Постанова

від 20.05.2021 по справі 280/6298/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/6298/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року (головуючий суддя - Татаринов Д.В.)

у справі №280/6298/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відповідача Малобілозерської сільської ради Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство "Землягеоінформ", ОСОБА_3 про визнання бездіяльності та рішення протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулись 10.09.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Малобілозерської сільської ради Запорізької області, в якому просили:

- визнати бездіяльність Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, щодо ненадання інформації про розподіл земель за категоріями, земельних ділянок за їх цільовим призначенням, за формами власності на землю, кількість власників/користувачів, кількість і площу земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні фізичних та юридичних осіб в тому числі і інформацію про земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивачів;

- визнати рішення Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області № 20 від 29 серпня 2019 року про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій та проекту Генерального плану недійсним та скасувати;

- зобов`язати Малобілозерську сільську раду Василівського району Запорізької області внести зміни в Генеральний план щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з земель загального користування на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Позов обґрунтовано тим, що рішенням № 20 від 29 серпня 2019 року про затвердження документації із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій та проекту Генерального плану села Мала Білозерка порушено право позивачів на користування земельною ділянкою та право виділення даної земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з наведеним, позивачі вважають оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року позов задоволено частково:

- визнано бездіяльність Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, щодо ненадання інформації про розподіл земель за категоріями, земельних ділянок за їх цільовим призначенням, за формами власності на землю, кількість власників/користувачів, кількість і площу земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні фізичних та юридичних осіб в тому числі і інформацію про земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивачів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону); у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина 4 статті 20 Закону №2939-VI).

Враховуючи відсутність доказів надання позивачу на його запити відповіді, суд першої інстанції вказав, що запитувана інформація про розподіл земель за категоріями, земельних ділянок за їх цільовим призначенням, за формами власності на землю, кількість власників/користувачів, кількість і площу земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні фізичних та юридичних осіб в тому числі і інформацію про земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивачів, відноситься до публічної інформації в розумінні Закону №2939-VI, розпорядником якої є Виконавчий комітет Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, тому відповідачем вчинена протиправна бездіяльність, яка призвела до порушень прав позивача на не отримання запитуваної публічної інформації, відтак дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Щодо інших позовних вимог, то суд першої інстанції зазначив, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій як замовників містобудівної документації на місцевому рівні, в тому числі генерального плану міста, належить реєстрація, розгляд і врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, а також проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні та оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Так, Малобілозерська сільська рада Василівського району Запорізької області здійснює попередню підготовку проектів містобудівної документації та організацію проведення громадських слухань, а розгляд і врахування пропозицій та зауважень громадськості та проведення громадських слухань щодо таких зауважень віднесено до повноважень саме Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області.

Позивачі зауважень щодо нового генерального плану села Мала Білозерка Василівського району Запорізької області з планом зонування території не надали. Вказаний генеральний план, відповідно до пункту 3 рішення Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області від 29 серпня 2019 року № 20, розміщено на веб-сайті органу місцевого самоврядування, а також врахував те, що генеральний план села Мала Білозерка, села Новобілозерка Мелобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області погоджено без зауважень та заперечень на засідання сесії Малобілозерської сільської ради, про що прийнято рішення громадських слухань Початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті розробки генерального плану с. Мала Білозерка, с. Новобілозерка Мелобілозерської сільської ради від 07 травня 2019 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивачами подана апеляційна скарга, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказують, що, приймаючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до довідки Малобілозерської сільської ради від 17.11.2017 року їм була надана земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку за вказаною за дресою розміром 0,25 га. На вказаній земельній ділянці побудований житловий будинок і господарські споруди, що підтверджується технічною документацією та належить їм на праві приватної власності, про що свідчить витяг з реєстру речового права. Зазначають, що звертались до Малобілозерської сільської ради з клопотанням надати дозвіл на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку зі спорудами, розміром не 0,25 га, як згідно з довідкою, а 0,19 га і не більше. Між будинком і господарськими спорудами оскаржуваним рішенням про затвердження генерального плану на виділений їм у користування земельній ділянці сусід самовільно проклав дорогу, яку потім до генерального плану внесли, як землю загального користування, продовження АДРЕСА_2 , віднесена до класу землі загального користування , ділянка дороги, яку самовільно проклав. Зауважує, що відповідач, розділяє будинок з господарськими спорудам, дорога між будинком та господарськими спорудами до розроблення Генерального плану ніколи не була продовженням АДРЕСА_2 , перебувала у їхньому користуванні, і при цьому не вилучалась частина земельної ділянки для суспільних потреб (облаштування дороги), у порядку та з підстав встановленими ЗК України. Дорогу штучно проклала сусідка до своїх господарських споруд. Тому, Малобілозерська сільська рада приймаючи рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки між будинком та господарськими спорудами допустила порушення права володіння власністю та право користування земельною ділянкою, виділеною для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, оскільки дозволу нашого на вилучення земельної ділянки для суспільних потреб, рішення про вилучення не приймалось.

Також вказують, що скасувавши рішення про затвердження генерального плану та зобов`язавши Малобілозерську сільську раду внести зміни до генерального плану щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, на якій знаходяться їхні господарські споруди, таким чином вирішиться питання порушення права володіння майном на цій земельній ділянці та користування земельною ділянкою на якій знаходиться власність. І для цього не є обов`язковим скасування рішення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті розробки генерального плану с. Мала Білозерка, с.Новобілозерка Мелобілозерської сільської ради від 07 травня 2019 року, оскільки не знали про громадські слухання, а обов`язком сільської ради було повідомлення про це позивачів.

В частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Матеріали справи містять пояснення від ОСОБА_4 , однак враховуючи те, що вказана особа не є учасником справи, колегія суддів апеляційної інстанції не бере вказані пояснення до уваги.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням громадських слухань Початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті розробки генерального плану с. Мала Білозерка, с. Новобілозерка Мелобілозерської сільської ради від 07 травня 2019 року погоджено без зауважень та заперечень та направлено генеральний план села Мала Білозерка, села Новобілозерка Мелобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області на засідання сесії Малобілозерської сільської ради.

Рішенням Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області від 29 серпня 2019 року № 20 затверджено містобудівну документацію Генеральний план села Мала Білозерка Василівського району Запорізької області з планом зонування території , розроблений ТОВ НВП Земля Геоінформ .

20 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області №1211/02-05-21 від 24 жовтня 2019 року відмолено у задоволенні вказаної заяви із посилання на прийняте рішення Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області від 29 серпня 2019 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, норми Земельного кодексу України.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17 лютого 2011 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація , що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно статті 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту , його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (селищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні. Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 1, 3 та ст. 16 ЗУ №3038-VI).

Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (ч. 1, 2 ст. 17 ЗУ №3038-VI).

Частинами п`ятою та сьомою вказаної статті встановлено, що виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя), щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах; 6-1) забезпечують розроблення проекту генерального плану населеного пункту з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Відповідно до частин дев`ятої та десятої цієї ж статті зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років . Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Статтею 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні :

- генеральні плани населених пунктів,

- плани зонування територій,

- детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу Охорона навколишнього природного середовища або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія. Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень). Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості). Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом. У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації. Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.

Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація) визначений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 /далі Порядок № 555/.

У пункті 2 Порядку № 555 зазначено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із врахуванням вимог Закону України Про стратегічну екологічну оцінку .

Згідно з пунктом 3 Порядку № 555 замовники містобудівної документації відповідно до частини третьої статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу Охорона навколишнього природного середовища або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; реєстрацію, розгляд і врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні може утворюватися погоджувальна комісія.

Відповідно до пунктів 4, 6 та 6-1, 7-11 Порядку № 555 замовники містобудівної документації оприлюднюють у двотижневий строк прийняті рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні та повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту містобудівної документації. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника замовника містобудівної документації, який: забезпечує реєстрацію їх учасників; оголошує порядок денний; інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій та/або усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх врахування; забезпечує ведення обговорення, подання пропозицій (зауважень) громадськості з дотриманням регламенту; забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію перебігу громадських слухань; готує протокол громадських слухань. Громадські слухання розпочинаються з доповіді розробника та/або замовника про розроблений проект містобудівної документації. Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим. Файл аудіо- та/або відеофіксації перебігу громадських слухань додається до протоколу. Відсутність пропозицій і зауважень громадськості фіксується у протоколі громадських слухань.

Пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань. Письмові пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених пунктом 6-1 цього Порядку. Письмові пропозиції подаються фізичними особами із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання, із особистим підписом. Юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи. Анонімні пропозиції не розглядаються.

Особи, які забезпечують проведення робіт щодо розгляду пропозицій громадськості, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт замовника містобудівної документації про поштову адресу та електронну адресу для подання письмових пропозицій.

Пропозиції громадськості реєструються та розглядаються замовником містобудівної документації у місячний строк з дня їх надходження. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій як замовників містобудівної документації на місцевому рівні, в тому числі генерального плану міста, належить реєстрація, розгляд і врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, а також проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні та оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Малобілозерська сільська рада Василівського району Запорізької області здійснює попередню підготовку проектів містобудівної документації та організацію проведення громадських слухань, а розгляд і врахування пропозицій та зауважень громадськості та проведення громадських слухань щодо таких зауважень віднесено до повноважень саме Виконавчого комітету Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачі зауважень щодо нового генерального плану села Мала Білозерка Василівського району Запорізької області з планом зонування території не надали.

Вказаний генеральний план, відповідно до пункту 3 рішення Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області від 29 серпня 2019 року № 20, розміщено на веб-сайті органу місцевого самоврядування.

Також, генеральний план села Мала Білозерка, села Новобілозерка Мелобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області погоджено без зауважень та заперечень на засідання сесії Малобілозерської сільської ради, про що прийнято рішення громадських слухань Початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті розробки генерального плану с. Мала Білозерка, с. Новобілозерка Мелобілозерської сільської ради від 07 травня 2019 року.

Щодо аргументів позивачів про те, що на зазначеній земельній ділянці розташовані господарські споруди, то матеріали справи не містять належних підтверджень про наявність будь-яких господарських споруд на зазначеній земельній ділянці.

Щодо наявності довідки від 17.11.2017 року про надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку в розмірі 0,25га, то в силу статті 125 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою підтверджується не довідкою, державною реєстрацією цих прав.

Стаття 125 Земельного кодексу України: право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав .

Відповідно до пунктів 15 та 42 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо:

- скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

- затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

З огляду на те, що громадські слухання, за результатами яких прийнято рішення Початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті розробки генерального плану с. Мала Білозерка, с. Новобілозерка Мелобілозерської сільської ради від 07 травня 2019 року, позивачем у цій справі не оскаржується та суд не вправі досліджувати правомірність його прийняття, а матеріали справи не містять відомостей, що це рішення визнано уповноваженим органом або судовим рішенням скасованим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області внести зміни в Генеральний план щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з земель загального користування на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги в частині скасування рішення № 20 від 29 серпня 2019 року та зобов`язання відповідача внести зміни до генерального плану є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Стосовно частини рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, апеляційна скарга не подавалася, тому в цій частині рішення суду не переглядалося.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивачів спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 20.05.2021 та в силу ст. 328 КАС України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27.05.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова