ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
14 вересня 2020 року Справа № 280/6298/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_1 )
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_2 )
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ НВП Землягеоінформ (м. Запоріжжя, просп. Соборний, 152 В оф. 118, індекс 69095 Ідентифікаційний код юридичної особи 35979620)
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач 1), ОСОБА_2 (надалі - позивач 2) до Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області (далі по тексту, відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ НВП Землягеоінформ , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , в якому позивачі просять суд:
- визнати бездіяльність Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, щодо ненадання інформації про розподіл земель за категоріями, земельних ділянок за їх цільовим призначенням, за формами власності на землю, кількість власників/користувачів, кількість і площу земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні фізичних та юридичних осіб в тому числі і інформацію про земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивачів;
- визнати рішення Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області № 20 від 29 серпня 2019 року про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій та проекту Генерального плану недійсним та скасувати;
- зобов`язати Малобілозерську сільську раду Василівського району Запорізької області внести зміни в Генеральний план щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 з земель загального користування на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Відповідно до пункту 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви зокрема з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановленою статтею 161 КАС України, з огляду на наступне.
За правилами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції чинній на момент підписання та надходження адміністративного позову до суду - далі Закон України №3674-VI).
Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.
Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (пункт 1 статті 3 Закону України 3674-VI від 08 липня 2011 року).
Згідно з положеннями до частини 1 статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 гривень.
Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України №3674-VI визначено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Так, позивачі в прохальній частині позову визначив дві вимоги немайнового характеру.
Таким чином, судовий збір який підлягає сплаті за звернення до суду з позовною заявою ставить 3363,20 грн. з яких ОСОБА_1 повинен сплатити суму 1681,60 грн. та ОСОБА_2 повинен сплатити суму 1681,60 грн.
Однак до суду надано доказ сплати судового збору лише у сумі 840,80 грн. сплачений ОСОБА_1 . ОСОБА_2 доказів сплати судового збору до суду не надала.
Отже, позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом не дотримано вимог частини 3 статті 161 КАС України.
Таким чином, ОСОБА_1 до суду необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 840,80 грн., а ОСОБА_2 необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 1681,60 грн.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Позивачі в позовній заяві просять суд поновити строк звернення до суду з позовною заявою. Клопотання мотивують введенням в Україні карантину.
Згідно частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перевіряючи матеріали справи вбачається що позивачі мали змогу дізнатися про оскаржуване рішення ще у 2019 році, тому посилання позивачів на введення в Україні карантину судом не приймаються як поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Разом з тим, необхідно звернути увагу на те, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-IX, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".
Відповідно до розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX, визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, позивачами у клопотанні не зазначено поважності недотримання строків звернення до суду, а строк до якого повинні були позивачі зіернутися до суду сплив 07 серпня 2020 року, відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статтею 167 КАС України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху із наданням позивачу строку для обґрунтування інших причин не звернення з позовом до суду та подання відповідної заяви, з урахуванням вимог статті 167 КАС України.
За вимогами частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 168 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно до статті 169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_2 ) до Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області (вул. Центральна, 1, с. Мала Білозерк, Василівський район, Запорізька область, 71670, Код ЄДРПОУ: 04351831) третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ НВП Землягеоінформ (м. Запоріжжя, просп. Соборний, 152 В оф. 118, індекс 69095 Ідентифікаційний код юридичної особи 35979620) третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )- залишити без руху.
2. Зобов`язати позивача подати до суду усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду:
- документ про сплату судового збору (оригінал) від імені ОСОБА_1
у сумі 840,80 грн.
- документ про сплату судового збору (оригінал) від імені ОСОБА_2 у сумі 1681,60 грн.
- заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску оформлену у відповідності до статті 167 КАС України.
4. Роз`яснити, що згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
5. Копію цієї ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.
Ухвалу виготовлено та підписано 14 вересня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2020 |
Оприлюднено | 17.09.2020 |
Номер документу | 91564950 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Татаринов Дмитро Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні