Ухвала

від 10.09.2020 по справі 917/1635/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті

10.09.2020 р. Справа № 917/1635/19

м. Полтава

за позовною заявою Першого заступника прокурора Полтавської області, вул. 1100-річчя Полтава, 7, м.Полтава, 36000 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах:

1. Національної академії аграрних наук України, вул. Суворова, 9, м. Київ, 01010

2. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038

до 1.Інституту свинарства і агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, вул. Шведська Могила, 1, м.Полтава, 36006

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЇЖА ДЛЯ РОЗДУМІВ", вул. Пилипа Орлика, 18, м. Полтава, 36020

про визнання недійсним договору

Суддя Солодюк О.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Цибульська М.Л., посв. в протоколі

від відповідачів: 1. адвокат Кузьмич Г.В., дов. в протоколі; 2. адвокат Корольов І.М., ордер в протоколі

від позивачів: 1.не з"явився; 2. не з"явився

Розглядається позовна заява про визнання недійсним договору на виконання наукового супроводу щодо реконструкції саду для вирощування волоського горіху з метою виготовлення біологічно активної кормової добавки № 18 від 18.03.2016р., укладеного між Інститутом свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою діяльністю "Їжа для роздумів".

Від представника відповідача 1 до суду надійшло клопотання (вх. №4732 від 28.04.20 р.) про залишення позову без розгляду з посиланням на те, що прокурор не обгрунтував наявність підстав для представництва в суді.

15.05.2020 р. від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача 1 (вх.№5298).

Ухвалою суду від 26.05.2020 р. розгляд справи призначено на 29.07.20 р. на 10:30 год., оскільки судове засідання, призначене на 30.04.20 р. на 11:00 год. не відбулося у зв"язку з перебуванням судді у відпустці.

27.05.20 р. від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№5668), в яких позов заперечується повністю. Крім того, відповідач 1 зазначає про безпідставність подання прокурором даного позову в інтересах держави, а також заперечує проти прийняття судом відповіді на відзив відповідача 1, який надіслано прокуратурою з порушенням встановленого судом строку без поважних причин.

03.06.20 р. від відповідача 2 надійшли заперечення на позовну заяву (вх. №5930), в яких відповідач 2 зазначає, що прокуратурою не надано доказів нездійснення Національною академією аграрних наук України та Головним управління Держагеокадастру у Полтавській області захисту інтересів держави. Саме лише факт відсутності звернення суб"єкта владних повноважень із позовом до суду, як зазначає відповідач 2, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів. Позовні вимоги відповідач 2 вважає безпідставними і просить залишити їх без задоволення.

В судовому засіданні 29.07.2020 р. представник прокуратуру позов підтримує в повному обсязі і зазначає про доведення прокуратурою підстав для представництва інтересів держави в особі позивачів у дані справі.

Представники відповідачів 1 та 2 просять позов залишити без резгляду. Представник відповідача 1 заперечує проти прийняття судом від прокуратури відповіді на відзив відповідача 1 у зв"язку із пропуском строку для його надання суду та учасникам справи.

В судовому засіданні 29.07.2020 р. оголошувалась перерва до 10.09.20202 р. до 11:30 год.

В судовому засіданні 10.09.2020 р. представник прокуратури позов підтримує і заперечує проти залишення позову без розгляду.

Представники відповідача 1 та 2 проти позову заперечують. Представник відповідача 1 зазначає про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв"язку з відсутністю у прокуратури підстав для звернення з даним позовом до суду.

Суд вважає обгрунтованим посилання відповідача 1 на пропущення прокурором строку для подання відповіді на відзив відповідача 1.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 18.12.2019 р. запропоновано прокуратурі до 20.01.20 р. надати суду відповідь на відзив відповідача 1, копію відповіді на відзив надіслати всім учасникам справи, докази надсилання надати суду. Ухвала отримана прокуратурою 30.12.2019 р.

Проте, відповідь на відзив (вх. № 5298 від 15.05.20 р.) була надіслана прокуратурою суду та іншим учасникам справи 13.05.2020 р. (відмітка пошти та квитанції в мат. справи), тобто, з порушенням (пропущенням) строку, встановленого судом ухвалою від 18.12.2019 р.

За таких обставин, посилання прокурора у відповіді на відзив на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв"язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020 р., є безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначене, суд залишає без розгляду відповідь на відзив відповідача 1, отриману від прокуратури 15.05.20 р. за вх. № 5298.

Щодо клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Звертаючись з позовом до суду в інтересах держави в особі Національної академії наук України та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прокурор зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» , національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки.

Національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.

Відповідно до статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 315 (чинний на момент укладення спірного договору), майновий комплекс Академії складається з усіх матеріальних та нематеріальних активів (далі - об`єкти майнового комплексу), які перебувають на балансі Академії і наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, закріплені державою за Академією в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, одержаних в результаті фінансово - господарської діяльності, чи набуті іншим шляхом, не забороненим законом. Об`єкти майнового комплексу Академії належать їй на праві господарського відання і передаються науковим та іншим установам, підприємствам та організаціям, що перебувають у її віданні, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених законодавством та цим Статутом.

Академія, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника таких об`єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається у межах, визначених законодавством.

Відповідно до п.п.3 п. 6.2. Статуту Інститут свинарства і агропромислового виробництва у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Національна академія аграрних наук України здійснює контроль за науковою і господарською діяльністю наукової установи.

Таким чином, як зазначає прокурор, підписання спірного правочину порушує інтереси держави в особі Національної академії аграрних наук України що є організацією, що забезпечує реалізацію прав держави у спірних правовідносинах.

Крім того, як зазначає прокурор, статтею 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково - дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» у державній власності залишаються, зокрема, розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

У зв`язку з тим, що вищевказані земельні ділянки відповідно до державних актів знаходяться у постійному користуванні державного підприємства, ці земельні ділянки відносяться до земель державної власності.

Відповідно до п.13 ч.4 Положення «Про Головне управління Держгеокадастру в області» , затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Окрім цього, відповідно до ст. 150 ЗК України, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель.

Таким чином, як зазначає прокурор, органом, уповноваженим розпоряджатися землями, що перебувають на праві постійного користування в Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України є Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області.

В той же час, станом на момент звернення прокурора до суду з позовною заявою уповноваженими органами не вжито жодних дієвих заходів для усунення виявлених порушень, що змусило прокурора звернутись з даним позовом до суду в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах - Національної академії наук України та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке, як зазначає прокурор, здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, а також захисту економічних інтересів держави у зв`язку із можливістю подальшого безоплатного вилучення цих земель шляхом набуття права власності на багаторічні насадження.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до абзаців 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абзацами 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно відповідно до положень частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (пункт 1 Положення).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

За змістом пункту 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 4 Положення).

Згідно з пунктом 5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Зі змісту наведених положень чинного законодавства вбачається, що Держгеокадастр є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку, зокрема у випадку порушення зазначених інтересів при укладенні договорів щодо земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення.

Враховуючи вищезазначене, посилання відповідача 1 на те, що з ГУ Держгеокадастру у Полтавській області може звертатись до суду лише з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, є помилковим.

Національної академії аграрних наук України, здійснюючи повноваження відповідно до Статуту з управління об`єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника таких об`єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається у межах, визначених законодавством.

Таким чином, Національна академія аграрних наук України є організацією, що забезпечує реалізацію прав держави у спірних правовідносинах, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокуратурою Полтавської області направлено листа за № 05/1-423 вих-19 від 19.04.2019 на адресу Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області з вимогою вжити заходів для усунення виявлених порушень, за результатами розгляду якого отримано відповідь, що ГУ Держгеокадастру в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Саме з метою представництва інтересів держави в суді про зазначені порушення було поінформовано прокуратуру Полтавської області. Вказане підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області за № 7-16-0.14-3081/2-19 від 22.05.2019.

Також на виконання ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокуратурою Полтавської області направлено листа за № 05/1-424 вих-19 від 19.04.2019 на адресу Національної академії аграрних наук України з вимогою вжити заходів для усунення виявлених порушень, за результатами розгляду якого отримано відповідь, що Академія не вбачає порушень інтересів в діяльності Інституту свинарства та АПВ, що підтверджується листом НААН №14-44 від 29.05.2019.

Таким чином, вказане підтверджує факт бездіяльності уповноважених органів та доведення підстав представництва прокурора інтересів держави у даній справі.

В постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 зазначено, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та Національна академія аграрних наук України не оскаржують наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави по даній справі, і прокурор звертався до них з вимогою вжити заходів для усунення виявлених порушень і отримав вищевказані відповіді, суд дійшов висновку про підтвердження прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави, що є підставою для відмови у задоволені клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду.

Інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.182-183, п.3 ч.2 ст.185, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження.

2. Призначити справу № 917/1635/19 до судового розгляду по суті на 02.10.2020 р. на 11:00 год.

Розгляд справи по суті відбудеться в приміщенні господарського суду Полтавської області за адресою: м. Полтава, вул. Зигіна,1, зал № 10.

3. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею та оскарженню не підлягає (ст.ст. 235,255 ГПК України).

Суддя Солодюк О.В.