Ухвала

від 14.09.2020 по справі 280/4374/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 280/4374/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Панченко О.М. (доповідач),

судді: Коршун А.О., Іванов С.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі № 280/4374/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові матеріали 2014"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 2881,50 грн., ухвалою суду від 15 червня 2020 року частково задоволено заяву Головного управління ДФС у Запорізькій області про продовження процесуального строку, надано скаржнику додатковий строк - не пізніше десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, - для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 2881,50 грн.

Копію ухвали від 15 червня 2020 року скаржник отримав 18 червня 2020 року.

В силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX процесуальні строки, зокрема, щодо усунення недоліків апеляційної скарги, були продовжені на час карантину .

17.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX, п. 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням наведеного, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 06.08.2020 року.

10 серпня 2020 року до суду надійшло клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року №333, оплата судового збору проводиться за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Відповідно до виписок по рахунках, станом на 05.08.2020 року 1279,95 грн., але ці грошові кошти не можуть бути використані для сплати судового збору по даній справі, оскільки не проводяться платежі до бюджету. Скаржник на серпень-вересень 2020 року очікує кошти від вищестоящого органу для сплати судового збору, але на дату направлення заяви про продовження строків коштів не надходило.

Розглянувши зазначене клопотання скаржника, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

На думку суду, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів також зазначає, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, скаржник не навів суду поважних підстав для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання скаржника задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У період з 17 серпня 2020 року по 07 вересня 2020 року колегія суддів перебувала у відпустці.

Враховуючи, що станом на 06 серпня 2020 року відповідач недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.

Той факт, що 25 серпня 2020 рок до суду надійшло платіжне доручення від 14 серпня 2020 року №1302 про сплату судового збору в сумі 2881,50 грн., не є належним виконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

У зв`язку з наведеним, надане скаржником платіжне доручення не може бути прийнято судом до уваги, оскільки судовий збір скаржником був сплачений після спливу встановленого строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.

Керуючись статтями 121, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі №280/4374/19 повернути Головному управлінню ДФС у Запорізькій області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя А.О. Коршун

Суддя С.М. Іванов