського суду Львівської області, яке набрало законної сили.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі Стрийська місцева прокуратура Львівської області просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та закрити провадження у справі, в зв`язку з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що місцевий господарський суд здійснив розгляд заяви боржника № 80 від 04.03.2020 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №914/201/18 таким, що не підлягає виконанню, залишивши поза своєю увагою, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2018 вже вирішувалось аналогічна заява цього ж боржника з тих самих підстав. У звязку з наведеним апелянт вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України та п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача.

Обґрунтувуючи відзив на апеляційну скаргу боржник погоджується з ухвалою суду першгої інстанції, яка оскаржується, при цьому покликається на доводи, які аналогічні, викладеним у заяві Дідушицької сільської ради №80 від 04.03.2020 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №914/201/18 таким, що не підлягає виконанню.

Треті особи не скористалися своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

В судове засідання 02.09.2020 з`явився прокурор.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомилм, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності.

До початку судового засідання суд оголосив, що ухвалою Західного апеяційного господарського суду від 31.08.2020 повернуто апеляційну скаргу Дідушицької сільської ради №126 від 08.04.2020, оскільки апелянтом не подано суду належні докази надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі в розумінні ч. 1 ст. 259 ГПК України, а також не подано суду належні докази сплати й зарахування судового збору в розмірі 2102,00 грн. за належними реквізитами, після ухвали від 21.04.2020 про залишення без руху апеляційної скарги Дідушицької сільської ради, а тому її слід вважати неподаною.

У зв`язку з цим суд роз`яснив, що апеляційний розгляд в даній справі здійснюватиметься лише в межах доводів апеляційної скарги Стрийської місцевої прокуратури Львівської області за № 14.38/05-42-2459ВИХ-20 від 09.04.2020.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задоволити, скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2020 у справі №914/201/18 та закрити провадження у справі.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши доводи та заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали місцевого господарського суду та закриття провадження у справі.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою судовий наказ у справі визнано таким, що не підлягає виконанню, а предметом апеляційного перегляду - наявність/відсутність підстав для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Отже в межі апеляційного перегляду входить з`ясування обставин щодо наявності в господарського суду першої інстнації достатніх правових підстав для розгляду заяви боржника про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, за наслідками чого встановити чи правомірно місцевий господарський суд задоволив таку заяву.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2018 у справі №914/201/18 задоволено позов першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Стрийська районна державна адміністрація до Дідушицької сільської ради про стягнення грошових коштів у сумі 1 490 000,00 грн. Стягнуто з Дідушицької сільської ради на користь Стрийської районної державної адміністрації Львівської області грошові кошти у сумі 1490000,00 грн. (для повернення невикористаної субвенції). Стягнуто з Дідушицької сільської ради на користь Прокуратури Львівської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 22 350,00 грн.

На виконання зазначеного рішення від 10.05.2018 Господарський суд Львівської області видав накази від 18.06.2018 про стягнення вищезазначених сум.

24.07.2018 боржник звернувся до суду першої інстанції зі заявою №214 від 20.07.2018 (а.с.114-117,т.2) в якій просив визнати наказ Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №914/201/18 про стягнення 1 490 000,00 грн. таким, що не підлягає виконанню. Цю заяву боржник мотивував тим, що згаданий наказ видано судом першої інстанції до набрання законної сили рішення судом першої інстанції, тобто з порушенням ч. 4 ст. 327 ГПК України, а тому не підлягав виконанню.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у справі №914/201/18 (а.с.153-155,т.2) відмовлено в задоволенні заяви Дідушинської сільської ради (боржник) №214 від 20.07.2018 про визнання наказ Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №914/201/18 про стягнення 1 490 000,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Вказана ухвала учасниками справи в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Апеляційним господарським судом встановлено, що боржник 06.03.2020 повторно звернувся до місцевого господарського суду зі заявою №80 від 04.03.2020, яка за своїм змістом та вимогами аналогічна заяві №214 від 20.07.2018, що вже розглягнута судом першої інстанції та ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у справі №914/201/18 відмовлено в її задоволенні, яка в апеляційному порядку не переглядалась. Тому обгрунтуваними є доводи апеляційної скарги, що провадження по аналогічній заяві боржника підлягає закриттю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України та п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, а тому дійшов до помилкового висновку щодо наявності правових підстав для розгляду заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню за наявності ухвали суду, якою це питання вже вирішувалось з того самого предмету та з тих самих підстав. Постановивши оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд з порушенням інстанційності фактично переглянув в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у справі №914/201/18, чим поставив її під сумнів, порушивши принцип правової визначеності.

У зв`язку з наведеним правильними є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був відмовити у відкритті провадження за заявою боржника №80 від 04.03.2020 або закрити помилково відкрите провадження у цій справі за цією ж заявою.

Згідно з ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Таким чином ухвала Господарського суду Львівської області від 17.03.2020 не відповідає вимогам ч. 1 ст. 278 ГПК України, а тому підлягає скасуванню з подальшим закриттям провадження у справі №914/201/18 за заявою Дідушицької сільської ради №80 від 04.03.2020 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №914/201/18 таким, що не підлягає виконанню, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Зважаючи на межі апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції не оцінює наявність чи відсутність правових для визнання наказу Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №914/201/18 таким, що не підлягає виконанню, оскільки це питання вже вирішено ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у справі №914/201/18, що не є предметом апеляційного оскарження в даному випадку.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи задоволення апеляційної скарги суд виходячи з положень ст. 129 ГПК України доходить до висновку про стягнення з боржника на користь апелянта (прокурор) судового збору в розмірі 2102,00 грн. за подання апеляційної скарги, сплаченого згідно з платіжного доручення за №632 від 09.04.2020.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 278, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області за №14.38/05-42-2459ВИХ-20 від 09.04.2020 задоволити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.03.2020 у справі №914/201/18 - скасувати.

Закрити провадження у справі №914/201/18 за заявою Дідушицької сільської ради №80 від 04.03.2020 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №914/201/18 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Дідушицької сільської ради на користь Стрийської місцевої прокуратури 2102,00 грн. у відкшодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 11.09.2020.