Постанова

від 15.09.2020 по справі 925/15/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. Справа№ 925/15/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.05.2020 (повний текст рішення складено 02.06.2020)

у справі №925/15/20 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Березняківської сільської ради

до фізичної особи-підприємця Калашник Наталії Миколаївни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Смілянського районного споживчого товариства

про повернення 159387,47 грн не сплачених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури звернувся з позовом до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Березняківської сільської ради до фізичної особи-підприємця Калашник Наталії Миколаївни про стягнення з останньої на користь Березняківської сільської ради 159387,47 грн - коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності в підприємницькій діяльності під розміщення магазину в с. Березняки Смілянського району - з вересня 2015 року, утримуваних без достатніх підстав, з посиланням на приписи ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України. Розрахунок заявленої до стягнення суми ґрунтується на сумі ймовірної орендної плати, що мала бути сплачена відповідачем на користь сільської ради при оформленні договору оренди земельної ділянки - за період з 01.11.2016 по 30.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04 березня 2020 року залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Смілянське районне споживче товариство.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.05.2020 у справі №925/15/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності порушення чи невизнання відповідачем права Березняківської сільської ради.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, заступник прокурора Черкаської області подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 26.05.2020 у справі №925/15/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 93, 120, 125, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 377, 1212, 1214 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник стверджує, що внаслідок корисування земельною ділянкою без правостановлюючих документів, ФОП Калашник Н.М. отримала дохід в результаті нездійснення плати за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, а Березняківська сільська рада фактично була позбавлена права отримати дохід у вигляді орендної плати, який вона мала отримати в разі своєчасного укладення договору оренди в розмірі 159387,47 грн; ухилення відповідача від обов`язкової сплати орендної плати за користування земельною ділянкою є підставою для застосування положень ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.05.2020 у справі №925/15/20. Постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження за відсутності представників сторін, третьої особи, прокуратури.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу прокурором викладено обставини на спростування доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини десятої статті 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступних підстав.

11.09.2015 на підставі договору купівлі-продажу №14 серія та номер НАО169245 р/№4218, зареєстрованого приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М., у гр. Калашник Наталії Миколаївни виникло право власності на нежитлову будівлю, магазин в„–14, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Смілянський район, с. Березняки, вул. Марищука, 1-б , позначену на тех. плані будівлі під літерою "А", загальною площею 688,9 м2 та навіс, позначений на тех. плані будівлі під літерою "Н"; нежитлова будівля - магазин №14 знаходиться на земельній ділянці площею 0,4492 га, яка має кадастровий номер 7123781000:01:001:0360 згідно даних витягу НВ-7102672722015 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 13.08.2015 управлінням Держземагентства у Смілянському районі.

Вказаний договір укладено Смілянським районним споживчим товариством (код ЄДРПОУ 01774175), як продавцем, та гр. Калашник Наталією Миколаївною (ід. код НОМЕР_1 ), як покупцем.

Відповідно до п. б) розділу 4 вказаного Договору продавець повинен передати покупцю придбану ним нежитлову будівлю магазин № 14 не пізніше 20.09.2015 згідно акту прийому-передачі у присутності та за підписами представників з обох сторін.

Відповідно до п. д) розділу 4 Договору Смілянське районне споживче товариство разом з відчуженням нежитлової будівлі (магазину №14), відмовляється від права постійного користування земельною ділянкою, виділеною йому під цей проданий об`єкт, та зобов`язується докласти зусиль з метою переоформлення права на користування земельною ділянкою на ім`я покупця.

Відповідно до протоколу №1 засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам на території Березняківської сільської ради від 24.07.2019, копія якого міститься в матеріалах справи, комісією розглядались питання про визначення та погодження розміру збитків, заподіяних Березняківській сільській раді внаслідок фактичного використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без сплати за землекористування Калашник Н.М .

Як вбачається з протоколу засідання комісії, секретар комісії доповів, що гр. Калашник Н.М. фактично користується земельною ділянкою кадастровий номер 7123781000:01:001:0360, площею 0,4492 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, оскільки на ній розміщена будівля магазину, власником якої вона є. Калашник Н.М. повідомила на засіданні цієї комісії, що фактична площа даної земельної ділянки, на якій розташована будівля торгівельного комплексу, що належить їй на праві приватної власності, не відповідає площі, вказаній у Державному земельному кадастрі та запропонувала викликати фахівця для визначення меж земельної ділянки в натурі. Крім того, Калашник Н.М. пояснила, що вона фактично користується земельною ділянкою, на якій знаходиться будівля торгівельного комплексу, орієнтовною площею 0,08-0,13 га, і згодна укласти договір оренди земельної ділянки на вказану площу. Укладати договір оренди земельної ділянки площею 0,4492 га, яка зазначена у Державному земельному кадастрі - категорично відмовилась.

За результатами засідання вказаної комісії вирішено відкласти розгляд питання про визначення та погодження розміру збитків, заподіяних Березняківській сільській раді внаслідок фактичного використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без сплати за землекористування гр. Калашник Н.М. до підтвердження фактичного розміру земельної ділянки. Вирішено запросити спеціаліста для винесення меж земельної ділянки з кадастровим номером 7123781000:01:001:0360 площею 0,4492 га та здійснити замір частини земельної ділянки, на якій знаходиться будівля торгівельного комплексу з врахуванням території, яка необхідна для здійснення підприємницької діяльності Калашник Н.М. та рекомендувати Калашник Н.М. звернутись до сесії сільської ради з пропозицією надати дозвіл на поділ земельної ділянки.

19.08.2019 комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам був складений Акт №1 щодо визначення та відшкодування розміру збитків, відповідно до якого комісія встановила, що розмір збитків у вигляді неотриманого доходу по орендній платі, за час фактичного користування земельною ділянкою, завданих власнику земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Марищука, 1-б, с. Березняки , становить 159018,48 грн. Відповідно до вказаного Акта власником землі, якому заподіяли збитки, є Березняківська сільська рада; особа, яка завдала шкоду: громадянка Калашник Наталія Миколаївна ; земельна ділянка, яку використовують, розташована за адресою: вул. Марищука, 1-б, с. Березняки, Смілянського району, Черкаської області ; площа земельної ділянки 0,4492 га; підстава використання: використовується безпідставно; період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів: з 01.07.2016 по 01.07.2019.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.12.2019, номер довідки 193177439, форма власності земельної ділянки з кадастровим номером 7123781000:01:001:0360, площею 0,4492 га за адресою: Черкаська область, Смілянський район, с. Березняки, вул. Марищука, 1б , - комунальна, власник: Березняківська сільська рада, код ЄДРПОУ 26358118. Підстава виникнення права власності на об`єкт: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер:11-7/VII, виданий 08.10.2019, видавник: Березняківська сільська рада. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49158712 від 15.10.2019.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача коштів, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, тобто орендну плату, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Березняківській сільській раді, на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України. Сума, заявлена до стягнення з відповідача, розрахована як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою для даної земельної ділянки, оскільки саме орендна плата є єдиною можливою формою плати за користування фізичною особою-підприємцем спірною земельною ділянкою.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на спробу позивача отримати подвійну плату за користування спірною ділянкою за рахунок Смілянського районного споживчого товариства, яким вносилась плата за землю протягом 2015 - 2020 років та ФОП Калашник Н.М. (ймовірна орендна плата без договору за 2016-2019 роки); заперечує повноваження сільської ради на участь у судовому засіданні як позивача з мотивів нелегітимного утворення органу місцевого самоврядування.

У своїх письмових поясненнях щодо заявленого позову третя особа зазначила, що за земельну ділянку площею 0,4492 га з кадастровим номером 7123781000:01:001:0360 згідно податкових декларацій зі сплати за землю протягом 2015-2020 років сплачено 33837,51 грн, що підтверджується доданими до пояснень копіями податкових декларацій з плати за землю за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки. Окрім того, Смілянським РСТ надано до суду копію державного акта на право постійного користування землею від 17.06.1992, виданого виконавчим комітетом Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, відповідно до якого Смілянському РСТ надано у постійне користування 0,47 га землі в межах відповідно до плану землекористування, земельна ділянка надана у постійне користування для будівництва торгівельного центру. Третя особа також пояснила, що спірною земельною ділянкою не користується з моменту відчуження об`єкту нерухомості за договором купівлі-продажу від 11.09.2015 №14, укладеного з гр. Калашник Н.М. , та не має жодних претензій чи запитань щодо поділу земельної ділянки чи погодження її площі. Щодо питання сплачених до бюджету коштів за спірну земельну ділянку за період з 2015 по 2020 роки, то Смілянське РСТ висловило свою позицію щодо вирішення його безпосередньо з гр. Калашник Н.М. в позасудовому порядку. Також третя особа зазначила, що 12.03.2020 рішенням Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області №17-18/VII, за зверненням Смілянського РСТ, припинено право постійного користування Смілянського РСТ спірною земельною ділянкою.

Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач - Березняківської сільської ради є самостійною юридичною особою, з внесенням даних в обліки ЄДРПОУ, з присвоєнням реєстраційного коду, з зазначенням організаційної форми; власником спірної земельної ділянки в межах населеного пункту, оскільки земельні ділянки з 01.01.2013 вважаються розмежованими в межах населених пунктів України.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, орган влади та місцевого самоврядування може діяти лише у спосіб, визначений законом, і не інакше.

Діяльність органу врегульована нормами Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач є самостійною юридичною особою та органом місцевого самоврядування в межах територіальної громади в силу Закону, що не підлягає доказуванню та ревізуванню на вимогу якоїсь зі сторін.

Відповідач є фізичною особою-підприємцем на ринку послуг України, з внесенням даних до ЄДРПОУ.

Прокурор уточнив статус відповідача та вказав, що позов пред`явлено саме до суб`єкта підприємницької діяльності у спірних правовідносинах.

У відповідності до ст. 320 ЦК України, фізична особа-підприємець як власник має право використовувати власне майно в підприємницькій діяльності.

Таким чином, неправомірними є доводи відповідача стосовно того, що фізична особа-підприємець Калашник Наталія Миколаївна є належним відповідачем у справі, оскільки позовні вимоги заявлені до фізичної особи-підприємця, тобто суб`єкта підприємницької діяльності, а власником об`єкта нерухомості, що розташований на спірній земельній ділянці, є фізична особа.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

На момент звернення прокурора з позовом в суд в грудні 2019 року і до дня оголошення оскаржуваного рішення суду між позивачем та відповідачем відсутні письмові договірні відносини строкового оплатного користування спірною земельною ділянкою комунальної власності площею 0,4495 га.

Прокурор вказує на застосування до спірних правовідносин приписів ст.ст. 1212-1214 ЦК України як утримання без достатніх підстав відповідачем та користувачем спірною земельною ділянкою грошових коштів в розмірі ставки орендної плати - як єдиний спосіб дієвого відновлення порушеного права позивача на отримання справедливої оплати за користування землею.

Водночас позивач вказує на необхідність стягнення збитків власнику землі з відповідача.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Отже, немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Відповідна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 р. у справі №917/1739/17.

При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 р. у справі №917/1739/17, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фізична особа-підприємець Калашник Наталія Миколаївна користувалася без достатньої правової підстави земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Марищука, 1-б, с. Березняки, Смілянського району, Черкаської області, площею 0,4492 га, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Сума, заявлена до стягнення з відповідача, розрахована як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою для даної земельної ділянки, оскільки саме орендна плата є єдиною можливою формою плати за користування фізичною особою-підприємцем спірною земельною ділянкою.

У своїй позовній заяві заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури просить стягнути з відповідача на користь Березняківської сільської ради 159387,47 грн; розрахунок даної вимоги ґрунтується на сумі ймовірної орендної плати, що мала бути сплачена відповідачем на користь сільської ради при оформленні договору оренди земельної ділянки - за період з 01.11.2016 по 30.11.2019. Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства від 19.08.2019, в якому зазначена площа земельної ділянки, яка використовувалася відповідачем та на яку нараховували збитки - 0,4492 га.

Відповідачем не спростовано розмір площі земельної ділянки, зазначений у вищевказаному акті.

Також при розрахунку суми позовних вимог прокурором було враховано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.06.2019 №1402/0/24-19, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Марищука, 1-б, с. Березняки, Смілянського району, Черкаської області, з кадастровим номером 71237810000:01:001:0360, площею 0,4492 га, за 2016 рік становить 480778,94 грн, за 2017 рік становить 509628,90 грн, за 2018 рік становить 509628,90 грн, враховано встановлені рішеннями сесії Березняківської сільської ради від 15.07.2015 №44-4/VІ Про місцеві податки та збори , від 12.07.2016 №9-6/VІІ Про місцеві податки та збори , від 12.07.2017 №20-4/VІІ Про місцеві податки та збори , від 26.06.2018 №28-3/VІІ Про місцеві податки та збори ставки орендної плати для земель комерційного призначення на 2016 -2019 роки.

Перевіривши викладений в позовній заяві розрахунок заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 159387,47 грн за період з 01.11.2016 по 30.11.2019, суд вважає його правомірним, арифметично вірним.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач заявив про застосування позовної давності та зазначив, що за позовною вимогою про стягнення коштів за період з 01 листопада 2016 року до 02 січня 2017 року сплинув строк позовної давності, посилаючись на те, що з позовною заявою прокурор звернувся до суду 02.01.2020.

За змістом статей 256, 257, 261, 262, 267 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в 3 роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли в кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові.

Колегією суддів встановлено, що заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури звернувся до суду з даним позовом 28.12.2019, що підтверджується штампом ПАТ Укрпошта на конверті, в якому було надіслано позовну заяву, а відтак, прокурором пропущено трирічний строк позовної давності для звернення з вимогою про стягнення коштів за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави за період з 01.11.2016 по 28.12.2016, який входить до розміру заявлених вимог (159387,47 грн), що є підставою для відмови в позові в частині стягнення коштів в розмірі 8413,63 грн (розмір орендної плати за листопад - грудень 2016 р.).

З огляду на викладене, враховуючи те, що фізична особа-підприємець Калашник Наталія Миколаївна користувалася без достатньої правової підстави земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Марищука, 1-б, с. Березняки, Смілянського району, Черкаської області, площею 0,4492 га, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог заступника прокурора Черкаської області в частині стягнення коштів за користування відповідачем земельною ділянкою без достатньої правової підстави за період з 01.01.2017 по 30.11.2019 в розмірі 150973,84 грн. В частині стягнення коштів за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави за період з 01.11.2016 по 28.12.2016 в розмірі 8413,63 грн позовна вимога не підлягає задоволенню у зв`язку із застосуванням позовної давності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що внесення третьою особою плати за землю протягом 2015 - 2020 років жодним чином не впливає на виникнення у відповідача зобов`язань зі здійснення плати за землю за користування земельною ділянкою комунальної власності під належною їй нерухомістю.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Черкаської області підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 26.05.2020 у справі №925/15/20 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову в частині стягнення 150973,84 грн та про відмову в частині позовних вимог про стягнення 8413,63 грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 26.05.2020 у справі №925/15/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Березняківської сільської ради задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Калашник Наталії Миколаївни на користь Березняківської сільської ради 150973,84 грн - кошти за користування відповідачем земельною ділянкою без достатньої правової підстави за період з 01.01.2017 по 30.11.2019.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Калашник Наталії Миколаївни на користь Прокуратури Черкаської області 2264,61 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 3396,92 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №925/15/20 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир