Постанова

від 10.09.2020 по справі 902/677/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року Справа № 902/677/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Панасюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 09.12.2019 р. у справі №902/677/19 (суддя Яремчук Ю.О., повний текст рішення складено 18.12.2019 р.)

за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області

до приватного підприємства "Укрвінпостач"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників:

прокуратури - Марщівської О.П.,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.12.2019 р. у справі №902/677/19 у задоволенні позову заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до приватного підприємства "Укрвінпостач" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять всіх належних доказів (документів, інформації) щодо приналежності земельної ділянки площею 7,08 га до земель сільськогосподарського призначення чи до земель історико-культурного призначення, не надано доказів щодо площі земельної ділянки, її кадастрового номеру, не надано проекту землеустрою, не надано доказів реєстрації даної ділянки у встановленому законом порядку, що має абсолютне вагоме значення.

Водночас, з урахуванням матеріалів справи місцевий господарський суд прийшов до висновку, що предметом перевірки мало б бути використання земель історико-культурного призначення.

Суд вказує, що встановивши категорію земельної ділянки, встановлюється розпорядник та власник даної земельної ділянки, та як наслідок позивач в інтересах якого звертається прокуратура.

Також господарський суд Вінницької області звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні документи (державні акти) суміжних земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655300:03:001:0119, 0520655300:03:001:0091 та 0520655300:03:001:0090, які знаходяться на території Вороновицької селищної ради Вінницького району та які межують із земельною ділянкою площею 7,08 га, що дало б можливість визначити місце знаходження даної земельної ділянки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Вінницької області звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що судом було ухвалено рішення без оцінки обставин справи та усіх наданих доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням процесуального права.

Апелянт вважає, що матеріалами справи №902/677/19, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №312-ДК/378/АПУ09/01/-19 від 18.04.2019 р., приписом про усунення виявленого порушення №312-ДК/0216Пр/03/01/-19 від 02.05.2019 р., постановою про накладення адміністративного стягнення №312-ДК/0160По/08/01/-19, протоколом про адміністративне правопорушення №312-ДК/0167П/07/01/-19 від 02.05.2019р., а також повторним приписом №692-ДК/0400Пр/03/01/-19 (лист від 09.07.2019 р. № 0-2-0.442-8071/2-19 та від 15.07.2019 р. № 10-2-0.443-8298/2-19), підтверджується використання відповідачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,08 га, за відсутності правовстановлюючих документів на право володіння чи користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної форми власності, що знаходиться за межами смт. Вороновиця Вінницького району.

Також звертає увагу суду на те, що матеріали перевірки відповідачем оскаржені в порядку адміністративного судочинства не були, водночас були визнані директором ПП "Укрвінпостач", оскільки нараховані останньому збитки за використання самовільно зайнятої земельної ділянки та штрафні санкції були сплачені у повному обсязі ще до пред`явлення позовної заяви.

Перший заступник прокурора Вінницької області додає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів у розумінні ст.73 ГПК України, які б вказували на невірність проведеної контролюючим органом перевірки; приналежності спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення; заперечення відповідача щодо площі та місця розташуванням спірної земельної ділянки та щодо самого факту її самовільного використання. У свою чергу відповідачем не було подано до суду будь-яких доказів, які б спростовували доводи прокурора по справі.

Відповідач своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не скористався.

У судове засідання, призначене на 10.09.2020 р., позивач та відповідач не забезпечили явку своїх уповноважених представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суду зауважує, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 р., якою було поновлено провадження у справі №902/677/19 та призначено розгляд справи на 10.09.2020 р. о 14:30 год. була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 23252, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Вороновиця, вул. Леніна, буд. 32, однак, вищевказане поштове відправлення повернулось до апеляційного суду без відмітки про причини невручення. У свою чергу відповідно до відстеження поштового відправлення з офіційного сайту "Укрпошта" поштове відправлення 3300104157267 було повернуто 10.08.2020 р. за зворотною адресою з інших причин.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, колегія суддів враховує, що ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 28.07.2020 р. оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.07.2020 р.

Колегія суддів вважає, що можливість ознайомитись з текстом ухвали суду і прибути 10.09.2020 р. в судове засідання залежала від волевиявлення самого відповідача, тобто мала суб`єктивний характер. Проте, відповідач в судове засідання не з`явився та будь-яких клопотань до суду не подав.

За змістом ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скаргу за відсутності представників позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

18.04.2019 р. державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель (Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області) проведено перевірку з питання здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій форм власності, родючості ґрунтів стосовно земельної ділянки, як об`єкта перевірки, площею 7,08га, яка є суміжною із земельними ділянками з кадастровими номерами 0520655300:03:001:0119, 0520655300:03:001:0091 та 0520655300:03:001:0090 на території Вороновицької селищної ради Вінницького району. Перевірка проведена відповідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 312-ДК від 22.03.2019 року.

За результатами обстеження у зв`язку з необхідністю встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки площею 7,08 га державної форми власності, що відносить до категорії земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області було складено акт обстеження земельної ділянки від 18.04.2019 р. №312-ДК/114/АО/10/01/-19 (а.с.55).

Відповідно до вищевказаного акту, земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташована на території Вороновицької селищної ради Вінницького району за межами населеного пункту смт. Вороновиця площею 7,08 га та є суміжною із земельними ділянками із кадастровими номерами 0520655300:03:001:0119, 05200655300:03:001:0091, 0520655300:03:001:0090 використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме на земельній ділянці знаходяться пожнивні рештки після збору врожаю сільськогосподарської культури - соняшника та проведено передпосівний обробіток ґрунту у вигляді оранки та боронування, що свідчить про її фактичне використання.

Земельна ділянка загальною площею 7,08 га використовується ПП "Укрвінпостач" в особі директора ОСОБА_1 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що є порушенням вимог статті 125, 126 Земельного кодексу України.

Даний факт та дії директора ПП "Укрвінпостач" в особі директора ОСОБА_1 відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки.

Також акт обстеження земельної ділянки від 18.04.2019 р. №312-ДК/114/АО/10/01/-19 містить план-схему обстежуваної земельної ділянки.

За фактом самовільного зайняття земельної ділянки 02.05.2019 р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Багабунтом Юрієм Анатолійовичем відносно директора ПП "Укрвінпостач" ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №312-ДК/0167П/07/01/-19 за фактом скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.53-1 КУпАП.(а.с.54)

В графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" директор ОСОБА_1 вказав, що порушення вчинив ненавмисно та зобов`язується його усунути, тим самим, на думку колегії суддів, останній не заперечував факту самовільного зайняття земельної ділянки.

Після чого 02.05.2019 р. за результатами розгляду адміністративного протоколу №312-ДК/0167П/07/01/-19 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Багабунтом Юрієм Анатолійовичем в присутності директора ПП "Укрвінпостач" було винесено постанову №312-ДК/0160По/08/01/-19 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.53)

У вищевказаній постанові також визначено, що порушенням було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 12163 грн. 76 коп., яка розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963.

Згідно матеріалів справи директором ПП "Укрвінпостач" ОСОБА_1 було сплачено штраф у розмірі 340 грн. та відшкодовано шкоду у розмірі 12163 грн. 76 коп. у повному обсязі, про що свідчать квитанція №ПН872 від 07.05.2019 р. та платіжне доручення №1 від 07.05.2019 р. (а.с.50-51).

Також 02.05.2019 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області директору ПП "Укрвінпостач" ОСОБА_1 було видано припис №312-ДК/0216Пр/03/01/-19, яким зобов`язано в 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку або оформити на неї правовстановлюючі документи. Про виконання припису до 02.06.2019 р. необхідно повідомити Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Однак як вбачається з листа ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 15.07.2019р. вих.№10-2-0.443-8298/2-19 (а.с. 26) відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 12.06.2019 р. №692-ДК державним інспектором було здійснено перевірку виконання вимог припису від 02.05.2019 р. №312-ДК/0216Пр/03/01/-19 на звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та було встановлено, що директор ПП "Укрвінпостач" ОСОБА_1 продовжує використовувати вищевказану земельну ділянку. За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства було складено акт перевірки №692-ДК/675/АП/09/01/-19, протокол про адміністративне правопорушення за ст.188-5 КУпАП №692-ДК/0299П/07/01/-19, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №692-ДК/0286По/08/01/-19 та 01.07.2019 р. директору ПП "Укрвінпостач" ОСОБА_1 видано повторний припис №692-ДК/0400Пр/03/01/-19 в 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. за №308, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яким передбачено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру України на території Вінницької області, і яке, згідно з пунктом 4.13. Положення, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Вінницької області.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" унормовано повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі відповідно до яких належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Згідно статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України унормовано, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З урахуванням наявних матеріалів справи, апеляційним судом безспірно встановлено факт самовільного зайняття та використання відповідачем спірної земельної ділянки, оскільки вона не відводилася та не надавалася у користування відповідачеві, а також оскільки у матеріалах справи немає доказів належного оформлення права користування чи власності щодо вищевказаної земельної ділянки.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині безпідставності висновків суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів, які б підтверджували приналежність земельної ділянки площею 7,08 га до земель сільськогосподарського призначення чи до земель історико-культурного призначення, площу земельної ділянки, її кадастровий номер, наявність проекту землеустрою, реєстрації даної ділянки у встановленому законом порядку, колегія суддів вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Апеляційний господарський суд вважає, що акт обстеження земельної ділянки №312-ДК/114/АО/10/01/-19 від 18.04.2019 р., протокол про адміністративне правопорушення №312-ДК/0167П/07/01/-19 від 02.05.2019 р., постанова про накладення адміністративного стягнення №312-ДК/0160По/08/01/-19 від 02.05.2019 р. та припис №312-ДК/0216Пр/03/01/-19 від 02.05.2019 р. у своїй сукупності в повній мірі підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки, площу, категорію та форму власності спірної земельної ділянки, а також свідчить про належність позивача у даній справі.

Також колегія суддів зауважує, що розмір збитків завданих в результаті самовільного зайняття земельної ділянки визначався Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області згідно Методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 відповідно до якою розмір завданих збитків знаходиться у прямій залежності від площі та категорії земельної ділянки. Однак відповідач розмір нарахованих завданих збитків за використання самовільно зайнятої земельної ділянки (вказаних у постанові про накладення адміністративного правопорушення) не оспорював та оплатив їх у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 07.05.2019 р..

На підставі вищевикладеного апеляційний суд вважає, що оскільки вищевказані матеріали перевірки є чинним, у встановленому порядку не оскаржувались, а тому на думку суду є належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України.

Колегія суддів критично оцінює висновки місцевого господарського суду про те, що оскільки в матеріалах справи відсутні документи (державні акти) суміжних земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655300:03:001:0119, 0520655300:03:001:0091 та 0520655300:03:001:0090, які знаходяться на території Вороновицької селищної ради Вінницького району та які межують із земельною ділянкою площею 7,08 га, не можливо визначити місце знаходження спірної земельної ділянки, оскільки, на думку суду, за допомогою інформаційного сайту "Публічна кадастрова карта України", що знаходиться у вільному доступі в мережі інтернет, за кадастровими номерами трьох суміжних земельних ділянок, в сукупності з планом-схемою, що міститься в акті обстеження земельної ділянки від 18.04.2019р. №312-ДК/114/АО/10/01/-19 (а.с.55) можливо встановити місце розташування самовільно зайнятої земельної ділянки.

Так апеляційним судом встановлено, що згідно даних інформаційного сайту "Публічна кадастрова карта України" із земельними ділянками з кадастровими номерами 0520655300:03:001:0119, 0520655300:03:001:0091 та 0520655300:03:001:0090 межує лише одна несформована земельна ділянка.

Щодо представництва прокурором інтересів держави колегія суддів, надаючи оцінку наявності підстав представництва, констатує, що прокурор, у встановленому законом порядку звертаючись з позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, правильно визначив орган, уповноважений регулювати спірні відносини та вказав у чому полягає його бездіяльність щодо захисту законних інтересів держави, а саме, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, враховуючи встановлені в ході перевірок обставини, всупереч своїх повноважень щодо вжиття відповідно до закону заходів для повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам, не вжила відповідних заходів з метою усунення порушення, вказаного у позові.

Колегія суддів вважає, що прокурор дотримався порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та попередньо, до звернення до суду, повідомив про намір звернутись до суду з позовом Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що підтверджується відповідним листом прокуратури Вінницької області від 29.07.2019р. №91/6363вих-19 (а.с. 40). Тим самим Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області було надано можливість відреагувати на вказане порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову до суду про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, з огляду на невиконання директором ПП "Укрвінпостач" ОСОБА_1 приписів Держгеокадастру у Вінницькій області.

Про необхідність та актуальність захисту інтересів держави також свідчить факт продовження використання ПП "Укрвінпостач" самовільно зайнятої земельної ділянки на момент підготовки першим заступником прокурора Вінницької області апеляційної скарги, про що свідчить лист Вороновицької селищної ради від 02.01.2020 р. вих.№02-23/3. (а.с. 130)

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Отже, колегія суддів, на підставі сукупності досліджених доказів, встановивши факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 7,08 га сільськогосподарського призначення державної форми власності, що межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 0520655300:03:001:0119, 0520655300:03:001:0091 та 0520655300:03:001:0090, що розташована в адміністративних межах Вороновицької селищної ради Вінницького району, за межами населеного пункту смт. Вороновиця вважає, що суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вказане, апеляційну скаргу першого заступника прокурора Вінницької області слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 09.12.2019 р. у справі №902/677/19 - задоволити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 09.12.2019 р. у справі №902/677/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - задоволити.

3. Зобов`язати приватне підприємство "Укрвінпостач" (23252, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Вороновиця, вул. Леніна, буд. 32, код ЄДРПОУ 30684819) звільнити та повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 39767547) самовільно зайняту земельну ділянку площею 7,08 га із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка є суміжною із земельними ділянками із кадастровими номерами 0520655300:03:001:0119, 0520655300:03:001:0091, 0520655300:03:001:0090, що розташована в адміністративних межах Вороновицької селищної ради Вінницького району, за межами населеного пункту смт. Вороновиця.

4. Стягнути з приватного підприємства "Укрвінпостач" (23252, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Вороновиця, вул. Леніна, буд. 32, код ЄДРПОУ 30684819) на користь прокуратури Вінницької області (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Монастирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 02909909) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. Стягнути з приватного підприємства "Укрвінпостач" (23252, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Вороновиця, вул. Леніна, буд. 32, код ЄДРПОУ 30684819) на користь прокуратури Вінницької області (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Монастирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 02909909) 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 (п`ятдесят) коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Господарському суду Вінницької області видати судові накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "16" вересня 2020 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.